61022, м. Харків, пр. Науки, 5
27.10.2025 Справа № 17/340
Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., за участю секретаря судового засідання (помічника судді за дорученням) Фролової Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 13; код ЄДРПОУ 19264196) про видачу дублікату наказу від 02.03.2006 та заміну сторони у виконавчому провадженні по справі №17/340
за позовом Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 13; код ЄДРПОУ 19264196)
до відповідача Державного відкритого акціонерного товариства шахта ім. Коротченка ДХК “Селидіввугілля» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Мира, буд. 1; код ЄДРПОУ 00175254)
про стягнення 42 849,50 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.11.2005р. у задоволенні позову Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне обєднання “Тата» м.Запоріжжя до Державного відкритого акціонерного товариства шахта ім. Коротченко ДХК “Селидіввугілля» про стягнення 42 849,50 грн. було відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного суду від 22.02.2006р. апеляційна скарга Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне обєднання “Тата» м. Запоріжжя була задоволена частково, стягнуто на користь Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне обєднання “Тата» м. Запоріжжя інфляційні у сумі 30436,35 грн. та 3% річних у сумі 9139,25 грн.
02.03.2006 на примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2006 Господарським судом Донецької області видано відповідний наказ.
03.10.2025 на адресу суду від Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» надійшла заява про видачу дублікату наказу від 02.03.2006 та заміну сторони у виконавчому провадженні по справі №17/340.
В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що відповідно до відповіді на адвокатський запит, Селидівський ВДВС повідомив, що у Відділі на виконанні перебуває серед інших, наказ №17/340 про стягнення з ДВАТ шахта імені Д.С. Коротченко на користь ПФ “ТАТА» інфляції у сумі 30 436,35грн, 3% річних у сумі 9139,25 грн., судових витрат 701,76 грн. (ВП 1852630). З 14.01.2025 виконавче провадження зупинено на підставі п. 14 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження». Крім того, повідомлено про неможливість спрямування документів до органів ДКСУ, оскільки Селидівський ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного МУ МЮ евакуйований, доступ до виконавчих проваджень відсутній. Так, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, Селидівська міська територіальна громада з 24.02.2022 до 18.08.2024 відносилась до територій можливих бойових дій, з 19.08.2024 по 03.01.2025 до території бойових дій, а з 04.01.2025 до тимчасово окупованої території. Таким чином, судовий наказ у справі 17/340 був втрачений.
Отримання дублікату виконавчого документу необхідне для звернення до Державної казначейської служби України, яка здійснює безспірне списання коштів відповідно до норм Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.
Також у вказаній заяві заявник просить здійснити правонаступництво та замінити відповідача ВАТ Шахта ім. Коротченка ДХК “Селидіввугілля» на його правонаступника - ДП “Шахта ім.Коротченка».
В обґрунтування вказаної вимоги заявник посилається на те, що відповідно наказу Міністерства палива та енергетики України від 06.09.2005 №454 “Про реорганізацію ДВАТ “Шахта імені Д.С.Коротченка» було припинено діяльність Державного відкритого акціонерного товариства (ДВАТ) “Шахта імені Д.С.Коротченка» шляхом реорганізації: приєднання до ДП “Селидіввугілля». Пунктом 6 вищезазначеного наказу Міністерства палива та енергетики України встановлено, що Державне підприємство “Селидіввугілля» є правонаступником усіх прав та обов'язків ДВАТ “Шахта імені Д.С.Коротченка» після завершення процедури припинення діяльності цієї юридичної особи відповідно до чинного законодавства. Згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України від 25.09.2007р. №384 “Про створення шляхом виділу Державного підприємства “Шахта ім. Д.С.Коротченка» було виділено зі складу Державного підприємства “Селидіввугілля» (далі - ДП “Селидіввугілля») відокремлений підрозділ “Шахта ім. Д.С.Коротченка» та створено на його базі Державне підприємство “Шахта ім. Д.С.Коротченка» (далі - ДП “Шахта ім. Д.С.Коротченка» (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Миру,1).
Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Донецької області від 03.10.2025 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку з відрахуванням зі штату судді Склярук О.І.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2025 автоматизованою системою документообігу суду визначений новий склад суду для розгляду справи № 17/340 - суддя Зельман Ю.С.
Ухвалою суду від 06.10.2025 призначено судове засідання по відновленню втраченого провадження по справі №17/340 на 16.10.2025.
Ухвалою суду від 16.10.2025 частково відновлено справу №17/340 та призначено до розгляду заяву Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» про видачу дублікату наказу від 02.03.2006 та заміну сторони у виконавчому провадженні по справі №17/340 в судовому засіданні на 27.10.2025 року о 12:15 год.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили.
Розглянувши зазначену заяву та додані до неї документи, господарським судом встановлено наступне.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Відповідно наказу Міністерства палива та енергетики України від 06.09.2005р. №454 “Про реорганізацію ДВАТ “Шахта імені Д.С.Коротченка» було припинено діяльність Державного відкритого акціонерного товариства (ДВАТ) “Шахта імені Д.С.Коротченка» шляхом реорганізації: приєднання до ДП “Селидіввугілля».
