21 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 905/638/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.
представники учасників справи не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 1837Д/1) на ухвалу господарського суду Донецької області від 25.06.2025 у справі № 905/638/25 (дата ЕЦП ухвали 25.06.2025, суддя Демідова П.В.)
за позовом ОСОБА_2 , м. Київ та ОСОБА_1 , м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал», м. Санкт-Петербург, Російська Федерація,
про відшкодування збитків, завданих збройною агресією Російської Федерації, -
Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.06.2025 у справі № 905/638/25 дії представника позивачів ОСОБА_3 , які полягали у поданні позовної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал» про відшкодування збитків, завданих збройною агресією Російської Федерації, визнані зловживанням процесуальними правами.
На представника позивачів адвоката Квартенка Олексія Романовича (61191, м. Харків, вул. Киргизька, 15; РНОКПП НОМЕР_1 ) судом накладений штраф у розмірі 15 140,00 грн. (п'ятнадцять тисяч сто сорок гривень 00 копійок).
Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати зазначену ухвалу господарського суду Донецької області.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржниця зазначає, що станом на момент подання до суду позовної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ТОВ «Газпром Капітал» про стягнення коштів 670 493 010,88 грн, в рамках справи №905/638/25, будь-які інші аналогічні позови цих позивачів до ТОВ «Газпром Капітал» з таким же предметом позову відсутні. Однак при цьому заявниця стверджує, що єдиним позовом, який був аналогічний тому, який розглядався в рамках справи №905/638/25, був позов у справі №905/575/25, однак він був відкликаний самими позивачами до подання позовної заяви у даній справі, а саме 12.06.2025, а ухвала про повернення було проголошено судом 16.06.2025.
Інші позови, які мали східні підстави, були подані позивачами до інших юридичних осіб. Як зазначає апелянт, таке подання позовних вимог з аналогічними підставами викликано тим, що «позивачі не можуть на період військового часу та припинення дипломатичних відносин з країною агресором виконати рішенням господарського суду Донецької області від 25.03.2024 у справі №905/101/24». Доводи суду першої інстанції про те, що заявлені позови нібито є ідентичними, на думку апелянта, ґрунтуються на формальному підході та не відповідають фактичним і юридичним обставинам справи. Кожен із поданих позовів має своїх окремих відповідачів, а вимоги до них відрізняються за предметом, оскільки спрямовані на стягнення коштів не безпосередньо з держави російська федерація, а з окремих юридичних осіб, які фактично функціонують як інструменти російської держави. В умовах воєнного стану, неможливості виконання рішення суду від 25.03.2024 у справі №905/101/24 безпосередньо з держави-агресора, подання позовів до пов'язаних компаній з державою є, на думку апелянта, єдиним ефективним засобом захисту прав позивачів.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2025, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Донецької області від 25.06.2025 у справі № 905/638/25, встановлено строк для подання відзивів, призначено справу до розгляду на 07.10.2025.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 оголошено про перерву у розгляді справи до 21.10.2025 до 09:30 год.
21.10.2025 від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що ані представник позивачів, ані самі позивачі, не можуть прибути в зазначене судове засідання, це пов'язано з терміновим дорученням з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стосовно вивчення можливості та підстав для відкликання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 25.06.2025.
Частинами 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Ухвала апеляційного суду про оголошення перерви від 07.10.2025 була направлена до електронних кабінетів учасників справи, які мають електронний кабінет, та отримана ними 07.10.2025.
ОСОБА_1 про розгляд справи також повідомлялась належним чином, ухвала апеляційного суду від 07.10.2025 направлялась на адресу, вказану у її апеляційній скарзі, втім була повернута відділенням зв'язку до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Інформації ж про іншу адресу ОСОБА_1 у суду немає. А сама ОСОБА_1 таку інформацію суду не надала.
Відповідач повідомлявся шляхом розміщення повідомлень на сайті судової влади про розгляд апеляційної скарги.
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення зазначених учасників про розгляд апеляційної скарги.
Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, апелянт не був позбавлений права забезпечити участь іншого представника в судове засідання, тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання.
Також колегією суддів в судовому засіданні 21.10.2025 була оголошена перерва у розгляді справи до 21.10.2025 до 15:30 год., про що повідомлено представника апелянта під розпис в залі суду, який з'явився до суду в судове засідання по іншій справі, що підтверджується явочним листом наявним в матеріалах справи.
Однак в судове засідання 21.10.2025 об 15:30 год. представник апелянта не з'явився.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою, доказів у справі достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в за відсутністю представника та позивачів.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Позивачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , звернулись до господарського суду Донецької області, з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал» про відшкодування збитків, завданих збройною агресією Російської Федерації.
В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилаються на те, що відповідач, як alter ego Російської Федерації, має нести солідарну відповідальність за статтею 543 ЦК України у деліктних правовідносинах, у зв'язку з чим майнова шкода, заподіяна у вигляді знецінення корпоративних прав у підприємствах, заснованих позивачами внаслідок втрати контролю над виробничими активами у загальному розмірі 18 335 211,38 дол. США, що станом на дату проведення експертизи еквівалентно 18 633 344,90 євро або 670 493 011,88 грн, заподіяна Російською Федерацією, підлягає відшкодуванню відповідачем.
При поданні позову судовий збір сплачений не був.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 25.06.2025 залишив позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал» без руху; запропонував позивачам усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду: доказів направлення позовної заяви, з додатками відповідачу; доказів сплати судового збору в розмірі 847 840,00грн; доказів в підтвердження заявлених вимог; доказів невиконання рішення суду від 25.03.2024 у справі №905/101/24; пояснень щодо змісту позовної заяви в частині відповідачів - Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ», «Газпром», «Газпром Інтернешнл», в умовах подання позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал»; обґрунтованих пояснень щодо подання та відкликання позовних заяв між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; доказів, якими обґрунтовуються вимоги позивачів до відповідача як солідарно зобов'язаного спільно з рф; встановив строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В подальшому ухвалою господарського суду Донецької області від 14.07.2025 позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал» про відшкодування збитків, завданих збройною агресією Російської Федерації - повернуто без розгляду на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
При цьому судом першої інстанції встановлено, що за даними комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» представником позивачів через підсистему «Електронний суд» здійснено подання та відкликання ряду позовних заяв від імені позивачів до ДКР «ВЕБ.РФ», «Газпром», «Газпром Капітал», «Газпром Інтернешнл» разом, та щодо кожного з них окремо. Так, судом встановлено, що така процесуальна поведінка представника мала місце у 16 справах, а саме: №905/539/25, №905/545/25, №905/550/25, №905/555/25, №905/563/25, №905/573/25, №905/575/25, №905/598/25, №905/599/25, №905/610/25, №905/611/25, №905/623/25, №905/624/25, №905/634/25, №905/636/25, №905/646/25.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.06.2025 у справі № 905/638/25 визнано дії представника позивачів ОСОБА_3 щодо подання позовної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал» про відшкодування збитків, завданих збройною агресією Російської Федерації, зловживанням процесуальними правами.
Стягнуто з представника позивачів адвоката Квартенка Олексія Романовича (61191, м. Харків, вул. Киргизька, 15; РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України штраф за зловживання процесуальними правами у розмірі 15 140,00 грн. (п'ятнадцять тисяч сто сорок гривень 00 копійок).
При перегляді ухвали господарського суду Донецької області від 25.06.2025 у справі № 905/638/25 судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Пунктами 2 та 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Частиною 2 ст. 42 ГПК України визначено, що учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).
Відповідно до пп. "а" п. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є неприйнятною будь-яка індивідуальна заява, подана згідно зі статтею 34, якщо суд вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання.
Частиною 1 ст. 131 ГПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Пункт 4 частини першої статті 132 ГПК України визначає штраф одним із заходів процесуального примусу.
Приписами ч. 1 ст. 135 ГПК України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Колегія суддів зазначає, що під зловживанням процесуальними правами слід розуміти як особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду із справедливого та своєчасного розгляду і вирішення господарської справи.
Як було зазначено вище, за даними комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» представником позивачів через підсистему «Електронний суд» здійснено непослідовні подання та відкликання позовних заяв від імені позивачів до ДКР «ВЕБ.РФ», «Газпром», «Газпром Капітал», «Газпром Інтернешнл» разом, та щодо кожного з них окремо. Так, колегією суддів встановлено, що така процесуальна поведінка представника мала місце у 16 справах, а саме: №905/539/25, №905/545/25, №905/550/25, №905/555/25, №905/563/25, №905/573/25, №905/575/25, №905/598/25, №905/599/25, №905/610/25, №905/611/25, №905/623/25, №905/624/25, №905/634/25, №905/636/25, №905/646/25.
Зазначене підтверджено під звукозапис представником апелянта в судовому засіданні 07.10.2025.
Також колегією суддів встановлено, що предметом зазначених позовів було відшкодування збитків, завданих збройною агресією Російської Федерації, солідарно з відповідачів та з кожного окремо, стягнутих рішенням господарського суду Донецької області від 25.03.2024 у справі №905/101/24, яким позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до російської федерації був задоволений повністю, постановлено стягнути з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 9 167 605,69 дол. США, що станом на дату проведення експертизи еквівалентно9 316 672,45 євро або 335 246 505,44 грн. та стягнути з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 грошові кошти у такому ж розмірі: 9 167 605,69 дол. США, що еквівалентно 9 316 672,45 євро або 335 246 505,44 грн.
У справах №905/539/25, №905/545/25, №905/573/25, №905/599/25, №905/623/25, №905/624/25, №905/634/25, №905/636/25, №905/646/25 представником позивачів подані заяви про відкликання позовних заяв, у справах №905/550/25, №905/555/25, №905/575/25, №905/610/25 представником позивачів подані заяви про залишення позовних заяв без розгляду, у справі №905/611/25 позовну заяву повернуто на п.5 ч.5 ст.174 ГПК України.
Місцевий господарський суд розцінив вищевказані процесуальні дії як намагання представника позивачів впливати на автоматизований розподіл справ між суддями, з метою отримання розгляду справи конкретним суддею та є за своєю суттю зловживанням процесуальними правами.
При розгляді апеляційної скарги колегією суддів представнику апелянта було поставлено два визначальних для цього спору запитання: чому, презюмуючи солідарну відповідальність відповідачів, позивачі звертались до кожного з них з окремими позовами?; чому при поданні кожного позову позивачами не сплачений судовий збір?.
На жодне із запитань представник позивачів відповіді не надав.
Тому колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що подання ідентичних позовів з подальшим відкликанням позовних заяв або звернення з заявами про залишення позовів без розгляду має навмисний характер, спрямований на унеможливлення ефективного здійснення судочинства.
Доводи апелянта про те, що позови мали різні предмети позову, не мають під собою підстав.
Так, предмет позову це матеріально-правова вимога, яка звернена позивачем до відповідача через суд. У всіх наведених вище справах вимогою є стягнення грошей і розмір вимог є однаковим у кожному позові.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Донецької області від 25.06.2025 у справі № 905/638/25 підлягає залишенню без змін.
Також колегія суддів зазначає, що в день винесення даного рішення, яке відповідно до протоколу судового засідання відбулося о 15:30 годині 21.10.2025, представником позивачів подана заява про залишення без розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Донецької області від 25.06.2025 по справі № 905/638/25. Однак, оскільки вона була подана о 17:12 год. 21.10.2025, тобто через півтори години після закінчення вирішення спору, вказана заява не може бути вирішена колегією суддів.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 1837Д/1) на ухвалу господарського суду Донецької області від 25.06.2025 у справі № 905/638/25 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 25.06.2025 у справі № 905/638/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 31.10.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко