вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"31" жовтня 2025 р. Cправа № 902/1182/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Комунального закладу "Чуднівський ліцей" Чуднівської міської ради Житомирської області (вул. Соборна, буд. 1, м. Чуднів, Житомирський район, Житомирська область, 13200)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, 21001)
про стягнення 112929,75 грн,
На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Комунального закладу "Чуднівський ліцей" Чуднівської міської ради Житомирської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 112929,75 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про закупівлю товарів №СК03/00121 від 06.12.2023 в частині своєчасної поставки обумовленого Товару, внаслідок чого Комунальним закладом "Чуднівський ліцей" Чуднівської міської ради Житомирської області заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 112929,75 грн, з яких: 91812,99 грн - основного боргу (попередньої оплати); 16526,16 грн - пені та 4590,6 грн - штрафу.
Ухвалою суду від 01.09.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1182/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Також зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена 02.09.2025 як позивачу, так і відповідачу до Електронних кабінетів ЄСІТС, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
За результатами процедури закупівлі між Комунальним закладом "Чуднівський ліцей" Чуднівської міської ради Житомирської області (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (Виконавець, відповідач) укладено Договір про закупівлю товарів №СК03/00121 від 06.12.2023 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Виконавець зобов'язується у 2023 році поставити Замовникові товари, зазначені в п.1.2. договору та специфікації, а Замовник-прийняти і оплатити такі товари.
Найменування (номенклатура, асортимент) товару - Бензин А-92, Дизельне паливо (Код ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти) (п. 1.2. Договору).
Умовами вказаного Договору також визначено ціну, якість товару, порядок здійснення оплати й поставки, права і обов'язки, відповідальність сторін тощо.
На виконання умов Договору Комунальний заклад "Чуднівський ліцей" Чуднівської міської ради Житомирської області, сплативши відповідні кошти на рахунок відповідача, отримав талони/скретч-картки на пальне. Дані обставини підтверджуються відповідними видатковими накладними (а.с. 12, т.1) та платіжною інструкцією (а.с. 14, т.1).
Проте, починаючи з 10.02.2025 відповідач припинив відпуск позивачу пального, що було придбане за вказаним Договором. Про даний факт свідчить ряд актів у складі комісії Договору Комунальний заклад "Чуднівський ліцей" Чуднівської міської ради Житомирської області, перший з яких датовано 10.02.2025 (а.с. 161, т.1).
За даними бухгалтерського обліку позивача загальна сума недопоставленого пального за Договором складає 91812,99 грн, що підтверджується підписаним зі сторони Замовника Актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 28). Відповідачем дані обставини в силу принципу змагальності не спростовано.
В матеріалах справи наявні невикористані позивачем скретч-картки на загальну суму 91812,99 грн.
Комунальний заклад "Чуднівський ліцей" Чуднівської міської ради Житомирської області звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" із претензією вих. №282 від 20.06.2025 про поставку оплаченого товару або сплату вартості неотриманого товару за Договором. Однак реагування вказаного Товариства на таку претензію матеріали справи не містять.
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання за Договором щодо повної і своєчасної поставки обумовленого пального Комунальний заклад "Чуднівський ліцей" Чуднівської міської ради Житомирської області звернувся із відповідним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 91812,99 грн - основного боргу (попередньої оплати), а також16526,16 грн - пені та 4590,6 грн - штрафу, нарахованих внаслідок прострочення виконання зобов'язання.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
В силу приписів ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
У відповідності зі ст. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (пункт 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємства і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008).
Матеріали справи не містять доказів фактичної передачі Покупцю Товару за Договором на загальну суму 91812,99 грн.
Суд враховує висновки КГС ВС від 06.06.2023 у справі №903/666/22, що за загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.
Враховуючи сукупність доказів в матеріалах справи, зокрема наявні копії невикористаних скретч-карток відповідного номіналу на пальне, суд, керуючись ст. 79 ГПК України, дійшов висновку, що обставина непоставки пального вартістю 91812,99 грн є доведеною.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).
Як уже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов'язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому суд враховує позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2019 у справі №909/524/18, що ст. 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права.
Оскільки у Договорах строк постачання пального за талонами не визначений певною датою (визначено строк поставки скретч-карток на отримання Товару: з моменту укладення договору до 10.12.2023 - п. 5.1. Договору) відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з моменту неможливості позивачем скористатися талонами на пальне та заправити свої транспортні засоби, тобто, як свідчить акт у складі комісії позивача (а.с. 161, т.1), з 10.02.2025.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів як попередньої оплати у розмірі 91812,99 грн.
Окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 16526,16 грн - пені та 4590,6 грн - штрафу.
Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України (чинного у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів (робіт або послуг) за бюджетні кошти Виконавець сплачує замовнику неустойку (пеню) у розмірі 0,1% від суми боргу (вартості непоставленого товару) за кожен день прострочення виконання зобов'язання, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 5% (п'яти відсотків) вказаної вартості.
Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" перерахунок пені за період прострочення з 10.02.2025 по 10.08.2025 на суму 91812,99 грн, судом встановлено, що розрахунок позивача перебуває в межах розрахунку суду.
Арифметичною перевіркою правильності нарахування штрафу відповідно до п. 7.2. Договору встановлено обґрунтованість такого нарахування в сумі 4590, 65 грн (91812,99 грн х 5% = 4590, 65 грн).
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 16526,16 грн - пені та 4590,6 грн - штрафу (в межах заявленої позивачем вимоги) теж підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Разом з тим відповідачем не подано до суду жодних доказів в підтвердження або спростування заявлених позовних вимог.
За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, то витрати позивача на сплату судового збору покладаються на відповідача в сумі 2422,4 грн (розмір з урахуванням коефіцієнту 0,8, передбаченого ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви в електронній формі).
Так, за приписами підп. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Отже, виходячи з викладеного вище, позивач при зверненні з даною позовною заявою до суду, повинен був сплачувати судовий збір в сумі 2422,4 грн (91812,99 грн х 1,5%, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 грн х 0,8 = 2422,4 грн).
Натомість позивачем при зверненні до суду відповідно до платіжної інструкції №1502 від 15.08.2025 сплачено судовий збір в сумі 1693,95 грн, тобто недоплаченою є сума 728,45 грн.
Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про стягнення з позивача 728,45 грн в дохід Державного бюджету України несплаченої суми судового збору при зверненні до суду із позовом.
Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального закладу "Чуднівський ліцей" Чуднівської міської ради Житомирської області (вул. Соборна, буд. 1, м. Чуднів, Житомирський район, Житомирська область, 13200, код ЄДРПОУ 22053712) в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) 728,45 грн судового збору за подання позовної заяви.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, буд. 3Б, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 44618933) на користь Комунального закладу "Чуднівський ліцей" Чуднівської міської ради Житомирської області (вул. Соборна, буд. 1, м. Чуднів, Житомирський район, Житомирська область, 13200, код ЄДРПОУ 22053712) 91812,99 грн - основного боргу (попередньої оплати); 16526,16 грн - пені; 4590,6 грн - штрафу та 2422,4 грн - витрат на сплату судового збору.
4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 31 жовтня 2025 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.