Рішення від 04.07.2025 по справі 911/3154/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3154/21

Господарський суд Київської області в складі

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Комісарчук Д-М.О.

розглянувши справу № 911/3154/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної

системи України», м. Київ

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»,

м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ

про стягнення 1 181 993 692,73 грн

за участю представників:

від позивача: Кисіль Т.В., довіреність № 991 від 18.12.2024;

від відповідача: Рябченко О.В., адвокат, довіреність № Др-54-1224 від 17.12.2024

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі -відповідач) про стягнення 1 181 993 692,73 грн, з яких 1 078 670 445,07 грн заборгованості, 68 890 168,88 грн пені, 13 622 095,54 грн 3 % річних та 20 810 983,24 грн інфляційних нарахувань.

Позов обґрунтовано тим, що на виконання умов Договору транспортування природного газу № 2002000108 від 04.02.2020 та Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493, позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за лютий, березень 2021 року (складених, зокрема, на підставі інформації, поданої відповідачем до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 4, 9, які додаються до позовної заяви разом з реєстрами) виявив наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме: - за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 21 134,54282 тис. куб. м. (218 742 518 кВт х год) всього на загальну суму 247 390 722,58 грн з ПДВ; - за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 28 119,19260 тис. куб. м. (291 033 643 кВт х год) всього на загальну суму 203 188 723,25 грн з ПДВ; - за березень 2021 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 90 325,53577 тис. куб. м. (934 869 295 кВт х год) всього на загальну суму 653 290 999,14 грн з ПДВ.

Однак, позивач зазначає про те, що відповідачем в повному обсязі не виконано зобов'язання з оплати за негативні щодобові небаланси за лютий - березень 2021 року на загальну суму 1 078 670 445,07 грн., чим порушено умови п.п. 2.5, 9.3 договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи України, а також порушено права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах.

Ухвалою господарського суду від 02.11.2021 відкрито провадження у справі № 911/3154/21, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений в підготовчому засіданні на 29.11.2021.

18.11.2021 через канцелярію господарського суду від АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» надійшла заява від 18.11.2021 (вх. № 26638/21) в порядку ст.ст. 88, 90 ГПК України щодо надання відповідей на запитання позивача.

18.11.2021 через канцелярію суду від АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» надійшов відзив вих. № 1711/2021 від 17.11.2021 (вх. № 26641/21) на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та просить суд відмови в його задоволенні. Зокрема, відповідач зауважував, що позивач на підтвердження відбору відповідачем з газотранспортної системи природного газу надав до матеріалів справи зведені акти приймання-передачі природного газу за лютий, березень 2021 року, які за своєю суттю є технічними та не доводять факт надання послуги за договором транспортування природного газу, укладеного між сторонами.

Відповідач стверджує, що сторонами не було погоджено обсягів розподілу потужності природного газу, Додатки №№ 1, 2 до договору не підписані, відповідачем позивачу не було надано фінансового забезпечення, отже і передумови для надання послуг перевищення замовленої (договірної) потужності були відсутні.

В матеріалах справи відсутні первинні документи та інші докази, які б підтверджували відхилення у функціонуванні ГТС позивача у лютому-березні 2021 року від її звичайного рівня, відсутня інформація щодо власної оцінки попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби щодо якої здійснюється балансуюча дія у лютому-березні 2021 року, відсутня інформація про номінації, алокації в розрізі усіх замовників послуг транспортування та виміряння потоки природного газу в газотранспортній системі.

Зазначене дає підстави вважати, що оскільки загрози цілісності газотранспортної системи в спірний період не було і в газотранспортній системі було достатньо природного газу, то у позивача була відсутня потреба у закупівлі природного газу для балансування, зокрема й тому, що відповідач не замовляв жодних обсягів газу на лютий, березень 2021 року у позивача. Отже, відповідно у позивача були відсутні підстави для вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

Відповідач зазначає про те, що складені довідки №№ 1, 2, 3 та реєстри файлів завантажених до інформаційної платформи є односторонніми та підписані тільки з боку позивача, інших первинних документів на підтвердження даних, які зазначені в довідках, немає, а отже зазначені документи містять непідтверджену інформацію, що призводить до неможливості встановити дійсний обсяг небалансів відповідача.

Так, відповідач зазначає, що оскільки договір на транспортування природного газу №2002000108 від 04.02.2020 є договором на транспортування продукції трубопроводами, внаслідок якого здійснюється переміщення продукції виробничо-технічного призначення трубопроводами, то з огляду на об'єктивні ознаки цієї діяльності, вона підпадає під визначення перевезення вантажів, закріплене в ст. 306 Господарського кодексу України, а отже до правовідносин, що виникають з даного договору разом з нормами Цивільного кодексу України, Законів України "Про транспорт", «Про трубопровідний транспорт», «Про ринок природного газу» та інших законодавчих актів, поширюються й норми Господарського кодексу України, зокрема в частині правового регулювання перевезення вантажів, а укладеному договору притаманні риси, у тому числі договору перевезення.

За таких обставин, до спірних правовідносин мають бути застосовані положення ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України.

Так, ч. 5 ст. 315 ГК України встановлено, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Враховуючи зазначене, шестимісячний строк позовної давності для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення сум основної заборгованості за період лютий, березень 2021 року сплив.

18.11.2021 від АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» надійшло клопотання вих. № 1811 від 18.11.2021 (вх. № 26640/21) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/25928/21. Як на підставу зупинення провадження у справі відповідач посилається на обставини, які будуть встановлені при розгляді справи № 640/25928/21 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до НКРЕКП про визнання протиправною та скасування постанови № 235, оскільки така не узгоджується із приписами Кодексу ГТС та іншого законодавства, що регулює правовідносини на ринку природного газу.

23.11.2021 через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява вих. № 1911/2021 від 19.11.2021 (вх. № суду 26993/21) Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про зобов'язання виконати умови Договору транспортування природного газу № 2002000108 від 04.02.2020 у відповідності до п.п. 9.1, 9.2, 9.3 та положень розділу XIII Кодексу ГТС, розділу XIV Кодексу ГТС шляхом здійснення розрахунку маржинальної ціни, що покладена в основу визначення розміру добового негативного балансу за лютий-березень 2021 року, у відповідний спосіб, передбачений п. 7, п.п. 8-11 розділу XIV Кодексу ГТС.

Ухвалою суду від 26.11.2021 прийнято зустрічний позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (позивач за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (відповідач за зустрічним позовом, позивач за первісним позовом) про зобов'язання вчинити певні дії; призначено підготовче засідання для спільного розгляду зустрічного позову разом із первісним позовом на 29.11.2021.

29.11.2021 на електронну пошту суду від позивача за первісним позовом надійшла відповідь вих. № ТОВВ11х-21-13390 від 29.11.2021 (вх. № 27383/21) на відзив на позовну заяву, в якій останній заперечував проти доводів відповідача, підтримав позовні вимоги за первісним позовом в повному обсязі та просив суд задовольнити їх.

Ухвалою суду від 29.11.2021, залишеною в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2022, задоволено клопотання АТ “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз» вих. № 1811 від 18.11.2021 (вх. № 26640/21 від 18.11.2021) про зупинення провадження у справі № 911/3154/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/25928/21 та зупинено провадження у справі № 911/3154/21 з підстав ґрунтовано викладених в ухвалі суду.

09.12.2021 через канцелярію суду від третьої особи - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшли письмові пояснення вих. № 2794/15-21 від 06.12.2021 (вх. № суду 28410/21), в яких третя особа зазначила, що ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» у зв'язку з неповним та простроченим виконанням АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» зобов'язань з оплати за щодобові небаланси за лютий-березень 2021 року, застосував відповідальність передбачену договором та чинним законодавством. НКРЕКП вважає, що положеннями діючих нормативно-правових актів передбачена чітка процедура визначення вартості та порядку розрахунку за договірну потужність для оператора ГРМ, у тому числі вартості перевищення замовленої потужності без застосування штрафних коефіцієнтів, визначення вартості щодобових небалансів та порядку розрахунків за них. Також у своїх письмових поясненнях третя особа - НКРЕКП просила розглядати дану справу без участі представника НКРЕКП з урахуванням інформації, наданої у цих письмових поясненнях.

17.12.2021 через канцелярію суду від ТОВ «Оператора газотранспортної системи України» надійшов відзив (вх. № 29124/21) на зустрічну позовну заяву, в якому ТОВ «Оператора газотранспортної системи України» просило відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» з підстав, викладених у відзиві.

06.12.2024 через систему “Електронний суд» від ТОВ “Оператор газотранспортної системи України» надійшло клопотання вих. № 24-18719 від 04.12.2024 (вх. № суду 13974/24), в якому позивач за первісним позовом зазначає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 у справі № 640/25928/21 набрало законної сили, у зв'язку з чим ухвалою суду від 11.12.2024 провадження у справі № 911/3154/21 було поновлено та призначено підготовче засідання на 22.01.2025.

14.01.2025 через систему «Електронний суд» від АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» надійшла відповідь (вх. № 433/25) на відзив на зустрічну позовну заяву.

14.01.2025 через систему «Електронний суд» від АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» надійшли заперечення (вх. № 460/25) на відповідь на відзив на позовну заяву.

14.01.2025 через систему “Електронний суд» від АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» надійшло клопотання від 14.01.2025 (вх. № суду 466/25) про зменшення штрафних санкцій на 90 %.

17.01.2025 через систему “Електронний суд» від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшли заперечення вих. №товвих-25-766 від 16.01.2025 (вх. № суду 689/25) на клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про зменшення штрафних санкцій.

20.01.2025 через систему “Електронний суд» від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшли заперечення вих. №товвих-25-923 від 17.01.2025 (вх. № суду 766/25) на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою суду від 22.01.2025 закрито підготовче провадження у справі № 911/3154/21, справу призначено до розгляду по суті на 19.02.2025.

07.02.2025 через систему “Електронний суд» від АТ «Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз» надійшло клопотання (вх. № 1877/25) про залишення зустрічної позовної заяви, прийнятої судом на підставі ухвали від 26.11.2021, без розгляду.

Ухвалою суду від 19.02.2025 зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз» (вх. № 26993/21 від 23.11.2021) залишено без розгляду.

Водночас, 07.02.2025 через систему “Електронний суд» від Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз» надійшла зустрічна позовна заява від 07.02.2025 (вх. № 4778/24), в якій відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просить суд прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом та визнати строк виконання зобов'язань АТ “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз» в частині оплати врегулювання щодобових небалансів за договором транспортування природного газу № 20020000108 від 04.02.2020 таким, що не настав.

Розглянувши зустрічну позовну заяву від 07.02.2025 (вх. № 4778/25) Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз», суд дійшов висновку щодо її повернення, з підстав ґрунтовно викладених в ухвалі суду від 14.02.2025.

Ухвалою суду від 19.02.2025 розгляд справи по суті був відкладений на 10.03.2025.

Ухвалою суду від 10.03.2025 розгляд справи по суті був відкладений на 02.04.2025.

07.03.2025 до Господарського суду Київської області надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025, в якій у п. 4 постановлено витребувати з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3154/21 у зв'язку з апеляційним оскарженням ухвали Господарського суду Київської області від 14.02.2025. У зв'язку з цим, ухвалою суду від 20.03.2025 провадження у справі № 911/3154/21 було зупинено до перегляду в порядку апеляційного провадження ухвали Господарського суду Київської області від 14.02.2025.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі №911/3154/21 постановлено апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 14.02.2025 про повернення зустрічного позову у справі № 911/3154/21 - без змін.

Ухвалою суду від 23.05.2025 провадження у справі № 911/3154/21 було поновлено, та призначений розгляд справи по суті на 16.06.2025.

В судовому засіданні 16.06.2025 було оголошено перерву до 25.06.2025.

В судовому засіданні 25.06.2025, після стадії судових дебатів, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, призначивши дату і час проголошення судового рішення у справі № 911/3154/21 на 04.07.2025.

Представник позивача в судових засіданнях підтримував позовні вимоги вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; представник відповідача заперечував проти позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими, не підтвердженими доказами, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Третя особа в судові засідання не з'явилась, але в письмових поясненнях вих. № 2794/15-21 від 06.12.2021 (вх. № суду 28410/21 від 09.12.2021) третя особа просила розглядати дану справу без участі представника НКРЕКП з урахуванням інформації, наданої у поясненнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 постанови НКРЕКП «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 24.12.2019 № 3011 видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

04.02.2020 між ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (оператор) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (замовник) було укладено Договір транспортування природного газу № 2002000108, що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497.

Відповідно п. 2.1 договору оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Згідно п.п. 2.2, 2.3 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.4договору).

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.5 договору).

Відповідно до п. 2.6 договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.

Пунктом 2.7 Договору передбачено, що додаток 1 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор ГРМ, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Відповідно до п. 2.8 договору взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюється сторонами через інформаційну платформу оператора та аукціонні платформи (у частині розподілу потужності та міждержавних з'єднаннях) відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи та/або аукціонної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії інформаційною платформою та/або аукціонною платформою, визначеного Кодексом ГТС.

Оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності (п. 3.2 договору).

Замовник взяв на себе зобов'язання, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому в Кодексі ГТС та цьому договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором і Кодексом ГТС; вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; забезпечити можливість цілодобового зв'язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у ГТС, у порядку, визначеному цим договором і Кодексом ГТС; реєструвати в Реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора споживачів, стосовно яких він є діючим постачальником; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату в разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з ГТС в порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим договором; здійснити в термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця (п. 4.1 договору).

Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу / виходу до/з ГТС та визначення й перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (п. 5.1 договору).

Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється в порядку, встановленому Кодексом ГТС. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті (п. 6.3 договору).

Вартість послуг розраховується таким чином: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (п. 7.1 договору).

Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті www.tsoua.com (п. 7.2 договору).

Вартість перевищення замовником (крім замовника, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ст. 11 Закону "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора ГРМ) замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою, наведеною у цьому пункті договору. За результатами остаточної алокації відборів та подач замовника оператор здійснює розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці. Підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу. Замовник зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності у строк до двадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений у цьому пункті, визначається за даними оператора (п. 8.3 договору).

Замовник, який є оператором ГРМ, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг. У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником (суб'єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ст. 11 Закону "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператором ГРМ), визначений оператором ГТС на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди. Розбіжності щодо вартості перевищення замовленої потужності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, які замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений у цьому пункті цього договору, визначається за даними оператора (п. 8.4 договору).

У разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу (п. 9.1 договору).

У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС. У разі виникнення в замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю в замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС (п. 9.2 договору).

У випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту (абзац 1 п. 9.3 договору).

Оплата вартості щодобових небалансів оператором ГРМ за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться в строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період (абзац 2 п. 9.3 договору).

Розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений п. 9.3 договору, визначається за даними оператора (п. 9.6 договору).

Послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (п. 11.1 договору).

Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг; у випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку; до прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора (п. 11.3 договору).

Врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор урегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби) (п. 11.4 договору).

Оператор і замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом; звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (п. 11.5 договору).

У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 13.5 договору).

Відповідно до п. 17.1 договору цей договір набирає чинності з дня його укладення, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.020 та діє до 31.12.2020. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом (п. 19.1 договору).

Будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур'єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених сторонами випадках направлено електронною поштою (п. 19.2 договору).

Передбачені договором додатки 1 та 2 сторони не підписали.

Сторони підписали Перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу, що є Додатком 3 до Договору.

На виконання умов договору та Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493, позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач / відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за лютий, березень 2021 року (складених на підставі інформації, поданої відповідачем до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 4, 9) виявив наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач / відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:

- за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 21 134,54282 тис. куб. м. (218 745 218 кВт х год) всього на загальну суму 247 390 722,58 грн з ПДВ;

- за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 28 119,19260 тис. куб. м. (291 033 643 кВт х год) всього на загальну суму 203 188 723,35 грн з ПДВ;

- за березень 2021 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 90 325,53577 тис. куб. м. (934 869 295 кВт х год) всього на загальну суму 653 290 999,14 грн з ПДВ.

Вказані негативні щодобові небаланси AT «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» виникли внаслідок безпідставного відбору відповідачем у лютому-березні 2021 року з газотранспортної системи природного газу без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи у зазначені періоди (Довідка 1 та 3).

Зазначені в довідці № 1 дані щодо обсягів природного газу, які отримано відповідачем з ГТС, підтверджуються двосторонніми зведеними актами приймання-передачі природного газу за лютий та березень 2021 року.

Позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу акти врегулювання щодобових небалансів: № 02-2021-№2002000108 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 01.02.2021 по 16.02.2021; № 02-2021-№2002000108 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 17.02.2021 по 28.02.2021; № 03-2021-№2002000108 від 31.03.2021 за березень 2021 року.

Відповідач не зазначив та не надав жодних доказів на спростування визначених позивачем даних, які наведені в актах врегулювання щодобових небалансів.

На виконання п. 9.3 договору позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу рахунки:

№ 02-2021-№2002000108 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) на загальну суму 247 390 722,58 грн з ПДВ;

№ 02-2021-№2002000108 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) на загальну суму 203 188 723,35 грн з ПДВ;

№ 03-2021-№2002000108 від 31.03.2021 на оплату за добові небаланси за березень 2021 року на загальну суму 653 290 999,14 грн ПДВ.

Проте, у строки встановлені п. 9.3 договору відповідач не оплатив на користь позивача щодобові негативні небаланси за лютий-березень 2021 року в загальній сумі 1 103 870 445,07 грн.

З розрахунку суми основного боргу за добовий небаланс природного газу (лютий-березень 2021 року) AT «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» перед ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» вбачається, що AT «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (поза межами строків оплати визначених умовами договору) було проведено оплату за негативний щодобовий небаланс за лютий 2021 року в загальній сумі 25 200 000,00 грн.

Таким чином, як вважає ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», AT «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» в повному обсязі не виконано свої зобов'язання з оплати за негативні щодобові небаланси за лютий-березень 2021 року на загальну суму 1 078 670 445,07 грн, чим порушено умови п.п. 2.5, 9.3 договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи України, а також порушено права та інтереси ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» як кредитора у спірних правовідносинах.

Також згідно п. 4.1 Договору замовник зобов'язаний не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень).

Відповідно до п. 3.2 оговору ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності. Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою, наведеною в п. 8.4 договору.

Згідно п. 8.3 договору ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за результатами остаточної алокації відборів та подач AT «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

Відповідно до п. 8.3 договору підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу.

У відповідності до п. 9.3 договору ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» було направлено в інформаційній платформі AT «Оператор газорозпоідьної системи «Київоблгаз»: - рахунок № 02-2021-2002000108 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (за період з 01.02.2021 по 16.02.2021) на загальну суму 247 390 722,58 грн; - рахунок № 02-2021-2002000108 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (за період з 17.02.2021 по 28.02.2021) на загальну суму 203 188 723,35 грн; - рахунок № 03-2021-2002000108 від 31.03.2021 на оплату за добові небаланси за березень 2021 року на загальну суму 653 290 999,14 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як було встановлено судом, 04.02.2020 між ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» було укладено Договір транспортування природного газу № 2002000108, що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497, відповідно до п. 2.1 якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу (постанова ОП КГС Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21).

АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз" є оператором ГРМ.

Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) оператор ГРМ провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором.

Постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності на ринку природного газу, в тому числі Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Пунктом 2.1 Ліцензійних умов з розподілу передбачено, що господарська діяльність з розподілу природного газу здійснюється з дотриманням вимог Закону "Про ринок природного газу", чинних Кодексу ГРМ, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

Відповідно до п.п. 27, 28 п. 2.2 Ліцензійних умов з розподілу при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог: мати укладений з оператором ГТС договір транспортування природного газу відповідно до Типового договору транспортування, затвердженого НКРЕКП. Здійснювати розрахунки із оператором ГТС за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу.

Взаємовідносини між оператором ГТС та оператором ГРМ, пов'язані з прийманням-передачею природного газу в точках виходу з ГТС до ГРМ, регулюються укладеним між ними договором на транспортування природного газу, який укладається за формою Типового договору транспортування, технічною угодою та відповідно до вимог Кодексу ГТС (абзац 3 п. 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доступ суб'єктів ринку природного газу до ГТС здійснюється на принципах, зокрема, надання оператором ГТС послуг доступу та приєднання виключно на договірних засадах.

З наведеного вбачається, що укладення АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» з оператором ГТС договору транспортування природного газу є не лише умовою доступу до ГТС, однак і обов'язковою вимогою щодо діяльності оператора ГРМ.

При цьому укладення операторами ГТС та ГРМ такого договору транспортування природного газу не позбавляє їх права використовувати у власних відносинах й інші нормативні акти та документи, зокрема, Кодекс ГТС та Технічну угоду про умови приймання-передачі природного газу, враховуючи, що вони також є обов'язковими відповідно до п. 2.1 Ліцензійних умов з розподілу.

Згідно п.п. 17, 19, 45 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Оператор газотранспортної системи суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників). Транспортування природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним кодексом України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу").

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб'єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу. Суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.

З метою виконання функцій, передбачених ч. 1 ст. 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов'язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб (п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про ринок природного газу").

Згідно ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Можливість здійснення відповідачем, як оператором ГРМ діяльності з розподілу природного газу нерозривно пов'язана із транспортуванням природного газу.

Тобто, здійснення господарської діяльності оператором ГРМ з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права, які відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України мають враховувати суди при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, від 03.11.2023 у справі №918/686/21 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.04.2023 у справі № 911/3195/21.

Кодекс газотранспортної системи є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення. Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи вебдодатка. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.

Зазначене додатково підтверджує, що здійснення відповідачем господарської діяльності з розподілу природного газу у відповідності до вимог чинного законодавства нерозривно пов'язане із укладенням договору транспортування природного газу.

Згідно з п. 2 глави 1 розділу IV Кодексу газотранспортної системи правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу (затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497).

У п. 1 глави 1 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи зазначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Згідно з п. 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи договір транспортування - це договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги). Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Таким чином, договір транспортування природного газу за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.08.2022 у справі № 921/184/21, у постановах колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2022 у справі № 906/252/21, від 18.04.2023 у справі № 911/3195/21, від 15.06.2023 у справі № 922/3304/21. Формуючи вказану правову позицію та вказуючи на те, що надання послуг за договором, може включати в себе ту чи іншу з перелічених вище послуг, Верховний Суд імперативно вказав на те, що послуга надання доступу до потужності та/або послуга транспортування та/або послуга балансування (врегулювання позитивного/негативного небалансів), не є взаємопов'язаними, а відтак надання Оператором ГТС тієї чи іншої послуги безумовно не залежать одна від одної.

З п.п. 1 та 9 глави 1 розділу VIIІ Кодексу ГТС вбачається, що договір транспортування природного газу передбачає можливість надання оператором ГТС замовнику таких видів послуг: 1) доступ до потужності в точці входу або виходу з ГТС; 2) замовлення фізичного транспортування природного газу ГТС на підставі підтвердженої номінації; 3) вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

У п. 2 глави 2 розділу ІХ Кодексу ГТС передбачено, що у договорі транспортування природного газу чи його окремому додатку зазначаються: точки входу та/або виходу; обсяг розподіленої (договірної) потужності; період (річний, квартальний, місячний); тип потужності (гарантована чи переривчаста, потужність з обмеженнями); строк, на який потужність була розподілена.

Пункт 2.1 договору передбачає, що за цим договором оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Пунктом 2.3 договору транспортування передбачено, що обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Відповідно до п. 2.7 договору транспортування додаток 1 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор ГРМ, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору ГТС здійснюються відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.4 договору транспортування).

Пунктом 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС передбачено, що доступ до потужності надається оператором ГТС на такі періоди: річний, квартальний, місячний, на добу наперед, протягом доби.

При цьому на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності (п.п. 4 п. 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС).

Протягом доби - потужність визначеного обсягу, яка доступна з певного часу протягом газової доби і до часу закінчення газової доби з постійним потоком. При цьому одиниця виміру потужності протягом доби - тис куб. м/добу (п.п.5 п. 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС).

Відповідно до п. 1 глави 7 розділу IX Кодексу ГТС доступ до потужності точок входу/виходу на добу наперед надається на підставі укладеного договору транспортування та номінації, підтвердженої оператором ГТС. Доступ до потужності точок входу/виходу протягом доби надається на підставі укладеного договору транспортування та реномінації, підтвердженої оператором ГТС. Номінація/реномінація підтверджується оператором ГТС відповідно до глави 1 цього розділу та вимог розділу XI цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що укладення додатків 1 (розподіл потужності) та 2 (розподіл потужності з обмеженнями) є обов'язковими, крім випадків надання доступу на добу наперед та/або протягом доби, які надаються у разі подання замовником оператору ГТС відповідних номінації / реномінації.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС номінації подаються замовниками послуг транспортування на відповідну добу в розрізі кожної точки входу / виходу. Номінація/реномінація надається через інформаційну платформу оператора ГТС (п. 7 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС).

Номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору ГТС, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до ГТС в точках входу та відібрані з ГТС в точках виходу (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Інформація, що міститься в номінації, попередньо погоджується оператором ГТС в порядку, визначеному розділу ХІ Кодексу ГТС, та є достатньою для надання послуг транспортування. Неподання номінації унеможливлює надання оператором ГТС замовнику послуг транспортування.

Вартість послуг розраховується таким чином: розподіл потужності за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (п. 7.1 договору).

Вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (п. 8.1 договору транспортування).

При цьому п. 8.2 договору транспортування передбачає, що вартість договірної потужності замовника, крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ст. 11 Закону "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, на період газового місяця визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця (відповідно до формули, визначеної договором транспортування).

Для послуг доступу до потужності на період однієї газової доби замовник зобов'язаний здійснити 100% попередню оплату (крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ст. 11 Закону "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора ГРМ) у розмірі не менше від вартості послуги доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією. При цьому така оплата має бути отримана оператором ГТС на його рахунок не пізніше ніж за три години до кінцевого строку подання номінації (п. 8.2 договору транспортування).

Тобто замовник може отримувати послуги розподілу потужності лише у разі укладення відповідних додатків 1 та 2 або у разі, якщо доступ до потужності надається на добу наперед та/або протягом доби за умови подання замовником відповідних номінацій/реномінацій через інформаційну платформу в порядку, передбаченому розділом ХІ Кодексу ГТС. Подання номінації/реномінації фактично є достатньою для надання послуг транспортування (розподіл потужності). Неподання номінації/реномінації унеможливлює надання оператором ГТС замовнику таких послуг.

Договір транспортування пов'язує оплату послуг розподілу потужності у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби з обсягами, вказаними у номінації/реномінації, що подається замовником оператору ГТС з обов'язковою передоплатою в розмірі вартості послуги доступу до потужності, яку замовник сам визначив в поданій оператору ГТС номінації.

При цьому розрахунок вартості такої послуги здійснюється з урахуванням тарифу, встановленого Регулятором для відповідних точок входу та виходу, а не умовами Договору транспортування чи додатками 1 та 2 до нього (що прямо передбачено п. 7.1 договору).

Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного.

Тому непідписання додатків 1, 2 до договору транспортування не свідчить про неукладеність АТ Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» договору транспортування в частині надання послуг з розподілу потужності в розрізі однієї доби.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин Кодекс ГТС передбачав три складові послуг транспортування природного газу, що надаються на підставі договору транспортування природного газу: надання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, а також врегулювання добового небалансу.

Пунктом 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС прямо передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Тобто фактично договір транспортування регулює відносини з врегулювання небалансів як складової послуги транспортування природного газу.

При цьому послуги надання доступу до потужності та транспортування мають попередньо замовлятися, однак врегулювання добового небалансу здійснюється оператором ГТС за наявності умов, визначених у Кодексі ГТС та договорі транспортування (у разі виникнення у замовника небалансу).

Пунктами 9.1 та 9.2 договору транспортування передбачено, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю / продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

У постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 918/450/20 зазначено, що за законом та договором транспортування природного газу достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов'язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу.

Оператор ГТС розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до ГТС та алокаціями відбору з ГТС (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень) (п. 1 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).

Тобто обсяг послуг балансування визначається сторонами не на момент підписання договору та додатків до нього, а вже після того, як оператор ГТС отримає інформацію про обсяги природного газу, фактично відібраного замовником та поданої з/до ГТС - в результаті співставлення алокацій подач/відборів замовником природного газу до/з ГТС.

Тому підписання сторонами додатків 1, 2 до Договору транспортування не є обов'язковим для визначення обсягу послуг балансування.

При цьому договір транспортування не встановлює спеціальний порядок визначення вартості щодобового небалансу, яку має сплатити замовник, а також не містить відсилок до жодних додатків до договору транспортування (зокрема, до додатків 1, 2). Натомість вартість небалансу визначається у порядку, передбаченому Кодексом ГТС.

Пункт 7.1 договору передбачає, в тому числі, що вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.

Так само абзац 2 п. 9.2 договору передбачено, що у разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а останній купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділу XIV Кодексу ГТС.

Відповідно до п. 7 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор ГТС множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-12 цієї глави.

При цьому з наведених пунктів 8-12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС вбачається, що вартість відповідних послуг не містить прив'язки до даних, наведених у додатках 1, 2 до Договору, а натомість визначається окремо для кожної газової доби з урахуванням реального стану попиту / пропозиції на відповідні стандартизовані продукти.

За результатами співставлення остаточних алокацій подач / відборів природного газу до/з ГТС за лютий-березень 2021 року, проведених відповідно до пунктів 17, 18, 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, ТОВ "Оператор газотранспортної системи" виявило наявність у АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» негативних щодобових небалансів як різниці між алокаціями подач / відборів природного газу, здійснило розрахунок остаточних обсягів щодобових небалансів за кожну газову добу звітного місяця та визначило його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць на загальну суму 1 103 870 445,07 грн.

Така інформація, як зазначало ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", до інформаційної платформи була подана самим АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», що підтверджується даними з неї.

В подальшому АТ Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» сплатило вартість врегулювання щодобового небалансу в сумі 25 200 000,00 грн, не сплативши 1 078 670 445,07 грн.

Кодекс ГТС передбачає співставлення оператором ГТС остаточних алокацій подач / відборів природного газу до/з ГТС саме на підставі відомостей, які оператор ГРМ самостійно подає до інформаційної платформи.

Відповідно до п. 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи потужність це максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражене в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику послуг транспортування відповідно до договору транспортування.

Розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу, а розподілена (договірна) потужність це частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.

Відповідно до п. 5 глави 3 розділу I Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи надає доступ до газотранспортної системи в межах технічної та вільної потужності газотранспортної системи.

Замовник послуг транспортування користується потужністю газотранспортної системи на засадах, визначених Законом України «Про ринок природного газу», цим Кодексом, а також договором транспортування природного газу. Як зазначено вище, відповідно до п. 2 глави 1 розділу IV Кодексу газотранспортної системи правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497 (п. 9 глави 3 розділу I Кодексу газотранспортної системи).

Одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування (п. 1 глави 1 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом (п. 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи).

Відповідно до п. 5 розділу 1 глави ХІV Кодексу газотранспортної системи плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу.

Згідно з п. 2 розділу XIII Кодексу газотранспортної системи замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси.

У главі 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи передбачено порядок визначення обсягу добового небалансу та плати за нього. Так, плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору ГТС природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс; якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс (пункт 6 зазначеної норми).

Пунктом 16 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор ГТС здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

У точках виходу до ГРМ з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор ГРМ до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору ГТС інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М) (п. 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС).

Остаточна алокація відборів / споживання, що вимірюються щодобово, дорівнює обсягам попередніх добових алокацій, крім випадків зміни режимів нарахування споживачу обсягів у порядку, встановленому Кодексом ГРМ. При зміні режимів нарахування споживачу обсягів за період такої зміни коригування добових обсягів споживання здійснюється відповідно до п. 6 цієї глави (п. 4 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС).

Глави 5, 6 розділу ХІІ Кодексу ГТС унормовують порядок визначення попередніх щодобових алокацій подач та відборів природного газу з ГТС, зокрема:

у точках входу з газосховищ оператор ГТС визначає алокацію обсягів згідно з даними підтверджених номінацій/реномінацій; обсяги, визначені в алокації, дорівнюють обсягам, визначеним у підтверджених номінаціях/реномінаціях (п. 2 глави 5 розділу ХІІ Кодексу ГТС);

у точках виходу до газосховищ оператор ГТС визначає алокацію обсягів згідно з даними підтверджених номінацій/реномінацій; обсяги, визначені в алокації, дорівнюють обсягам, визначеним у підтверджених номінаціях/реномінаціях (п. 2 глави 6 розділу ХІІ Кодексу ГТС).

Як зазначалося, номінації / реномінації подаються замовником послуг транспортування оператору ГТС через інформаційну платформу в порядку, визначеному роздалу ХІ Кодексу ГТС.

Тобто остаточні алокації, на підставі який оператор ГТС визначає обсяг щодобових небалансів, фактично формуються на підставі даних, поданих замовником послуг транспортування до інформаційної платформи.

При цьому п. 6 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС передбачає можливість коригування замовником відповідної інформації на інформаційній платформі.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21.

Крім того, відповідно до п. 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Оператор і замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (п. 11.5 договору).

Тому складені оператором ГТС односторонні акти є належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг балансування газу.

Тому на підставі відомостей, що містяться в інформаційній платформі та які вносилися до неї оператором ГРМ, а також складених оператором ГТС односторонніх актів і здійснених сторонами актів звірки розрахунків, встановлюється обсяг небалансів АТ Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».

Вчинення дій з врегулювання добового небалансу є складовою послуги транспортування (п .9 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС).

Балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором ГТС в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у ГТС, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Комерційне балансування - діяльність оператора ГТС, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором ГТС для забезпечення цілісності ГТС, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора ГТС у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D) (п. 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС).

Відповідно до п. 1 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор ГТС розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до ГТС та алокаціями відбору з ГТС (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

У випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс (абзац 2 п. 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (п. 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС).

Пунктом 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору ГТС природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс;

якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс.

З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу).

Отже, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.

Подібні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 918/450/20.

Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.

Договір та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до п.п. 1 п. 3 розділу ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати.

Враховуючи викладене, у такій категорії справ, незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (оператор ГТС) не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.

Згідно з п. 2 розділу XIII Кодексу ГТС оператор ГТС вчиняє дії з врегулювання небалансу з метою підтримання звичайного рівня функціонування ГТС в разі недотримання замовниками своїх підтверджених номінацій.

У розділі XIII Кодексу ГТС, який регулює заходи фізичного балансування, передбачено, що якщо існує загроза цілісності ГТС, оператор ГТС вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в ГТС (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в ГТС.

Цілісність ГТС - стан ГТС, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором ГТС, що технічно гарантують транспортування природного газу (п. 47 ч. 1 ст.1 Закону "Про ринок природного газу").

Між оператором ГТС та оператором ГРМ виникають відносини комерційного балансування, які врегульовані не розділом XIII, а розділом XIV Кодексу.

Тому оператор ГТС не повинен додатково підтверджувати вчинення ним фізичного балансування (зокрема, договорами закупівлі природного газу, актами зберігання газу у газосховищах тощо).

Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанві від 03.11.2023 у справі № 918/686/21 уточнив висновки щодо застосування п. 3 розділу ХІІІ, п. 3 глави 3 розділу ХІV Кодексу ГТС, викладені у постановах від 02.12.2021 у справі № 922/3363/20, від 14.12.2021 у справі № 923/909/19, від 19.03.2021 у справі № 922/3987/19, від 04.08.2021 у справі № 903/973/19, від 18.02.2022 у справі № 918/450/20, вказавши про те, що оператор ГТС не має доводити фактичне надання ним послуг шляхом надання доказів існування загрози цілісності ГТС, наявності в оператора ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, докази понесення оператором ГТС реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факти купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.

Оператор ГТС вчиняє дії з балансування шляхом: (а) купівлі та продажу короткострокового стандартизованого продукту на торговій платформі; та/або (b) використання послуг балансування (п. 3 розділу XIII, п. 3 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).

Як було встановлено, саме у зв'язку з тим, що у лютому 2021 року оператор ГТС розраховував вартість послуг балансування у різний спосіб, було складено два акти наданих послуг (з 01 по 16 та з 17 по 28 лютого 2021 року). І хоча пункти 16-18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС дійсно передбачають надання одного акта сумарно за звітний місяць, складання двох різних актів у цьому випадку не вплинуло на правильність розрахунків наданих послуг балансування. Тому це не може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні стягнення вартості послуг.

Пунктом 19.2 договору транспортування передбачено, що будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому Договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур'єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених сторонами випадках - електронною поштою.

Тобто договір транспортування фактично передбачає два різних порядки визначення способу обміну інформацією і документами: для інформації, що стосується надання послуг - відповідно до Кодексу ГТС, для інших повідомлень, вимог, звітів, інформації, що мають бути надані за цим договором - рекомендованим листом, кур'єром або у погоджених сторонами випадках направлено електронною поштою.

Односторонні акти оператора ГТС та рахунки стосуються надання послуг, тому на них поширюється п.19.1 договору.

Відповідно до п. 17 глави 6 розділу ХIV Кодексу ГТС оператор ГТС до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

Відповідно до п. 18 глави 6 розділу ХIV Кодексу ГТС у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор ГТС до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Також п. 2.8 договору транспортування передбачено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу; замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом ГТС; після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом ГТС.

Пунктом 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором ГТС договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору; обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором ГТС) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора ГТС.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу ХIV Кодексу ГТС оператор ГТС надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

З наведеного вбачається, що замовник як користувач інформаційної платформи мав доступ до відомостей про обсяги небалансів та вартість послуг з врегулювання щодобового негативного небалансу на такій інформаційній платформі. При цьому відповідно до п. 3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС позивач міг надсилати відповідачу таку інформацію на електронну пошту.

Передача інформації про остаточні щодобові подачі та відбори між оператором ГТС та замовником відбувається в електронному вигляді через інформаційну платформу (п. 5.21 постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 924/1135/20).

Подібна позиція наведена також у постановах Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 924/362/21, від 29.06.2022 у справі № 906/184/21.

Оператор ГТС до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор ГТС до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Як було встановлено судом, на виконання умов договору та Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів AT «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» природного газу до/з газотранспортної системи за лютий, березень 2021 року (складених, зокрема, на підставі інформації, поданої AT «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до інформаційної платформи згідно форм 2, 3, 4, 9) виявив наявність у AT «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу AT «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме: за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 21 134,54282 тис .куб. м. (218 745 218 кВт х год) всього на загальну суму 247 390 722,58 грн з ПДВ; за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 28 119,19260 тис. куб. м. (291 033 643 кВт х год) всього на загальну суму 203 188 723,35 грн з ПДВ; за березень 2021 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 90 325,53577 тис.куб.м. (934 869 295 кВт х год) всього на загальну суму 653 290 999,14 грн з ПДВ.

Пунктом 9.3 договору встановлено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за щодобовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця).

На виконання п. 9.3 договору позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу рахунки: № 02-2021-№2002000108 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) на загальну суму 247 390 722,58 грн з ПДВ; № 02-2021-№2002000108 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) на загальну суму 203 188 723,35 грн з ПДВ;№ 03-2021-№2002000108 від 31.03.2021 на оплату за добові небаланси за березень 2021 року на загальну суму 653 290 999,14 грн з ПДВ.

Згідно з п.п. 2.2, 2.3 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

У відповідності до вимог п. 3 розділу 2 глави XI Кодексу ГТС у випадку якщо замовник послуг транспортування природного газу не надасть оператору газотранспортної системи номінацію згідно з положеннями п. 1 цієї глави, вважається підтвердженою номінація для такого замовника послуг транспортування природного газу з обсягами природного газу, що дорівнює нулю відносно замовленої точки входу/виходу.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що AT «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» має оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

Пунктом 9.3 договору встановлено, що замовник має оплатити рахунок на оплату за щодобовий небаланс у термін до 5 робочих днів.

За результатами співставлення остаточних алокацій подач / відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за лютий, березень 2021 року позивач виявив наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач / відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси на кожну газову добу і сумарно за звітний місяць на загальну суму 1 103 870 445,07 грн.

Така інформація, як зазначав позивач, до інформаційної платформи подана самим АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», що підтверджується даними з неї.

Проте, у строки встановлені п. 9.3 договору AT «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» не оплатив на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» щодобові негативні небаланси за лютий-березень 2021 року в загальній сумі 1 103 870 445,07 грн.

Суд відхиляє твердження відповідача, що відомості, подані до інформаційної платформи, не можуть використовуватися для розрахунку заборгованості.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 904/7327/21.

Відповідач зазначає, що укладений між сторонами договір на транспопртоування природного газу за своєю природою є договором перевезення вантажу, а тому до спірних правовідносин має бути застосована спеціальна позовна давність, встановлена ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України, отже позивач пропустив 6-ти місячний строк на звернення до суду щодо стягнення суми основної заборгованості.

Поняття договору транспортування визначено у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, згідно ч. 5 ст. 1 якого договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).

Згідно ч. 1 ст. 3 Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб'єктам ринку природного газу, зокрема, послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Разом з тим, в силу ст. 306 Господарського кодексу України (який діяв на момент спірних правовідносин) перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Як встановлено ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Суд звертає увагу, що у вказаних нормах йдеться про доставку вантажу, а не забезпечення його переміщення. Переміщення газу в трубопроводі є одним з видів транспортування (надання транспортної послуги), а не перевезення.

Зобов'язання з транспортування трубопровідним транспортом не є зобов'язанням перевезення. У договорі транспортування трубопровідним транспортом переміщення здійснюється у вигляді єдиного технологічного процесу, заснованого на природних властивостях газу як сировини, і всі технологічні операції по переміщенню здійснюються в єдиній і статичній системі трубопроводів. У цьому договорі особливе значення мають технологічні операції, у тому числі операції по обліку і контролю за якістю і кількістю газу. Без дотримання цих операцій переміщення газу неможливе.

На відміну від договору перевезення, у якому переміщення вантажу завжди здійснюється за допомогою руху самого транспортного засобу, переміщення трубопроводом забезпечується за допомогою спеціальної технологічної системи, статичної стосовно простору і вантажу.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Аналогічне положення містить ч. 5 ст. 308 Господарського кодексу України, відповідно до якої про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику у пункті відправлення документ, оформлений належним чином.

Отже, обов'язковими істотними умовами перевезення є прийом перевізником від вантажовідправника вантажу для подальшого перевезення для вантажоотримувача та складання відповідних транспортних документів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірний договір не має усіх ознак договору перевезення.

На переконання суду договір на транспортування природного газу трубопроводами за своєю правовою природою є самостійним видом договору про надання послуг, поняття якого визначено спеціальним законодавством, зокрема, у Кодексі газотранспортної системи, Законі України «Про ринок природного газу» та зміст якого, визначений на основі типового договору, затвердженого органом державної влади.

При цьому, на правовідносини як з договору перевезення, так і з договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами поширюються загальні положення щодо договорів про надання послуг, визначені главою 63 Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті зобов'язання, а тому суд застосовує до вказаних правовідносин приписи ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України та трирічний строк позовної давності, який позивачем не пропущений.

За таких обставиг відсутні підстави вважати, що у даній справі позовна давність позивачем пропущена за заявленими вимогами, оскільки останній звернувся до суду з цим позовом в межах строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 078 670 445,07 грн заборгованості щодо зобов'язання з оплати за негативні щодобові небаланси за лютий, березень 2021 року підлягають задоволенню.

Крім стягнення суми боргу з оплати за щодобові негативні небаланси, позивач розрахував та просить стягнути з відповідача пеню згідно з п. 13.5 договору в розмірі 68 890 168,88грн, 13 622 095,54 грн 3 % річних, 20 810 983,24 грн інфляційних нарахувань, які розраховані на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 13.5 договору транспортування природного газу у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчать надані у справу розрахунки, обчислення відповідних нарахувань здійснено позивачем за період прострочення з 23.03.2021 по 06.09.2021 щодо оплати за за лютий 2021 року, та з 21.04.2021 по 06.09.2021 щодо оплати за березень 2021 року.

Разом із тим, постановою НКРЕКП № 235 від 17.02.2021, яка визначає на період лютого, березня 2021 року особливі умови здійснення балансування ГТС, для операторів газорозподільних систем строк оплати рахунків за добові небаланси становить 90 календарних днів з дня, наступного за днем закінчення місяця надання послуги транспортування природного газу.

Таким чином, початок прострочення оплати за добові небаланси та відповідно початок для нарахування пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, слід рахувати з 91-го календарного дня, наступного за днем закінчення місяця надання послуг, тобто, для оплати небалансів за лютий 2021 року з 31.05.2021 (з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України), для оплати небалансів за березень 2021 року з 30.06.2021.

Верховний Суд у постанові від 06.12.2022 у справі № 912/2427/21 зазначив: "40. Суд, ураховуючи норми права, які наведені, зокрема у пунктах 33-36 цієї постанови, зазначає, що положення Постанови № 235, якими НКРЕКП у межах наданих повноважень тимчасово змінила строк оплати добового негативного небалансу природного газу, передбачений п. 9.3 Договору, підлягають обов'язковому виконанню позивачем як суб'єктом ринку природного газу в силу того, що вказаний акт Регулятора є спеціальним щодо правового регулювання зі спірного питання.

41. При цьому Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19, щодо обов'язковості врахування рішень НКРЕКП суб'єктами ринку природного газу під час провадження ними господарської діяльності.

42. Відповідно, Верховний Суд погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо застосування до розрахунків за добовий небаланс у період лютий-березень 2021 року положень Постанови № 235 та у зв'язку з цим, із частковим задоволенням неустойки та нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України».

Правові висновки щодо застосування положень постанови НКРЕКП від 17.02.2021 № 235 при визначені суми нарахованих пені, інфляційни нарахувань та 3 % річних також викладені у постанвах Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 904/7327/21 та від 23.04.2024 у справі № 904/7418/21.

