Справа № 761/37408/24
Провадження № 2/761/3195/2025
14 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Левицької Т.В.
при секретарі: Котляренко К.І.
за участю
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У жовтні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить розірвати між ним та відповідачкою шлюб, зареєстрований 12 лютого 2021 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 62.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 року матеріали вказаної позовної заяви передано на розгляд судді Левицької Т.В.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ним та відповідачкою ОСОБА_2 12 лютого 2021 року було зареєстровано шлюб Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 62. Спільних дітей у них немає.
Позивач в позовній заяві зазначив, що спільне життя з відповідачкою не склалося у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини. Шлюбні відносини між подружжям припинені з серпня 2024 року, останні проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Вважає, що подальше спільне життя між сторонами і збереження шлюбу є неможливим та суперечить їх інтересам.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив розірвати укладений шлюб між позивачем та відповідачкою.
В судовому засіданні відповідачка не заперечувала проти позовних вимог, викладених у позовній заяві.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 лютого 2021 року.
Як зазначено сторонами, останні не ведуть спільного господарства, проживають окремо, не підтримують шлюбних відносин, тому примирення між сторонами і збереження шлюбу на теперішній час є неможливе.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
У відповідності з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно положень ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя, зокрема, має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 280, 282, 352, 354, 355, 430 ЦПК України; ст. 51 Конституції України; ст. ст. ст.ст. 110, 112, 113, 114, 115 СК України суд, -
Позов ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 12 лютого 2021 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 62 (свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_3 ) - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_4 прізвище « ОСОБА_5 ».
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: