Справа № 703/5456/25
2/703/1807/25
про закриття провадження у справі
30 жовтня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.
секретар судового засідання Яковенко І.В.
за участі
представника позивача Ракоїд Л.В. (в режимі ВКЗ)
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ракоїд Людмила Вячеславівна, до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди
14 серпня 2025 року, поштовим відправленням, на адресу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ракоїд Л.В., до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, в якій позивач просить суд: постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 404166 гривень 00 копійок матеріальної шкоди та 1500 гривень 00 копійок франшизи; стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 6000 гривень 00 копійок за підготовку звіту та витрати на правову допомогу адвоката згідно розрахунку.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 листопада 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №12023250000000430 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 20 листопада 2023 року близько 01 години 20 хвилин на автодорозі Н-16 сполученням Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, під час якої відбулось зіткнення автомобіля марки «Сузукі Гранд Вітара», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , із автомобілем марки «Мерседес Бенц 2533L», р.н. НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_6 . Внаслідок даної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження та помер на місці події.
Постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області Малютою Д.І. від 29 квітня 2024 року вирішено закрити кримінальне провадження №12023250000000430, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2023 року за ч.3. ст.286-1 КК України, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
Вказана постанова мотивована наступним: «В ході проведення досудового розслідування проведено ряд слідчих дій та судових експертиз направлених на встановлення механізму вчинення дорожньо-транспортної пригоди:
- 20 листопада 2023 року проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди в ході якого зафіксовано слідові інформацію, обстановку на місці події, оглянуто транспортні засоби «Сузукі Гранд Вітара», р.н. НОМЕР_1 , та «Мерседес Бенц 2533L», р.н. НОМЕР_2 , на яких в ході огляду виявлено характерні для даного ДТП пошкодження;
- 20 листопада 2023 року призначено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_5 , про що в подальшому 15 квітня 2024 року отримано висновок експерта №05-6-02/298, в якому вказано, що смерть ОСОБА_5 настала від поєднаної травми голови, тулуба та кінцівок, що супроводжувалася переломами кісток скелету і ушкодженнями внутрішніх органів із масивною кровотечею та отяготилася гострою крововтратою зі малокровністю внутрішніх органів. В крові виявлено етиловий спирт, кількість якого, примінюючи до живих людей, відповідає сильному ступеню алкогольного сп'яніння;
- 15 квітня 2024 року на підставі висновку судово-медичної №05-6-02/298 винесено постанову про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення з ч.2 ст.286 КК України на ч.3 ст.286-1 КК України;
- 20 листопада 2023 року призначено судову експертизу технічного стану транспортного засобу «Мерседес Бенц 2533L», р.н. НОМЕР_2 , про що в подальшому отримано висновок №СЕ-19/124-24/27-Т від 06 лютого 2024 року, в якому вказано, що на момент ДТП рульове керування автомобіля «Мерседес Бенц 2533L», р.н. НОМЕР_2 , перебувало у працездатному стан. Дослідження, проведені по питання №1 постанови вказують на те, що до моменту ДТП рульове керування автомобіля «Мерседес Бенц 2533L», р.н. НОМЕР_2 , знаходилися у працездатному стані, тому відповідь на питання №2 постанови, в частині даної системи, з технічної точки зору, втрачає сенс. Наявність чітко виражених характеристик слідів гальмування залишених автомобілем «Мерседес Бенц 2533L», р.н. НОМЕР_2 , які зафіксовані на план-схемі до протоколу огляду місця події, а саме той факт, що вказані сліди гальмування закінчуються чітко в місці кінцевого розташування задніх коліс вказаного автомобіля, свідчить про справність робочої гальмівної системи автомобіля марки «Мерседес Бенц 2533L», р.н. НОМЕР_2 , на момент ДТП. На момент ДТП в кабіні вказаного автомобіля перебував лише водій ОСОБА_6 , вага вантажу становила 12,5 т (гарбузове насіння);
- 20 листопада 2023 року призначено судову транспортно трасологічну експертизу, про що в подальшому отримано висновок №СЕ-19/124-24/28-ІТ від 14 лютого 2024 року, в якому вказано, що в первинний контакт вступала передня ліва частина автомобіля «Сузукі Гранд Вітара», р.н. НОМЕР_1 , а саме: передній бампер, капот, переднє ліве крило та передня ліва частина «Мерседес Бенц 2533L», р.н. НОМЕР_2 , а саме передній бампер, решітка радіатора, ліві сходинки, лівий дефлектор кабіни. Кут між повздовжніми вісями автомобіля «Сузукі Гранд Вітара», р.н. НОМЕР_1 , та автомобіля «Мерседес Бенц 2533L», р.н. НОМЕР_2 , складає 160 градусів +-5 градусів. Місце зіткнення автомобіля «Сузукі Гранд Вітара», р.н. НОМЕР_1 та автомобіля «Мерседес Бенц 2533L», р.н. НОМЕР_2 , знаходиться в районі утворення осипу уламків та розливу технічної рідини. Оскільки відсутні в достатній кількості інформативні ознаки, які дозволяють встановити точне розташування місця зіткнення, тому дати відповідь на питання «Враховуючи слідову картину зафіксовану під час огляду місця пригоди 20 листопада 2023 року яким було положення транспортних засобів відносно елементів проїзної частини в момент їх первинного контактування?» не представляється можливим;
- 01 лютого 2024 року допитано в якості потерпілої ОСОБА_3 , яка пояснила, що її чоловік ОСОБА_5 працював на посаді голови фермерського господарства «Антоній» з 2016 року, яке знаходиться за адресою: Черкаська область, с. Ротмістрівка, вул. Тодося Осьмачки, 25;
- 20 березня 2024 року призначено судову автотехнічну експертизу, про що в подальшому 15 квітня 2024 року отримано висновок №СЕ-18/124-24/4367-ІТ від 04 квітня 2024 року, в якому зазначено: у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, та за обставин, зазначених в постанові слідчого про призначення експертизи, водій автомобіля «Mersedes-Benz 2533L», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_6 у момент виникнення небезпеки для його руху (зазначений у постанові) повинен був негайно зменшити швидкість керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки (з технічної точки зору - застосувати екстрене гальмування, як найефективніший спосіб для уникнення даної дорожньо-транспортної пригоди), в технічно руху, тобто повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху. У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, та за обставин, зазначених у постанові слідчого про призначення експертизи, водій автомобіля «Suzuki Grand Vitara», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог лінії дорожньої розмітки 1. Правил дорожнього руху, перетинати яку забороняється, та у відповідності до вимог пп.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху. По причині зазначеній в дослідницькій частині, вирішити питання про технічну можливість для водія автомобіля «Mersedes-Benz 2533L», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_6 уникнути зіткнення з автомобілем «Suzuki Grand Vitara», р.н. НОМЕР_1 , з технічної точки зору втрачає сенс. За обставин, зазначених у постанові слідчого про призначення експертизи, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору був виїзд автомобіля «Suzuki Grand Vitara», р.н. НОМЕР_1 , на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з автомобілем «Mersedes-Benz 2533L», р.н. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку і який до моменту зіткнення зупинився в межах своєї смуги руху».
Таким чином, з викладеного вище випливає, що в діях водія автомобіля «Mersedes-Benz 2533L», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_6 відсутні будь-які порушення вимог Правил дорожнього руху України, що могли б перебувати у причинному зв'язку з механізмом виникнення та розвитку дорожньо-транспортної пригод. Дана обставин вказує на те, що в діях цієї особи відсутні ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, так як склад цього суспільно небезпечного діяння передбачає обов'язкову наявність в його діях суб'єкта порушень правил безпеки дорожнього руху, які б призвели до настання наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого.
Враховуючи викладене, в ході розслідування не було встановлено достатньо доказів того, що в даних діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп'яніння, що спричинили смерть потерпілого», у зв'язку з чим дане кримінальне провадження підлягає закриттю.
На підставі викладеного, кримінальне провадження №12023250000000430, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2023 року за ч.3 ст.286-1 КК України, закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, - у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Автомобіль «Мерседес Бенц 2533L», р.н. НОМЕР_2 , на праві власності належить ОСОБА_2 .
Позивачу стало відомо, що після смерті ОСОБА_5 його майно успадкували дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 , внаслідок видачі свідоцтва про право на спадщину приватним нотаріусом Старовойтовим О.С.
Відповідальність власника автомобіля «Сузукі Гранд Вітара» застрахована у ПАТ «СК «УСГ».
ПАТ «СК «УСГ» здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 158 500 гривень, вирахувавши 1500 гривень франшизи в межах страхового ліміту 160000 гривень.
Відповідно до звіту №А04-30 від 11 травня 2024 року про оцінку автомобіля «Мерседес Бенц 2533L», р.н. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля унаслідок ДТП прирівнюється його ринковій вартості на момент ДТП і складає 563 166 гривень 00 копійок.
Виплаченого страхового відшкодування страховиком позивача не вистачає для покриття майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП, яка сталася 20 листопада 2023 року.
Страхова сума за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Поліс №213220749 визначена в розмірі 160 000 гривень, тобто ліміт, відповідальності страховика за шкоду, завдану майну третьої особи, становить 160 000 гривень.
З урахуванням положень ч.1 ст.1166 ЦК України, обов'язок відшкодування шкоди покладений саме на спадкоємців, а саме на відповідачів.
Відповідно до звіту №А04-30 від 11 травня 2024 року про оцінку автомобіля вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля унаслідок ДТП прирівнюється його ринковій вартості на момент ДТП і складає 563 166 гривень 00 копійок. ПАТ «СК «УСГ» здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 158 500 гривень, вирахувавши 1500 гривень франшизи.
Відтак, відшкодуванню підлягає сума 563166 гривень - 158500 гривень = 404666 гривень.
Враховуючи положення ч.6 ст.139, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, наявність звіту суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_7 , який знаходиться у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_8 та має вищу освіту і кваліфікацію оцінювача за напрямом оцінки майна «Оцінка об'єктів в матеріальній формі» та спеціалізаціями в межах напрямку: «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі «Оцінка машин і обладнання», «Оцінка дорожніх транспортних засобів», наявність квитанції про оплату 6000 гривень, вважає за необхідне відшкодування відповідачами 6000 гривень за підготовку звіту.
Також відшкодуванню підлягає вирахувана страховою компанією франшиза у розмірі 1500 гривень.
З урахуванням вищевикладеного, позивач, в інтересах якого діє адвокат, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 15 вересня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального провадження, призначено підготовче провадження, роз'яснено відповідачам право на подання відзиву на позовну заяву та заперечень на відзив, а позивачу - право на подання відповіді на відзиву, а також сторонам встановлені відповідні строку для подання вказаних документів до суду.
14 жовтня 2025 року, в установлений судом строк, на адресу суду надійшов відзив представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката Кривельова В.В., в якому останній зазначив, зокрема про те, що звернення до суду позивача із даною позовною заявою містить ознаки зловживання процесуальними правами. Так, згідно рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2025 року у аналогічній справі №703/4364/24, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, відмовлено повністю. Всупереч вимог п.п.2, 4, 5 ч.2 ст.43 ЦПК України, позивач приховав факт отримання ним на час звернення до суду з вказаним позовом від 01 серпня 2024 року страхової виплати за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Дані обставини підтверджуються доданою до теперішньої позовної заяви копією відповіді ПАТ «Страхова компанія «УСГ» від 11 липня 2024 року. Станом же на теперішній час, намагаючись штучно змінити предмет та підстави позову, позивач висуває вимогу про стягнення матеріальної шкоди із врахуванням отриманого страхового відшкодування та франшизи в загальній сумі 404 666 гривень 00 копійок. У той же час, він залишає поза увагою той факт, що заявлена сума стягнення повністю входила до позовних вимог, які були предметом розгляду у вказаній вище справі №703/4364/24.
До відзиву на позовну заяву додано документи, на яких ґрунтуються зазначені у відзиві доводи.
Ухвалою суду від 14 жовтня 2025 року задоволено клопотання представника позивача та зобов'язано приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Старовойтова О.С. надати до суду належним чином завірену копію спадкової справи, яка заведена після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
14 жовтня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката Кривельова В.В. про закриття провадження у справі, в якому останній просить суд винести ухвалу про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_9 про стягнення матеріальної шкоди на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв'язку із набранням законної сили рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2025 року у справі №703/4364/24.
Вказане клопотання обґрунтовує тим, що ознайомившись зі змістом вказаної позовної заяви та доданих до неї документів, відповідачі та їх представники вважають, що заявлені вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України. Так, згідно рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2025 року у аналогічній справі №703/4364/24, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, відмовлено повністю. Всупереч вимог п.п.2, 4, 5 ч.2 ст.43 ЦПК України, позивач приховав факт отримання ним на час звернення до суду з вказаним позовом від 01 серпня 2024 року страхової виплати за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Дані обставини підтверджуються доданою до теперішньої позовної заяви копією відповіді ПАТ «Страхова компанія «УСГ» від 11 липня 2024 року. Станом же на теперішній час, намагаючись штучно змінити предмет та підстави позову, позивач висуває вимогу про стягнення матеріальної шкоди із врахуванням отриманого страхового відшкодування та франшизи в загальній сумі 404 666 гривень 00 копійок. У той же час, він залишає поза увагою той факт, що заявлена сума стягнення повністю входила до позовних вимог, які були предметом розгляду у вказаній вище справі №703/4364/24.
24 жовтня 2025 року, через систему «Електронний суд», надійшла відповідь представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Ракоїд Л.В. на відзив, в якому остання зазначає, зокрема про те, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 202 року у справі №703/4364/24 у задоволенні позову ОСОБА_2 , від імені якого адвокат Ракоїд Л.В. звернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортної пригодою, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 563 166 гривень 00 копійок матеріальної шкоди, відмовлено в повному обсязі, оскільки на переконання суду, відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування та саме він є належним відповідачем у справах за позовом про відшкодування шкоди в межах такої різниці. Позивачем не було повідомлено адвоката Ракоїд Л.В. про звернення до ПрАТ «СК «УСГ» на момент звернення до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення 563166 гривень 00 копійок матеріальної шкоди. Окрім того, представником відповідачів лише у судових дебатах при розгляді справи №703/4364/24 було повідомлено суд про наявний страховий поліс.
Вказує, що посилання на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2025 року у справі №703/4364/24 є некоректним, оскільки предмет та підстави позову у даній справі відрізняються від попередньої. У справі №703/4364/24 позовні вимоги були заявлені про відшкодування шкоди спадкоємцями, тоді як у межах теперішньої справи предметом спору є стягнення шкоди, невідшкодованої страховиком, тобто різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням. Крім того, у межах розгляду справи №703/4364/24 інформація про наявність страхового полісу була повідомлена суду лише представником відповідачів під час судових дебатів, тобто після дослідження доказів, що позбавило позивача можливості заявити додаткові вимоги про стягнення різниці між страховим відшкодуванням і фактичними збитками. Отже, позовна заява подана добросовісна, у межах прав, наданих позивачу процесуальним законом, і не містить ознак зловживання процесуальними правами. Заявлені вимоги є самостійним предметом судового розгляду, оскільки стосуються іншої частини шкоди, невідшкодованої страховою компанією.
Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвокат Кривельов В.В. у судовому засіданні вищевказане клопотання про закриття провадження у даній справі, на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Ракоїд Л.В. у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання представника відповідачів про закриття провадження у справі, оскільки, на її думку, предмет та підстави позову у даній справі і предмет і підстави позову у справі №703/4364/24 є різними.
