30 жовтня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 712/12328/24
Провадження № 22-з/821/141/25
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І.
за участю секретаря: Руденко А.О.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
представник відповідача: адвокат Вдовиченко Юрій Васильович
третя особа: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко Інна Павлівна
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Вдовиченка Юрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко Інна Павлівна про усунення від права на спадкування, -
16 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 третя особа: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І.П. про усунення від права на спадкування.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 червня 2025 року в задоволенні позову - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 червня 2025 року, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
09 жовтня 2025 року постановою Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 червня 2025 року - без змін.
15 жовтня 2025 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Вдовиченка Ю.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у даній справі з приводу відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування заяви зазначив, що під час подання відзиву на апеляційну скаргу сторона заявила орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн та зазначила, що докази понесених витрат будуть надані у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Вказує, що оскільки за результатами перегляду рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 червня 2025 року в суді апеляційної інстанції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, то витрати на правничу допомогу відповідача у розмірі 7500,00 грн., понесені в суді апеляційної інстанції підлягають стягненню з позивачки ОСОБА_1 . Також заявник просив суд стягнути з ОСОБА_1 витрати на поштові відправлення апелянту (позивачу) копій процесуальних документів у розмірі 100 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу було надано копію договору про надання правничої допомоги №8-25/4-ФО від 15 серпня 2025 року, копію Акту №8-25/4-ФО надання правничої допомоги від 09 жовтня 2025 року, копію платіжної інструкції №Р24А4724908936D0105 від 17.08.2025 року на суму 5000 грн.
На підтвердження витрат на поштові відправлення процесуальних документів на адресу ОСОБА_1 надано квитанції АТ «Укрпошта» на суму 55,00 грн та 45,00 грн.
21 жовтня 2025 року до суду засобами системи «Електронний суд» надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому ОСОБА_1 , вважаючи заявою такою, що подана з порушенням строків визначених ч. 8 ст. 141 ЦПК України, просить залишити її без розгляду або без задоволення. Також ОСОБА_1 не погоджується з визначеною адвокатом та відповідачем вартістю правової допомоги, вважаючи її такою, що є надміру завищеною.
Дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що заява представника ОСОБА_2 - адвоката Вдовиченка Ю.В. підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Частина 1 ст. 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 вказаної статті Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).
За змістом ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в ч. 4 ст. 62 ЦПК України.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (стаття 246 ЦПК України).
Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов'язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.
Із матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Вдовиченко Ю.В. просив стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, які відповідач очікує понести на професійну правничу допомогу, та навів їх орієнтовний розмір.
Вступна та резолютивна частина Постанови апеляційного суду прийнята 09 жовтня 2025 року. Повний текст постанови Черкаського апеляційного суду складено 10 жовтня 2025 року.
Заяву про ухвалення додаткового рішення представником відповідача подано до суду апеляційної інстанції 15 жовтня 2025 року, тобто в строки, визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), у додатковій постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 756/8257/15.
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічні висновки викладені й в постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 456/456/20 (провадження № 61-2042св22), від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц (провадження 19990ск21).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Надаючи оцінку доказам у справі, суд апеляційної інстанції враховує позицію Великої Палати ВС , висловлену у справі № 904/4507/18, де зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VІ).
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VІ врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно - виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. ВП ВС наголосила, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата, тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначити розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, згідно з якою клієнт зобов'язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру. За наявності таких угод при вирішенні питання відшкодування судових витрат ЄСПЛ керується не ними, а іншими наведеними вище чинниками, які стосуються роботи адвоката, насамперед принципом розумності судових витрат, що відображено також у справі «Пакдемірлі проти Туреччини».
При цьому, суд зважає на правові висновки ВС у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 згідно з якими витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
З матеріалів справи встановлено, що представництво інтересів ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції здійснював адвокат Вдовиченко Ю.В. на підставі ордеру про надання правової допомоги серії СА №1132288 від 18 серпня 2025 року.
Як вбачається з поданої заяви, судові витрати на правничу допомогу адвоката понесені в суді апеляційної інстанції - 7500,00 грн.
На підтвердження таких витрат заявником надано копію договору про надання правничої допомоги №8-25/4-ФО від 15 серпня 2025 року, копію Акту №8-25/4-ФО надання правничої допомоги від 09 жовтня 2025 року, копію платіжної інструкції №Р24А4724908936D0105 від 17.08.2025 року на суму 5000 грн.
Згідно умов Договору про надання правничої допомоги №8-25/4-ФО від 15 серпня 2025 року слідує, що Адвокат бере на себе зобов'язання за дорученням Клієнта надати йому правову допомогу в обсязі та на умовах передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язаний оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору, у порядку та строки, визначені цим Договором.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що за надання правничої допомоги, передбаченої п. 2.1. цього Договору Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі, який визначений виходячи з вартості однієї години роботи Адвоката - 1500 грн.
Пунктом 3.4. Договору визначено, що факт надання правової допомоги за цим Договором підтверджується Актом, що підписується сторонами.
З Акту №8-25/4-ФО надання правничої допомоги від 09 жовтня 2025 року вбачається, що Адвокат надав Клієнту правничу допомогу відповідно до умов Договору, зокрема 18.08.2025 року відзив на апеляційну скаргу на який витрачено адвокатом 4 години вартістю 6000 грн та участь адвоката в судовому засіданні 09 жовтня 2025 року 1 година вартістю 1500 грн. Загальний розмір гонорару згідно пункту 3.1. Договору - 7500 грн.
Підписуючи вищевказаний Акт, сторони підтвердили факт надання правничої допомоги та відсутність зауважень та скарг одна до одної стосовно виконання умов Договору.
Разом з тим, ознайомившись з поданими до суду документами на підтвердження витрат на правничу допомогу, надавши їм належну оцінку, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката, понесених в суді першої інстанції до 4 500 грн.
Апеляційний суд вважає, що час, витрачений адвокатом на підготовку відзиву на апеляційну скаргу, зважаючи на предмет позовних вимог, є об'єктивно завищеним, а тому обгрунтованим та реально можливим витраченим часом на надання таких послуг суд вважає 2 години робочого часу з розрахунку 1500 грн за одну годину, який, на переконання колегії суддів, є реальним, обгрунтованим та таким, що відповідає критерію розумності та співмірності судових витрат.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції у розмірі 4500 грн.
Стосовно витрат на відправку процесуальних документів в сумі 100 грн., апеляційний суд враховує, що пунктом 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів ОСОБА_1 , відповідачем надано суду копії описів вкладення до цінних листів, поштових накладних, фіскальних чеків оплати поштових відправлень на суму 55,00 грн. та 45,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що поштові витрати, пов'язані із розглядом справи в розмірі 100 грн. підтверджені належними та допустимими доказами, та вимога в цій частині підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 367, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Вдовиченка Юрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн та поштові витрати на відправку кореспонденції у розмірі 100,00 грн., а всього 4600 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді Л.І Василенко
О.М. Новіков