ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
31 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1902/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Філінюка І.Г., Принцевської Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
на рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2025, ухвалене суддею Малярчук І.А., м. Одеса
у справі № 916/1902/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго»
до відповідача: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
про: стягнення 88243,58 грн,
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго» (далі ТОВ «Кропивницькенерго») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі Департамент), в якому просило суд стягнути з останнього загалом 88243,58 грн, з яких:
- 3455,14 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за укладеним між сторонами договором про закупівлю товару (постачання електричної енергії) від 17.10.2024 № 13/09/24-73 (далі договір) в частині оплати вартості поставленої позивачем та спожитої відповідачем в розрахунковому періоді (грудень 2024 року) електричної енергії обсягом 440 кВт/год;
- 81096, 76 грн заборгованості, яка виникла внаслідок не оплати відповідачем вартості поставленої позивачем та спожитої відповідачем в розрахунковому періоді (грудень 2024 року) електричної енергії без відповідної правової підстави (ст. 1212 ЦК України) внаслідок перевищення відповідачем об'ємів електроенергії обсягом 10327 кВт/год;
- 2 992,81 грн інфляційних втрат та 701,87 грн 3% річних, нарахованих позивачем внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання за період січень-березень 2025 року.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.07.2025 у справі № 916/1902/25 позов ТОВ «Кропивницькенерго» задоволено повністю: стягнуто з Департаменту на його користь 3455,14,14 грн основної заборгованості, 81093,76 грн безпідставно отриманих коштів, 701,87 грн 3 % річних, 2992,81 грн інфляційних витрат та 2422,40 грн судового збору.
Місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на незаконність рішення суду, зазначаючи, зокрема, що: після використання обсягів постачання електричної енергії, обумовлених умовами договору, ТОВ «Кропивницькеенерго» мало здійснити заходи, спрямовані на сповіщення постачальника «останньої надії» про розірвання договору, укладеного з Департаментом, та. Відповідно. з цього моменту Департамент повинен вважатись приєднаним до публічного договору постачання електроенергії, який є підставою для виконання зобов'язань з оплати поставленої електроенергії. У даному випадку Департамент не укладав окремий договір із ТОВ «Кропивницькенерго» на постачання електроенергії, як постачальником «останньої надії» у грудні 2024 року. Водночас, попередній договір було фактично припинено шляхом повідомлення постачальника про припинення правовідносин та переходу до нового постачальника.
За таких обставин, скаржник вважає, що постачання ТОВ «Кропивницькенерго» у грудні 2024 року електроенергії не було погоджене жодним договором та відбувалося з порушенням ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Філінюка І.Г., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали даної справи № 916/1902/25 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження даної справи з суду першої інстанції.
08.08.2025 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2025 за апеляційною скаргою Департаменту на рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2025 у справі № 916/1902/25 відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено позивачу строк до 25.08.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.
25.08.2025 від ТОВ «Кропивницькенерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість.
02.09.2025 від Департаменту надійшло клопотання (вх. № 3567/25) про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, у задоволенні якого ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 відмовлено (підстави відмови викладені безпосередньо в ухвалі суду).
Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
18.11.2022 між ТОВ «Кропивницькенерго» (Постачальник) та АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (Оператор системи) укладено договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії № 463 (далі договір № 463), згідно з умовами якого Оператор системи надає послуги з розподілу/передачі електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи Постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання. Реєстр ведеться Оператором системи в електронному вигляді (п. 2.1 договору).
Відповідно до пп. 4.1., 5.2. договору № 463 на Оператора системи покладено, зокрема, обов'язки: надавати Постачальнику інформацію про послуги, пов'язані з розподілом електричної енергії, та про терміни обмежень і відключень; повідомляти Постачальника про зміну споживачем електропостачальника; надавати Постачальнику необхідну інформацію для виконання останнім зобов'язань за договором постачання. Постачальник має право, зокрема, на отримання від Оператора системи інформації щодо обсягу та якості електричної енергії, умов та фактичних режимів її розподілу, тарифів (цін), порядку оплати за переліком споживачів балансуючої групи Постачальника; на отримання інформації щодо ініціювання зміни електропостачальника споживачем.
Згідно з п. 9.1 договору № 463 він набирає чинності з дня приєднання Постачальника до умов цього договору, якщо інший строк не зазначено в заяві-приєднання. Договір діє протягом 1 року та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
17.10.2024 між ТОВ «Кропивницькенерго» (Постачальник) та Департаментом (Споживач) було укладено договір про закупівлю товару (постачання електричної енергії) № 13/09/24-88 (далі договір). Цей Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії Споживачеві та укладається Сторонами за результатами здійснення процедури закупівлі згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» (із змінами) (далі Закон), а також з урахуванням положень Цивільного та Господарського кодексів України та абзацу третього пункту 3.1.7 ПРРЕЕ.
За цим Договором Постачальник продає електричну енергію (далі - товар) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (поставленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Предмет закупівлі за цим Договором: електрична енергія (код за ДК 021:2015 - 09310000-5- Електрична енергія). Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (пункти 1.1., 2.1.-2.3. договору).
Загальна ціна цього договору складає: 101132,22 грн без ПДВ (ПДВ 20 226,45 грн), разом ціна цього договору становить 121358,67 грн з ПДВ (заповнюється на етапі укладання договору за результатами закупівлі). Ціна договору визначається з урахуванням положень Податкового кодексу України про податок на додану вартість (п. 5.2 Договору).
Ціна за одиницю Товару зазначена у Специфікації (Додаток 1).
Згідно пп. 6.1.1, 6.2.1 п. 6, пп. 7.1.1 п. 7.1 договору споживач має право отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі; та зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору. Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію.
Пунктами 9.1., 9.2. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством. Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником за кожен день прострочення платежу у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2024, а в частині здійснення розрахунків споживачем за фактично спожитої електричної енергії до повного виконання зобов'язань (п. 13.1 договору).
Згідно п. 15.1. договору невід'ємними частинами договору є: додаток 1 - Специфікація; додаток 2 - Заява приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу; додаток 3- Комерційна пропозиція; додаток 4 -Порядок розрахунків.
Додатком №1 до договору є Специфікація, якою встановлено кількість, ціну за одиницю товару та вартість товару на момент укладення договору, а саме: найменування Товару - Електрична енергія (активна); кількість 16200 кВт/год; ціна за одиницю, грн без ПДВ - 6,24273; всього без ПДВ 101132,22 грн; ПДВ - 20226,45 грн; загальна сума з ПДВ - 121358,67 грн.
Додатком №2 до договору є Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, якою встановлено персоніфіковані дані Споживача. Дата початку постачання - з 18.10.2024 Оператором, з яким Споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». Пунктом 5 Додатку 2 встановлено адреси об'єктів та перелік точок комерційного обліку Споживача. Також, відповідно до Додатку 2 встановлено, що погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), Споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому Правилами роздрібного ринку порядку Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов'язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинним законодавством України.
Додатком №3 до договору є Комерційна пропозиція, якою встановлено ціну (тариф) за 1 кВт·год електричної енергії (Цф). За даною Комерційною пропозицією на дату укладення Договору ціна становить 7,491276 грн./кВт*год з ПДВ, в т.ч: Црдн - 5,66416 грн. кВт*год без ПДВ; М - 0,05 грн./кВт*год без ПДВ; Тпер. - 0,52857 грн./кВт*год без ПДВ; ПДВ 20%. Ціна (тариф) за 1 кВт/год електричної енергії (Цф) за даною Комерційною пропозицією для кожного розрахункового періоду (календарного місяця) розраховується за відповідною формулою: Цф=(Црдн +М +Т пер.)*ПДВ, де Цф - тариф на електричну енергію для Споживача, грн./кВт*год; Црдн - середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед», грн./ кВт*год без ПДВ за відповідний розрахунковий період за даними АТ «Оператор ринку», що розміщені за посиланням https://www.oree.com.ua; М - маржа (вартість послуг Постачальника), яка є незмінною протягом строку дії Договору та становить 0,05 грн/кВт·год без ПДВ; Тпер. - ціна (тариф) на послуги з передачі Оператора системи передачі (регульована ціна) згідно відповідної діючої постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО», грн/кВт·год без ПДВ; ПДВ - математичне вираження податку на додану вартість 1,2 (20%) грн/кВт·год без ПДВ; ПДВ - математичне вираження податку на додану вартість 1,2 (20%).
