8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
28 жовтня 2025 року м. ХарківСправа № 922/384/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши заяви Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. №24194 від 17.10.2025) по справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25)
до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 149)
про стягнення 2794222,61 грн.
за участю представників:
стягувач - Гур'янов С.Б.;
боржник (заявник) - Квіцінська А.І.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Харківобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних у розмірі 400058,50 грн., інфляційні втрати у розмірі 1928622,94 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 32744,87 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 у справі №922/384/25 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. №1670 Х/1) залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх.№1675 Х/1) задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 скасовано в частині відмови у задоволенні 3% річних у розмірі 400058,50 грн. та ухвалено нове рішення про задоволення цих вимог. В решті рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 залишено без змін.
Викладено абзац 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 в такій редакції:
"Стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) 3% річних у розмірі 800117,00грн, інфляційні втрати у розмірі 1928622,94грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 32744,87 грн".
Стягнуто з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 7201,06 грн.
24.09.2025 на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 у справі №922/384/25 судом апеляційної інстанції видано наказ.
17.10.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Акціонерного товариства "Харківобленерго" зареєстровано заяву (вх. №24194), в якій просить суд прийняти до розгляду заяву про відстрочення виконання рішення суду. Відстрочити на три місяці до 31.12.2025 виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25, з урахуванням змін, викладених постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. №24194 від 17.10.2025). Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 28.10.2025 о 12:00. Запропоновано Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" подати письмові пояснення на заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" у строк до дати судового засідання.
28.10.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від заявника зареєстровано клопотання (вх. №24991), в якому просить суд прийняти до розгляду та долучити до матеріалів заяви про відстрочення виконання рішення у справі №922/384/25 наступні документи: Звіт про фінансові результати Акціонерного товариства "Харківобленерго" (Звіт про сукупний дохід) за 2024 рік та платіжну інструкцію від 17.10.2025 №8766, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Представник стягувача у судове засідання з'явився, проти задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення заперечив, просив суд відмовити у задоволенні.
Представник боржника (заявника) у судове засідання з'явився, заяву про відстрочення виконання судового рішення підтримав, просив суд задовольнити.
Відповідно до статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин під час розгляду поданої заяви, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду заяви, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву про відстрочення виконання рішення у призначеному судовому засіданні.
Розглянувши вище вказану заяву, дослідивши матеріали справи, а також заслухавши думку представників сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129, 129-1 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012), невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Також, на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява №6962/02).
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Частиною 1 статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно частин 3, 4 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Приписами частини 5 статті 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Аналізуючи наведені норми права суд зазначає, що відстрочення та розстрочення виконання рішення суду є процесуальним інститутом, наслідком реалізації якого є відкладення (перенесення) виконання рішення суду на інший строк у зв'язку з наявністю обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.
Положення статті 331 ГПК України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
З огляду на викладене, суд зазначає, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує надання відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.
Вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.
Запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочення виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення у даній справі.
В обґрунтування заяви боржник зазначає, що АТ "Харківобленерго" є єдиним ліцензійним підприємством, що здійснює діяльність з розподілу електричної енергії на території Харківської області, що обумовлює його особливе значення для забезпечення стабільного функціонування енергетичної інфраструктури міста та життєдіяльності населення (постанова НКРЕКП "Про видачу АТ "Харківобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом від 16.11.2018 №1446).
Відповідно до Статуту відповідача метою його діяльності є забезпечення готовності електричних мереж до несення навантаження у всьому діапазоні їхньої робочої потужності, а також транзиту електроенергії під час розподілу відповідно до режиму роботи єдиної енергосистеми і правил роботи оптового ринку електроенергії і потужності; підвищення ефективності роботи енергетичної системи області й України в цілому тощо.
Особливий виробничо-технологічний статус АТ "Харківобленерго" та його надзвичайна значимість для життєзабезпечення регіону, обумовили віднесення боржника до об'єктів критичної інфраструктури, що підтверджується витягом з наказу Міністерства енергетики України від 02.08.2023 №232, а також віднесенням його до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83.