Враховуючи перерахунок, зроблений судом, до стягнення підлягає 37 912 704,16 грн пені, 2 000 029,34 грн інфляційних нарахувань та 7 308 094,04 грн 3 % річних.

14.01.2025 через систему «Електронний суд» відповідач подав клопотання від 14.01.2025 про зменьшення на 90 % штрафних санкцій, що обґрунтовується наступним.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 на усій території України було запроваджено воєнний стан, який призвів до складних умов господарської діяльності відповідача.

Виникла дебіторська заборгованість, через наявний дефіцит коштів пов'язаний із систематичними неплатежами за спожиті послуги з боку населення та юридичних осіб, які знаходяться під захистом критичної інфраструктури під час воєнного стану, а саме: підприємства, що здійснюють діяльність з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», діяльність з водопостачання та водовідведення відповідно до Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, тваринництва, виробництва харчових продуктів, підприємства оборонно-промислового комплексу, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, підприємства залізничного транспорту.

Відповідач зазначає про наявність кредиторської заборгованості та найбільших кредиторів відповідача із погашення заборгованості, підтвердженої судовими рішеннями, що набрали законної сили, АТ «Укртрансгаз» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України». В той же час, кредиторська заборгованість утворилась через затвердження Регулятором тарифів на розподіл природного газу для оператора ГРМ на економічно необґрунтованому рівні, який не дозволяв підприємству покривати обґрунтовані витрати протягом 2014-2023 років, що призвело до збитковості відповідної діяльності та накопичення боргів перед зазначеними кредиторами.

Разом з тим, платоспроможність відповідача зменшується, надходження коштів на рахунки підприємства знаходяться на низькому рівні, що призводить до великих труднощів розраховуватися з працівниками підприємства (фонд оплати праці), а також здійснювати закупівлі енергоносіїв, паливно-мастильних матеріалів, придбавати необхідні матеріали та обладнання, тощо, без чого неможливо забезпечити проведення аварійно-відновлювальних робіт, а також належне та безперервне надання послуг з розподілу природного газу на які розраховує український Уряд в умовах воєнного стану.

Також відповідач зазначав про спрямування всіх фінансових надходжень на погашення кредиторської заборгованості та виплату заробітної плати, сплату податків та зборів.

Постановою НКРЕКП №1594 від 31.08.2023 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Київоблгаз» відповідно до законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок природного газу», Порядку ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 03.03.2020 №548, та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26.03.2022 № 350 «Про особливості ліцензування у сферах енергетики та комунальних послуг у період дії в Україні воєнного стану» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідачу зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29.06.2017 № 855, у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію. Зобов'язано відповідача до 31.12.2023 передати відповідно до договору (конфіденційна інформація) грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме), належне АТ «Київоблгаз» на праві власності, для забезпечення виконання ТОВ «Газорозподільні мережі України» невиконаних АТ «Київоблгаз» зобов'язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ «Київоблгаз» з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходів державного контролю НКРЕКП діяльності АТ «Київоблгаз» у 2021 - 2023 роках, зокрема: кошти, що підлягають коригуванню за результатами заходів державного контролю; на баланс ТОВ «Газорозподільні мережі України» вузли обліку природного газу, що є на балансі АТ «Київоблгаз», у тому числі тих, що були встановлені (замінені).

Враховуючи вищенаведене, відповідач зазначає, що ним фактично втрачено все майно, на підставі якого він міг здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток.

Позивач надав письмові заперечення від 17.01.2025 на клопотання відповідача про зменшення нарахування штрафних санкцій на 90 %.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України в разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі, порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (ч. 1 ст. 233 ГК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Верховний Суд виснував, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст.ст. 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

За ч. 2 ст. 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (ч. 3 ст. 216 ГК України).

Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд також повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін.

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача утворилась за період лютий, березень 2021 року, тобто майже за рік до введення в Україні воєнного стану; відповідачем більше трьох років не виконано вказані зобов'язання повністю або частково перед позивачем.

За змістом ч. 2 ст. 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Підстави, на які посилається відповідач є результатом введення воєнного стану в Україні та мають загальний характер.

Згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст.ст. 525, 526 ЦК України і ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому, укладаючи правочин, відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов'язання з постачання товару та, відповідно, об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання у вказаний у правочині строк.

Згідно ч. 5 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ст.ст. 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В порушення вищенаведених приписів процесуального Закону відповідач не надав суд доказів наявності / відсутності дебіторської заборгованості, доказів на підтвердження розміру збитку через наявність кредиторської заборгованості.

Таким чином, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.

Твердження відповідача про зупинення дії ліцензії на підставі постанови НКРЕКП № 1594 від 31.08.2023 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Київоблгаз» не заслуговують на увагу суду, оскільки не є підставою для звільнення відповідача від своєчасного виконання зобов'язання перед позивачем та відповідальності за порушення належного виконання такого зобов'язання.

Решта доводів відповідача про скрутне фінансове становище не заслуговують також на увагу, оскільки в порушення положень ст.ст. 13, 74, 76, 77 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 90 %.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08150, Київська область, Фастівський район, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код ЄДРПОУ 20578072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) 1 078 670 445 (один мільярд сімдесят вісім мільйонів шістсот сімдесят тисяч чотириста сорок п'ять) грн. 07 коп заборгованості, 37 912 704 (тридцять сім мільйонів дев'ятсот дванадцять тисяч сімсот чотири) грн. 16 коп пені, 2 000 029 (два мільйона двадцять дев'ять) грн. 34 коп інфляційних нарахувань, 7 308 094 (сім мільйонів триста вісім тисяч дев'яносто чотири) 04 коп 3 % річних та 756 789 (сімсот п'ятдесят шість тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 67 коп. судового збору.

Видати наказ

3. В іншій частині в позові відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 31.10.2025

Суддя О.О. Христенко

Попередній документ

131423736

Наступний документ

131423738

Інформація про рішення:

№ рішення:	131423737
№ справи:	911/3154/21
Дата рішення:	04.07.2025
Дата публікації:	03.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Київської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Подано апеляційну скаргу (04.12.2025)
Дата надходження:	28.10.2021
Предмет позову:	Стягнення 1181993692,73 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

29.11.2021 11:30	Господарський суд Київської області
22.01.2025 12:10	Господарський суд Київської області
19.02.2025 11:30	Господарський суд Київської області
10.03.2025 12:00	Господарський суд Київської області
02.04.2025 12:50	Господарський суд Київської області
14.04.2025 14:00	Північний апеляційний господарський суд
16.06.2025 11:00	Господарський суд Київської області
25.06.2025 12:25	Господарський суд Київської області
04.07.2025 12:00	Господарський суд Київської області