ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.10.2025Справа № 910/7211/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Виконавчого комітету Вінницької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецприлад»
про стягнення 1351137,60 грн.
за участі представників:
від позивача: Петренко К.В.
від відповідача: Іоніцой-Доценко О.П.
Виконавчий комітет Вінницької міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецприлад» про розірвання договору поставки від 07.03.2025 № 56/03-25 та стягнення пені в розмірі 414705,60 грн. і штрафу в розмірі 936432 грн. за порушення строків поставки товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою суду від 07.08.2025 задоволено клопотання відповідача та поновлено процесуальний строк на подання відзиву.
Протокольною ухвалою суду від 21.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Протокольною ухвалою суду від 09.10.2025 відмовлено в задоволенні заяви відповідача про врегулювання спору за участю судді. Суд зауважив, що відповідно до частини 1 статті 186 ГПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті. У той же час, відповідна заява подана лише відповідачем, та позивач на запитання суду згоду на про врегулювання спору за участю судді не висловив.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що строк поставки товару за договором не настав, оскільки позивач не надавав відповідачу відповідної заяви на поставку товару. При цьому, відповідач повідомив позивача про неможливість виконання зобов'язання через зупинення виробництва товару та його відсутність на складах виробника. Так, між сторонами велися перемовини щодо досудового врегулювання спору шляхом підписання додаткової угоди, однак подальшої відповіді від позивача не надійшло.
У відповіді на відзив позивач наголосив на істотності порушення відповідачем зобов'язання, а також указав, що відповідач не зазначав у листуванні про відсутність заявки від позивача на поставку товару.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
07.03.2025 між позивачем (Замовник) та відповідачем (Постачальник) укладено договір поставки №56/03-25 (надалі-Договір), відповідно до п.1.1 якого предметом договору є: Безпілотні літальні апарати FPV код ДК 021:2015-34710000-7: Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном, відповідний код ДК 021:2015-34710000-7- Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном, відповідний код ДК 021:2015-34711200 6-Безпілотні літальні апарати (далі-Товар), визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток 1 до Договору), а Замовник зобов'язується прийняти Товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, що визначено цим Договором.
Відповідно до Специфікації Постачальник зобов'язується поставити та передати Замовнику Товар в кількості 200 одиниць, ціна за одиницю- 66 888,00 грн.
Згідно з пунктом 3.1. Договору ціна договору - 13 377 600 грн. 00 коп.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата товару здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів по факту отримання товару шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника після підписання видаткової накладної в межах бюджетних призначень при наявності фінансування.
Згідно з п. 5.1 Договору місце поставки Товару: м.Вінниця, вул.Соборна, 59. Строк поставка товару до 15.04.2025 року. Поставка Товару здійснюється згідно заявок у строк, що не перевищує 5 робочих днів з моменту отримання заявки Учасником (Постачальником).
Згідно із п.6.3.1. Постачальник зобов'язаний поставити Товар у строк, встановлений цим договором.
Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі неможливості вирішення спору шляхом переговорів, він передається на розгляд до суду, у порядку визначеному чинним законодавством України.
Цей договір набирає чинності з дати його укладання (підписання) Сторонами та діє до 31.12.2025 року включно, а в частині розрахунків-до повного їх виконання (п. 10.1 Договору).
Відповідно до п.11.4. Договору цей договір може бути розірвано за ініціативою однієї із Сторін у порядку, передбаченому умовами цього Договору, за згодою Сторін або у судовому порядку, у випадках передбачених законодавством.
Із матеріалів справи слідує, що листом від 22.04.2025 №22/04/2025-3 відповідач повідомив позивача про неможливість подальшого виконання зобов'язання у зв'язку з тим, що виробництво квадрокоптерів DJI Mavic 3 Pro було зупинено, а товар відсутній па складах виробника, що підтверджується відповідним доданим листом виробника.
У свою чергу, позивачем направлялася відповідачу претензія від 02.05.2025 № 01/00/011/27993 про досудове врегулювання спору та сплати штрафних санкцій.