Суд, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи в обсязі, необхідному для правильного вирішення заявленого клопотання про закриття провадження у справі, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України).
Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Підстави для закриття провадження у справі передбачені статтею 255 ЦПК України.
Згідно п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також у рішенні від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» зазначив, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає, серед іншого, і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Закриття провадження у справі можливе лише за умови, якщо рішення, що набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При визначенні підстави позову як елементу його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.
Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість подальшого судового розгляду справи.
У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження №14-225цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що «згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами».
Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».
У постанові від 20 червня 2018 року у справі №761/7978/15-ц (провадження №14-58цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».
У постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) Великої Палати Верховного Суду вказала, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».
У постанові від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 (провадження №12-15гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права».
Так, судом встановлено, що в провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа №703/4364/24, провадження №2/703/114/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, в якому ОСОБА_2 , в інтересах якого діяла адвокат Ракоїд Л.В., просив стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 563 166 гривень 00 копійок матеріальної шкоди, 6000 гривень 00 копійок за підготовку звіту та витрати на правову допомогу адвоката згідно розрахунку у розмірі 10 000 гривень.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2 , в інтересах якого діяла адвокат Ракоїд Л.В., у справі №703/4364/24, провадження №2/703/114/25, підставами позову у даній справі є порушення водієм автомобіля «Suzuki Grand Vitara», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , спадкоємцями якого є відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим відбулося зіткнення з автомобілем «Mersedes-Benz 2533L», р.н. НОМЕР_2 , власником якого є позивач ОСОБА_2 , що мало місце 20 листопада 2023 року близько 01 години 20 хвилин на автодорозі Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, внаслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Предметом позову у зазначеній справі є відшкодування позивачу ОСОБА_2 матеріальної шкоди у сумі 563 166 гривень 00 копійок, завданої внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку з пошкодженням належного йому транспортного засобу.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2025 року, яке набрало законної сили у справі №703/4364/24, провадження №2/703/114/25 вирішено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди - відмовити повністю.
При цьому, як вбачається з вказаного рішення, судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Suzuki Grand Vitara», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , на час вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «СК «УСГ» та згідно полісу №213220749, станом на 20 листопада 2023 року (дата дорожньо-транспортної пригоди) мав статус діючий, внаслідок чого суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є неналежними відповідачами за даним позовом.
У свою чергу, як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ракоїд Л.В., у справі №703/5456/25, провадження №2/703/1807/25, підставами позову у даній справі є також порушення водієм автомобіля «Suzuki Grand Vitara», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , спадкоємцями якого є відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим відбулося зіткнення з автомобілем «Mersedes-Benz 2533L», р.н. НОМЕР_2 , власником якого є позивач ОСОБА_2 , що мало місце 20 листопада 2023 року близько 01 години 20 хвилин на автодорозі Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, внаслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Предметом позову у зазначеній справі є також відшкодування позивачу ОСОБА_2 матеріальної шкоди у сумі 404 166 гривень 00 копійок, завданої внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку з пошкодженням належного йому транспортного засобу, та франшизи у сумі 1500 гривень 00 копійок.
При цьому, звертаючись до суду з позовом, розгляд якого здійснюється судом у даній цивільній справі №703/5456/25, у порівнянні з позовом, розгляд якого здійснено судом у цивільній справі №703/4364/24, позивачем ОСОБА_2 змінено виключно норми, на які він посилається, а також вказано про виплату йому ПрАТ «СК «УСГ» страхового відшкодування за полісом №213220749 у межах ліміту відповідальності страховика за шкоду, завдану майну третьої особи, з вирахуванням франшизи, внаслідок чого позивачем ОСОБА_2 і було зменшено матеріальну шкоду, яка, на його думку, підлягає відшкодуванню відповідачами.
