28.10.2025 Справа № 908/2096/22 (908/428/25)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши позовну заяву Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка», 69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, 18, код ЄДРПОУ 00219388 до відповідача 1. Кабінету Міністрів України, 01133, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, відповідача 2. Фонду державного майна України, 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, відповідача 3. Міністерства енергетики України, 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30 про визнання недійсним акту органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними
в межах розгляду справи про банкрутство №908/2096/22
Банкрут - Державне підприємство “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка», 69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, 18, код ЄДРПОУ 00219388
Ліквідатор - Сидорчук Іван Сергійович, 51931, м. Кам'янське Дніпропетровської області, вул. Ковалевича, 3, офіс 3
За участю представників сторін: від позивача - ліквідатор Сидорчук І.С..; від відповідача 1. - Шишлакова О.В. посв. АБ №044662 від 15.11.2023.; від відповідача 2. - Євич О.П. дов. №б/н від 30.05.2025.; від відповідача 3. - Гулий Т.С. дов.№26/1.1-17.2-3 від 01.01.2025.
В провадженні господарського суду Запорізької області на стадії процедури ліквідації перебуває справа №908/2096/22 про банкрутство Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка», 69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, 18, код ЄДРПОУ 00219388.
Державне підприємство “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Міністерства енергетики України про визнання недійсним акту органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 вищевказану позовну заяву розподілено судді Сушко Л.М. на підставі ч. 2 ст. 7 КУзПБ, в провадженні якої перебуває справа про банкрутство Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.02.2025 матеріали позовної заяви №908/428/25 за позовом Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка» до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Міністерства енергетики України про визнання недійсним акту органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними передати за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.04.2025. справу № 908/428/25 за позовом Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка» до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Міністерства енергетики України про визнання недійсним акта органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними передано до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи № 908/2096/22 про банкрутство Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка».
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду розгляд справу №908/428/25 визначено судді Сушко Л.М., в провадженні якої перебуває справа №908/2096/22 про банкрутство Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка», 69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, 18, код ЄДРПОУ 00219388.
Ухвалою суду від 16.06.2025. прийнято до розгляду матеріали справи № 908/428/25 за позовом Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка» до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Міністерства енергетики України про визнання недійсним акта органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними до розгляду в межах справи №908/2096/22 про банкрутство Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка». Здійснювати розгляд позовної заяви вирішено в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.07.2025. о/об 11-40.
У зв'язку з відпусткою судді Сушко Л.М., судове засідання призначене на 22.07.2025. о/об 11-40 ухвалою суду від 24.06.2025. перенесено на 29.07.2025. о 11-15.
01.07.2025. від Фонду державного майна України надійшов відзив на позовну заяву у якому він просить суд відмовити у задоволенні позову.
02.07.2025. від Кабінету Міністрів України також надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача 1. просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
03.07.2025. від Міністерства енергетики України надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач 3. просить суд у задоволенні позовної заяви ліквідатора Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка» відмовити в повному обсязі.
07.07.2025., 09.07.2025. від ліквідатора Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка» надійшли відповіді на відзиви відповідачів.
28.07.2025. від Кабінету Міністрів України надійшли заперечення на відповідь на відзив ліквідатора.
Ухвалою суду від 29.07.2025. підготовче засідання відкладено на 02.09.2025. о/об 12-20.
Ухвалою суду від 02.09.2025. закрито підготовче провадження у справі №908/2096/22 (908/428/25) та призначено справу до розгляду по суті на 07.10.2025. о/об 12-20 год.
У судовому засіданні 07.10.2025. оголошувалась перерва до 23.10.2025.
Предстаник позивача підтримав вимоги з підстав викладених у позові та керуючись ст. ст. 8, 19, 55, 67 Конституції України, ст.ст. 20, 162-164 Господарсько процесуального України, ст. 7 КУЗПБ просить суд: 1. Визнати недійсним Розпорядження Кабінету Міністрів України видано від 26.07.2022 року № 683-р «Деякі питання управління об'єктами державної власності» в частині передання єдиного комплексу та повноважень з управління корпоративними правами держави Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» (код згідно з ЄДРПОУ 00219388) із сфери управління Мінінстерства енергетики України до сфери управління Фонду державного майна та визначення Фонду державного майна уповноваженим органом управління, що здійснює контроль за Державним підприємством «Науково-дослідний та проектний інститут «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» (код згідно з ЄДРПОУ 00219388). 2. Спростувати майнові дії Мінінстерства енергетики України (код згідно з ЄДРПОУ 37552996) та Фонду державного майна України (код згідно з ЄДРПОУ 00032945) щодо передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» (код згідно з ЄДРПОУ 00219388) із сфери управління Мінінстерства енергетики України до сфери управління Фонду державного майна України, оформлені Актом (без номера, без дати) приймання-передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» (код згідно з ЄДРПОУ 00219388) із сфери управління Мінінстерства енергетики України до сфери управління Фонду державного майна України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 683-р «Деякі питання управління об'єктами державної власності», затвердженим Головою Фонду державного майна України Р.Е. Умеровим. 3. Визнати протиправними дії Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945) (в особі Голови Фонду державного майна України Р.Е. Умерова) щодо затвердження Акту (без номера, без дати) приймання-передач єдиного майнового Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» (код згідно з ЄДРПОУ 00219388) із сфери управління Мінінстерства енергетики України до сфери управління Фонду державного майна України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 683-р «Деякі питання управління об'єктами державної власності». 4. Судові витрати, зокрема, судовий збір покласти на Відповідачів.
Відповідачі проти позову заперечують, зокрема зазначають, що розпорядженням №683-р від 26.07.2022р. було передано єдиний майновий комплекс ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА», а не нерухоме майно і поняття нерухоме майно та єдині (цілісні) майнові комплекси підприємств, установ, організацій» є різними за своєю суттю у зв'язку з чим погоджувати передачу з підприємством не було потрібно. На момент винесення розпорядження Кабінетом Міністрів України № 683-р від 26.07.2022 єдиний майновий комплекс не перебував у Позивача на праві господарського відання, так як право господарського відання Позивачем було зареєстровано лише 07.07.2023 (зазначений факт підтверджується наданими Позивачем витягами з Державного реєстру речових прав), тобто вже після винесення розпорядження КМУ від 27.06.2022 № 683-р та після передачі 16.05.2023 єдиного майнового комплексу з сфери управління Міністерством енергетики України до сфери управління Фонду державного майна України на виконання розпорядження Кабміну від 26.07.2022 № 683-р. Оскільки Позивачем не було вчасно зареєстровано право господарського відання на об'єкт нерухомості, який розміщений за адресою: Україна, 69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, буд. 18, тому єдиний майновий комплекс Позивача було внесено до додатку 4 розпорядження КМУ в зв'язку з ліквідацією Позивача за попереднім погодженням такої передачі з органом, уповноваженим управляти державним майном відповідно до абзац 1 пункт 5 Положення № 1482.
У судовому засіданні 23.10.2025. оголошувалась перерва до 28.10.2025. для підтоговки та проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
В судовому засіданні по суті 28.10.2025 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд
Згідно даних ГУ Регіональної статистики ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА», створено 02.06.1993р., підприємство діє на підставі статуту. Відомості про дочiрнi пiдприємства, фiлiї, представництв та iнших вiдокремлених структурних пiдроздiлiв - відсутні. Засновником ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» є Міністерство палива та енергетики України, місцезнаходження: Україна, 01001, місто Київ, вул. Хрещатик, буд. 30.Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 329 000,00грн - 100%.
Пунктом 1 Статуту Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» встановлено, що підприємство є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства палива та енергетики України.
Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26.11.2018р. №593 установлено, що майно, яке перебуває на балансах державних підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості, перелік яких закріплюється за ним на праві господарського відання, а підприємств, що здійснюють некомерційну діяльність, на праві оперативного управління. Керівникам Підприємств передбачити в установчих документах, що майно закріплюється на балансі Підприємства на праві господарського відання, а в установчих документах підприємств, що здійснюють некомерційну діяльність, на праві оперативного управління.
Право господарського відання Позивачем було зареєстровано 07.07.2023 (зазначений факт підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав).
26 липня 2022 року Кабінетом Міністрів України було видано Розпорядження № 683-р "Деякі питання управління об'єктами державної власності" (далі Розпорядження № 683-р) відповідно до п. 4 якого вирішено Передати із сфери управління уповноважених органів управління до сфери управління Фонду державного майна єдині майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій, що підлягають ліквідації або реорганізації, а також повноваження з управління корпоративними правами держави щодо суб'єктів господарювання, що підлягають ліквідації, та визначити Фонд державного майна уповноваженим органом управління, що здійснює контроль за суб'єктами господарювання, що підлягають ліквідації, за переліком згідно з додатком 4.
Відповідно до Додатку 4 «ПЕРЕЛІК єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що підлягають ліквідації або реорганізації, які передаються до сфери управління Фонду державного майна, суб'єктів господарювання, що підлягають ліквідації, повноваження з управління корпоративними правами держави щодо яких передаються Фонду державного майна, та суб'єктів господарювання, що підлягають ліквідації, контроль за діяльністю яких здійснює Фонд державного майна», до сфери управління Фонду державного майна вирішено передати єдиний майновий комплекс ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» (зі сфери управління Міністерства енергетики України).
16.05.2023 головою Фонду державного майна України Р.Е. Умеровим було затверджено Акт (без номера, без дати) приймання-передачі єдиного майнового комплексу ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» (код згідно з ЄДРПОУ 00219388) із сфери управління Міністерства енергетики України до сфери управління Фонду державного майна України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 638-р «Деякі питання управління об'єктами державної власності» (далі - Акт приймання-передачі).
У свою чергу, порядок передачі єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій із сфери управління одного органу до сфери управління іншого регулюється Положенням про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482 (далі Положення №1482).
Відповідно до п. 3 Положення № 1482, ініціатива щодо передачі об'єктів права державної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.
Ініціатива щодо передачі об'єктів, визначених абзацом другим підпункту "а" пункту 2 цього Положення, до сфери управління Фонду державного майна може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій, а також від Кабінету Міністрів України, Мінекономіки та Фонду державного майна.
Таким чином, імперативно передбачене попереднє ініціювання питання про передачу об'єктів права державної власності, що має передувати власне прийняттю рішення про таку передачу.
Зі спірного Розпорядження №683-р, Акту приймання-передачі та інших наявних у розпорядженні ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» документів не випливає жодних відомостей про те, що таке попереднє ініціювання щодо передачі єдиного майнового комплексу ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» зі сфери управління Міністерства енергетики України до сфери управління Фонду державного майна України справді здійснювалося.
Позивач вважає, що таке ініціювання не здійснювалося або здійснювалося суто формально, тобто без відповідності вимогам добросовісності, розсудливості, пропорційності, а також вимогам належного врядування як складової принципу верховенства права. Адже здійснити таке ініціювання можна лише після аналізу інформації про фінансово-господарський стан підприємства, наявне майно, зобов'язання тощо.
Позивач зазначив, що ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» не отримувало жодних рішень, повідомлень, будь-яких інших документів, матеріалів тощо, які стосувалися б передачі єдиного майнового комплексу ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА».
Відповідно до абзаців 1, 2, 5, 7 п. 5 Положення № 1482: пропозиції щодо передачі об'єктів права державної власності, яка здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погоджуються ініціатором передачі з:
відповідним органом, уповноваженим управляти державним майном, або самоврядною організацією;
підприємством - у разі передачі закріпленого за ним на праві господарського відання (оперативного управління) майна, крім випадків, коли підприємство розташоване на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції;
трудовим колективом підприємства - у разі передачі об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів цього підприємства, крім випадків, коли підприємство розташоване на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції. Згода трудового колективу підприємства подається у формі виписки з протоколу загальних зборів (конференції представників).
Органом, уповноваженим управляти державним майном (самоврядною організацією) ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» є Міністерство енергетики України.
При цьому ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» не розташоване на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції.
Тому пропозиція щодо передачі єдиного майнового комплексу ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» зі сфери управління Міністерства енергетики України до сфери управління Фонду державного майна України мала бути погоджена ініціатором передачі: із ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА».
Однак з ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» пропозиція щодо передачі єдиного майнового комплексу ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» зі сфери управління Міністарства енергетики України до сфери управління Фонду державного майна України не погоджувалася.
Позивач зазначив, що прийняття Розпорядження № 683-р без попереднього погодження пропозиції щодо передачі єдиного майнового комплексу ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» із самим ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» та його засновником є грубим порушенням Положення № 1482 та суперечить загальним вимогам про прийняття рішень та вчинення дій суб'єктів владних повноважень добросовісно, розсудливо і з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; а також суперечить принципам належного врядування та правової (юридичної) визначеності, які є складовими принципу верховенства права.
Щодо Акту приймання-передачі необхідно зазначити, що він складений Комісією з питань передачі єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій із сфери управління Міністерства енергетики України до сфери управління Фонду державного майна України (далі - Комісія), утвореною наказом Фонду державного майна України від 20.02.2023 № 317 «Про утворення комісій з питань передачі єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій».
Позивач зазначив, що із Акту приймання-передачі вбачається, що до складу Комісії входили представники Фонду державного майна України та один представник Департаменту фінансів та управління публічної власності Міністерства енергетики України.
Відповідно до п. 8 Положення № 1482, передача об'єктів права державної власності здійснюється комісією з питань передачі об'єктів, до складу якої входять:
представники органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, які приймають та передають державне майно, - у разі передачі підприємств та нерухомого майна, а також представники підприємства, майно якого підлягає передачі, - у разі передачі нерухомого майна;
представники органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, які приймають та передають державне майно, підприємства і його трудового колективу - у разі передачі іншого окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого).
Таким чином, у даному випадку до комісії з питань передачі єдиного майнового комплексу ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» мали б входити, крім представників Фонду державного майна України також і представники ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА».
Однак в порушення п. 8 Положення №1482 таких представників до складу Комісії включено не було.
Відповідно до абз. 1 п. 9 Положення №1482, «комісію з питань передачі об'єктів створює та призначає її голову орган, уповноважений управляти державним майном, або самоврядна організація, які приймають державне майно».
Відповідно до абзаців 5 та 6 п. 9 Положення №1482 орган, який створює комісію з питань передачі об'єктів, у триденний термін з дня прийняття рішення про передачу об'єктів повідомляє відповідні підприємства, установи і організації про визначення кандидатур до складу комісії.
Відповідні підприємства, установи і організації зобов'язані у п'ятиденний термін з дня отримання повідомлення делегувати до складу комісії своїх представників.
