Справа № 703/6942/25
3/703/2603/25
30 жовтня 2025 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , військовослужбовець, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
ОСОБА_1 06.10.2025 о 16-00 год на 78-му км + 700 м автодороги Н-16, керуючи автомобілем «Лада-Ларгус» д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення п. 2.3 «б» та п. 12.1 ПДР України, не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, внаслідок чого втратив керування транспортним засобом, допустив виїзд за межі проїзної частини, де спричинив зіткнення із автомобілем «Форд-Фокус» д.н.з. НОМЕР_3 , що був припаркований на узбіччі, транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, вказав, що втратив керування транспортним засобом через пошкодження шини переднього лівого колеса, від чого автомобіль почало зносити ліворуч, він виїхав за межі дороги, де відбулося зіткнення із припаркованим на узбіччі автомобілем.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №475338 від 06.10.2025, складеного щодо ОСОБА_1 , останній порушив вимоги п. 2.3 «б» та п. 12.1 ПДР України, внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено транспортні засоби та завдано матеріальної шкоди, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до вимог ст. 124 КУпАП.
Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП, відповідальність за вказаною частиною статті настає в разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відтак, основною умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є наявний причинний зв'язок між порушеннями правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на Правила дорожнього руху України, як зазначено в протоколі. Тому розглядаючи дану справу, суд вирішує питання щодо винуватості ОСОБА_1 у межах порушення зазначених вимог ПДР України.
Згідно п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно п. 2.3 «б» ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 06.10.2025 о 16-00 год на 78-му км + 700 м автодороги Н-16, керуючи автомобілем «Лада-Ларгус» д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення п. 2.3 «б» та п. 12.1 ПДР України, не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, внаслідок чого виконуючи затяжний поворот втратив керування транспортним засобом, допустив виїзд за межі проїзної частини, де спричинив зіткнення із автомобілем «Форд-Фокус» д.н.з. НОМЕР_3 , що був припаркований на узбіччі, транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Незважаючи на заперечення своєї провини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №475338 від 06.10.2025 та карткою обліку правопорушення, де описані обставини дорожньо-транспортної пригоди; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.10.2025; рапортом про дорожньо-транспортну пригоду, складеним у зв'язку із надходженням повідомлення від ОСОБА_1 про зіткнення транспортних засобів; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 06.10.2025.
Водночас, суд критично відноситься до пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, що повідомлені в судовому засіданні, оскільки такі не в повній мірі відповідають змістові письмових пояснень, наданих останнім на місці події, а повідомлена ним версія про пошкодження колеса автомобіля, що спричинило втрату керування і в подальшому призвело до ДТП, не підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами. Зокрема, надані ОСОБА_1 фотознімки автомобіля, а саме переднього лівого колеса, на якому вбачаються деформація диску та розгерметизація шини, не підтверджують, що вказане пошкодження могло виникнути до зіткнення транспортних засобів, а не було спричинене таким зіткненням.
Враховуючи, що у справі є достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, наявні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Тому, враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу порушника, вважаю, що для його перевиховання, стимулювання поваги до правил співжиття а також запобігання вчиненню нових правопорушень, достатнім є стягнення у виді штрафу.
Частиною 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 1-2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
За п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.9, 33, 34, 35, 40-1, 124, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень (отримувач коштів: ГУК у Черкаській області 21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300).
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя І.В.Овсієнко