Однак, як вбачається з позовної заяви у справі №703/5456/25, одним з додатків до неї є лист ПАТ «СК «УСГ» від 11 липня 2024 року за вих. №ОСЦВ-3760/П, яким останнє повідомило ОСОБА_2 про те, що за страховим випадком, що стався 20 листопада 2023 року, згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-213220749 від 03 лютого 2023 року та Страхового Акту ОСЦВ-3760, затвердженого 11 липня 2024 року ПАТ «Страхова компанія «УСГ» виплатило йому страхове відшкодування в розмірі 158 500 гривень (за вирахуванням франшизи, яка відповідно до п.5 умов полісу ОСЦПВВНТЗ №ЕР-213220749 становить 1500 гривень 00 копійок).
Таким чином, позивач ОСОБА_2 , в інтересах якого діяла адвокат Ракоїд Л.В., звертаючись до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, яка датована 01 серпня 2024 року, на підставі якої у Смілянському міськрайонному суду Черкаської області була заведена цивільна справа №703/4364/24, достовірно знав, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Suzuki Grand Vitara», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , на час вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована у ПрАТ «СК «УСГ», згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-213220749 від 03 лютого 2023 року, та останнє виплатило йому страхове відшкодування на підставі вказаного полісу, однак, незважаючи на це, просив суд стягнути з відповідачів на його користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка була визначена оцінювачем, у повному обсязі, тобто як суму, що підлягала виплаті страховиком, у межах ліміту його відповідальності за вирахуванням франшизи, так і суму, яка перевищувала ліміт відповідальності страховика, у тому числі суму франшизи.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що Смілянський міськрайонний суд Черкаської області прийнявши 01 серпня 2025 року рішення у цивільній справі №703/4364/24, яким повністю відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, позивачу ОСОБА_2 відмовлено у стягненні з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на його користь як суми, що підлягала виплаті страховиком, у межах ліміту його відповідальності за вирахуванням франшизи, так і суми, яка перевищувала ліміт відповідальності страховика, у тому числі суму франшизи.
Таким чином, вимоги, які поставлені позивачем ОСОБА_2 на вирішення суду у цивільній справі №703/5456/25, а саме стягнення з відповідачів на його користь матеріальної шкоди, яка є сумою, що перевищує ліміт відповідальності страховика, та франшизи, вже були предметом розгляду Смілянського міськрайонного суду Черкаської області у цивільній справі №703/4364/24, у якій судом постановлено рішення, що набрало законної сили.
Отже, судом встановлено, що у цивільній справі №703/4364/24, яка вже розглянута судом та рішення суду набрало законної сили, та у цивільній справі №703/5456/25, яка на даний час розглядається Смілянським міськрайонним судом Черкаської області:
- позивачем та відповідачами є одні й ті ж самі особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відповідно;
- предметом спору є одна і та ж сама матеріально-правова вимога - відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
- позивач обґрунтовує свої вимоги у цивільній справі №703/5456/25 обставинами, які були предметом дослідження та перевірки у цивільній справі №703/4364/24, тобто тими ж самими обставинами.
При цьому, зменшення позивачем ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ракоїд Л.В., суми відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та виділ з такої суми франшизи, які позивач просить стягнути з відповідачів на його користь у цивільній справі №703/5456/25, доповнення позовної заяви обґрунтуваннями підстав зменшення вказаного відшкодування та новими нормами законодавства, у порівнянні у вимогами та обґрунтуваннями аналогічного позову у цивільній справі №703/4364/24, не є зміною підстав та предмету позову.
Відповідно до ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката Кривельова В.В. підлягає задоволенню, а провадження у даній справі - закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.89, 255, 258-261, 353-355 ЦПК України,
Клопотання представника відповідачаів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката Кривельова Валентина Володимировича про закриття провадження у цивільній справі №703/5456/25 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ракоїд Людмила Вячеславівна, до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, - задовольнити.
Провадження у цивільній справі №703/5456/25 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ракоїд Людмила Вячеславівна, до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, - закрити, на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв'язку з набранням законної сили рішення суду, постановленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Т.В. Ігнатенко