Рішення від 31.10.2025 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/2805/25)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Лавренюк Т.А. , Хотенець П.В.

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи

в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Спейс" (61010, м.Харків, вул. Лисаветинська, буд.12, код ЄДРПОУ 44670345)

до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629)

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан Спейс", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева", в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість за договором поставки №128дп від 20.02.2024 року у розмірі 7 012 200,00 грн.

Також позивач у позовній заяві просить покласти на відповідачів судові витрати у справі, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу. У тексті позовної заяви наведено попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які можуть бути ним понесені у зв'язку із розглядом даної справи, згідно з яким позивач вже фактично поніс судові витати зі сплати судового збору в розмірі 105 183,00 грн. та очікує у майбутньому понести витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 20 000,00 грн.

Суд зазначив, що в провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Лавренюк Т.А.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 2805/25 від 13.08.2025) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Лавренюк Т.А.

Враховуючи перебування судді Хотенець П.В в період з 05.08.2025 по 27.08.2025 включно у відпустці, судді Лавренюк Т.А з 15.08.2025 по 29.08.2025 включно у відпустці, ухвалу у даній справі постановлено у перший день роботи колегії суддів, а саме 01.09.2025.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив, що позовну заяву подано з додержанням вимог статей 20, 27-30, 162, 164, 172 ГПК України.

Ухвалою суду від 01.09.2025 прийнято позовну заяву (вхідний номер 2805/25 від 13.08.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Спейс" до Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева" до розгляду в межах справи №5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева». Відкрито провадження у справі № 5023/10655/11 (922/2805/25). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, постановлено подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів з дня отримання відзивів. Докази надіслання відповіді на відзив іншим сторонам надати суду. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання заперечень іншим сторонам надати суду. Роз'яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-167 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

16.09.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№21279), зі змісту якого вбачається, що відповідач не визнає позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором №128дп від 20.02.2024 року, з огляду на те, що відповідно до умов всіх Специфікацій до Договору №128дп гарантійний строк на поставлений товар складає 24 місяці, а отже позивачем не обґрунтовано виникнення у нього права вимоги оплати за товар станом на день пред'явлення позову. Приймання відповідачем товару за якістю триває. Крім того, відповідачем зазначено, що позивачем було поставлено товар за специфікацією №7 від 02.08.2024 до договору №128 дп за видатковою накладною №87 від 06.08.2024 на загальну суму 3 390 720,00 грн. Відповідно до рекламаційного акту №2 від 04.01.2025 товар за цією видатковою накладною на суму 252 000,00 грн. було повернуто позивачу, що підтверджується видатковою накладною (повернення) №ДП-0000893 від 09.09.2025, товарно - транспортною накладною №3-283 від 09.09.2025. Також, позивачем було поставлено товар за специфікацією №10 від 30.09.2024 до договору №128дп за видатковою накладною №207 від 16.12.2024 на загальну суму 63 600,00 грн. Відповідно до рекламаційного акту №74 від 28.08.2025 товар за цією видатковою накладною на суму 31 800,00 грн. було повернуто позивачу, що підтверджується видатковою накладною (повернення) №ДП-0000891 від 09.09.2025, товарно - транспортною накладною №3-282 від 09.09.2025. Таким чином, поставлений товар неналежної якості за вищезазначеними видатковими накладними вважається не прийнятим, а зобов'язання позивача по поставці - не виконаними.

03.10.2025 до суду від позивача додаткові пояснення у справі (вх.№22947), з резолютивної частини яких вбачається, що позивачем, крім іншого, заявлено клопотання про закриття провадження в частині вимог про стягнення 283 800,00 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Ухвалою суду від 27.10.2025 закрито провадження у справі №5023/10655/11 (922/2805/25) в частині стягнення заборгованості за Договором поставки №128дп від 20.02.2024 року в сумі 283 800,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан Спейс" та Державним підприємством "Завод імені В.О. Малишева" був укладено Договір поставки №128дп від 20.02.2024 року (далі Договір).

У відповідності до п.1.1. Договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець у порядку та на умовах, передбачених даним Договором, зобов'язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності надалі за текстом - "Товар", асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначаються Сторонами окремо в специфікаціях, що є невід'ємними частинами Договору.

Згідно з п.1.2. Договору, поставка товару буде відбуватися партіями на підставі Замовлення (заявки) Покупця, що має в обов'язковому порядку містити посилання на цей Договір. Асортимент, комплектність, кількість, маркування та пакування Товару має відповідати підписаній Сторонами Специфікації до даного Договору. Замовлення (заявка) на партію Товару формується на підставі переліку, який визначено Сторонами у Специфікації.

Відповідно до п.1.3. Договору, якість, комплектність, маркування та пакування товару повинні відповідати ГОСТ, ДСТУ, офіційно зареєстрованим технічним умовам (ТУ), конструкторській документації (КД) заводу-виробника, та нормативно - правовим актам України, а також країни виробника Товару, відповідним світовим стандартам DIN, EN, ASTM, якщо вони не суперечать умовам та положенням діючої державної стандартно-правової бази, або у разі відсутності її взагалі на певні види Товару.

Згідно з п.1.4 Договору, найменування, номенклатура, кількість та ціна за одиницю Товару, а також код і назва, відповідно до Національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015р. зазначається у відповідній Специфікації.

Відповідно до п. 1.5 Договору Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту його фактичної поставки від Постачальника та підписання Сторонами видаткової накладної. Ризик випадкового знищення та/або пошкодження Товару несе Постачальник до моменту його передачі Покупцю.

Згідно з п.2.1. Договору, ціна Договору дорівнює загальній вартості всього Товару, поставленого за цим Договором, згідно укладених Сторонами Специфікацій до даного Договору.

Відповідно до п.2.2 Договору перелік та вартість (ціна) Товару зазначається в Специфікаціях до цього Договору, та включає вартість тари, пакування, маркування, доставки та інші видатки Постачальника.

Згідно з п.2.3 Договору Покупець зобов'язується оплатити Постачальнику вартість Товару/партії Товару протягом 30 календарних днів з дати постачання на підставі отриманого Покупцем оригіналу рахунку на такий Товар, якщо інші умови оплати не визначено Сторонами у відповідній Специфікації.

Відповідно до п.10.1 Договору Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками (у разі їх наявності) і діє до 31.12.2024, але в будь - якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по цьому Договору.

З матеріалів справи вбачається, що між ДП "Заводі мені В.О Малишева та ТОВ "Титан Спейс" було укладено Специфікацію "1 від 20.02.2024 року, Специфікацію №2 від 08.05.2024 року, Специфікацію №3 від 28.05.2024 року, Специфікацію №4 від 28.06.2024, Специфікацію №5 від 12.07.2024 року, Специфікацію №6 від 30.07.2024 року, Специфікацію №7 від 02.08.2024 року, Специфікацію №8 від 26.08.2024 року, Специфікацію № 9 від 06.09.2024 року, Специфікацію №10 від 30.09.2024, Специфікацію №11 від 30.10.2024 року, що передбачали поставку товару у відповідному асортименті та кількості.

Відповідно до п.п. 3,4 вказаних Специфікацій, оплата Товару здійснюється наступним чином: 100% по факту постачання та проходження вхідного контролю з відтермінуванням платежу 45 календарних днів, з моменту поставки.