Проте Фонд державного майна України не повідомляв ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА», ані про визначення кандидатур до складу комісії, ані про необхідність делегувати до складу комісії представників ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА», ані про сам факт прийняття рішення про передачу єдиного майнового комплексу ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА».
На думку Позивача, вказане суперечить загальним вимогам про прийняття рішень та вчинення дій суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до абзаців 5 та 6 п. 9 Положення № 1482 Передача майна здійснюється в місячний термін з дня прийняття рішення про передачу.
У разі передачі об'єктів, визначених абзацом другим підпункту "а" пункту 2 цього Положення, до сфери управління Фонду державного майна передача здійснюється протягом семи робочих днів.
Як вбачається із Акту приймання-передачі, він затверджений 16.05.2023, що є суттєвим порушенням строку.
Відповідно до абз. 1 п. 10 Положення № 1482 передача оформляється актом приймання передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об'єктів у державну власність, затвердженого цією постановою» (далі - Форма).
Відповідно до Форми, акт приймання-передачі має реквізит «Дата», однак Акт приймання-передачі оформлений без дати. Це унеможливлює точне встановлення дати складання цього документа.
Відповідно до абз. 15-19 п. 10 Положення № 1482, «До акта приймання-передачі об'єктів, зазначених у підпунктах "а", "б", "г" і "є" пункту 2 цього Положення, додаються:
документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно;
виписка з бухгалтерського балансу, складеного на останню звітну дату, про вартість об'єкта передачі;
договори найму (оренди) нежитлових приміщень)).
Відповідно до пунктів 2, 3 Форми, в акті приймання-передачі мають бути відображені (а отже - і відповідним чином попередньо встановлені комісією) відомості про склад майна.
Проте Комісія не встановила дійсного складу майна та майнового стану ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА».
Зміст Акту приймання-передачі фактично зводиться до пропозиції Комісії передати єдиний майновий комплекс, що не відповідає правовій природі та призначенню такого акту. Такий нечіткий зміст Акту приймання-передачі ставить заінтересованих осіб у положення правової невизначеності.
Враховуючи викладене, Позивач вважає, що Розпорядження №683-р в частині передання єдиного майнового комплексу ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» зі сфери управління Міністерства енергетики України до сфери управління Фонду державного майна; майнові дії щодо передачі єдиного майнового комплексу ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» із сфери управління Міністерства енергетики України до сфери управління Фонду державного майна України, оформлені Актом приймання-передачі; дії Фонду державного майна України щодо затвердження Акту приймання-передачі - є незаконними, суперечать законодавству та порушують права і законні інтереси ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» та кредиторів ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА».
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом доказування у даній справі є відповідність прийняття Розпорядження № 683-р Кабінету Міністрів України "Деякі питання управління об'єктами державної власності" (далі Розпорядження № 683-р) від 26.07.2022 в частині рішення про передачу із сфери управління уповноважених органів управління до сфери управління Фонду державного майна єдиного майнового комплексу ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА», вимогам діючого законодавства.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 26 липня 2022 року Кабінетом Міністрів України було видано Розпорядження № 683-р "Деякі питання управління об'єктами державної власності".
Приписами статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За змістом ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
В той же час, відповідно до ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 №794-VII (далі Закон №794-VII) Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону №794-VII до основних завдань Кабінету Міністрів України належать, зокрема забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності; здійснення управління об'єктами державної власності відповідно до закону.
Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 3 цього Закону).
Положеннями ст. 3 Закону №794-VII визначено принципи діяльності Кабінету Міністрів України, зокрема встановлено, що остання ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості (ч. 1). Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2).
На підставі ст. 49 Закону №794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 №950 затверджено Регламент Кабінету Міністрів України, відповідно до п. 2 § 30 якого розпорядження Кабінету Міністрів видаються, зокрема, з питань передачі майна.
Як встановлено судом, оспорюване у даній справі розпорядження Кабінету Міністрів України стосується передачі майна, яке перебуває у фактичному володінні та користуванні ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА», а отже, зачіпає майнові інтереси підприємства.
Правові основи управління об'єктами державної власності визначено Законом України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006 №185-V.
Так, частиною 1 статті 1 вказаного Закону передбачено, що управління об'єктами державної власності здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України, зокрема, встановлює порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління, визначеним цим Законом.
Пунктом 1 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482 (далі Положення №1482) передбачено, що це Положення визначає порядок безоплатної передачі об'єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об'єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності (далі органи, уповноважені управляти державним майном), Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування (далі самоврядні організації), до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.
Суд зазначає, ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності, та входить до сфери управління Міністерства палива та енергетики (пункт 1.2. Статуту).
Згідно пункту 4 Положення №1482 передача об'єктів права державної власності здійснюється за рішенням: а) Кабінету Міністрів України щодо об'єктів, визначених підпунктами «а» і «ґ» пункту 2 цього Положення; б) органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій за погодженням з Фондом державного майна щодо об'єктів, визначених підпунктом «б» пункту 2 цього Положення; в) засновника господарського товариства та органу, уповноваженого управляти державним майном, який приймає майно, за погодженням з Фондом державного майна щодо об'єктів, визначених підпунктом «г» пункту 2 цього Положення; ґ) органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій щодо об'єктів, зазначених у підпункті є пункту 2 цього Положення; д) органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій за погодженням з підприємствами, за якими закріплене майно, або за погодженням з орендодавцем і орендарем у разі передачі майна, що передано в оренду у складі єдиних (цілісних) майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, щодо об'єктів, визначених у підпункті «е» пункту 2 цього Положення.
Відповідно до п. 2 Положення № 1482 об'єктами передачі є: а) єдині (цілісні) майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (далі підприємства). Структурний підрозділ підприємства (у тому числі структурний підрозділ, що переданий в оренду у складі єдиного (цілісного) майнового комплексу державного підприємства, організації) може бути об'єктом передачі після виділення його в установленому порядку в цілісний майновий комплекс на підставі розподільного балансу; єдині (цілісні) майнові комплекси підприємств, установ, організацій, які не увійшли до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, та не належать до об'єктів, які необхідно залишити в державній власності; нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, крім об'єктів, зазначених в абзаці другому пункту 1 цього Положення, а також нежитлові приміщення після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) та за умови подальшого укладення з іншими балансоутримувачами будинку, в якому передаються приміщення, договору про спільне користування та утримання будинку і прибудинкової території), яке було передано або передається для розміщення апарату державного органу або для забезпечення функціонування контрольних пунктів в'їзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і м.Севастополя та виїзду з неї, пунктів пропуску через державний кордон України (крім пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення); б) нерухоме майно, у тому числі нерухоме майно, яке було передано або передається для забезпечення функціонування пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення або передано в оренду у складі єдиних (цілісних) майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, (будівлі, споруди, об'єкти незавершеного будівництва, крім об'єктів, зазначених в абзаці другому пункту 1 цього Положення, а також нежитлові приміщення), крім майна, зазначеного в абзаці другому підпункту а цього пункту, після виділення його в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) за умови подальшого укладення з іншими балансоутримувачами будинку, в якому передаються приміщення, договору про спільне користування та утримання будинку і прибудинкової території; г) державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації; ґ) підприємства, показники фінансово-господарської діяльності яких погіршилися внаслідок неефективного управління ними органами, уповноваженими управляти державним майном, або самоврядними організаціями; е) інше окреме індивідуально визначене майно підприємств (крім нерухомого), у тому числі індивідуально визначене майно (крім нерухомого), що передано в оренду у складі єдиних (цілісних) майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів; є) інше окреме індивідуально визначене майно підприємств (крім нерухомого), яке буде використовуватися Збройними Силами, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами, у період воєнного стану.
Пунктом 8 Положення №1482 зазначено, що передача об'єктів права державної власності здійснюється комісією з питань передачі об'єктів (крім об'єктів, зазначених у підпункті «є» пункту 2 цього Положення), до складу якої входять: представники органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, які приймають та передають державне майно, у разі передачі підприємств та нерухомого майна, а також представники підприємства, майно якого підлягає передачі, у разі передачі нерухомого майна; представники органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, які приймають та передають державне майно, підприємства і його трудового колективу у разі передачі іншого окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого).
Згідно пункту 3 Положення №1482 ініціатива щодо передачі об'єктів права державної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.
Ініціатива щодо передачі об'єктів, визначених абзацом другим підпункту «а» пункту 2 цього Положення, до сфери управління Фонду державного майна може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій, а також від Кабінету Міністрів України, Мінекономіки та Фонду державного майна.
Згідно пункту 5 Положення №1482 пропозиції щодо передачі об'єктів права державної власності, яка здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погоджуються ініціатором передачі з: відповідним органом, уповноваженим управляти державним майном, або самоврядною організацією; відповідним органом охорони культурної спадщини у разі передачі об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками; Антимонопольним комітетом шляхом отримання дозволу на зазначену передачу у випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції; підприємством у разі передачі закріпленого за ним на праві господарського відання (оперативного управління) майна, крім випадків, коли підприємство розташоване на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції; орендодавцем і орендарем у разі передачі об'єктів, що були передані в оренду у складі єдиних (цілісних) майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів; трудовим колективом підприємства у разі передачі об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів цього підприємства, крім випадків, коли підприємство розташоване на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції. Згода трудового колективу підприємства подається у формі виписки з протоколу загальних зборів (конференції представників).
Відповідно до пункту 6 Положення №1482 якщо передача здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, пропозиції, погоджені відповідно до вимог пункту 5 цього Положення, подаються ініціатором такої передачі до Мінекономіки.
У пропозиціях зазначається: найменування підприємства, його місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, найменування органу, який здійснює повноваження з управління зазначеним державним майном, стан приватизації (корпоратизації) підприємства; у разі передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу структурного підрозділу підприємства або нерухомого майна характеристика об'єкта, що передається.
