Справа № 761/44555/25
Провадження № 1-кс/761/28351/2025
22 жовтня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
дослідивши у приміщенні суду скаргу ОСОБА_2 в інтересах військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
установив:
За допомогою поштового зв'язку до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_2 в інтересах військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 21.10.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 22.10.2025 скаргу передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне повернути скаргу заявнику, виходячи з такого.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулась із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
При цьому КПК України не містить положень щодо представника заявника/скаржника, в тому числі коли заявником/скаржником є юридична особа, та яким чином підтверджуються його повноваження.
У той же час, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК встановлено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Однією із загальних засад кримінального провадження є рівність перед законом і судом.
Оскільки ст.ст. 64-1, 64-2 КПК України, так само як і ст. 60 КПК України структурно знаходяться у § 5 глави 3 розділу І КПК України, котра визначає хто є заявником у кримінальному провадженні, можна зробити висновок, що представником заявника, яким є юридична особа, в контексті можливості здійснювати повноваження представника у кримінальному провадженні можна порівняти із представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Таким чином, на переконання слідчого судді, порядок і форма підтвердження повноважень представника заявника/скаржника, з метою дотримання засад рівності перед законом і судом, повинні бути такими ж самими, які передбачені для вищевказаних осіб.
Так, за змістом вказаних норм кримінального процесуального закону, представником зазначених учасників кримінального провадження як юридичної особи може бути: захисник, керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи.
Отже, представником заявника/скаржника, який є юридичною особою, аналогічно вказаним вище нормам, окрім особи, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником (адвокатом), може бути керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, а також працівник юридичної особи.
При цьому можливість особи у кримінальному провадженні діяти при зверненні до суду, в тому числі під час підписання та подання заяви/скарги, в якості представника обумовлюється необхідністю підтвердження наявності у неї відповідних повноважень.
За правилами п. 2, 3 ч. 3 ст. 58, п. 2, 3 ч. 2 ст. 64-1, п. 2, 3 ч. 5 ст. 64-2 КПК України повноваження на участь у провадженні представників юридичних осіб, які є потерпілими, чи щодо яких здійснюється провадження, або третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, у випадку, коли такі представники не діють у статусі адвоката, можуть підтверджуватися: копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особи; довіреністю - якщо представником є працівник відповідної юридичної особи.
Так, скаргу підписано ОСОБА_3 , однак до матеріалів не долучено будь-яких підтверджуючих документів щодо перебування ОСОБА_2 на посаді тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 .
Частиною 2 ст. 304 КПК України встановлено, що скарга повертається, якщо її подано особою, яка немає права подавати скаргу.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_2 в інтересах військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, підлягає поверненню особі, яка її подала.
Водночас вбачається за необхідне роз'яснити, що згідно з ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 113-114, 214, 303, 306-307, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу ОСОБА_2 в інтересах військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути особі, яка її подала.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_4