Зазначає, що серед споживачів АТ "Харківобленерго" є заклади охорони здоров'я, заклади освіти, об'єкти інфраструктури міста (транспорту, зв'язку, тощо), та об'єкти, що включені до Переліку, які розташовані у місті Харкові. Таким чином, навіть тимчасове зупинення діяльності товариства вкрай негативно впливає на життєдіяльність регіону та може призвести до невиправних наслідків в умовах воєнного стану. Отримані від господарської діяльності кошти витрачаються у першочерговому порядку на відновлення роботи його об'єктів задля недопущення зупинки виробничо-технічного процесу.
Загальновідомим є факт, що зокрема у період з 06.10.2025 по 09.10.2025 м. Харків зазнав масованого обстрілу з боку ЗС рф унаслідок чого було пошкоджено та знеструмлено низку енергетичних об'єктів. Російські обстріли знищили трансформаторні підстанції, які живили Харків, що завдало збитків енергетичній системі міста та потужностям АТ "Харківобленерго". Внаслідок постійних обстрілів Харкова та Харківської області зруйновано інші трансформаторні підстанції, високовольтні підстанції, електромережі.
Згідно звіту ТОВ "Північно-Східна консалтингова група" про незалежну оцінку збитків АТ "Харківобленерго" внаслідок збройної агресії Російської Федерації у 2022 році визначено суми реальних збитків, витрат на відновлення порушених прав та упущеної вигоди АТ "Харківобленерго" внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - рф) у 2022 році. В результаті проведених розрахунків та досліджень встановлено суму реальних збитків (пошкоджене, зруйноване або втрачене майно) у розмірі 1286291298,00 грн. та витрат на відновлення порушених прав - 2777076858,00 грн.
Звітом ТОВ "Північно-Східна консалтингова група" про незалежну оцінку збитків АТ "Харківобленерго" внаслідок збройної агресії Російської Федерації у 2023 р. встановлено суму реальних збитків (пошкоджене, зруйноване або втрачене майно) у розмірі 1734215916,00 грн. та витрат на відновлення порушених прав - 3043517255,00 грн. Наразі по факту пошкодження та руйнування об'єктів енергосистеми Управлінням СБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022220000001255 вiд 12.05.2022 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 438 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.10.2024.
Вказані обставини та бойові дії на території Харківської області спричинили значний відтік населення та припинення діяльності ряду підприємств, що значно скоротило обсяги реалізації послуг з розподілу електричної енергії.
АТ "Харківобленерго" зіткнулося із наступними факторами: існуюча та зростаюча заборгованість найбільших споживачів, що відносяться до споживачів критичної інфраструктури: КП "Харківводоканал", КП "Харківські теплові мережі", КП "Харківський метрополітен", КП "Підземне місто"; значне погіршення платіжної дисципліни побутових та промислових споживачів, а також інших ліцензованих постачальників електричної енергії; неможливість зняття фактичних показників спожитої електроенергії на тимчасово окупованих територіях та виставлення рахунків за розподіл спожитої електроенергії, у зв'язку з чим АТ "Харківобленерго" вимушене включати вказані об'єми у втрати та самостійно оплачувати їх, а також відсутність оплати за електроенергію на окупованих територіях; загальне зниження обсягів розподілу електричної енергії; встановлена заборона ОСР на припинення/зупинення надання послуг з розподілу електричної енергії у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"). Наразі АТ "Харківобленерго" залишається в ситуації складного фінансового стану через встановлені на 2025 рік економічно-необґрунтовані тарифи на послуги з розподілу електричної енергії.
Звертає увагу суду, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі №922/3888/16 за позовом АТ "Харківобленерго" до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення 143766210,11 грн. затверджено між сторонами мирову угоду, згідно пункту 3 якої відповідач перераховує на користь позивача 631863,11 грн. у термін до 01.11.2025, а у подальшому рівними частинами по 631686,00 грн. до 01 числа кожного наступного місяця до 01.10.2044. Таким чином, після сплати КП "Харківводоканал" на користь боржника за мировою угодою у справі №922/3888/16 трьох перших платежів, у боржника буде можливість акумулювати за три місяці, починаючи з жовтня 2025 року по грудень 2025 року, кошти у загальному розмірі 1895235,11 грн., у зв'язку з чим АТ "Харківобленерго" матиме змогу розрахуватись з ПрАТ "НЕК "Укренерго" у справі №922/384/25.
Крім того, боржник просить долучити до матеріалів заяви про відстрочення виконання рішення Звіт про фінансові результати Акціонерного товариства "Харківобленерго" (Звіт про сукупний дохід) за 2024 рік та платіжну інструкцію від 17.10.2025 №8766. Звертає увагу, що згідно Звіту про фінансові результати боржника (Звіт про сукупний дохід) за 2024 рік чистий прибуток складає 6389000,00 грн. - код рядка 2350 у звіті. На підтвердження факту виконання КП "Харківводоканал" мирової угоди також надає платіжну інструкцію від 17.10.2025 №8766 про перерахування на рахунок першого платежу у розмірі 631863,11 грн.
Відтак, боржник у поданій заяві резюмує, що зазначені вище обставини роблять неможливим одномоментне виконання рішення суду у цій справі, оскільки одноразове стягнення всієї суми заборгованості створює надмірне фінансове навантаження на товариство та може негативно вплинути на безперервність його господарської діяльності.
У даному разі суд зазначає, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який наразі продовжено.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по зобов'язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Відтак, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні. Неможливість виконання договірних зобов'язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.
Матеріали справи свідчать, що Акціонерне товариство "Харківобленерго" є оператором системи розподілу та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території м. Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії.
Згідно з Витягом з наказу Міністерства енергетики України від 02.08.2023 №232 "Про визначення підприємства паливно-енергетичного комплексу критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (Протокол №15)" боржник є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об'єктів державної власності.
З матеріалів справи убачається, що відповідно до листа Служби безпеки України вих. №70/6-11834 від 29.11.2022 слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022220000001255 від 12.05.2022 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 438 КК України.
Згідно звіту про незалежну оцінку збитків АТ "Харківобленерго" внаслідок збройної агресії Російської Федерації у 2022 р., виконаного ТОВ "Північно-Східна Консалтингова Група" (сертифікат оціночної діяльності №108/22 від 28.02.2022) з метою визначення суми реальних збитків та упущеної вигоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації для цілей подання заяв про компенсацію, а також подання позовів до судових інстанцій, зокрема міжнародних слідує, що сума реальних збитків - 1286291298,00 грн., упущеної вигоди - 639556636,00 грн., всього - 2777076858,00 грн.
Згідно звіту про незалежну оцінку збитків АТ "Харківобленерго" внаслідок збройної агресії Російської Федерації у 2023 р., виконаного ТОВ "Північно-Східна Консалтингова Група" (сертифікат оціночної діяльності №108/22 від 28.02.2022) з метою визначення суми реальних збитків та упущеної вигоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації для цілей подання заяв про компенсацію, а також подання позовів до судових інстанцій, зокрема міжнародних слідує, що сума реальних збитків - 1734215916,00 грн., упущеної вигоди у розмірі - 480038610,00 грн., всього - 3043517255,00 грн.
Необхідно враховувати, що укладений між сторонами договір є підставою для виникнення та існування у сторін обумовлених договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін згідно статей 11, 202, 509 ЦК України. Оскільки укладеним між сторонами спірним договором визначений порядок розрахунків за надану послугу, невиконання або неналежне виконання боржником як зобов'язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням грошового зобов'язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов'язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, згідно з нормами ст.ст. 611, 625 ЦК України.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 07.02.2024 у справі №910/3831/22.
Відтак, боржник, прийнявши на себе зобов'язання за договором погодився із передбаченою відповідальністю за прострочення договірних зобов'язань, а також усвідомлював визначені та погоджені умовами договору строки оплати та ризики їх недотримання.
Такий стан справ боржника є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності, а погіршення економічної ситуації в Україні через збройну агресію та введення воєнного стану впливає на всіх суб'єктів господарювання, зокрема і на стягувача, який продовжує здійснювати свою господарську діяльність. При цьому стягувач так само в судовому засіданні обґрунтовано вказував про наявність фінансових обставин, що негативно впливають на його функціонування, які судом взято до уваги.
Тобто, стягувач та боржник є самостійними суб'єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики. Відтак, невиконання або неналежне виконання однією із сторін договірних зобов'язань може завдати істотної шкоди іншій та суперечитиме як законним правам та інтересам відповідної сторони господарських правовідносин, так і вимогам процесуального закону, оскільки не враховує матеріальні інтереси такої сторони.
Верховний Суд у постанові від 15.03.2018 по справі №910/8153/17 зазначив, що складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення, яке має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Суд враховує, що НЕК "Укренерго" є приватним акціонерним товариством зі 100% акцій у власності держави, виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Згідно наказу Міністерства енергетики України від 23.02.2023 №63 НЕК "Укренерго" включено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
При цьому несвоєчасне виконання боржником зобов'язань за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії ставить під загрозу виконання НЕК "Укренерго" функцій та завдань, покладених на нього згідно зі Статутом, що може впливати на забезпечення операційної безпеки об'єднаної енергетичної системи України, а тому господарська діяльність стягувача не є менш важливою в умовах воєнного стану порівняно з господарською діяльністю боржника.
Також, суд зважає, що саме боржником порушено механізм оплати за надані послуги на ринку електричної енергії, учасниками якого є обидві сторони спору. Матеріали справи містять вимогу позивача від 20.09.2024, яка скеровувалась на адресу відповідача, в якій позивач звертав увагу відповідача на необхідність виконання договірних зобов'язань та здійснення розрахунків у встановлені договором строки та попереджав, що у разі порушення строків оплати НЕК "Укренерго" буде змушене ініціювати стягнення суми боргу, а також штрафних санкцій, передбачених договором і чинним законодавством у судовому порядку.
Натомість суд зазначає, що надана позивачу відповідь на зазначену вимогу, зокрема з обґрунтуванням неможливості виконати зобов'язання у встановлений договором строк та з наданням обґрунтованих пояснень, коли зобов'язання буде виконане, в матеріалах справи відсутня, на що також звертає увагу Східний апеляційний господарський суд у постанові від 23.09.2025 р., відхиляючи доводи апеляційної скарги боржника.
У даному разі суд констатує, що прострочення боржником строку виконання договірних зобов'язань з своєчасної оплати та відсутність реагування на досудову вимогу стягувача сприяло тому, що даний спір було доведено до суду саме з вини боржника.
Водночас матеріали справи свідчать та судом під час розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення у боржника з'ясовувалось про вжиття заходів мирного врегулювання питання щодо сплати коштів за судовим рішенням або наявність часткових оплат на користь стягувача, враховуючи, що боржником попередньо у даній справі було подано заяву про розстрочення виконання рішення з визначеним початковим строком розстрочення до 25.10.2025 - 230723,82 грн., який станом на дату постановлення даної ухвали вже минув. Тобто, боржником було висловлено намір здійснювати щомісячні платежі у визначеному розмірі.
Однак, судом отримано відповідь про відсутність вжиття боржником заходів мирного врегулювання питання сплати коштів та здійснення будь-яких оплат. При цьому не затвердження судом графіку розстрочення виконання судового рішення з наведенням обґрунтованих для цього підстав не є перешкодою для боржника дотримуватися висловленого наміру здійснювати платежі та надати суду відповідні докази часткових оплат, які підтверджують реалізацію такого наміру.
В контексті дотримання боржником строку відстрочення виконання судового рішення за умови надання судом такого відстрочення, суд також приймає до уваги надану боржником до матеріалів справи постанову НКРЕКП №974 від 27.06.2025 "Про застосування санкцій до АТ "Харківобленерго" за порушення ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання". З постанови НКРЕКП №974 від 27.06.2025 убачається, що боржника застережено щодо недопущення надалі порушення підпункту 13 пункту 2.2. Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії у частині виконання умов укладених договорів, які є обов'язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, зокрема, в частині виконання рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством; надання достовірних документів та інформації, необхідних для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій в обсягах та у строки, що встановлені НКРЕКП тощо.
Враховуючи викладене, доводи боржника про виконання судового рішення з дотриманням строку відстрочення в контексті спірних правовідносин, які склались у даній справі, є необґрунтованими. При цьому слушними є заперечення стягувача про те, що відстрочення виконання судового рішення знецінює кошти, що будуть отримані від боржника з урахуванням інфляційних процесів в економіці держави.
Крім того, матеріали справи свідчать та боржником підтверджено шляхом подання до суду відповідних доказів, що згідно звіту про фінансові результати АТ "Харківобленерго" за 2024 рік чистий дохід боржника становить 6389000,00 грн. При цьому боржником зазначено, що однією з підстав для відстрочення виконання рішення є укладена між АТ "Харківобленерго" та Комунальним підприємством "Харківводоканал" мирова угода, яка затверджена ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі №922/3888/16 за позовом АТ "Харківобленерго" до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення 143766210,11 грн. Так, згідно умов пункту 3 мирової угоди відповідач перераховує на користь позивача 631863,11 грн. у термін до 01.11.2025, а у подальшому рівними частинами по 631686,00 грн. до 01 числа кожного наступного місяця до 01.10.2044. На підтвердження факту виконання КП "Харківводоканал" мирової угоди боржником надано платіжну інструкцію від 17.10.2025 №8766 про перерахування КП "Харківводоканал" на рахунок товариства першого платежу у розмірі 631863,11 грн.
Отже, з вище наведеного слідує, що боржник за 2024 рік має чистий дохід у розмірі 6.389.000,00 грн. та має додаткове джерело отримання коштів за рахунок виконання умов мирової угоди на загальну суму 143.766.210,11 грн. з оплатою рівними частинами по 631.686,00 грн. до 01 числа кожного наступного місяця та вже отримав перший платіж у розмірі 631.863,11 грн. згідно платіжної інструкції від 17.10.2025 №8766. Наведені показники фінансової звітності та наявні додаткові джерела отримання коштів у вказаних розмірах свідчать про те, що фінансовий стан боржника є задовільним та дозволяє виконати рішення суду на загальну суму 2.768.685,87 грн., що порівняно з наявними у боржника фінансовими ресурсами є меншим показником без відстрочення судового рішення.
Також, суд відхиляє доводи боржника в обґрунтування поданої заяви про те, що після сплати КП "Харківводоканал" на користь боржника за мировою угодою у справі №922/3888/16 трьох перших платежів, у боржника буде можливість акумулювати за три місяці, починаючи з жовтня 2025 року по грудень 2025 року кошти у загальному розмірі 1.895.235,11 грн., у зв'язку з чим боржник буде мати змогу розрахуватись з ПрАТ "НЕК "Укренерго" у справі №922/384/25, оскільки відстрочення судового рішення за умови реалізації вказаного джерела отримання коштів у визначений боржником строк відстрочки не забезпечить повного виконання судового рішення у даній справі на суму 2.768.685,87 грн.
Із матеріалів справи також убачається, що присуджена до стягнення за судовим рішенням сума 2.768.685,87 грн. не є надмірною по відношенню до вартості наданих позивачем (та несвоєчасно сплачених відповідачем) послуг: 191.263.198,92 грн. (за період вересень-грудень 2024) та 102.221.168,98 грн. (за період січень-лютий 2025). Оцінка "надмірності" в контексті спірних правовідносин, які склались у даній справі порівняно з вартістю наданих позивачем послуг також слідує з постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 р. у даній справі, що приймається судом до уваги.
Наведені боржником аргументи в обґрунтування поданої заяви про те, що використання чистого прибутку здійснюється першочергово на відновлення енергетичних потужностей, підтримання безперервної роботи системи розподілу та фінансування критично важливих потреб не знаходять належного доказового підтвердження в вартісному вираженні станом на дату постановлення ухвали, що не дозволяє суду оцінити розмір витрат та їх навантаження на платоспроможність боржника.
