вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"30" жовтня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1209/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Сисина С.В., розглянувши матеріали справи по заяві про видачу судового наказу Фізичної особи-підприємця Задорожного Андрія Михайловича (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ),
до боржника: Фізичної особи-підприємця Іберала Євгенія Євгеновича (РНОКПП - НОМЕР_2 ; місце проживання - АДРЕСА_2 )
за вимогою про стягнення 159000,00 грн у зв'язку з невиконанням боржником домовленостей щодо передачі товару після перерахунку заявником коштів,.
без повідомлення (виклику) представників сторін,
Фізична особа - підприємець Задорожний Андрій Михайлович (далі - заявник, ФОП Задорожний А.М.) через систему «Електронний суд» звернулася у Господарський суд Закарпатської області із заявою про видачу судового наказу від 21.10.2025 з вимогою про стягнення з боржника - Фізичної особи-підприємця Іберала Євгенія Євгеновича (далі - боржник, ФОП Іберал Є.Є.) 159000,00 грн у зв'язку з невиконанням боржником домовленостей щодо передачі товару після перерахунку заявником коштів (далі - заява).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Закарпатської області від 21.10.2025 заяву про видачу судового наказу (справу №907/1209/25) розподілено для розгляду судді Сисину С.В.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу від 21.10.2025, подану ФОП Задорожним А.М. до боржника - ФОП Іберала Є.Є., суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу із огляду на таке.
Наказне провадження - це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Так, ч. 1 ст. 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу.
Положеннями ст. 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За загальним правилом при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України).
З викладеного вбачається, що судовий наказ може бути видано за наявності, перш за все договору, укладеного у письмовій (в тому числі електронній) формі (копія якого обов'язково має долучатися до заяви про видачу судового наказу), а також інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору. Також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати додатково документи (видаткові накладні, акти, листування, рух коштів, виписки банку), що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
В обґрунтування поданої заяви ФОП Задорожний А.М. стверджує, що 07.08.2025 між ним і ФОП Іберал Є.Є. було досягнуто домовленості щодо придбання товару, а саме: плати TX TBS Crossfire у кількості 500 штук на суму 135000,00 грн та модуля Rush FPV GNSS MINI у кількості 50 штук на суму 24000,00 грн (всього - на суму 159000 грн). На виконання таких домовленостей заявник перерахував боржнику 159000 грн згідно платіжних інструкцій № 79 від 07.08.2025 і №80 від 07.08.2025.
ФОП Задорожний А.М., звертаючись із заявою про видачу судового наказу стверджує, що «станом на день звернення заявника з даною заявою про видачу наказу боржник не здійснив погашення заборгованості». Так як боржник не виконав зобов'язання, ФОП Задорожний А.М. просить стягнути з ФОП Іберал Є.Є. заборгованість у розмірі 159000 грн.
Обгрунтовуючи правові підстави заяви, ФОП Задорожний А.М. посилається на ст.ст. 205, 206, 509, 526, 610, 611 ЦК України та зазначає, що правочин може бути укладений між сторонами в усній формі, а також такий правочин може бути підтверджуватися квитанціями, розписками, листуванням тощо.
До заяви про видачу судового наказу ФОП Задорожний А.М. долучив копії таких документів:
1) Платіжного доручення про сплату судового збору;
2) Платіжної інструкції №79 від 07.08.2025;
3) Рахунку-фактури №241 від 07.08.2025;
4) Платіжної інструкції №80 від 07.08.2025;
5) Рахунку-фактури №242 від 07.08.2025;
6) Вимоги №19-09/25 від 19.09.2025 щодо повернення коштів за сплачений, але непоставлений товар;
7) Опису цінного листа з повідомлення про вручення зазначеної вимоги №19-09/25 від 19.09.2025;
8) Скріншотів електронного листування у одному з месенджерів через мережу Інтернет.
Отже, з наведеного вбачається, що до заяви про видачу судового наказу заявник не долучив копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким з урахуванням приписів ст.ст. 147, 148, 150 ГПК України може бути пред'явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості в наказному провадженні.
Поряд з цим, із доводів заяви про видачу судового наказу, як і з долучених до неї документів не вбачається укладення між заявником і боржником письмового договору (у тому числі в електронній формі), що вказує про те, що, звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник не долучив до заяви документи, що свідчать про безспірність його вимог за договором, укладеним сторонами.
Щодо цього, суд звертає увагу на положення ч.1 ст. 628 ЦК України, згідно з якою зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Отже, саме у договорі - з врахуванням положень ст.ст. 628, 629, 631 ЦК України - сторонами узгоджуються умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, є обов'язковим для виконання сторонами, та зазначається строк, погоджений сторонами договору, протягом якого сторони зобов'язані здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
У випадку порушення стороною договору, укладеного у письмовій (в тому числі в електронній) формі його умов, що з урахуванням положень п.1ч.2 ст.11, ч.ч.1 та 2 ст. 509 ЦК України є підставою виникнення зобов'язань за договором, за умови дотримання підстав, зазначених у ст.ст.147 і 148 ГПК України, сторона договору (кредитор у зобов'язанні) вправі звернутися в суд із заявою про видачу судового наказу відповідно до ст. 150 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 12 ГПК України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, і таке право вимоги відповідно до ч.1 ст.148 ГПК України у заявника може виникати лише за укладеним сторонами договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі.
У цьому випадку, звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен в тому числі подати документи, що свідчать про безспірність його вимог за договором, укладеним сторонами.
Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Отже, враховуючи не долучення до заяви про видачу судового наказу копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, суд не вбачає безспірності вимог заявника ФОП Задорожного А.М. до боржника - ФОП Іберала Є.Є. згідно долучених до заяви документів, що є підставою відмови у видачі судового наказу на підставі п.3 ч.1 ст. 152 ГПК України, так як ФОП Задорожним А.М. заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Крім цього, суд зазначає, що ч. 2 ст. 150 ГПК України вказано, що у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Разом з тим, ч. 3 с. 150 ГПК України передбачає, що до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Отже, враховуючи не долучення до заяви про видачу судового наказу копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, наведене є також підставою відмови у видачі судового наказу на підставі п.1 ч.1 ст. 152 ГПК України, так як до заяви про видачу судового наказу до боржника - ФОП Іберала Є.Є. заявник - ФОП Задорожний А.М. у порушення п.3 ч.3 ст. 150 ГПК України не додав копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Підсумовуючи вищевикладене, суд встановив, що згідно з п.п. 1 і 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України існують підстави для відмови заявнику у видачі судового наказу, так ФОП Задорожний А.М. заявлено вимогу до боржника - ФОП Іберала Є.Є. про стягнення 159000,00 грн, яка не відповідає вимогам ст. 148 ГПК України і така заява подана з порушенням ст. 150 ГПК України (у порушення п.3 ч.3 ст. 150 ГПК України не додано копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості).
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п.3-6 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 153 ГПК України).
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч.2 ст. 151 ГПК України).
Керуючись статтями 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Задорожному Андрію Михайловичу (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з боржника - Фізичної особи-підприємця Іберала Євгенія Євгеновича (РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_2 ) 159000,00 грн.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
3. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду, згідно зі статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Ухвала складена і підписана 30.10.2025.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі ://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.В.Сисин