Рішення від 21.10.2025 по справі 916/3126/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3126/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бойченко О.Р.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Соломон Т.С.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЛОГІСТІК ЮГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,ЮТАЛ-ТРАНС» про стягнення 106903,45 грн та звільнення від вагонів частини залізничної колії.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.08.2025 р.: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3126/25; призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 28.08.2025 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.08.2025 р. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16.09.2025 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 07.10.2025 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 21.10.2025 р.

Представник відповідача в жодне засідання суду не з'явився. Про дату, час та місце їх проведення повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку ухвали до електронного кабінету.

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено представнику позивача можливість участі у засіданнях суду в режимі відеоконференції з використанням онлайн сервісу відеозв'язку ,,EASYCON».

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 21.10.2025 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ЛОГІСТІК ЮГ» (далі - ТОВ ,,ЛОГІСТІК ЮГ») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,ЮТАЛ-ТРАНС» (далі - ТОВ ,,Компанія ,,ЮТАЛ-ТРАНС») грошові кошти у розмірі 131089,30 грн, що складаються з 117052,80 грн заборгованості за надані послуги за договором від 25.01.2025 р. № СТ-1/25, 7281,60 грн неустойки за незвільнення місця знаходження вагонів після розірвання договору, 6754,90 грн пені за неоплату вартості наданих послуг;

- зобов'язати ТОВ ,,Компанія ,,ЮТАЛ-ТРАНС» звільнити від своїх вагонів місце їх знаходження - частину залізничної колії ТОВ ,,ЛОГІСТІК ЮГ» за адресою: Україна, 65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 33.

В обґрунтування позову вказано на невиконання відповідачем зобов'язань за названим договором щодо оплати вартості наданих позивачем послуг та звільнення від вагонів залізничної колії позивача після того, як останнім розірвано договір в односторонньому порядку.

27.08.2025 р. від позивача надійшла заява (зареєстрована за вх. № 26637/25) про часткове закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо звільнення від вагонів залізничної колії в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, ТОВ ,,ЛОГІСТІК ЮГ» в установленому порядку двічі зменшувало розмір позовних вимог шляхом подачі аналогічних за змістом заяв (зареєстровані 27.08.2025 р. за вх. №№ 26638/25, 26646/25 та прийняті до розгляду протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.08.2025 р.) та заяви (зареєстрована 16.09.2025 р. за вх. № 28705/25 та прийнята до розгляду протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2025 р.). В остаточній редакції позовних вимог ТОВ ,,ЛОГІСТІК ЮГ» просить стягнути 106903,45 грн, які складаються з 92026,40 грн заборгованості за надані послуги за договором від 25.01.2025 р. № СТ-1/25, 7281,60 грн неустойки за незвільнення місця знаходження вагонів після розірвання договору, 7595,45 грн пені за неоплату вартості наданих послуг.

Відповідач відзив на позов не подав, з огляду на що розгляд справи здійснено за наявними у ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення уточнених позовних вимог, виходячи з такого.

25.01.2025 р. між ТОВ ,,ЛОГІСТІК ЮГ» (Виконавець) та ТОВ ,,Компанія ,,ЮТАЛ-ТРАНС» (Замовник) укладено договір № СТ-1/25 про надання послуг по розміщенню вагонів (Договір), відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах цього Договору Виконавець надає послуги по розміщенню порожніх вагонів Замовника на місці знаходження вагонів, а Замовник приймає та оплачує такі послуги.

Місце знаходження вагонів - частина залізничної колії Виконавця за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 33 (п.1.2 Договору).

Вартість послуг по розміщенню порожніх вагонів Замовника складає 24,60 грн разом з ПДВ на одну ось залізничної колії за одну добу (24 години) (п. 2.1 Договору).

Сплата послуг з розміщення порожніх вагонів здійснюється Замовником 1 раз на місяць, до 10 числа наступного місяця відповідно до рахунку, який складається на підставі фактично наданих послуг. Фіксацію щодо фактично наданих послуг здійснює Виконавець (п.2.2 Договору).

