Справа № 761/43050/25
Провадження № 1-кп/761/4170/2025
27 жовтня 2025 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві кримінальне провадження №42024100000000331 від 19.11.2024 року, по обвинуваченню
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балта Одеської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ч.15 ч.5 ст. 190, ч.4 ст. 27 ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 369 КК України,
В провадження Шевченківського районного суду м. Києва 10.10.2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42024100000000331 від 19.11.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ч.15 ч.5 ст. 190, ч.4 ст. 27 ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 369 КК України.
З огляду на вимоги закріплені ст. 32, 314, 615 КПК України, в ході підготовчого судового засідання судом було поставлено на обговорення питання щодо підсудності даного обвинувального акту Шевченківському районному суду м. Києва.
Захисник ОСОБА_4 просила направити справу до Київського апеляційного для вирішення підсудності, оскільки уважає, що справа підсудна Вищому антикорупційному суду, з урахуванням правової кваліфікації діянь та норми кримінального процесуального закону, з огляду на розмір предмета неправомірної вигоди.
Крім того, захисник заявила клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 із тримання під вартою на домашній арешт, або встановити відповідний посильний розмір застави. Вказала, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.10.2025 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 із визначенням розміру застави у розмірі 3500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Зазначила, що ризики неправомірної поведінки зменшилися, з урахуванням завершення досудового розслідування, усі необхідні слідчі дії проведені, докази зібрані.
Просили також врахувати дані про особу ОСОБА_6 , який працює, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працює, має незадовільний стан здоров'я, раніше не судимий.
Сторона захисту переконана, що на даний час наявні підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, або визначити посильний розмір застави, оскільки, уважає, що відсутні реальні ризики вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 дій, визначених ст. 177 КПК України, відсутні у доступних захисту матеріалах кримінального провадження докази, які свідчать про те, що ОСОБА_6 переховуватиметься від суду.
В судовому засіданні прокурор уважає, що справа підсудна Шевченківському районному суді м. Києва, згідно ст. 32 КПК України. Щодо клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 заперечувала, вказала, що обставини, які зазначив захисник, існували при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наголосила на тому, що раніше встановлені ризики не зменшилися.
Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження та заслухавши думку прокурора, захисника, дійшов такого висновку.
Під час підготовчого судового засідання суд вирішує питання, передбачені частиною 3 статті 314 КПК України.
Одним з питань є направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України дане питання підлягає першочерговому вирішенню, оскільки судове рішення підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Як убачається зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ч.15 ч.5 ст. 190, ч.4 ст. 27 ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 369 КК України.
Згідно частини першої статті 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п?ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно примітки до статті 45 Кримінального кодексу України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов?язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.
Частиною п?ятою статті 216 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, зокрема, передбачених статтею 369 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, визначених цією нормою.
До таких умов належать: вчинення кримінального правопорушення особою з переліку зазначеного в п.1 ч.5 ст. 216 КПК України; перевищення розміру предмета кримінального правопорушення, визначеного для складів злочинів, передбачених статтями 368, 369, 369-2 КК України, у п?ятсот і більше разів розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, або якщо кримінальне правопорушення, зокрема, вчинене щодо службової особи, визначеної у пункті 1 частини п?ятої статті 216 КПК України або у частині четвертій статті 18 КК України.
Як убачається з обвинувального акту, обвинуваченому інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною п?ятою статті 190, частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 27, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України. Зокрема, ОСОБА_6 обвинувачується у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, у розмірі 1 000 000 доларів США за вчинення чи не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Отже, розмір інкримінованої неправомірної вигоди, який становить 1 000 000 доларів США, перевищує п?ятсот прожиткових мінімумів, установлених законом на час вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критерію, визначеному пунктом другим частини п?ятої статті 216 КПК України.
Вирішення питання про наявність усіх ознак складу злочину є предметом дослідження в ході судового розгляду, проте вже на етапі пред?явлення обвинувачення, зазначені обставини як вони викладені прокурором, визначають спеціальну предметну компетенцію Вищого антикорупційного суду.
Врахувавши викладені в обвинувальному акті фактичні обставини, правову кваліфікацію інкримінованих діянь та норми кримінального процесуального закону, суд дійшов висновку, що дане кримінальне провадження з огляду на свій предмет та розмір предмета неправомірної вигоди підлягає розгляду Вищим антикорупційним судом.
Статтею 34 КПК України визначено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
За таких обставин до початку судового розгляду справа підлягає направленню до Київського апеляційного суду для вирішення питання про звернення з поданням до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з Шевченківського районного суду м. Києва до Вищого антикорупційного суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 із тримання під вартою на домашній арешт, або встановлення іншого розміру застави, суд встановив таке.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.10.2025 було продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 із визначенням розміру застави у розмірі 3500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду.
Проте як убачається зі змісту попередніх ухвал слідчих суддів, ухвали слідчого судді від 09.10.2025 року, слідчим суддею при розгляді клопотань про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ч.15 ч.5 ст. 190, ч.4 ст. 27 ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні №42024100000000331 від 19.11.2024 року, враховано вік підозрюваного, його незадовільний стан здоров'я, інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, його сімейний, майновий стан, тому такі дані не можуть самі по собі слугувати підставою для зміни запобіжного заходу, не свідчать про зменшення ризиків.
Всі наведені в клопотанні обставини існували на час розгляду клопотання 09.10.2025 року про продовження строку тримання під вартою, досліджувалися слідчим суддею, нових суттєвих обставин не наведено. На даний час сім'я ОСОБА_6 перебуває поза межами території України, також необхідно врахувати дані про можливість безперешкодного виїзду ОСОБА_7 поза межі території України, з огляду на його особу. Доводи сторони захисту фактично зводяться до обставин зміни процесуального статусу ОСОБА_8 та надання неналежної медичної допомоги обвинуваченому в умовах СІЗО.
У зв'язку з викладеним, з урахуванням обсягу обвинувачення та обсягу інкримінованих дій, суд дійшов висновку, що не доведено, що раніше встановлені ризики суттєво зменшилися, нових вагомих даних на підтвердження таким обставинам не наведено.
Одночасно наведені відомості про позитивну характеристику особи ОСОБА_6 , його сімейний стан, незадовільний стан здоров'я, на переконання суду не є такими стримуючими факторами, які б гарантували належну процесуальну поведінку в разі застосування такого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою у подальшому.
Крім того, необхідно зазначити, що захисник з даним клопотанням звернувся до спливу тридцяти днів з дня постановлення останньої ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 09.10.2025 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , в клопотанні захисник наводить обставини, які вже існували на час винесення ухвали щодо запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 , питання про стан здоров'я ОСОБА_6 також були предметом розгляду в ухвалі слідчого судді, нові суттєві обставини, які б свідчили про необхідність зміни запобіжного заходу, - відсутні.
У зв'язку з викладеним суд вважає відсутніми підстави для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу. Не спростовано тверджень прокурора, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, нових вагомих даних, які не розглядалися слідчим суддею, судом, в обґрунтування клопотання не наведено.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33-1, 34, 201, 216, 314, 615 КПК України, суд
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42024100000000331 від 19.11.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ч.15 ч.5 ст. 190, ч.4 ст. 27 ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 369 КК України направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання про звернення з поданням до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з Шевченківського районного суду м. Києва до Вищого антикорупційного суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.
Зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» у м. Києві та Київській області організувати невідкладне медичне обстеження та лікування ОСОБА_6 з урахуванням стану здоров'я та діагнозу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1