ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.10.2025Справа № 910/10820/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Київводоканал», м.Київ
до відповідача: Акціонерного товариства «Київ-лада», м. Київ
про стягнення 157 272,53 грн,
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Київ-лада» про стягнення заборгованості за скид наднормативних забруднень в розмірі 129 481,75 грн, інфляційних втрат в сумі 23 048,38 грн, 3% річних в розмірі 5047,47 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем 2021 здійснювався скид стічних вод із перевищенням допустимого рівня концентрації забруднюючих речовин.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/10820/25. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження.
Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що позивачем було порушено порядок відбору проб стічних вод, а саме здійснено такий забір без участі повноважного представника Акціонерного товариства «Київ-лада». На думку відповідача, такі дії позивача відповідач був позбавлений права, що закріплене п.2.5 Правил 1879, перед відбором оглянути обладнання, надане водоканалом, на предмет відсутності ознак стороннього забруднення.
Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказано, що відповідно до п. 1.5 Розділу II Правил №316 виробники повинні здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами за заздалегідь) відбір контрольних проб. Механізм контролю, порядок відбору проб встановлюється місцевими правилами приймання. Відповідно до п. 6.2.15 Правил № 1879 відбір проб для забезпечення контролю за скиданням стічних вод Абонента здійснюється Контролюючими службами незалежно та без відповідного попередження Абонента Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" наголосило, що жодним чином не обмежувало право відповідача на забезпечення присутності повноважного представника при відборі проб стічних вод.
Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
06.04.2017 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал») (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Київ-лада» (найменування якого змінено на Акціонерне товариство «Київ-лада») (абонент) було укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 17457/5-08, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід'ємною частиною цього договору) та на підставі пред'явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (Умови), а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань з питань житлово - комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 за № 1879, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Згідно з п. 1.5 договору №17457/5-08 від 06.04.2017 абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження Умов на скид стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Крім того, 31 грудня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» та Акціонерним товариством «Київ-лада» було укладено договір на послуги щодо приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод споживачів № 416.
Договір №416 від 31.12.2021 набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2024 року.
Згідно п. 1.2 договору №416 від 31.12.2021 постачальник зобов'язується забезпечити приймання та відведення наднормативно забруджених стічних вод споживача до системи централізованого водовідведення за фактичною адресою: вул. Сім'ї Сосніних, 17, а абонент зобов'язується сплатити вказані послуги на умовах, передбачених цим договором та Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення.
Пунктом 2.2 договору №416 від 31.12.2021 визначено, що концентрація забруднюючих речовин у стічних водах Споживача зазначається у додатку до цього договору.
Відповідно до п. 6.1 договору №416 від 31.12.2021 виробник може самостійно здійснювати контроль якості стічних вод споживача. При виявленні перевищення фактичної концентрації будь-якого показника забруднень над зазначеною у додатку № 1 до договору додаткова оплата послуг водовідведення здійснюється споживачем з коефіцієнтом кратності, який визначається відповідно до Порядку, але замість встановлених ДК для розрахунку застосовуються тимчасово погоджені концентрації, зазначені у додатку № 1 до договору.
З додатку № 1 до договору №416 від 31.12.2021 вбачається, що споживачу тимчасово погоджені концентрації азоту амонійного у стічних водах на рівні 50,00 г/м (при допустимій концентрації 20,0 г/м).
Як вказано в позовній заяві, з метою контролю якості стічних вод, що надходять від Акціонерного товариства «Київ-лада» у каналізаційні мережі м. Києва, представниками департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства «Київводоканал», в присутності представника відповідача, 27.02.2024 був здійснений відбір проб стічних вод, які скидаються з об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 17 з контрольного колодязя 2/12 Акціонерного товариства «Київ-лада» для вимірювання показників їх складу та властивостей.
За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, відібраних 27.02.2024 працівниками департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства «Київводоканал» був складений протокол, в якому зафіксовано невідповідність стічних вод, які абонент скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріпленим в Правил № 1879.
Листом-повідомленням від 01.03.2024 № 15/0491-Д Акціонерне товариство «Київ-лада» було повідомлено про результати хімічних аналізів стічних вод, які ним скидалися у систему міської каналізації.
