31 жовтня 2025 року Справа № 915/1595/24(915/1438/25)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.
розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОДОРБУДПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 44624943; 54029, Миколаївська область, м. Миколаїв, просп. Центральний, буд. 29, офіс 2)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АКТИВПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 44604089; 34001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27/3, кім. 204)
про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів у розмірі 610 393,67 грн
06.10.2025 за вх. № 14068/25 (вих.№05/10-2025 від 05.10.2025) до Господарського суду Миколаївської області через систему Електронний суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОДОРБУДПОСТАЧ» до Товариства з обмеженою відповідальністю “АКТИВПОСТАЧ» з додатками, в якій просить суд:
1. Звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОДОРБУДПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 44624943) від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
2. Витребувати у Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 44604089), належним чином засвідчену копію Договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 29/11/24-1 від 29.11.2024 року.
3. Визнати недійсним Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 29/11/24-1 від 29.11.2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОДОРБУДПОСТАЧ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АКТИВПОСТАЧ».
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 44604089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДОРБУДПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 44624943) грошові кошти у розмірі 610 393,67 грн, перераховані на виконання недійсного правочину з урахуванням 3 % річних та індексації суми перерахування.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 44604089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДОРБУДПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 44624943) судові витрати у даній справі
Заяву мотивовано недобросовісністю поведінки відповідача при укладенні Договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 29/11/24-1 від 29.11.2024. Оспорюваний правочин позивач вважає фраудаторним, оскільки метою правочину було виведення активів боржника на шкоду інтересам його кредиторів.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.10.2025 справі присвоєно номер 915/1438/25 та відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, п.п.3.3.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області справу розподілено головуючому судді у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОДОРБУДПОСТАЧ» Давченко Т.М.
Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України
Відповідно до вимог статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, норми якої кореспондують з приписами ч.6 ст. 12 ГПК України, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Ухвалою суду від 13.10.2025 відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України залишено без руху позов ТОВ «АВТОДОРБУДПОСТАЧ» та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду шляхом надання суду заяви про усунення недоліків з відповідними доказами направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача.
Ухвалою суду від 20.10.2025 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 915/1595/24 про банкрутство ТОВ «АВТОДОРБУДПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 44624943), присвоєно справі номер 915/1595/24(915/1438/25). Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Разом з тим, після відкриття провадження у даній справі судом з'ясовано, що позивачем всупереч приписам п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України не надано доказів сплати судового збору.
Так, Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон) визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028 грн.
Позовна заява ліквідатора ТОВ «АВТОДОРБУДПОСТАЧ» містить одну вимоги немайнового характеру (визнати недійсним договір) та 1 вимогу майнового характеру (стягнути з відповідача 610393,67 грн). Таким чином, згідно з указаними вище положеннями Закону, позовна заява має бути оплачена судовим збором у сумі 12183,90 грн. (3028,00+9155,90).
Натомість, заявник звертаючись до суду із позовною заявою, просив звільнити ТОВ «АВТОДОРБУДПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 44624943) від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі п.4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». При цьому в обґрунтування такого клопотання заявник посилається на перебування ТОВ «АВТОДОРБУДПОСТАЧ» в процедурі банкрутства та відсутність грошових коштів для оплати судового збору, що створює перешкоди в доступі до правосуддя та захисті майнових інтересів кредиторів.
У поясненнях від 31.10.2025 позивачем зазначено, що станом на поточну дату, грошові кошти на будь-яких банківських рахунках банкрута, які були виявлені, відсутні, що унеможливлює сплату будь-яких платежів, у тому числі судового збору та під час проведення інвентаризаційних заходів, ліквідного майна, за рахунок реалізації якого можливо було б покрити адміністративні витрати (включно зі сплатою судового збору), наразі не виявлено.
Так, п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору суд має перевірити конкретні обставини певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору.
Тобто, саме лише перебування заявника у процедурах банкрутства без дослідження його майнового стану суперечить указаному припису законодавства.
Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви та пояснень від 31.10.2025, заявником взагалі не подано належних доказів з приводу майнового стану боржника, зокрема, фінансової звітності, витягів з Єдиного державного реєстру нерухомого майна та обтяжень рухомого майна, виписок (довідок) про наявність грошових коштів на рахунках боржника чи ін., що свідчили б про відсутність можливості сплатити судовий збір за подання цього позову.
Таким чином, суд встановив, що всупереч приписам п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України позивачем до позову не надано доказів сплати сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За таких обставин та на підставі ч.11 ст.176 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про залишення позову без руху у зв'язку з ненаданням позивачем доказів сплати судового збору та встановлення позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
При цьому, судом прийнято до уваги прецедентні рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28.10.98 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Відповідно до ч.2 ст.232 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Керуючись ст. ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 164,174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДОРБУДПОСТАЧ» від 06.10.2025 за вх. № 14068/25 (вих.№05/10-2025 від 05.10.2025).
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки не пізніше 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
4. Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М.Давченко