Провадження № 11-сс/821/471/25 Справа № 694/2718/25 Категорія: ст. 184 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
29 жовтня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025250360001050 від 01.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2025 року у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12025250360001050 від 01.09.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - відмовлено.
Застосовано до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Звенигородка Звенигородського району Черкаської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , депутатом рад не являється, учасника бойових дій, раніше не судимого - запобіжних захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати житло за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , терміном на 60 діб в межах строків досудового розслідування, тобто до 08.11.2025.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчих із числа слідчої групи за першою вимогою;
-не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора та суду, окрім випадків необхідності надання підозрюваному невідкладної медичної допомоги за межами місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту визначено до 08.11.2025 включно.
17 вересня 2025 року через засоби поштового зв'язку, не погоджуючись з ухвалою слідчого судді від 11 вересня 2025 року, старший групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, яка надійшла на адресу суду 22 вересня 2025 року, якою просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 11.09.2025, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 днів із одночасним визначенням розміру застави.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 395 КПК України, вважаю, що вона підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 395 КПК передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно із ч. 3 ст. 395 КПК, якщо ухвалу місцевого суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Зазначений порядок стосується лише тих осіб, без виклику яких було постановлено ухвалу суду, яку вони оскаржують.
З приводу того, з якого часу (моменту) має обчислюватись строк на оскарження ухвали слідчого судді, то слід зазначити таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням її резолютивної частини, яку підписують усі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження.
За змістом ст. 376 КПК дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов'язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати, яка зазначається у вступній частині ухвали. З цього часу розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.
Дана позиція узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18 (провадження № 51-6470 кмо 18), відповідно до якого у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на те, що постановлення ухвали слідчим суддею не пов'язане з вирішенням справи по суті, а рівень складності скарг, які передаються на розгляд слідчим суддям, зазвичай не є таким, що потребує значного часу для складання ухвали щодо їх вирішення, оголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПК лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження.
Разом з тим, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.
Такі висновки суду з огляду на вищенаведені положення КПК та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також з урахуванням категорії таких проваджень, щодо яких встановлено більш стислі строки для їх розгляду та оскарження, у цілому сприяють дотриманню розумних строків їх розгляду та не перешкоджають реалізації права особи на справедливий судовий розгляд з урахуванням положень КПК, у тому числі і щодо звернень з клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження.
Як вбачається з матеріалів справи, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 відбувався за безпосередньої участі прокурора ОСОБА_6 , що підтверджується оскаржуваною ухвалою.
В даному випадку, у судовому засіданні 11.09.2025 слідчий суддя оголосив резолютивну частину ухвали. Повний текст ухвали було виготовлено та проголошено 17.09.2025.
Порушуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, прокурор посилається лише на факт отримання ним ухвали (резолютивної частини) 17.09.2024, що у відповідності до правової позиції ВС не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження врахуванню підлягають і норми ч. 3 ст. 403 КПК України, які наділяють особу, яка подала апеляційну скаргу, правом до початку апеляційного розгляду змінити та/або доповнити її.
Таким чином, враховуючи, що судове засідання з розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 проводилось слідчим суддею з викликом та за безпосередньої участі прокурора, в засіданні було оголошено резолютивну частину ухвали, прокурор, як особа, яка подає апеляційну скаргу має право її змінити та/або доповнити до початку апеляційного розгляду, ознайомившись з повним текстом оскаржуваної ухвали, поважних підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали прокурор не зазначає, тому клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого суді Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2025 року не підлягає до задоволення.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 395,399КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025250360001050 від 01.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги, невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя ОСОБА_8