До пропозицій додаються (у разі передачі об'єктів, визначених абзацом першим підпункту «а» пункту 2 цього Положення, які належать до сфери управління органу виконавчої влади, що припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу або перетворення), і передаються правонаступнику, додаються за наявності, про що зазначається в пояснювальній записці, а об'єктів, визначених абзацом другим підпункту «а» пункту 2 цього Положення, до сфери управління Фонду державного майна додаються за наявності, крім абзацу десятого цього пункту): копія статуту (положення) підприємства; засвідчені в установленому порядку копії балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів і звіту про дебіторську та кредиторську заборгованість за останній календарний рік та на останню звітну дату; бізнес-план або техніко-економічне обґрунтування (з визначенням етапів, термінів, шляхів та засобів реалізації) ефективного використання державного майна, що є об'єктом передачі, з визначенням джерел фінансування видатків з його утримання (далі - економічне обґрунтування), розроблені за встановленою Мінекономіки формою та погоджені органом, до сфери управління якого передається державне майно; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів, права на які підлягають державній реєстрації.
Мінекономіки на підставі узгоджених пропозицій, внесених із дотриманням вимог цього Положення, готує і у місячний строк подає за погодженням з Мінфіном, Фондом державного майна, а у разі передачі об'єктів, зазначених в абзаці першому підпункту «а» пункту 2 цього Положення, з Державною службою статистики проекти відповідних рішень Кабінету Міністрів України.
Наведені правові норми вказують, що Кабінет Міністрів України є органом управління об'єктами державної власності та наділений повноваженнями стосовно реалізації прав держави, як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб; при цьому, Кабінет Міністрів України має право передавати об'єкти права державної власності, у тому числі нерухоме майно, за відповідним рішенням; у свою чергу процедура передачі об'єкта права державної власності передбачає погодження з відповідними органами, передачу погоджених пропозицій Міністерством економіки України до Кабінету Міністрів України.
Отже, при прийнятті спірного розпорядження Кабінету Міністрів України допущено порушення правової процедури, яке в свою чергу призвело до недотримання принципу верховенства права в прояві «належного урядування» та позбавлення позивача, як заінтересованої особи, права на участь при прийнятті спірного рішення.
З огляду на викладене, можна дійти висновку, що Кабінет Міністрів України при підготовці та прийнятті оскарженого розпорядження в частині допустивпорушення вимог Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, оскільки пропозиції щодо передачі ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» до сфери управління Фонду державного майна не були погоджені із ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА», як того вимагає п. 5 Положення № 1482.
У своїх відзивах відповідачі не зазначають хто саме був ініціатором передачі єдиного майнового комплексу ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» зі сфери управління Міністерства економіки України до сфери управління Фонду державного майна України, чим не спростовують доводи позивача, що таке ініціювання не здійснювалося або здійснювалося суто формально, тобто без відповідності вимогам добросовісності, розсудливості, пропорційності, а також вимогам належного врядування як складової принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 27.02.2018 № 1-р/2018 вказує на те, що конституційний принцип верховенства права слід розглядати через такі його складові як правова визначеність, правова передбачуваність, правомірні очікування та справедливість. Правову визначеність, зокрема, слід розуміти як обов'язок держави дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб тих законів, які вона ввела в дію, та як необхідність у цілому дотримуватися державою зобов'язань або обіцянок, які вона взяла на себе перед людьми (поняття «законних очікувань»).
Вказані обставини є достатніми для висновку про наявність у позивача легітимних очікувань як фактичного користувача майна, який мав і має правомірні сподівання на вирішення на законодавчому рівні питання щодо правового режиму такого майна та його подальше використання, а оспорюваним розпорядженням фактично унеможливлюється подальше використання позивачем зазначеного майна у господарській діяльності.
За юридичною позицією Конституційного Суду України верховенство права це панування права в суспільстві; верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо; всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України; справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права; у сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004).
Конституційний Суд України в абзаці другому пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 зазначив, що діяльність правотворчих і правозастосовчих органів держави має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.
З огляду на викладене підготовка та подання Міністерством економіки України до Кабінету Міністрів України проекту оспорюваного розпорядження та подальше погодження та видання такого розпорядження Кабінетом Міністрів України свідчить про те, що має місце невиконання органами виконавчої влади України своїх зобов'язань перед ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» через допущені порушення законодавчо визначеної процедури передачі єдиного майнового комплексу за відсутності погодження проекту ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА», та як наслідок порушення вимог принципу правової визначеності в прояві такого елементу, як принцип «належного урядування» (встановлення процедури і її дотримання), який за європейськими стандартами частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).
Разом з тим, суд зазначає, що за встановлених у даній справі обставин, підстави вважати, що відповідачем, як правозастосовчим органом держави, дотримано при прийнятті спірного розпорядження принципу справедливості щодо позивача, відсутні.
Що стосується доводів відповідачів про те, що оскаржене розпорядження в частині не порушує права позивача, суд вважає такі доводи необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Конституційний Суд України у Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначив, що виходячи зі змісту ч. 1 ст. 8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою. І суб'єктивне право, і пов'язаний з ним інтерес є дозволами. При цьому, інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб'єктивного права, не має такої правової можливості як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов'язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб'єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.
Отже, поняття «охоронюваний законом інтерес» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.
Таким чином, законний (охоронюваний законом) інтерес виражається у можливостях суб'єкта права користуватися певним соціальним благом, не вимагаючи певних дій від інших осіб і лише за певних умов маючи можливість звертатися за захистом цього інтересу до суду з метою задоволення своїх потреб, які не суперечать суспільним.
Для звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу особа повинна мати легітимні очікування вчинення стосовно неї певних дій з боку іншого суб'єкта відповідно до заснованого на законі дозволу.
Предметом оскарження у цій справі є розпорядження Кабінету Міністрів України в частині, згідно з яким Урядом вирішено питання щодо передачі єдиного майнового комплексу позивача до сфери управління Фонду державного майна України, тобто предметом оскарження є акт індивідуальної дії (в частині).
Позивач в обґрунтування позову зазначив, що оскаржене розпорядження прийнято відповідачем-1 із порушенням правової процедури, а його реалізація безпосередньо зачіпає права та інтереси позивача.
За твердженням позивача, останній є фактичним володільцем та користувачем майна, що підлягає передачі. Зазначена обставина не заперечувалася сторонами під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи.
При цьому, позивач зазначає, що оскаржене у даній справі розпорядження Кабінету Міністрів України в частині було прийняте без участі позивача та без врахування жодних інтересів та прав позивача як фактичного користувача майном, що підлягає передачі, а його прийняття фактично призводить до неможливості використання позивачем спірного майна, тобто порушує його законний інтерес на користування спірним майном.
Як було встановлено судом, позивач протягом тривалого часу користувався майном та ніс тягар на його утримання, проте, за наслідком прийняття спірного розпорядження фактично останній був позбавлений можливості подальшого користування цим майном без жодної запропонованої альтернативи, а відтак твердження відповідачів про те, що оскаржене розпорядження не зачіпає прав та обов'язків позивача не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та не приймаються судом до уваги.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (щодо захисту власності) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 08.04.2008, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15.09.2009). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Суд дійшов висновку, що втручання у майнові права ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА», поклало на позивача непропорційний тягар, відтак, було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на правовий висновок викладений в постанові ВС КГС від 28.01.2025р. по справі № 904/2032/16 (904/1912/23):
« 106. Скаржники (як в касаційних скаргах так і в апеляційних скаргах) зазначають про відсутність необхідності погодження передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу підприємства з таким підприємством, оскільки на думку скаржників, у розумінні пункту 5 Положення № 1482 таке погодження має здійснюватися тільки у разі, якщо передається окреме майно, водночас, передача єдиного (цілісного) майнового комплексу не потребує погодження з підприємством.
107. В контексті вказаних аргументів колегія суддів цілком погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимога стосовно необхідності погодження передачі об'єктів державної власності з підприємством ставиться у залежність від таких умов: якщо передача здійснюється за рішенням КМУ; якщо відповідний об'єкт закріплений за підприємством на праві господарського відання (оперативного управління); якщо таке підприємство не перебуває на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції.
108. При цьому абзац п'ятий 5 Положення № 1482 не уточнює вид державного майна, передача якого потребує погодження з підприємством, за яким таке майно закріплене на праві господарського відання (оперативного управління), а також не вказує на виключення, що свідчить про те, що поняття "майно", застосоване у вказаній нормі, включає усі види майна, у тому числі й ті об'єкти державної власності, що визначені підпунктом "а" пункту 2 Положення № 1482 - єдині (цілісні) майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів.
109. Оскільки складовою частиною процедури передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу є погодження такої передачі з підприємствами, за якими відповідні об'єкти державної власності закріплені на праві господарського відання (оперативного управління); виключення складають випадки знаходження підприємства на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції; недотримання погоджувальної процедури свідчить про порушення встановленого законодавством порядку передачі об'єктів державної власності зі сфери управління одного державного органу до іншого, оскільки при цьому не враховуються інтереси підприємства як фактичного користувача такого майна.
110. З огляду на перебування ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ" у процесі банкрутства, суди дійшли обґрунтованого висновку, що зміна органу управління єдиним (цілісним) майновим комплексом підприємства впливає на зміну конкурсної маси боржника, а відтак на права та інтереси боржника та його кредиторів, включаючи виконання останнім зобов'язань за судовими рішеннями, а також на обов'язки держави щодо відшкодування заборгованості ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ".».
З огляду на викладене вище, суд робить висновок, що зміна органу управління єдиним (цілісним) майновим комплексом підприємства, яке перебуває у процесі банкрутства впливає на зміну конкурсної маси боржника, а відтак на права та інтереси боржника та його кредиторів, включаючи виконання останнім зобов'язань за судовими рішеннями, а також на обов'язки держави щодо відшкодування заборгованості ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА».
