Рівненський апеляційний суд
28 жовтня 2025 року м. Рівне
Справа № 572/3053/25
Провадження № 33/4815/791/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю: секретаря судового засідання - Супрунюк К.Р.,
захисника - Дмитренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 30 червня 2025 року, -
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 30 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 01 червня 2025 року о 00 год. 30 хв. в м. Сарни Рівненської області по вул. Дачна, 6 керував транспортним засобом марки "Toyota Verso", номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 А ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду та закрити справу за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що вказана постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що суд першої інстанції, у порушення вимог ст.ст.7, 9 КУпАП, допустив формальний підхід до розгляду справи за ч.1 ст.130 КУпАП, не з'ясувавши всіх обставин події та розглянувши справу поверхнево, а висновки суду про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення не ґрунтуються на доказах, що містяться у матеріалах справи, та суперечать фактичним обставинам.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст.285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 30 червня 2025 року без його участі (а.с.15).
В матеріалах справи відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 копії постанови суду.
Апеляційна скарга подана на поштове відділення 22 серпня 2025 року (а.с.22).
Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.
28 жовтня 2025 року до апеляційного суду надійшли пояснення захисника Дмитренко О.О., в яких остання просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, постанову місцевого суду за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що матеріалами справи спростовано, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, а відтак підстав для проведення огляду на стан сп'яніння не було. Доводить, що використання мундштуків Yuyao Rising Plastic&Hardware Factory разом із газоналізаторами Drager Alcotest 6820 є порушенням ч.2 ст.8 Закону України №1314-VII від 05.06.2014 року «Про метрологію та метрологічну діяльність» та п.4 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказує, що долучені працівниками поліції до матеріалів справи відеозаписи не є безперервними, складаються з кількох файлів та не відображають результати тестування на екрані приладу драгер.
Заслухавши доводи захисника Дмитренко О.О. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка.
Так, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння при встановлених судом обставинах підтверджуються: актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд не проводився (а.с.4), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.5), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 червня 2025 року згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння (а.с.6), відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано відмова від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу (файл clip-0, час 10:30) та проходження такого огляду у медичному закладі (файл clip-2, час 07:10 та clip-3, час 13:40 ), а також визнання ОСОБА_1 факту вживання алкогольних напоїв (файл clip-0, час 02:35).
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об'єктивними доказами, тобто такими, які процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб'єктивного сприйняття певних обставин. Так, суд виходить з того, що факт проходження огляду у медичному закладі зафіксовано відеозаписом безперервно, а тому відеозапис, долучений до матеріалів справи, є належним та допустимим доказом.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та, відповідно, відсутність підстав для проведення огляду на стан сп'яніння є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи. Зокрема, з відеозапису спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 вбачається, що останній сам визнав факт вживання алкогольних напоїв (файл clip-0, час 02:35).
Доводи сторони захисту про те, що використання мундштуків Yuyao Rising Plastic & Hardware Factory разом із газоаналізаторами Drager Alcotest 6820 суперечить вимогам ч.2 ст.8 Закону України №1314-VII від 05.06.2014 року «Про метрологію та метрологічну діяльність» та п. 4 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, є безпідставними.
Витратні матеріали до алкотестерів, зокрема мундштуки, не є засобами вимірювальної техніки, а отже не підлягають обов'язковій сертифікації, санітарно-епідеміологічній експертизі чи декларуванню відповідності. Вони не входять до сфери дії технічних регламентів, що регулюють метрологічну діяльність, та не підпадають під вимоги щодо санітарного контролю згідно з чинним законодавством України.
Таким чином, використання одноразових мундштуків відповідного типу не впливає на результати вимірювання та не може розцінюватися як порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння або вимог законодавства про метрологію.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 30 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович