Номер провадження 2/754/6179/25
Справа №756/4629/25
Іменем України
31 жовтня 2025 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, посилаючись на те, що 11.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою було укладено Договір позики №75436777 (АНУЇТЕТ), відповідно до змісту якого позикодавець - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8 000, 00 гривень строком на 64 дні з обумовленою сторонами процентною ставкою - 1,6% в день. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису EEcpDx6k63, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу). 11.06.2021 року на виконання умов вищевказаного Договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) здійснив перерахування кредитних коштів у розмірі 8 000, 00 грн. на банківський картковий рахунок відповідача. 21.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» було укладено Договір факторингу №2112 від 21.12.2021, за умовами якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №75436777 від 11.06.2021 року. 31.03.2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено Договір факторингу №310323-ФМ, за умовами якого позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №75436777 від 11.06.2021, де боржником виступає відповідачка. Відповідно до реєстру прав вимоги від 31.03.2023 року до договору факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідачки у сумі 14 201, 25 грн., яка складається з: 6 624, 21 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 577, 04 грн. сума заборгованості за відсотками. Таким чином, до позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №75436777 від 11.06.2021 року. Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за Договором позики №75436777 від 11.06.2021 у розмірі 14 201, 25 грн.
Відповідно до ухвали судді Оболонського районного суду м. Києва від 07.04.2025, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд Деснянському районному суду м. Києва.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2025 вищевказана цивільна справа передана у провадження судді Зотько Т.А..
Ухвалою судді від 17.06.2025 було відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачка по справі повторно повідомлялась судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання, яка повернулась на адресу суду з відміткою «Повертається. за закінченням терміну зберігання». Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно із вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов наступних висновків.
11.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №75436777 (АНУЇТЕТ), відповідно до змісту якого позикодавець - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надав відповідачці грошові кошти у розмірі 8 000, 00 гривень строком на 64 дні з обумовленою сторонами процентною ставкою - 1,6% в день.
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису EEcpDx6k63, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу).
11.06.2021 року на виконання умов вище вказаного Договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) здійснив перерахування кредитних коштів у розмірі 8 000, 00 грн. на банківський картковий рахунок відповідачки, що підтверджується копією платіжної інструкції/операції (а.с.12).
21.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» було укладено Договір факторингу №2112 від 21.12.2021, за умовами якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №75436777 від 11.06.2021 року.
31.03.2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено Договір факторингу №310323-ФМ, за умовами якого позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №75436777 від 11.06.2021, де боржником виступає відповідач.
Згідно п. 5.2 договору факторингу встановлено, що перехід від клієнта до фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі реєстру заборгованостей, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідних прав вимог. Підписані сторонами акти прийому-передачі реєстру заборгованостей підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід'ємними частинами цього договору.
Відповідно до реєстру прав вимоги від 31.03.2023 року до договору факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 14 201, 25 грн. яка складається з: 6 624, 21 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 577, 04 грн. сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, до позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №75436777 від 11.06.2021 року.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію". Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).
Згідно зі ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Так, відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з п. 2.2 строк дії договору визначено 64 дні, дата надання позики 11.06.2021 та дата останнього платежу 13.08.2021.
Згідно з додатком №1 до Договору позики №75436777 від 11.06.2021 обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, чиста сума кредиту становить 8 000, 00 грн. проценти за користування кредитом - 5 695, 16 грн., загальна вартість кредиту 13 695, 16 грн.
Відповідачкою 27.06.2021 року було здійснено сплату заборгованості у загальному розмірі 3 500, грн., з яких 1 375, 79 грн. зараховано для погашення заборгованості за тілом кредиту та 2 124, 21 грн. - для погашення заборгованості за процентами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення суми позики у розмірі 10 195, 16 грн., що складається з заборгованості за основною сумою позики у розмірі 6 624, 21 грн. та нарахованих процентів за період кредитування у розмірі 3 570, 95 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.
Щодо заявлених вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам в розмірі, що перевищує нараховані проценти за період кредитування за Договором позики №75436777 від 11.06.2021, суд виходить з наступного.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Таким чином право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою у Постанові Верховного Суду України від 28.03.2018 року в цивільній справі № 444/9510/12.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем безпідставно нараховано відповідачу поза межами строку періоду кредитування за Договором позики №75436777 від 11.06.2021 проценти, що становлять 1 881, 88 грн.
Отже, на підставі оцінки викладених у позовній заяві аргументів, наданих позивачем доказів та вищенаведених положень закону суд дійшов висновку про часткову доведеність позовних вимог позивача.
Що стосується вимог позивача щодо відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Частиною першою та другою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно із вимогами ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації, суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги.
На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги позивачкою надано суду копію Договору №01-11/24 про надання правничої допомоги укладений між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна» від 01.11.2024 року; Витяг з Акту №10-П приймання-передачі на надання правничої допомоги від 18.01.2025 року за Договором №01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року; копію платіжної інструкції кредитного переказу коштів №579933657.1 від 20.03.2025 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 95 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що заявлений позивачем розмір понесених судових витрат на правову допомогу є обґрунтованим та відповідає складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а відтак підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судові витрати понесені на правову допомогу у розмірі 3 500, 00 грн.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 1-18, 76- 81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму заборгованості за Договором позики № 75436777 від 11.06.2021 року у загальному розмірі 10 195, 16 гривні, а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 500, 00 гривні, та витрати по сплаті судовоо збору у розмірі 2 422, 40 гривні.
В задоволенні інших вимог позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дані позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9-А, офіс 204.
Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду виготовлено 31.10.2025.
Суддя: Т. А. Зотько