По факту надання послуг складається відповідний акт наданих послуг, який містить інформацію щодо кількості фактично наданих послуг та має бути підписаний Замовником упродовж 3-х календарних днів з моменту отримання цього акту або відхилений в цей же строк із вмотивованою відмовою письмово… (п.2.3 Договору).

Виконавець зобов'язаний надавати послуги по розташуванню порожніх вагонів Замовника за наявності технічної можливості (п.4.1.1 Договору).

Виконавець має право отримувати плату, передбачену п.2.1 Договору, на умовах та в порядку, визначеному цим Договором (п.4.2.1 Договору).

Замовник зобов'язаний: оплачувати вартість наданих послуг у строки та умовах, визначених у цьому Договорі; після закінчення строку дії Договору забрати вагони з залізничної колії Виконавця (п.п.5.1.1 та 5.1.2 Договору).

Цей Договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 31.12.2025 р. включно, без його автоматичної пролонгації, а щодо розрахунків - до повного виконання зобов'язань (п.8.1 Договору).

За ініціативою однієї із сторін Договір може бути розірваний достроково, за умови письмового повідомлення про це іншої сторони не менше, ніж за 30 календарних днів до такого розірвання, окрім випадку, передбаченого п.8.5 цього Договору (п.8.4 Договору).

Виконавець може достроково розірвати цей Договір без попереднього повідомлення Замовника у разі несплати або неповної сплати вартості послуг більше 30 днів від передбаченого терміну… (п.8.5 Договору).

Дія цього Договору припиняється достроково відповідно до п.8.5 цього Договору (п.8.6.4 Договору).

На виконання Договору Виконавець прийняв на свою залізничну колію наступні вагони Замовника: № 56032600 (28.01.2025 р.); № 56290687 (28.01.2025 р.); № 59481663 (28.01.2025 р.); № 56626260 (28.01.2025 р.); № 56596901 (28.01.2025 р.); № 56619059 (28.01.2025 р.); 56179815 (29.01.2025 р.); № 56618630 (29.01.2025 р.); № 56258809 (07.02.2025 р.); № 56104904 (12.02.2025 р.); № 56107725 (08.04.2025 р.), що підтверджується наявними в матеріалах справи залізничними накладними.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, за технічними властивостями вагони Замовника мають по 4 осі, тому вартість однієї доби розміщення одного вагону складає 98,40 грн.

У зв'язку з виконанням Договору Виконавцем оформлено та направлено Замовнику акти надання послуг від 31.03.2025 р. № 161 на суму 33554,40 грн; від 30.04.2025 р. № 175 на суму 32472,00 грн; від 31.05.2025 р. № 183 на суму 33554,40 грн; від 30.06.2025 р. № 227 на суму 32472,00 грн. Загальна вартість розміщення вагонів за названими актами складає 132052,80 грн.

Договір та акти надання послуг, окрім акту від 30.06.2025 р. № 227, підписано представниками та скріплено печатками контрагентів. При цьому акт надання послуг від 30.06.2025 р. № 227 на суму 32472,00 грн не підписано Замовником без пояснення причин.

Листом від 11.06.2025 р. № 11/06 Виконавець повідомив Замовника про те, що розриває Договір в односторонньому порядку з 01.07.2025 р. у зв'язку з несплатою вартості розміщення вагонів, та про необхідність вжиття заходів щодо вивезення вагонів Замовника з території Виконавця. Вказаний лист не вручено через закінчення терміну зберігання, про що свідчить трекінг з сайту Укрпошти.

У претензії від 14.07.2025 р. № 14/07 Виконавець просив сплатити борг у розмірі 132052,80 грн та нараховані штрафні санкції, в т.ч. за незвільнення колії від вагонів Замовника. Ігнорування цієї претензії спричинило звернення до Господарського суду Одеської області з позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)…

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За правилами ч.ч.1 та 3 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з приписами ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму…

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір. Вказана угода за своєю правовою природою, незважаючи на назву, є договором найму, оскільки на її виконання Замовником отримано право користування майном Виконавця - залізничною колією для розміщення вагонів.

При цьому ТОВ ,,ЛОГІСТІК ЮГ» виконано належним чином взяті на себе обов'язки за Договором та розміщено вагони ТОВ ,,Компанія ,,ЮТАЛ-ТРАНС», що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення залізничними накладними та актами надання послуг.

В свою чергу ТОВ ,,Компанія ,,ЮТАЛ-ТРАНС» у порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,759,762 ЦК України та умов Договору 132052,80 грн вартості розміщення вагонів оплатило частково, а саме в сумі 40026,40 грн (зокрема, під час розгляду справи судом сплачено 25026,40 грн: 10000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 19.08.2025 р. № 664; 8554,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.09.2025 р. № 748; 6472,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.09.2025 р. № 749), не дивлячись на те, що строк виконання усіх грошових зобов'язань згідно з ч.1 ст.530 ЦК України та п.2.2 Договору настав.

Таким чином, уточнена позовна вимога про стягнення 92026,40 грн основного боргу підлягає задоволенню.

При цьому господарський суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Так, відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із приписами ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з наведеного, потрібно зазначити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. При цьому кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо.

Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права, які враховуються за правилами ч.4 ст.236 ГПК України, зроблено в постанові Великої Палати Верховного суду від 21.06.2023 р. по справі № 916/3027/21.

Таким чином, непідписання Замовником отриманого ним акту надання послуг від 30.06.2025 р. № 227 на суму 32472,00 грн не усуває його обов'язок заперечувати проти доводів про виконання Виконавцем Договору, однак ТОВ ,,Компанія ,,ЮТАЛ-ТРАНС», знаючи про розгляд справи, ніяким чином не спростувало твердження ТОВ ,,ЛОГІСТІК ЮГ» щодо безпідставного ухилення відповідача від підписання акту надання послуг від 30.06.2025 р. № 227, тому, виходячи з матеріалів справи, господарський суд вважає більш вірогідним те, що Виконавець належним чином виконав умови Договору, натомість Замовник їх протиправно порушив.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання… Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У разі затримки внесення плати… Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки (включаючи день оплати). Нарахування пені здійснюється до дня виконання зобов'язання Замовником в повному обсязі (п.6.2 Договору).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення Замовником виконання зобов'язання за цим Договором здійснюється за весь період прострочення, без обмежень, встановлених ч.6 ст.232 ГК України, до дня виконання зобов'язання Замовником в повному обсязі… (п.6.4 Договору).

З урахуванням наведеного, того, що матеріалами справи підтверджується неналежне виконання зобов'язань відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що позивач має право на стягнення 7595,45 грн пені, з яких: 959,03 грн нараховано на суму 8554,40 грн за період з 10.04.2025 р. по 19.08.2025 р.; 3033,69 грн - на суму 32472,00 грн за період з 10.05.2025 р. по 27.08.2025 р.; 2251,36 грн - на суму 33554,40 грн за період з 10.06.2025 р. по 27.08.2025 р.; 1351,37 грн - на суму 32472,00 грн за період з 10.07.2025 р. по 27.08.2025 р.

Відтак, уточнена позовна вимога про стягнення пені за неоплату вартості розміщення вагонів також підлягає задоволенню.

Щодо позову в частині стягнення неустойки за незвільнення місця знаходження вагонів після розірвання договору господарський суд зазначає таке.

Згідно ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

У випадку незвільнення місця знаходження вагонів, в разі припинення або дострокового розірвання Договору, Замовник сплачує неустойку в розмірі подвійної плати за весь час прострочення обов'язку зі звільнення майна (п.6.3 Договору).

Господарський суд вказує, що на підставі ч.2 ст.785 ЦК України та п.6.3 Договору ТОВ ,,ЛОГІСТІК ЮГ» має право на нарахування неустойки в розмірі подвійної плати за прострочення обов'язку зі звільнення майна в період з 01.07.2025 р. (дата розірвання Договору з ініціативи Виконавця) до 06.08.2025 р. (дата подачі позову).

При цьому ПК України як спеціальним нормативним актом, що визначає будь-які питання щодо оподаткування, елементи податку, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування, не передбачено включення до бази оподаткування податком на додану вартість будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов'язань юридичною особою, а, навпаки, в ПК України прямо зазначено про те, що до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені). При цьому для цілей оподаткування законодавцем не передбачено виключень щодо спеціальної неустойки, передбаченої ч.2 ст.785 ЦК України.

Виходячи з аналізу ч.2 ст.785 ЦК України, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов'язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг.

Неустойка, нарахована на підставі ч.2 ст.785 ЦК України, є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об'єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності.

Аналогічний правовий висновок зроблено в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 р. у справі № 916/1319/19. Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи наведене, Господарський суд Одеської області доходить висновку, що при розрахунку розміру неустойки за незвільнення місця знаходження вагонів у випадку дострокового розірвання Договору до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися Замовником Виконавцю у випадку належного виконання договірних зобов'язань з оплати вартості розміщення вагонів.

Відтак, позовна вимога про стягнення неустойки підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 5825,28 грн, приймаючи до уваги те, що, як арифметично правильно зазначено в розрахунку заборгованості, подвійна вартість послуг для одного вагону з ПДВ за 1 день становить 196,80 грн, а за 37 днів (з 01.07.2025 р. по 06.08.2025 р.) - 7281,60 грн, проте правові передумови для нарахування ПДВ відсутні, з огляду на що від 7281,60 грн слід відняти 20%.

Крім того, згідно з п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В матеріалах справи наявні залізничні накладні, які підтверджують звільнення колії ТОВ ,,ЛОГІСТІК ЮГ» від всіх 11 вагонів ТОВ ,,Компанія ,,ЮТАЛ-ТРАНС» після подачі позову (09.08.2025 р. забрано 4 вагони, а 25.08.2025 р. - 7 вагонів), тому господарський суд закриває провадження у справі в частині позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача звільнити від вагонів залізничну колію позивача на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Згідно з п.п.1,5 ч.1 ст.7 Закону України ,,Про судовий збір'' сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом)…

Приймаючи до уваги внесення позивачем судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, зменшення розміру позовних вимог у встановленому порядку, закриття провадження у справі в частині позовної вимоги щодо звільнення від вагонів, господарський суд за заявою ТОВ ,,ЛОГІСТІК ЮГ» повертає йому з державного бюджету 4080,53 грн судового збору, сплаченого за подачу позову.

За правилами п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору, окрім тієї його частини, яка підлягає поверненню з бюджету, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у т.ч. на відповідача - в сумі 1948,56 грн.

Керуючись ст.ст.129,231,232,233,238,240,241 ГПК України, ст.7 Закону України ,,Про судовий збір'', ухвалив:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,ЮТАЛ-ТРАНС» (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33-Б, 4-й поверх, офіс 4, код 24370262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЛОГІСТІК ЮГ» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 33, код 37929409) 92026/дев'яносто дві тисячі двадцять шість/грн 40 коп. заборгованості за надані послуги, 5825/п'ять тисяч вісімсот двадцять п'ять/грн 28 коп. неустойки за незвільнення місця знаходження вагонів після розірвання договору, 7595/сім тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять/грн 45 коп. пені, 1948/одну тисячу дев'ятсот сорок вісім/грн 56 коп. судового збору.

Провадження у справі в частині позовної вимоги щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,ЮТАЛ-ТРАНС» звільнити від вагонів частину залізничної колії закрити.

В решті позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ,,ЛОГІСТІК ЮГ» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 33, код 37929409) з Державного бюджету України (ГУК в Одеській обл./Приморський р-н/ 22030101, код 37607526, Казначейство України (ЕАП), р/р UA938999980313141206083015758, МФО 899998, КБК 22030101) 4080/чотири тисячі вісімдесят/грн 53 коп. судового збору, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією від 05.08.2025 р. № 690, оригінал якої знаходиться у позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 31 жовтня 2025 р.

Суддя Л.В. Лічман

Попередній документ
131423893
Наступний документ
131423895
Інформація про рішення:
№ рішення: 131423894
№ справи: 916/3126/25
Дата рішення: 21.10.2025
Дата публікації: 03.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.11.2025)
Дата надходження: 27.10.2025
Предмет позову: про розподіл судових витрат
Розклад засідань:
28.08.2025 11:30 Господарський суд Одеської області
16.09.2025 12:50 Господарський суд Одеської області
07.10.2025 11:00 Господарський суд Одеської області
21.10.2025 10:15 Господарський суд Одеської області
06.11.2025 12:00 Господарський суд Одеської області