Рівненський апеляційний суд
28 жовтня 2025 року м. Рівне
Справа № 557/1509/25
Провадження № 33/4815/878/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
потерпілого - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 18 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 , -
Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 18 вересня 2025 року провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 29 червня 2025 року об 11 годині на вул. Садова в с-щі Гоща, на стадіоні с-ща Гоща, діючи з хуліганських мотивів, нецензурно висловлювався в сторону арбітра Таргонського М.В., чим вчинив дрібне хуліганство.
Вказані дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ст.173 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП.
Зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що інцидент мав місце 29 червня 2025 року на центральному стадіоні с-ща Гоща, тобто у громадському місці, у присутності значної кількості людей - близько 40 глядачів-вболівальників та 40 футболістів, що підтверджується рапортом арбітра. Вказує, що використання ОСОБА_1 нецензурної лексики та висловлювання погроз фізичною розправою носили системний характер і тривали протягом усього часу проведення футбольного матчу - з 11 до 13 години. При цьому грубі висловлювання лунали не лише на адресу ОСОБА_2 , а й стосувалися ОСОБА_3 (заявника) та головного арбітра матчу ОСОБА_4 , про що прямо зазначено у рапорті арбітра, проте суд безпідставно проігнорував цю обставину.
Доводить, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до зазначеної події жодних особистих чи професійних конфліктів не існувало, а тому дії ОСОБА_1 не можуть бути виправдані жодними попередніми стосунками чи провокаціями. Натомість поведінка останнього свідчить про усвідомлення протиправності своїх дій і прагнення порушити громадський порядок задля самоствердження шляхом приниження інших осіб. Наголошує, що сам ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав факт неодноразового використання нецензурних висловлювань під час футбольного матчу, пояснюючи це емоційною реакцією на суддівство, що лише підтверджує наявність у його діях ознак дрібного хуліганства. Крім того, письмові пояснення ОСОБА_1 , надані ним до контрольно-дисциплінарного комітету, а також рішення КДК Рівненської районної асоціації футболу додатково підтверджують факти вживання ним нецензурної лайки та висловлення погроз під час футбольного матчу.
Заслухавши доводи ОСОБА_2 на підтримання поданої апеляційної скарги, думку ОСОБА_1 , який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до приписів ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі змістм протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №657304, ОСОБА_1 29 червня 2025 року об 11 годині 00 хвилин на вул. Садова в с-щі Гоща, на стадіоні с-ща Гоща, діючи з хуліганських мотивів, нецензурно висловлювався в сторону арбітра Таргонського М.В., чим вчинив дрібне хуліганство.
Закриваючи провадження у справі, місцевий суд належним чином дослідив обставини справи та надані матеріали й дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки встановлені під час розгляду обставини свідчать про наявність між сторонами особистого конфлікту, який виник на ґрунті професійної діяльності, а не про умисне порушення громадського порядку чи спокою громадян.
Апеляційний суд погоджується з вказаними висновками суду.
Згідно диспозиції ст.173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадянський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.
З усних пояснень, наданих у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вбачається, що між ними наявні неприязні відносини та існує тривалий конфлікт, який виник і триває на ґрунті професійної діяльності. Такий характер відносин свідчить про те, що висловлювання ОСОБА_1 були зумовлені саме особистими неприязними стосунками, а не спрямовані на порушення громадського порядку чи спокою громадян, що виключає наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
У ході судового розгляду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили суд, що між ними досягнуто примирення. ОСОБА_1 вказав, що він усвідомив некоректність своєї поведінки та щиро вибачився перед останнім. В свою чергу ОСОБА_2 прийняв його вибачення.
Обставина примирення сторін додатково свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 умислу на порушення громадського порядку, що також підтверджує правильність висновку суду першої інстанції про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Таким чином, постанова місцевого суду відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови без змін.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 18 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович