ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15110/25
провадження № 3/753/5626/25
"17" жовтня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Просалова О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 01.06.2025 о 05 годині 54 хвилин, по вул. Бориспільська, 9 в місті Києві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen» н/з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку, на місці зупинки, за допомогою приладу «Драгер», результат тесту становить 0,28%о, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Захисник Александров Д.О. в судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження у справі в зв'язку з порушенням процедури проведення огляду ОСОБА_1 , а саме водію, не роз'яснено порядок проведення огляду, результати огляду не було зафіксовано належним чином. Крім того, під час складання протоколу, ОСОБА_1 не було роз'яснено його права.
Вислухавши клопотання захисника Александрова Д.О., дослідивши протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №347835 від 01.06.2025, чек газоаналізатора алкотестера «Драгер» №5853, результат якого становить 0,29 %о, акт огляду на стан сп'яніння, рапорт інспектора поліції, витяг з б/д Армор - посвідчення водія ОСОБА_1 , відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог п. 2.9 (А) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Положеннями ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суд, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, в ході розгляду адміністративного матеріалу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, зокрема з наявного відеозапису з боді-камер не вбачається факт керування ОСОБА_1 автомобілем, на відеозаписі видно що, ОСОБА_1 поводить себе спокійно, відповідає на питання патрульного та виконує його законні вимоги.
Також, як вбачається з дослідженого відеозапису, працівниками полоції не роз'яснено ОСОБА_1 його права, що передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що призвело до порушення його права на захист та не повідомлено водія про ознаки, за якими встановлено стан сп'яніння.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини » (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.20196 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що протокол серії ЕПР1 №347835 не підтверджений доказами та не може бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у даній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 247, 283-285 КУпАП, суд
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП- закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Суддя