При цьому матеріали справи свідчать та стягувачем у судовому засіданні слушно наголошено на тому, що наявний фінансовий ресурс стягувача з огляду на характер здійснюваної ним господарської діяльності в умовах воєнного стану, а також понесені ним збитки внаслідок ракетно бомбових ударів також заслуговує на увагу, оскільки відновлення об'єктів енергетичної інфраструктури потребує значних грошових коштів, а отже своєчасне отримання плати за надані послуги є дуже важливим для стягувача.
Матеріали справи свідчать та стягувачем зазначено про тяжкі фінансові умови, в яких знаходиться НЕК "Укренерго". На даний момент відбулося десятки хвиль масованих ракетних та дронових атак на енергетичну інфраструктуру оператора системи передачі НЕК "Укренерго", що є загальновідомим фактом.
Основною ціллю ворожих ударів, нанесених російською федерацією, стали, в тому числі, магістральні мережі НЕК "Укренерго". Внаслідок ракетно бомбових ударів було зруйноване силове автотрансформаторне обладнання та пошкоджено значну кількість комутаційного обладнання (вимикачі, роз'єднувачі), яке забезпечувало живлення значної частини ОЕС України. Як наслідок виник значний дефіцит електроенергії в системі, що призвело до режиму тривалих аварійних відключень, високий ризик яких залишається і досі. Крім цього, інфраструктура НЕК "Укренерго" постійно зазнає пошкоджень внаслідок артилерійських обстрілів ворога. Неотримання НЕК "Укренерго" коштів за надані послуги, які є джерелом його фінансування, в тому числі для здійснення аварійно-відновлювальних робіт енергетичної інфраструктури електромереж та підстанцій, які перманентно та цільово знищуються внаслідок ракетних обстрілів російською федерацією, ставить під загрозу функціонування позивача як оператора системи передачі, безпеку енергетичної системи та її існування як таке.
Станом на теперішній час велика кількість об'єктів як громадської так і енергетичної інфраструктури підверглась обстрілу. Серед об'єктів енергетичної інфраструктури - більшість належать НЕК "Укренерго" і це загальновідомий факт.
Відновлення енергосистеми: Україна відновила функціонал десь 70% пошкоджених об'єктів (29.05.23 17:45) "Суспільство | Цензор.НЕТ (censor.net). Зокрема, за офіційною інформацією Урядового порталу під час засідання уряду 22.11.2022 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що: "За попередніми оцінками, сума збитків НЕК "Укренерго" через військову агресію росії складає понад 70 млрд грн". Наведені боржником (заявником), зокрема, аргументи щодо негативних наслідків воєнного стану для діяльності АТ "Харківобленерго" слід співставити з тим фактом, що негативні наслідки воєнного стану в Україні поширюються на стягувача не в меншій мірі (а насправді - в значно більші мірі), ніж на боржника.
Як повідомила пресслужба НБУ 13.05.2024 у квітні 2024 року споживча інфляція в річному вимірі (р/р) залишилася на рівні попереднього місяця - 3,2%. У місячному вимірі ціни зросли на 0,2%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України. Фактичні темпи зростання цін були дещо нижчими за траєкторію прогноз у Національного банку, опубліковану в Інфляційному звіті за квітень 2024 року (3,6% р/р). Базова інфляція в квітні зросла до 4,4% р/р, що загалом відповідало прогнозу НБУ.
Стягувачем також звернуто увагу на діяльність НЕК "Укренерго" на ринку електричної енергії, а саме: НЕК "Укренерго" - сертифікований за моделлю ISO відповідно до норм Третього енергопакета ЄС оператор системи передачі України з функціями оперативно_технологічного управління Об'єднаною енергосистемою України (ОЕС), передачі електроенергії магістральними електромережами від генерації до розподільчих мереж, а також адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків на ринку електричної енергії України. НЕК "Укренерго" забезпечує: баланс виробництва і споживання електроенергії і потужності в енергосистемі в режимі реального часу; експлуатацію та розвиток магістральних і міждержавних електромереж; паралельну роботу енергосистеми України з енергосистемами сусідніх країни; технічну можливість експорту/імпорту електроенергії до 4-х країн Євросоюзу та сусідніх країн. (інформація з офіційного сайту НЕК "Укренерго". https://ua.energy/pro_kompaniyu). Розглянувши відповідну інформацію, можна дійти висновку, що НЕК "Укренерго" через свої мережі здійснює передачу електричної енергії по всій території України, у зв'язку з чим є одним з найважливіших підприємств державного сектору економіки.
Стягувачем зауважено, що тарифи на послуги з передачі електричної енергії для НЕК "Укренерго" також встановлюються НКЕКП. Чистий збиток (дохід - зобов'язання) у НЕК "Укренерго" у 2024 р. склав - 38656139000,00 грн. Відповідно до інтерактивної таблиці, доступної на офіційному сайті НЕК "Укренерго" за посиланням: "Фінансові результати розрахунків на балансуючому ринку" загальний розмір заборгованості учасників ринку перед НЕК "Укренерго" станом на 10.01.2025 становить 35034936752,96 грн., а станом на 28.02.2025 - 35825870595,67 грн., що на 790933842,71 грн. більше.
Тобто, тенденція накопичення боргу продовжує зростати. Відповідно і НЕК "Укренерго" має заборгованість перед своїми контрагентами. Станом на 10.01.2025 загальний борг НЕК "Укренерго" становив 16870173775,00 грн., а на 28.02.2025 - 18112351328,59 грн., що в порівнянні з першим місяцем 2025 року заборгованість збільшилася на 1242177553,59 грн.
Суд констатує, що матеріали справи не містять доказів, які достеменно свідчили б про те, що станом на дату постановлення даної ухвали майновий стан боржника є гіршим, ніж стягувача або доказів в обґрунтування та на підтвердження того, що господарська діяльність боржника потерпає від впливу воєнного стану більше, ніж господарська діяльність стягувача.
Крім того, відсутність у боржника необхідних коштів, погіршення фінансового стану не звільняє від обов'язку своєчасно виконати господарські зобов'язання.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2018 у справі №904/6252/17, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17, від 07.11.2019 у справі №916/1345/18, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19.
Обґрунтованість виняткових обставин боржника не може бути безумовною та виключною підставою для відстрочення виконання рішення суду враховуючи обґрунтовані аргументи та наявні докази стягувача про те, що його господарська діяльність також має важливе значення, що відповідає інтересам держави та громадян, має суспільно необхідний характер, значно потерпає в умовах воєнного стану та має значні збитки.
Таким чином, подані боржником докази, а також наведені обґрунтування, на переконання суду, не можуть у повній та достатній мірі свідчити про його скрутний майновий стан, наявність виключних обставин, що істотно ускладнють виконання рішення або роблять його виконання неможливим без його відстрочення. При цьому суд приймає до уваги, що відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду, з врахуванням інфляційних процесів в економіці держави, також порушує матеріальні інтереси стягувача, що призведе до більших негативних наслідків у його діяльності.
Суд зазначає, що стягувач має легітимні очікування, які спрямовано на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечить захист цих сподівань, тобто очікування, що рішення суду у даній справі буде своєчасно та в повному обсязі виконано без необґрунтованих та безпідставних затримок.
Обов'язковою умовою, за наявності якої певне сподівання (вимога) особи набуває ознак легітимного очікування є те, що таке очікування (вимога) має належне правове підґрунтя, тобто наявне достатнє джерело для відповідного очікування вимоги (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №580/1300/22).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.
Натомість матеріали справи свідчать, що відстрочення виконання рішення у даній справі порушуватиме принципи співмірності, пропорційності та розумний баланс між інтересами сторін, а також наведені положення статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 326 ГПК України щодо обов'язковості виконання рішення суду у даній справі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд констатує, що заявником не витримано покладений на нього статтями 73-74 ГПК України тягар доказування та не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання відстрочення виконання рішення суду.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин під час розгляду заяви в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, беручи до уваги, що заявником не доведено та не підтверджено належними і допустимими доказами існування виняткових та виключних обставин, які б істотно утруднювали чи робили неможливим виконання рішення суду у даній справі, приймаючи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, їх господарську діяльність, ступінь вини боржника у виникненні спору, обґрунтовані заперечення стягувача, суд дійшов висновку, що заява про відстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. №24194 від 17.10.2025) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в порядку статей 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 31.10.2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова