Справа № 564/2926/25
31 жовтня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 (дистанційно)
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Качканар Свердловської області російської федерації, громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , неодруженого, раніше не судимого, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України,
У провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 409 КК України.
У судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням розміру застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування зазначеного клопотання вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, на особливий період, Збройних Сил України, обіймаючи посаду офіцера резервного запасного взводу офіцерського складу 108 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 6, 11, 16, 28, 30, 35, 37, 59, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою ухилитися від виконання обов'язків військової служби, мотивуючи це тим, що він не являється військовослужбовцем, а також наявністю страху загинути в бойових діях, 13 березня 2025 року, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокувалася у АДРЕСА_3 , відкрито відмовився від виконання будь-яких обов'язків військової служби, про що подав письмову заяву на адресу командира військової частини НОМЕР_1 , після чого послідовно, будь-які накази (розпорядження) командування, у тому числі, щодо носіння військової форми, отримання зброї, проходження курсу базової загальної військової підготовки умисно не виконував відкрито ігноруючи виконати свій конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України.
20 травня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні крмінального правопорушення за ч. 4 ст. 409 КК України.
Обґрунтованість обвинувачення підтверджується зібраними доказами, зокрема показами свідків, протоколом огляду відеозапису, повідомленням військової частини НОМЕР_1 про злочин, висновком службового розслідування та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
21 травня 2025 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 грн., до 19 липня 2025 року.
17 липня 2025 року ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 вересня 2025 року.
10 вересня 2025 року ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 листопада 2025 року.
Підставою для продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказує, що ризики, які були підставою для застосуваня щодо нього такого виду запобіжного заходу, не припинили своє існування та не зменшилися.
Зокрема, існує реальний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, оскільки, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та покарання, яке йому загрожує, а саме позбавлення волі строком до десяти років, з метою уникнення понесення покарання може переховуватися від суду.
Також просив врахувати, що ОСОБА_4 зареєстрований на тимчасово окупованій території в Автономній Республіці Крим, у власності житла не має. До призову на військову службу проживав у місті Львів. Військова частина НОМЕР_1 на даний час вибула із Рівненського полігону в зону ведення бойових дій. Зазначені обставини вказують на те, що обвинувачений може змінювати місце проживання та неналежною процесуальною поведінкою перешкоджати кримінальному провадженню.
Крім того, вказав на наявність ризиків, передбачених п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, схильний продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, або вчинити інше кримінальне правопорушення, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 під час її вибуття до зони бойових дій, що вказує на ймовірне вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ст. 407, 408 КК України.
Будь-який інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти настанню вказаних ризиків та належному виконанню обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти вказаного клопотання заперечував, покликаючись на його необгрунтованість. При цьому вказав, що наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, прокурором не доведена.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21 травня 2025 року до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 19 липня 2025 року, із можливістю внесення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 грн.
17 липня 2025 року ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 вересня 2025 року.
10 вересня 2025 року ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 грн., до 08 листопада 2025 року.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 інкриміновано вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Обвинувачений зареєстрований на тимчасово окупованій території в Автономній Республіці Крим, у власності житла не має. До призову на військову службу тимчасово проживав у місті Львів, постійного місця проживання та роботи, міцних соціальних зв'язків не має. Військова частина НОМЕР_1 , до якої він був призваний, вибула із Рівненського полігону в зону ведення бойових дій.
Наведене дає підстави вважати, що усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує, з метою його уникнення ОСОБА_4 може переховуватися від суду, вчинити інші дії, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню.
Крім того, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , преребуваючи на волі, може продовжити вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з ухиленням від військової служби та невиконанням обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, чинити тиск на свідків.
Таким чином встановлено, що ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при застосуванні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 травня 2025 року, не зменшилися та не відпали.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому наявні достатні підстави для продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, визначених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного, положень ч. 3 ст. 183, ч. 4 ст. 182 КПК України, майнового стану обвинуваченого, наявності встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ст. 177 цього Кодексу, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому альтернативний вид запобіжного заходу - заставу у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 грн. та в разі внесення застави покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Саме такий розмір застави, на думку суду, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права обвинуваченого та підстав вважати його завідомо непомірним для обвинуваченого суд не вбачає.
Таким чином суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на шістдесят днів, з визначенням розміру застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ч. 1, ч. 2 ст. 177, 178, 183, 194, ч. 3 ст. 331 КПК України,
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Качканар Свердловської області російської федерації, громадянину України, жителю АДРЕСА_2 на строк 60 (шістдесят) днів з подальшим утриманням в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», до 29 грудня 2025 року.
Строк дії ухвали рахувати з 12 год. 00 хв. 31 жовтня 2025 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн.
Заставу в розмірі 121120 грн. внести на депозитний рахунок Костопільського районного суду Рівненської області (одержувач: ТУ ДСА України в Рівненській області Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26259988 Рахунок отримувача (IBAN) UA048201720355229002000010559).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки:
1) прибувати до Костопільського районного суду Рівненської області за першою вимогою;
2) повідомляти прокурорів Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та суд про зміну місця проживання чи фактичного перебування;
3) повідомляти прокурорів Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та суд про відлучення з місця проживання у разі необхідності, крім відвідування закладів охорони здоров'я.
4) утриматися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;
5) здати на зберігання до органу досудового розслідування документи, що надають право виїзду за кордон.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному ухвалою розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
Ухвалу може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Костопільський районний суд Рівненської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 331 КПК України подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя: ОСОБА_1