Крім того, слід зазначити, постановою Господарського суду Запорізької області по справі №908/2096/22 від 16.03.2023р. визнано Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» (69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, 18, код ЄДРПОУ 00219388) - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сидорчука Івана Сергійовича (свідоцтво № 2041 від 10.11.2021 року, адреса: 51931, м. Кам'янське Дніпропетровської області, вул. Ковалевича, 3, офіс 3).
З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Така ж правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 918/420/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі № 908/4057/14, від 11.07.2018 року у справі № 922/3040/17, від 29.11.2019 у справах № 908/130/15-г. № 923/1194/17, від 05.02.2020 у справі № 921/557/15-г.
Згідно ч.1 ст. 59 КУЗПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Щодо твердження відповідачів, що на момент винесення розпорядження Кабінетом Міністрів України № 683-р від 26.07.2022 єдиний майновий комплекс не перебував у Позивача на праві господарського відання, так як право господарського відання Позивачем було зареєстровано лише 07.07.2023, суд зазначає наступне:
Як зазначалося вище, ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА», створено 02.06.1993р., підприємство діє на підставі статуту. Засновником ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» є Міністерство палива та енергетики України. Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 329 000,00грн - 100%.
Пунктом 1 Статуту встановлено, що підприємство є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства палива та енергетики України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 66 ГК України (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
Джерелами формування майна підприємства є: - грошові та матеріальні внески засновників; - доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; - доходи за фінансовими інструментами; - кредити банків та інших кредиторів; - капітальні вкладення і дотації з бюджетів; - майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; - інші джерела, не заборонені законодавством України.
Згідно приписів ч.1-3 ст. 74 ГК України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.
Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.
Статутний капітал державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства встановлюється зазначеним уповноваженим органом.
Згідно п.п. 4.1-4.2 статуту ДП «НДПІ «УКРДІПРОГАЗООЧИСТКА» майно підприємства становлять основні фонди, інші необоротні та оборотні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства.
Цілісні майнові комплекси підприємства або його структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно підприємства є державною власністю та закріплюються за ним на праві господарського відання.
Згідно з частиною першою статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26.11.2018р. №593 установлено, що майно, яке перебуває на балансах державних підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості, перелік яких закріплюється за ним на праві господарського відання, а підприємств, що здійснюють некомерційну діяльність, на праві оперативного управління.
Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.1 ч.1).
Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише посвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (правова позиція, викладена в постанові Верховного у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.01.2020 року у справі 910/10987/18; подібний висновок викладений у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2018 року у справі №925/1121/17, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17).
Також, у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 року у справі № 363/4852/17 (провадження № 61-19831св19) зроблені аналогічні висновки, згідно з якими державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав.
Тобто, внесення відомостей до Реєстру повинно мати підставу, адже воно само по собі є процедурним кроком алгоритму офіційного визнання права власності. Самого по собі факту реєстрації бути не може - їй мають передувати інші юридично значимі дії - дії правопороджувального характеру.
За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне покласти на відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3 в рівних частинах.
Керуючись ст. ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 129, 237, 238, 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка» до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Міністерства енергетики України про визнання недійсним акта органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними задовольнити повністю.
Визнати недійсним Розпорядження Кабінету Міністрів України видано від 26.07.2022 року № 683-р “Деякі питання управління об'єктами державної власності» в частині передання єдиного майнового комплексу та повноважень з управління корпоративними правами держави Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка», код ЄДРПОУ 00219388 із сфери управління Міністерства енергетики України до сфери управління Фонду державного майна та визначення Фонду державного майна уповноваженим органом управління, що здійснює контроль за Державним підприємством “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка», код ЄДРПОУ 00219388.
Спростувати майнові дії Міністерства енергетики України, код ЄДРПОУ 37552996 та Фонду державного майна України, код ЄДРПОУ 00032945 щодо передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка», код ЄДРПОУ 00219388 із сфери управління Міністерства енергетики України до сфери управління Фонду державного майна України, оформлені Актом приймання-передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка», код ЄДРПОУ 00219388 із сфери управління Міністерства енергетики України до сфери управління Фонду державного майна України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 683-р “Деякі питання управління об'єктами державної власності», затвердженим Головою Фонду державного майна України Р.Е. Умєровим 16.05.2023 р.
Визнати протиправними дії Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945) щодо затвердження Акту приймання-передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка», код ЄДРПОУ 00219388 із сфери управління Міністерства енергетики України до сфери управління Фонду державного майна України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 683-р “Деякі питання управління об'єктами державної власності».
Стягнути з Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00015622) на користь Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка», 69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, 18, код ЄДРПОУ 00219388 - 3 028,00 грн судового збору.
Стягнути з Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) на користь Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка», 69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, 18, код ЄДРПОУ 00219388 - 3 028,00 грн судового збору.
Стягнути з Міністерства енергетики України, 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30, код ЄДРПОУ 37552996 на користь Державного підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Укрдіпрогазоочистка», 69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, 18, код ЄДРПОУ 00219388 - 3 028,00 грн судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 30.10.2025.
Рішення розміщується у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Л.М. Сушко