Загальна сума Договору становить - 121358,67 грн в тому числі ПДВ 20226,45 грн. Ціна на електричну енергію включає всі обов'язкові податки (крім ПДВ, який обліковується окремо), а також інші збори та платежі, що передбачені законодавством, Правилами роздрібного ринку електричної енергії та іншими нормативними документами. Ціна на електричну енергію включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, що затверджений НКРЕКП на відповідний період.
Очікувані обсяги споживання електричної енергії - 16200 кВт*год.
Договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 31.12.2024 але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов'язань по цьому Договору.
Додатком № 4 до договору є Порядок розрахунків, яким визначено розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електроенергії для кожного об'єкту Споживача приймається місяць з відповідного числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця, згідно з Таблицею № 1. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважати прирівняними. Розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на рахунок Постачальника на підставі отриманого від Постачальника рахунку, відповідно до наведеної Таблиці № 1. Дата розрахунку Споживача, відповідно до Таблиці № 1, 15 число кожного місяця.
На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу у розрахунковому періоді з жовтня по листопад 2024 року електричну енергію в обсязі 2729 кВт/год та 13031 кВт/год за ціною, розрахованою за формулою у відповідності до додатку 3 до Договору, що становила 7,486248 грн за 1 кВт/год з ПДВ на загальну суму 20429,98 грн та 7,375224 грн за 1 кВт/год з ПДВ на загальну суму 96106,55грн, що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії № 930 від 31.10.2024, № 1075 від 30.11.2024 та рахунками на оплату № 1298, № 1478.
Оплату за поставлену у жовтні-листопаді електричну енергію відповідачем було здійснено в повному обсязі відповідно до платіжних інструкцій № 786 від 26.11.2024 та № 847, № 848 від 13.12.2024.
Позивач листом за вих. № 25/23-ю від 31.01.2025 направив на адресу відповідача проект Додаткової угоди про встановлення (зміну) ціни за одиницю товару за грудень 2024 року, акт приймання-передачі № 1377 від 31.12.2024, рахунок на оплату № 1808.
Відповідно до даних, наданих АТ «ДТЕК Одеські електромережі», останнім розподілено по споживачу (Департаменту) за грудень 2024 року електричну енергію в обсязі - 10767 кВт*год, що підтверджується листом від 14.02.2025 № 101/29/03-1305.
Позивачем було здійснено розрахунок ціни за поставлену електричну енергію за розрахунковий період грудень 2024 року за формулою, встановленою додатком 3 до договору. Фактична ціна за одиницю Товару (Цф) за розрахунковий період - грудень 2024 року, розрахована за формулою: Цф = (Црдн + М + Тпер.) * ПДВ = (5,96526+ 0,05 + 0,52857)) * 1,2 = 7,852596 грн., де: - 5,96526 грн/кВт*год без ПДВ - середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед», грн./кВт*год без ПДВ за грудень 2024 року за даними АТ «Оператор ринку», що розміщені за посиланням https://www.oree.com.ua, що підтверджується скріншотом з офіційного сайту АТ «Оператор ринку» та ціновою Довідкою Торгово-промислової палати України № 162-1/25 від 14 лютого 2025 року; - 0,05 грн/кВт*год без ПДВ - маржа (вартість послуг Постачальника), яка є незмінною протягом строку дії договору № 13/09/24-88 від 17.10.2024; - 0,52857 грн/кВт*год без ПДВ - тариф на послуги з передачі електричної енергії, затверджений постановою НКРЕКП від 09 грудня 2023 року № 2322 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2024 рік», який діяв для відповідного розрахункового періоду що підтверджується постановою НКРЕКП від 09 грудня 2023 року № 2322; - 1,2 - математичне вираження ставки ПДВ.
Таким чином, загальна вартість електричної енергії, спожитої Департаментом за грудень 2024 року, становить: 10767 кВт*год. х 7,852596 грн. = 84548,90 грн.
Крім цього, позивачем у вищевказаному листі також зазначено про те, що у листопаді 2024 року ТОВ «Кропивницькенерго» повідомило споживача про закінчення обсягів товару, що підлягав поставці за договором та суми договору, на що споживач повідомив про намір провести нову закупівлю та перейти на розрахунковий період - грудень 2024 року до нового постачальника. На виконання вказаної домовленості ТОВ «Кропивницькенерго» було направлено на адресу споживача (Департаменту), на адресу оператора системи розподілу - АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та на адресу постачальника останньої надії - ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» лист вих. №161.1-0 від 08.11.2024, яким, у зв'язку із закінченням обсягів товару, що підлягає поставці за договором та суми договору, повідомляло про закінчення постачання електричної енергії за договором про закупівлю (постачання електричної енергії) зі споживачем - Департаментом та припинення постачання електричної енергії даному споживачу з 00:00 годин 01.12.2024.
Водночас, як вбачається з інформації, розміщеної в системі Prozorro, Департаментом не було оголошено та проведено закупівлю електричної енергії на період з 01.12.2024, а Торги по закупівлі UA-2024-12-10-014925-а, оголошеній 10.12.2024 не відбулися та були відмінені. Таким чином, відповідач залишився на поставці електричної енергії у ТОВ «Кропивницькеверго».
13.12.2024 ТОВ «Кропивницькенерго» електронною поштою додатково повідомляло споживача про залишок суми договору і обсягу за договором, що становило: залишок обсягу - 440 кВт*год; залишок суми - 4822,14 грн. При цьому, ТОВ «Кропивницькенерго» повідомляло, що залишок обсягу вказано відповідно до умов договору та без врахування зміни ціни, а також, що ціна електричної енергії на ринку "на добу наперед", що є складовою ціни одиниці товару відповідно до формули, передбаченої договором згідно з даними АТ "Оператор ринку" у грудні 2024 року значно зросла, що зумовить зростання вартості одиниці товару у грудні 2024 року та просило врахувати вказані обставини при споживанні та поданні обсягів споживання за грудень 2024 року для уникнення перевищення суми договору.
Вказаний лист та документи відповідачем отримано 10.02.2025, однак не підписані та позивачу не повернуті.
Як вже зазначалось, відповідно до листа АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» № 101/29/03-1305 від 14.02.2025, АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було розподілено по споживачу (Департаменту) та віднесено до постачальника ТОВ «Кропивницькенерго» у грудні 2024 року електричну енергію в загальному обсязі 10767 кВт/год.
Предметом позову у даній справі є вимоги ТОВ «Кропивницькенерго» стягнути з Департаменту 88243,58 грн, з яких 3455,14 грн заборгованості за укладеним договором (неоплата вартості поставленої позивачем та спожитої відповідачем в розрахунковому періоді (грудень 2024 року) електричної енергії обсягом 440 кВт/год), 81096, 76 грн заборгованості, яка виникла внаслідок не оплати відповідачем вартості поставленої позивачем та спожитої відповідачем в розрахунковому періоді (грудень 2024 року) електричної енергії без відповідної правової підстави (ст. 1212 ЦК України) внаслідок перевищення відповідачем об'ємів електроенергії обсягом 10327 кВт/год, а також 2992,81 грн інфляційних втрат та 701,87 грн 3% річних, нарахованих позивачем внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання за період січень-березень 2025 року.
Як вже зазначалось, задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Згідно з частинами першою-третьою, п'ятою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
У статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно п. 1.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Відповідно до п.п.3.1.7., 3.1.8. Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Згідно п. 4.12. Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Відповідно до пункту 4.13 Правил для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Положеннями пункту 5.2.1 Правил встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів та на всі види забезпечення виконання зобов'язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України.
У відповідності до п.п. 33 п. 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.
Укладаючи договір сторони останнього мають право очікувати на те, що все, що обумовлено укладеним між ними правочином, буде виконано контрагентом зацікавленої сторони. Зазначене випливає з норми ст. 629 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а також відповідає загальноприйнятому принципу pacta sunt servanda.
Отже, укладений між позивачем та відповідачем договір про постачання електричної енергії став належною підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов'язання.
Колегія суддів зазначає, що сторонами за умовами договору (з урахуванням додатків до нього) погоджено, що обсяг очікуваного споживання (постачання) електричної енергії за цим договором складає 16200 кВт/год., загальна ціна цього договору становить 121358,67 грн, сам договір діє до 31.12.2024.
На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу з жовтня по листопад 2024 року електричну енергію в обсязі 2729 кВт/год та 13031 кВт/год відповідно.
АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», як оператором системи розподілу, надано інформацію, яка підтверджує, що у грудні місяці 2024 року відповідачем спожито електричну енергію у загальному обсязі 10767 кВт/год.
Достовірність вказаних відомостей щодо обсягу споживання електричної енергії відповідачем не заперечується.
Тобто відповідачем у грудні місяці 2024 року перевищено об'єм електроенергії в обсязі 10327 кВт/год.
Колегія суддів зауважує на тому, що обсяг постачання електричної енергії відповідно до умов договору є не фіксованим, а «очікуваним», у зв'язку з чим перевищення відповідачем такого очікуваного обсягу споживання та, відповідно, споживання електричної енергії на суму більшу, ніж передбачена договором, не звільняє відповідача від обов'язку здійснення оплати за фактично спожиту електричну енергію. При цьому, остаточні обсяги спожитої електричної енергії можуть бути визначені лише у встановленому порядку оператором системи розподілу (у даному випадку - АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»).
Таким чином, факт постачання позивачем електричної енергії та прийняття її відповідачем відповідно до умов укладеного між сторонами договору та чинного законодавства є підставою виникнення у останнього зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії згідно з виставленим позивачем рахунком.
У разі перевищення обсягів споживання та незгоди з умовами договору, відповідач міг припинити споживання електричної енергії. Однак, після споживання всього очікуваного обсягу електричної енергії відповідач продовжив подальше споживання та, діючи розумно та добросовісно, мав розуміти наслідки такого споживання у вигляді необхідності оплати всього обсягу електроенергії, яка фактично була поставлена позивачем та спожита відповідачем.
Більше того, саме по собі перевищення обсягів граничного споживання електроенергії не є підставою для звільнення споживача від оплати вартості останньої.
З огляду на викладене, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів здійснення відповідачем повної оплати вартості електричної енергії, спожитої останнім у грудні місяці 2024 року, що зумовлює наявність у останнього відповідного боргу, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача як 3455,14 грн (заборгованості, яка виникла за договором щодо поставленої позивачем та спожитої відповідачем в розрахунковому періоді (грудень 2024 року) електричної енергії обсягом 440 кВт/год), так і 81096,76 грн (заборгованості, яка виникла внаслідок не оплати відповідачем вартості поставленої позивачем та спожитої відповідачем в розрахунковому періоді (грудень 2024 року) електричної енергії внаслідок перевищення відповідачем об'ємів електроенергії обсягом 10327 кВт/год).
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.
Жодних доводів щодо неправильності проведеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат скаржником не наведено.
Щодо доводів скаржника з приводу того, що після використання обсягів постачання електричної енергії, обумовлених умовами договору, ТОВ «Кропивницькеенерго» мало здійснити заходи, спрямовані на сповіщення постачальника «останньої надії» про розірвання договору, укладеного з Департаментом, та, відповідно, з цього моменту Департамент повинен вважатись приєднаним до публічного договору постачання електроенергії, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до умов п. 13.1 договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2024, а в частині здійснення розрахунків споживачем за фактично спожитої електричної енергії до повного виконання зобов'язань.
Згідно з п. 13.4 договору його дія припиняється у наступних випадках: анулювання Постачальнику ліцензії на постачання; банкрутства або припинення господарської діяльності Постачальником; у разі зміни власника об'єкта Споживача; у разі зміни електропостачальника.
Відповідачем не надано жодних доказів виникнення передбачених п. 13.4. договору підстав для припинення дії договору. Відповідач не контролював та не обмежив власне споживання електричної енергії та не змінив постачальника. Так, як вже зазначалось, Департаментом не було оголошено та проведено закупівлю електричної енергії на період з 01.12.2024.
Жодних належних та допустимих доказів на спростування того, що відповідач у розрахунковому періоді у грудні місяці 2024 року залишився на постачанні електричної енергії у ТОВ «Кропивницькеверго», відповідачем не надано.
Відповідно до листа АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» № 101/29/03-1305 від 14.02.2025, АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було розподілено по споживачу (Департаменту) та віднесено до постачальника ТОВ «Кропивницькенерго» у грудні 2024 року електричну енергію в загальному обсязі 10767 кВт/год.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що жодна з обставин, передбачених п. 13.4 договору не настала, дія договору не припинилася, а сам договір діяв до 31.12.2024, як і споживання спірного обсягу електроенергії здійснювалось відповідачем у розрахунковому періоді, колегія суддів відхиляє доводи скаржника в цій частині.
За таких обставин, оцінивши подані докази, а також враховуючи що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов цілком обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 ГПК України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з апеляційним переглядом, підлягають віднесенню на скаржника.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2025 у справі № 916/1902/25 - без змін.
Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
Судді І.Г. Філінюк
Н.М. Принцевська