Позивачем вказано, що за результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, які скидаються з об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 17, відібраних 27.02.2024 з контрольного колодязя 2/12 Акціонерного товариства «Київ-лада», виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин по п'яти компонентам:
- вміст сухого залишку становить 1 313 мг/дм, допустима концентрація 1000;
- вміст фосфатів становить 45,10 мг/дм, допустима концентрація - 8,00;
- вміст амонію (азот амонійний) становить 120,28 мг/дм, допустима концентрація - 20,00 згідно з Правилами № 1879, однак для Абонента на підставі п. 6.1 Договору № 207 така допустима концентрація становить - 50,00;
- окислюваність (ХСК) становить 812,0 мг/дм, допустима концентрація - 500,0;
- вміст хлориди становить 377,6 мг/дм, допустима концентрація - 240,0.
Кк = Кк(сухий залишок) (1 313-1 000)/1 000 + Кк(фосфати) (45,10-8,00)/8,00 + Кк амоній (азот амонійний) (120,28-50,00)/50,00 + Кк окислюваність (ХСК) (812,0-500,0)/500,0 + Кк (хлориди) (377,6-240,0)/240,0 = 7,55.
Як вказує позивач, оскільки попередній відбір проб стічних вод здійснювався понад три місяці від відбору проби, у якій зафіксовано перевищення ДК, обсяг скинутих стічних вод Акціонерним товариством «Київ-лада» вираховується за три попередні місяці, з дати відбору проб стічних вод. Акціонерне товариство «Київ-лада» за 90 днів скинуло стічних вод до міської каналізаційної мережі в обсязі 2 145,41 м3.
За розрахунком позивача, плата за скид Акціонерним товариством «Київ-лада» наднормативно забруднених стічних вод розраховується за формулою (Нп * Vпз * Кк) та складає: 129 481,75 грн = (6,99*(2 145,41*95,3%)*7,55) + 20% (ПДВ). Таким чином, розмір грошових коштів, з урахуванням коефіцієнту кратності, що підлягають стягненню з відповідача за скид ним стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій, виявлених при відборі проби 27.02.2024 становить 129 481,75 грн.
Листом-попередженням відповідачу направлені розрахунок № 15/НП-5/93-02-2024 від 27.02.2024 нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та рахунок на оплату від 28.03.2024 № 06003179.
Однак, відповідачем відповідний рахунок не сплачено, що і стало підставою для нарахування 3% річних, інфляційних втрат та звернення до суду з розглядуваним позовом.
Заперечуючи проти задоволення позову відповідачем вказано, що позивачем було порушено порядок відбору проб стічних вод, а саме здійснено такий забір без участі повноважного представника Акціонерного товариства «Київ-лада». На думку відповідача, такі дії позивача відповідач був позбавлений права, що закріплене п.2.5 Правил 1879, перед відбором оглянути обладнання, надане водоканалом, на предмет відсутності ознак стороннього забруднення.
Оцінюючи доводи учасників судового процесу та надані до матеріалів справи докази, суд зазначає таке.
Згідно з статтею 16 Конституції України обов'язком держави є забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу.
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини є невід'ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів (преамбула Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначають Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі - Правила №190).
Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Згідно з абзацом 4 частини першої статті 11 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належать, зокрема затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів (стаття 13 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення").
Відповідно до статті 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.
Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до пункту 4 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 (далі - Правила №316) виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають допустимі концентрації забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов'язковими для виробників та споживачів.
Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) від 12.10.2011 №1879 (Правила 1879).
Відповідно до пункту 1.2 Правил №1879 ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).
Пунктом 1.5 Правил №1879 встановлено, що правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
Відповідно до пункту 2.2 Правил №1879 водоканал має право у будь-який час за участю представника абонента відбирати проби стічних вод.
Згідно з пунктом 2.4 Правил №1879 абоненти зобов'язані, зокрема, здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до міської каналізації згідно з графіком відбору проб, погодженим з водоканалом, та не перевищувати встановлені обсяги водовідведення та допустимої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах при їх скиданні до міської каналізації. При цьому визначення виду, кількості інгредієнтів та періодичності проведення хіманалізу стічних вод абонента є виключною компетенцією водоканалу.
Відповідно до пунктів 6.1.1, 6.2.1, 6.2.5 Правил № 1879 з метою контролю якості стічних вод абонентів Водоканал здійснює відбір разових проб. Відбір проб здійснюється з контрольного колодязя абонента. Проба для абонентів відбирається за його бажанням. Аналіз цієї проби проводиться абонентом. Абонент може не проводити аналізу проби, погоджуючись з результатами аналізу робочої проби.
Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин є підставою для нарахування додаткової плати згідно з цими Правилами.
Відповідно до пункту 7.4 Правил № 1879 загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. Якщо за розрахунком Кк виходить більше ніж 10, то приймається Кк=10.
Відповідно до пункту 7.5 Правил № 1879 плата за скид Абонентом стічних вод з перевищенням ДК, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього аналізу, проведеного Водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Абонентом за цей період з даного об'єкта.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Матеріалами справи підтверджено, що з метою контролю якості стічних вод, що надходять від Акціонерного товариства «Київ-лада» у каналізаційні мережі м. Києва, представниками департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства «Київводоканал», в присутності представника відповідача, 27.02.2024 був здійснений відбір проб стічних вод, які скидаються з об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 17 з контрольного колодязя 2/12 Акціонерного товариства «Київ-лада» для вимірювання показників їх складу та властивостей.
За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, відібраних 27.02.2024 працівниками департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства «Київводоканал» був складений протокол, в якому зафіксовано невідповідність стічних вод, які абонент скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріпленим в Правил № 1879.
Доказів одночасного відібрання проби для абонента (відповідача) матеріали справи не містять, тобто сам відповідач не скористався своїм правом на проведення ним власного аналізу, оскільки як установлено судом вище його працівник був присутній при відборі проб та здійснив допуск працівників позивача.
Таким чином, оскільки альтернативне лабораторне дослідження за рахунок абонента не проводилось, то в силу положень п. 6.2.5 Правил № 1879 абонент погодився з результатами аналізу робочої проби.
Згідно із журналом-акт відбору проб стічних вод споживачів 15-08-18 Департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в графі "проба відібрана в присутності" зазначено, що проба була відібрана в присутності представника відповідача зав.госп. Тертичного Миколи Васильовича, а також міститься підпис особи.
За твердженнями відповідача що відбір проб був здійснений без присутності його представника, оскільки наказом Акціонерного товариства «Київ-лада» №03-01/5 від 10.01.2022 було призначено в якості відповідальної особи щодо контролю за системою каналізації об'єктів споживача та якістю стічних вод, а також уповноваженого представника Акціонерного товариства «Київ-Лада» під час відбору проб стічних вод головного інженера - Стрельникова Андрія Євгеновича, а в якості ще одного уповноваженого представника - інженера з охорони праці, Голованова Дениса Євгеновича, про що листом вих.№01-02/212 від 10.01.2022 року разом з надсилання поштовим відправлення копії наказу було своєчасно повідомлено позивача. Також, за твердженнями відповідача, станом на дату відбору проб стічних вод 27.02.2024, так і станом на теперішній час, штатним розписом Акціонерного товариства «Київ-Лада» взагалі не передбачена така посада, як завідуючий господарством - згідно запису в Журналі - зав.госп.
Посилання скаржника, що відбір проб був здійснений за відсутності уповноваженого представника відповідача, а тому проби були відібрані позивачем з порушенням визначеного порядку та не можуть бути підставою для нарахування плати за перевищення забруднюючих речовин, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2.4 місцевих Правил № 1879 саме на абонентів покладено обов'язок у будь-який час доби забезпечувати можливість проведення контролюючими службами обстеження абонента з питання роботи локальних очисних споруд та контролю за скиданням стічних вод у міську каналізацію, включаючи надання відповідного експлуатаційного персоналу та необхідних документів, визначених цими Правилами та Правилами користування.
Таким чином, відповідальність за невизначення таких представників (із зазначенням їх номеру телефону) покладається на відповідача, разом з тим не позбавляє його прав наділяти такими повноваженнями тих чи інших довірених осіб за необхідності, тому ризики настання наслідків невиконання договірних зобов'язань повинен нести відповідач (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.10.2023 у справі № 925/761/21). Наявний в матеріалах справи лист №01-02/2012 від 10.01.2025 відповідача контактних даних відповідних представників відповідача - головного інженера - Стрельникова Андрія Євгеновича та інженера з охорони праці, Голованова Дениса Євгеновича не містить.
Невиконання відповідачем цього обов'язку не позбавляє уповноважених представників виробника (позивача), які фактично були допущені споживачем до контрольних колодязів, здійснити відбір проб стічних вод. При цьому присутність представника відповідача, який в цей час перебував у відпустці, не є порушенням Правил № 1879 та підставою для визнання дій виробника (позивача) неправомірними, а відібрані проби стічних вод є такими, що можуть бути використані для дослідження якості стічних вод.
Окрім того, як визначено Верховним Судом в постанові від 08.12.2020 у справі №904/3392/19, факт знаходження представників виробника на об'єкті споживача, повідомлення ними останнього про прибуття для відбору контрольної проби стічних вод з метою виконання своїх обов'язків, дає об'єктивні підстави очікувати прибуття повноважної особи за договором поза розумними сумнівами у її компетенції, і навіть неявка споживача не може перешкоджати діяльності позивача здійснювати контрольні функції за рівнем шкідливих речовин у стічних водах.
При цьому як передбачено у пункті 3.3.6. договору №17457/5-08 від 06.04.2027 відповідач (споживач) зобов'язується забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам виконавця (при наявності посвідчень) для зняття показань засобів обліку водоспоживання, для взяття з каналізаційних колодязів контрольних проб на перевірку допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що приймаються до міської системи водовідведення, для обстеження водопровідних каналізаційних мереж, приладів та пристроїв на них, у тому числі забезпечувати безперешкодний доступ до обладнання, пунктів контролю тиску (контрольних точок), що облаштовані на водопровідних вводах споживача.
Таким чином, відповідачем не доведено, що особа, яка була присутня при відборі проб, була не уповноваженою чи не пов'язана трудовими відносинами з товариством. При цьому відібрані проби стічних вод позивачем правомірно використані для дослідження якості стічних вод, за результатами чого було встановлено перевищення вмісту забруднюючих речовин, про що свідчать протоколи вимірювання показників складу та властивостей проб стічних вод від 27.02.2024.
Відповідно до п. 7.2 місцевих Правил № 1879 при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються абонентами у міську каналізацію, порівняно з встановленими ДК забруднюючих речовин. Абоненти сплачують водоканалу плату за скид наднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (НП), обсягом скинутих наднормативне забруднених стічних вод (VПЗ) та коефіцієнтом кратності (КК), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Норматив плати за скидання 1 куб. м. стічних вод у міську каналізацію з понаднормативними забрудненнями встановлюється на рівні частки тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб. м. стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
За відхилення показника pH від установлених меж на одну одиницю pH застосовується КК = 2; на 2 та більше одиниць - КК = 10. Відхилення на величину 0,5 pH та більше рахується за одиницю pH. Відхилення менші ніж 0,5 pH не враховуються (п. 7.2.1 Правил № 1879).
Як визначено в п.п. 7.5, 7.6 Правил № 1879, плата за скид абонентом стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього відбору разової проби, проведеного водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих абонентом за цей період з даного об'єкта.
Обсяги стічних вод, що скидають абоненти в міську каналізацію, визначаються водоканалом згідно з Правилами користування та встановлюються договором між абонентом та водоканалом.
Відповідно до пункту 7.2 Правил № 1879, при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються Абонентами у міську каналізацію, порівняно з встановленими ДК забруднюючих речовин.
Абоненти сплачують Водоканалу плату за скид наднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих наднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Відтак, плата за скид стічних наднормативних забруднень розраховується за наступною формулою - Плата за скид наднормативних забруднень = Нп * Vпз * Кк, де Нп - норматив плати за очищення 1 куб.м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (встановлюється на рівні частки тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин, відповідно до абз. 2 п. 7.2 Правил № 1879), який становить 59% від затвердженого тарифу на послуги водовідведення. Vпз - обсяг скинутих наднормативно забруднених стічних вод; Кк - коефіцієнт кратності. Норматив плати за очищення 1 куб.м стічних вод з вмістом забруднень (Нп).
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 № 2842, з 01.01.2022 тариф на послуги водовідведення становить 11,85 грн (без податку на додану вартість) за 1 куб.м. Оскільки частка тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин становить 59% від затвердженого тарифу на послуги водовідведення Нп складає 6,99 грн (без ПДВ) (11,85 грн * 59%). Кк по колодязю 2/12 = 7,55. При цьому, відповідно до Паспорта водного господарства Акціонерного товариства «Київ-лада» з КК 2/12 скидається 95,3% стічних вод.
Судом було встановлено, що за результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, які скидаються з об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 17, відібраних 27.02.2024 з контрольного колодязя 2/12 Акціонерного товариства «Київ-лада», виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин по п'яти компонентам:
- вміст сухого залишку становить 1 313 мг/дм, допустима концентрація 1000;
- вміст фосфатів становить 45,10 мг/дм, допустима концентрація - 8,00;
- вміст амонію (азот амонійний) становить 120,28 мг/дм, допустима концентрація - 20,00 згідно з Правилами № 1879, однак для Абонента на підставі п. 6.1 Договору № 207 така допустима концентрація становить - 50,00;
- окислюваність (ХСК) становить 812,0 мг/дм, допустима концентрація - 500,0;
- вміст хлориди становить 377,6 мг/дм, допустима концентрація - 240,0.
Кк = Кк(сухий залишок) (1 313-1 000)/1 000 + Кк(фосфати) (45,10-8,00)/8,00 + Кк амоній (азот амонійний) (120,28-50,00)/50,00 + Кк окислюваність (ХСК) (812,0-500,0)/500,0 + Кк (хлориди) (377,6-240,0)/240,0 = 7,55.
Оскільки попередній відбір проб стічних вод здійснювався понад три місяці від відбору проби, у якій зафіксовано перевищення ДК, обсяг скинутих стічних вод Акціонерним товариством «Київ-лада» вираховується за три попередні місяці, з дати відбору проб стічних вод. Акціонерне товариство «Київ-лада» за 90 днів скинуло стічних вод до міської каналізаційної мережі в обсязі 2 145,41 м3.
Отже, суд погоджується із доводами позивача про те, що розмір грошових коштів, з урахуванням коефіцієнту кратності, що підлягають стягненню з відповідача за скид ним стічних вод із перевищенням ДК забруднюючих речовин у стічних водах, виявлених при відборі проби 27.02.2024, розраховується за формулою (Нп * Vпз * Кк) та складає: 129 481,75 грн = (6,99*(2 145,41*95,3%)*7,55) + 20% (ПДВ).
Відповідно до п. 6.2.17 Правил № 1879 у разі виявлення перевищення ДК забруднюючих речовин, встановлених Правилами, водоканал у 14-денний строк з моменту відбору робочої проби направляє абоненту лист-повідомлення про перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах абонента та результати хімічного аналізу.
Згідно з п. 6.2.18 Правил № 1879 абонент зобов'язаний оплатити наданий водоканалом рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.
Позивачем Листом-попередженням відповідачу направлені розрахунок № 15/НП-5/93-02-2024 від 27.02.2024 нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та рахунок на оплату від 28.03.2024 № 06003179 (поштове повідомлення №0600904002000, дата вручення адресату 02.04.2024).
За таких обставин, враховуючи наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку щодо виникнення у відповідача обов'язку зі сплати позивачу плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин згідно рахунку на оплату №0600317 від 28.03.2024 на суму 129 481,75 грн, строк виконання якого настав.
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачений частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем грошових коштів позивача.
З огляду на порушення відповідачем свого грошового зобов'язання з оплати позивачу плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин згідно рахунку на оплату №0600317 від 28.03.2024 на суму 129 481,75 грн позивачем було нараховано та заявлено до стягнення інфляційних втрат в сумі 23 048,38 грн, 3% річних в розмірі 5047,47 грн. Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним.
За таких обставин, враховуючи все вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення в повному обсязі позову Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Акціонерного товариства «Київ-лада» про стягнення заборгованості за скид наднормативних забруднень в розмірі 129 481,75 грн, інфляційних втрат в сумі 23 048,38 грн, 3% річних в розмірі 5047,47 грн.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,
вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від
27 вересня 2001 року).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу (в тому числі щодо наявних рішень Антимонопольного комітету України, які стосуються дій відповідача), залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позовних вимог.
Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Акціонерного товариства «Київ-лада» про стягнення заборгованості за скид наднормативних забруднень в розмірі 129 481,75 грн, інфляційних втрат в сумі 23 048,38 грн, 3% річних в розмірі 5047,47 грн - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Київ-лада» (03134, м.Київ, вул.Дзюби Івана, буд.17, ЄДРПОУ 00233030) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 1-А, ЄДРПОУ 03327664) заборгованість за скид наднормативних забруднень в розмірі 129 481,75 грн, інфляційні втрати в сумі 23 048,38 грн, 3% річних в розмірі 5047,47 грн та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.
Повний текст складено 31.10.2025.
Суддя В.В. Князьков