майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"31" жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1165/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинський деревопереробний комплекс»
до фізичної особи-підприємця Яворського Артура Івановича
про стягнення 865477,90 грн
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Малинський деревопереробний комплекс» звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Яворського Артура Івановича 865477,90 грн., з яких: 655060,00 грн. боргу, 58415,63 грн. - 3% річні, 152002,27 грн. - інфляційні. В порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України просить зазначити в рішенні про нарахування 3% річних з 27.08.2025р. до моменту виконання рішення суду.
Ухвалою від 01.09.2025р. суд відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Враховуючи відсутність клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в сумі 655060,00 грн.
Додатково позивач нарахував відповідачу 58415,63 грн. 3% річних та 152002,27 грн. інфляційних втрат.
Відповідач, в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 01.09.2025р. надіслана на поштову адресу відповідача, вказану в ЄДРЮОФОПГФ, повернулась без вручення адресату з підстав відсутності адресата за вказаною адресою (а.с. 214-216).
З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі ухвала від 01.09.2025р. була надіслана на електронну пошту відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1, а також судом було передано телефонограму за номером телефону НОМЕР_2 та повідомлено про розгляд справи (а.с. 217).
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи вищевикладене, судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Враховуючи викладене, судом було надано учасниками справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
28.11.2022р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинський деревопереробний комплекс» та фізичною особою-підприємцем Яворським Артуром Івановичем було укладено договір купівлі-продажу №28-11/22Т (а.с. 49-52).
Згідно п.1.1. договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Під товаром розуміється паливна тріска, одиниця вимiру - насипний кубічний метр (н/м3), ціна за одиницю вимiру з ПДВ - 755,60 грн.
Згiдно п.2.1. договору, товар поставляється покупцю на умовах поставки: DАР «поставка в місце, назване покупцем». Адреса мiсця поставки: Житомирська область, Житомирський район, с. Дениші, вул. Набережна, б.1, склад покупця. Умови поставки розуміються у відповідності до торгових правил Iнкотермс 2010.
Згідно п.2.3. договору, передача товару здійснюється продавцем у місці поставки за супровідними документами представнику покупця.
Вiдповiдно до п.2.4. договору, підпис уповноваженої особи покупця в накладній на отримання товару є одночасно підтвердженням покупця факту прийому вiд продавця товару по їх кількості та якості.
Як зазначено у п.3.1. договору, продавець продає покупцю товар за договірними цінами. При здійсненні купівлі-продажу партії товару ціни на товар визначаються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Підписання покупцем видаткової накладної означає погодження між сторонами ціни на товар.
Згідно п.3.2. договору, покупець зобов'язаний розрахуватись за товар по факту, тобто, відразу після завантаження транспортного засобу продавця до моменту перевезення товару на склад покупця. Про факт завантаження уповноважена особа продавця повідомляє покупця телефоном.
Відповідно до п.3.3. договору, розрахунки по даному договору здійснюються шляхом перерахування покупцем суми вартості партії товару в безготівковому порядку в гривнях на банкiвський поточний рахунок продавця, зазначений в даному договорі.
Вiдповiдно до п.3.5. договору, зобов'язання покупця по оплаті за партію товару вважається виконаним в день зарахування грошових коштів на банкiвський рахунок продавця.
Згідно п.8.1. договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання i діє до 31 грудня 2023 року, а в частині невиконаних сторонами зобов'язань, до моменту повного та належного їх виконання. У випадку, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів до моменту закінчення строку договору, жодна із сторін не повідомить протилежну сторону про свою відмову вiд продовження цього строку, цей строк кожного разу автоматично продовжується на 1 (один) рік.
Позивач здійснив поставку продукції відповідачу на загальну суму 1972116,00 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 53-81), яка відповідачем оплачена частково на суму 1317056,00 грн. (а.с. 82-118).