У листі від 18.06.2025 №18/06/20-25-1 відповідач підтвердив відсутність визнання порушення зобов'язань за Договором, проте з метою взаємовигідного врегулювання ситуації запропонував укласти додаткову угоду, яка б передбачала сплату штрафних санкцій у фіксованому розмірі 200 000,00 грн. та розірвання Договору за взаємною згодою сторін на підставі п. 10.4 Договору.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).
Згідно з п. 7.2 договору за невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за цим Договором до Постачальника застосовуються штрафні санкції у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості Товару Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісного Товару; за порушення строків поставки Товару, порушення строків заміни Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Оскільки відповідач у встановлений договором строк - до 15.04.2025, поставку товару не здійснив, позивачем нараховано на суму 13 377 600 грн. за період із 16.04.2025 до 16.05.2025 пеню в розмірі 414705,60 грн. та штраф у сумі 936432 грн.
При цьому, із матеріалів справи слідує, що відповідач звернувся до позивача з листом щодо неможливості поставки товару лише 22.04.2025, тобто вже після закінчення встановленого в договорі строку на поставку товару.
Також судом ураховані посилання відповідача на те, що згідно з постановою Верховного Суду від 16.01.2020 зобов'язання поставки товару виникає з моменту отримання відповідної заявки.
Однак, відповідачем не зазначено номер справи, в якій Верховним Судом викладено відповідний правовий висновок, що унеможливлює суд установити подібність правовідносин до даної справи.
До того ж, у листах до позивача від 22.04.2025 №22/04/2025-3, від 18.06.2025 №18/06/20-25-1 відповідач про неможливість виконати договірні зобов'язання через відсутність заявки на поставку товару не зазначав.
Отже, за арифметичним перерахунком суду, з відповідача підлягає стягненню нарахована позивачем пеня в розмірі 414705,60 грн. та штраф у розмірі 936432 грн.
Щодо позовної вимоги про розірвання договору поставки від 07.03.2025 № 56/03-25, суд зазначає наступне.
Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтями 651, 652 ЦК України, де за загальним правилом, викладеним в частинах перших цих статей, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Про зміну або розірвання договору в порядку частини 1 статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
На обґрунтування істотності порушення зобов'язання позивач зазначив, що внаслідок дій відповідача позивач був позбавлений можливості реалізовувати діяльність, спрямовану на забезпечення обороноздатності держави в умовах воєнного стану, зокрема, відповідачем створено перешкоди, що унеможливили передачу позивачем Квадрокоптерів моделі DJI Mavic 3 Pro до підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань. Крім того, дії відповідача негативно впливають на репутацію позивача, що виконує функцію із забезпечення потреб територіальної громади, у тому числі в умовах воєнного стану.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені частиною 2 статті 651 ЦК України. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності істотного порушення відповідачем договору поставки від 07.03.2025 № 56/03-25, у зв'язку з чим позовна вимога про розірвання вказаного договору підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Виконавчого комітету Вінницької міської ради задовольнити повністю.
Розірвати договір поставки від 07.03.2025 № 56/03-25, укладений між Виконавчим комітетом Вінницької міської ради (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59; ідентифікаційний код 03084813) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Спецприлад» (03035, м. Київ, вул. Мстислава Скрипника Патріарха, буд. 48А, офіс 280; ідентифікаційний код 45301675).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецприлад» (03035, м. Київ, вул. Мстислава Скрипника Патріарха, буд. 48А, офіс 280; ідентифікаційний код 45301675) на користь Виконавчого комітету Вінницької міської ради (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59; ідентифікаційний код 03084813) пеню в розмірі 414705 (чотириста чотирнадцять тисяч сімсот п'ять) грн. 60 коп., штраф у розмірі 936432 (дев'ятсот тридцять шість тисяч чотириста тридцять дві) грн., а також 23295 (двадцять три тисячі двісті дев'яносто п'ять) грн. 06 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 30.10.2025 року.
Суддя К.В. Полякова