На виконання вказаного договору ТОВ "Титан Спейс" поставило на користь Державного підприємства "Заводі мені В.О Малишева" товар загальною вартістю 10 2018 120,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

-№28 від 30.05.2024 року на загальну суму 84 000,00 грн;

-№75 від 30.07.2024 року на загальну суму 43 200,00 грн;

-№87 від 06.08.2024 року на загальну суму 3 390 720,00 грн;

-№104 від 02.09.2024 року на загальну суму 1 920 000,00 грн;

-№107 від 04.09.2024 року на загальну суму 93 600,00 грн;

-№108 від 06.09.2024 року на загальну суму 126 000,00 грн;

-№116 від 17.09.2024 року на загальну суму 75 000,00 грн;

-№128 від 30.09.2024 року на загальну суму 252 000,00 грн;

-№129 від 30.09.2024 року на загальну суму 252 000,00 грн;

-№131 від 30.09.2024 року на загальну суму 67 200,00 грн;

-№132 від 30.09.2024 року на загальну суму 60 000,00 грн;

-№133 від 01.10.2024 року на загальну суму 150 000,00 грн;

-№134 від 01.10.2024 року на загальну суму 1 260 000,00 грн;

-№170 від 31.10.2024 року на загальну суму 36 000,00 грн;

-№176 від 08.11.2024 року на загальну суму 1 252 800,00 грн;

-№180 від 13.11.2024 року на загальну суму 840 000,00 грн;

-№206 від 12.12.2024 року на загальну суму 252 000,00 грн;

-№207 від 16.12.2024 року на загальну суму 63 600,00 грн.

Позивач зазначає, що товар поставлений за видатковою накладною №28 від 30.05.2024 року сплачено відповідачем частково - в сумі 67 200,00 грн; за видатковою накладною №87 від 06.08.2024 року сплачено частково - в сумі 3 138 720,00 грн, тобто в загальному розмірі 3 205 920,00 грн.

Судом встановлено, що поставлений позивачем на адресу відповідача за видатковою накладною №87 від 06.08.2024 року датчик крену 1Б14 у кількості 1 штука вартістю з ПДВ 252 000,00 грн. було повернуто 09.09.2025 року за видатковою накладною (повернення) №ДП-0000893 від 09.09.2025 року. Також, поставлені позивачем на адресу відповідача за видатковою накладною №207 від 16.12.2024 року покажчик УД 801/1 у кількості 2 штуки вартістю з ПДВ 16 800,00 грн. та приймач тиску ПД-1Т у кількості 1 штука вартістю з ПДВ 15 000,00 грн. (загальною вартістю з ПДВ 31 800 грн.) було повернуто 09.09.2025 року за видатковою накладною (повернення) №ДП - 0000891 від 09.09.2025 року.

Як зазначено судом вище, ухвалою суду від 27.10.2025 , крім іншого, закрито провадження у справі №5023/10655/11 (922/2805/25) в частині стягнення заборгованості за Договором поставки№128дп від 20.02.2024 року в сумі 283 800,00 гр., таким чином позовні вимоги позивача станом на час ухвалення даного рішення, що є предметом судового розгляду є вимоги про стягнення з відповідача 6 728 400,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.2.3 Договору Покупець зобов'язується оплатити Постачальнику вартість Товару/партії Товару протягом 30 календарних днів з дати постачання на підставі отриманого Покупцем оригіналу рахунку на такий Товар, якщо інші умови оплати не визначено Сторонами у відповідній Специфікації.

З матеріалів справи вбачається, що між ДП "Заводі мені В.О Малишева та ТОВ "Титан Спейс" було укладено Специфікацію "1 від 20.02.2024 року, Специфікацію №2 від 08.05.2024 року, Специфікацію №3 від 28.05.2024 року, Специфікацію №4 від 28.06.2024, Специфікацію №5 від 12.07.2024 року, Специфікацію №6 від 30.07.2024 року, Специфікацію №7 від 02.08.2024 року, Специфікацію №8 від 26.08.2024 року, Специфікацію № 9 від 06.09.2024 року, Специфікацію №10 від 30.09.2024, Специфікацію №11 від 30.10.2024 року, що передбачали поставку товару у відповідному асортименті та кількості.

Відповідно до п.п. 3,4 вказаних Специфікацій, оплата Товару здійснюється наступним чином: 100% по факту постачання та проходження вхідного контролю з відтермінуванням платежу 45 календарних днів, з моменту поставки.