Заборгованість в розмірі 655060,00 грн. виникла за видатковими накладними:
- №174 вiд 27.01.2023р. на суму 68004,00 грн. (а.с.72);
- №190 вiд 31.01.2023р. на суму 68004,00 грн. (а.с.73);
- №196 вiд 01.02.2023р. на суму 68004,00 грн. (а.с.74);
- №216 вiд 02.02.2023р. на суму 68004,00 грн. (а.с.75);
- №228 вiд 03.02.2023р. на суму 68004,00 грн. (а.с.76);
- №258 вiд 08.02.2023р. на суму 68004,00 грн. (а.с.77);
- №263 вiд 09.02.2023р. на суму 68004,00 грн. (а.с.78);
- №268 вiд 10.02.2023р. на суму 68004,00 грн. (а.с.79);
- №294 вiд 17.02.2023р. на суму 68004,00 грн. (а.с.80);
- №295 вiд 17.02.2023р. на суму 68004,00 грн. (а.с.81).
Позивач зазначив, що за видатковою накладною №174 вiд 27.01.2023р. оплату відповідачем проведено частково. Залишок несплаченої суми за нею становить 43024,00 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем боргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Малинський деревопереробний комплекс» звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Яворського Артура Івановича 655060,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №28-11/22Т.
Водночас до стягнення позивач заявив 152002,27 грн. інфляційних та 58415,63 грн. 3% річних.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу №28-11/22Т від 28.11.2022р., який за своєю правовою природою є договором поставки.
Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 3.2. договору сторони погодили умови щодо оплати товару відразу після завантаження транспортного засобу продавця до моменту перевезення товару на склад покупця.
Відповідач не дотримувався зазначених умов договору, що призвелодо виникнення заборгованості в розмірі 655060,00 грн. (а.с. 72-81).
Доказів погашення відповідачем заборгованості за поставлений позивачем товари у вказаній сумі матеріали справи не містять.
Враховуючи, що тягар доказування виконання зобов'язання в частині сплати коштів за поставлені позивачем товари в даному випадку покладено на відповідача, і останній не надав суду доказів погашення боргу, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 655060,00 грн. вартості товару та задовольняє їх в повному обсязі.
Відносно вимог позивача про стягнення інфляційних та річних суд вказує наступне.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд враховує, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону.
Визначені ч. 2 ст. 625 ЦК право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити свої інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078).
Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Оскільки відповідач не дотримувався умов договору щодо оплати товару у визначений сторонами строк, позивач за прострочення виконання зобов'язання по кожній видатковій накладній, згідно яких відбулась поставка товару, нарахував 3 % річних за період з дня виникнення заборгованості і до повного погашення. За видатковими накладними, по яким погашення заборгованості не відбулось нарахування 32% річних здійснено до 25.08.2025 р. Загальна сума 3% річних становить 58415,63 грн. (а.с. 22-36).
Інфляційні нарахування в розмірі 152002,93 грн. проведені позивачем на заборгованість по видатковим накладним, вартість товару по яким відповідачем взагалі не сплачена (а.с. 37-48).
Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань та встановлено, що розрахунок є обгрунтованим, відповідає умовам договору та нормам закону та арифметично вірним.
З урахуванням наведеного, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення стягнення 3% річних в сумі 58415,63 грн. та інфляційних втрат в сумі 152002,27 грн. в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 865477,90 грн. з яких: 655060,00 грн. основний борг, 58415,63 грн. 3% річні та 152002,27 грн. інфляційні.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Оскільки, позивачем нараховано 3% річних на суму заборгованості за поставлений товар по 26.08.2025р. включно, тому суд вважає за можливе визначити у резолютивній частині судового рішення про нарахування відсотків річних, починаючи з періоду не охопленого предметом позовних вимог (з 27.08.2025р.), з визначенням граничного строку їх нарахування до моменту виконання судового рішення в частині сплати грошових коштів в сумі 655060,00 грн.
Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 12982,17 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Яворського Артура Івановича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )
на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинський деревопереробний комплекс» (11602, Житомирська обл., Коростенський р-н., м. Малин, вул. Неманихіна, буд. 2, код ЄДРПОУ 40379878):
- 655060,00 грн. - основний борг;
- 58415,63 грн. - 3% річні;
- 152002,27 грн. - інфляційні;
- 12982,17 грн. - судовий збір.
3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, починаючи з 27.08.2025 та до моменту виконання рішення, нарахувати 3% річних за формулою: С х 3% х Д : К : 100, де: С - сума заборгованості; Д- кількість днів прострочення; К - кількість днів у році .
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне рішення складено: 31.10.25
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи
2 - відповідачу (рек. з пов.)