Пунктом 6 вищезазначеного наказу Міністерства палива та енергетики України встановлено, що Державне підприємство “Селидіввугілля» є правонаступником усіх прав та обов'язків ДВАТ “Шахта імені Д.С.Коротченка» після завершення процедури припинення діяльності цієї юридичної особи відповідно до чинного законодавства.
Згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України від 25.09.2007р. №384 “Про створення шляхом виділу Державного підприємства “Шахта ім. Д.С.Коротченка» було виділено зі складу Державного підприємства “Селидіввугілля» (далі - ДП “Селидіввугілля») відокремлений підрозділ “Шахта ім. Д.С.Коротченка» та створено на його базі Державне підприємство “Шахта ім. Д.С.Коротченка» (далі - ДП “Шахта ім. Д.С.Коротченка» (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Миру,1).
Пунктом 8 вищезазначеного наказу Міністерства вугільної промисловості України встановлено, що ДП “Шахта ім..Коротченка» є правонаступником майнових прав та обов»язків ДП “Селидіввугілля», пов'язаних з діяльністю його відокремленого підрозділу “Шахта ім. Д.С.Коротченка», згідно з розподільчим балансом.
В подальшому, згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України від 25.09.2007 №384 “Про створення шляхом виділу Державного підприємства “Шахта ім. Д.С.Коротченка» було виділено зі складу Державного підприємства “Селидіввугілля» (далі - ДП “Селидіввугілля») відокремлений підрозділ “Шахта ім. Д.С.Коротченка» та створено на його базі Державне підприємство “Шахта ім. Д.С.Коротченка» (далі - ДП “Шахта ім. Д.С.Коротченка» (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Миру,1).
Отже, судом встановлено, що Державне підприємство “Шахта ім. Д.С.Коротченка» є правонаступником Державного відкритого акціонерного товариства шахта ім. Коротченко ДХК “Селидіввугілля».
За змістом ч.ч.1, 2 статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Одночасно, вирішення питання правонаступництва врегульовано ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», в силу норм якої у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Тобто, при зверненні до суду з заявою про заміну сторони, заявником має бути доведено настання обставин, з якими закон пов'язує засвідчення факту вибуття особи з певних правовідносин.
Виходячи з вищевикладеного, суд здійснює заміну боржника - Державного відкритого акціонерного товариства шахта ім. Коротченко ДХК “Селидіввугілля» на Державне підприємство “Шахта ім. Д.С.Коротченка».
Щодо заяви Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА» про видачу дублікату наказу по справі №17/340 від 02.03.2006 на примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2006 суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст.327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до приписів статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Підпунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №5023/1702/12 від 23.05.2019 Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або поновлення за рішенням суду.
Згідно з положеннями Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на день видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.
Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення (пункт 3.15 постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №18/1147/11).
Як вже зазначалося, згідно відповіді Селидівського ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного МУ МЮ від 17.09.2025 №38594914 наказ від 02.03.2006 по справі №17/340 перебуває на виконанні у Селидівському ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного МУ МЮ, виконавче провадження №1852630.
На підставі вказаних положень та наданих документів судом встановлено, що заяву про видачу дубліката судового наказу подано до закінчення строку, встановленого для пред'явлення судового наказу до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст.129 Конституції України одним із засад судочинства є обов'язковість рішень суду. Статтею 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» визначено поняття “обов'язковість судових рішень», яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.
Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до рішення Європейського суду у справі “Агрокомплекс проти України» (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для “законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить “майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі “Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа “Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).
Відповідно до положень статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
З огляду на викладене та враховуючи, що рішення господарського суду підлягають обов'язковому безумовному виконанню на території України та їх виконання здійснюється на підставі виданого господарським судом наказу, за відсутності в матеріалах справи доказів, що свідчать про фактичне виконання рішення, суд дійшов висновку щодо необхідності видачі дублікату наказу у справі №17/340 від 02.03.2006 на примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2006.
Керуючись ст.ст. 52, 232, 233, 234, 235, 326, 327, 329, 334, п.п. 19.4 п.19 розділу ХІ “Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, , суд -
1. Заяву Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА»- задовольнити.
2. Замінити сторону (боржника) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду від 02.03.2006 по справі №17/340 - Державне відкрите акціонерне товариство шахта ім. Коротченко ДХК “Селидіввугілля» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Мира, буд. 1; код ЄДРПОУ 00175254) на його правонаступника - Державне підприємство “Шахта ім. Д.С.Коротченка» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Миру, буд. 1, код ЄДРПОУ 35527931).
3. Видати Приватному підприємству «Наукове промислово-комерційне об'єднання «Тата», м.Запоріжжя дублікат наказу Господарського суду Донецької області від 02.03.2006 по справі №17/340 на примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2006.
У судовому засіданні 27.10.2025 проголошено та підписано скорочену (вступну та резолютивну) частину ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 31.10.2025.
Ухвала набрала законної сили в день її винесення судом 27.10.2025.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Додаток для заявника: дублікат наказу від 02.03.2006 №17/340.
Суддя Ю.С. Зельман