Судом встановлено, що на виконання вказаного договору ТОВ "Титан Спейс" поставило на користь Державного підприємства "Заводі мені В.О Малишева" товар загальною вартістю 10 2018 120,00 грн.

Поставлений товар за видатковою накладною №28 від 30.05.2024 року сплачено відповідачем частково - в сумі 67 200,00 грн; за видатковою накладною №87 від 06.08.2024 року сплачено частково - в сумі 3 138 720,00 грн, тобто в загальному розмірі 3 205 920,00 грн.

Судом встановлено, що поставлений позивачем на адресу відповідача за видатковою накладною №87 від 06.08.2024 року датчик крену 1Б14 у кількості 1 штука вартістю з ПДВ 252 000,00 грн. було повернуто 09.09.2025 року за видатковою накладною (повернення) №ДП-0000893 від 09.09.2025 року. Також, поставлені позивачем на адресу відповідача за видатковою накладною №207 від 16.12.2024 року покажчик УД 801/1 у кількості 2 штуки вартістю з ПДВ 16 800,00 грн. та приймач тиску ПД-1Т у кількості 1 штука вартістю з ПДВ 15 000,00 грн. (загальною вартістю з ПДВ 31 800 грн.) було повернуто 09.09.2025 року за видатковою накладною (повернення) №ДП - 0000891 від 09.09.2025 року.

З урахуванням вищевикладеного, заборгованості за Договором поставки №128дп від 20.02.2024 року складає 6 728 400,00 грн.

Відповідач заперечує проти стягнення заборгованості у даній справі, посилаючись на те, що відповідно до умов всіх Специфікацій за Договором поставки №128дп гарантійний строк на поставлений товар складає 24 місяці. Тобто, зважаючи на умови договору на думку відповідача, позивачем не обґрунтовано виникнення у нього права вимоги оплати за товар станом на день пред'явлення позову, адже приймання відповідачем товару триває.

Суд відхиляє вищезазначені твердження відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.5 Договору Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту його фактичної поставки від Постачальника та підписання Сторонами видаткової накладної. Ризик випадкового знищення та/або пошкодження Товару несе Постачальник до моменту його передачі Покупцю.

Відповідно до п.п. 3,4 вказаних Специфікацій, оплата Товару здійснюється наступним чином: 100% по факту постачання та проходження вхідного контролю з відтермінуванням платежу 45 календарних днів, з моменту поставки.

Отже, відстрочення платежу починає свій відлік саме з моменту поставки товару, а не його прийняття відповідачем за якістю.

Відтак, зважаючи на умови договору та специфікацій у відповідача виникло зобов'язання з оплати товару на 46 день після поставки товару.

В той же час, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про сплату суми заборгованості за Договору поставки №128дп від 20.02.2024 року у розмірі 6 728 400,00 грн. або спростували суму заявлену до стягнення.

За таких обставин, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 6 728 400,00 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, пункт 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи задоволення позову, суд вважає доцільним стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 80 740,80 грн.

Крім того, судом враховано, що відповідно до правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".

Суд звертає увагу позивача на те, що останнім при зверненні до суду було сплаченого 105 183,00 грн судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №545 від 01.08.2025, замість 84 146,40 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Приймаючи до уваги наведене, зайве сплачена сума судового збору у розмірі 21 036,60 грн. може бути повернута позивачу за його письмовим клопотанням (заявою).

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Спейс" задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Спейс" (61010, м.Харків, вул. Лисаветинська, буд.12, код ЄДРПОУ 44670345) заборгованість за договором поставки №128дп від 20.02.2024 року у розмірі 6 728 400,00 грн, та судовий збір у розмірі 80 740,80 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан Спейс" (61010, м.Харків, вул. Лисаветинська, буд.12, код ЄДРПОУ 44670345).

Відповідач: Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/

Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2025.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий Т.А. Лавренюк П.В. Хотенець