Справа №949/2358/25
про залишення без руху
30 жовтня 2025 року м.Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Буй Б.В., звернувся до суду із позовною заяву до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів.
Дослідивши позовну заяву, суд приходить до висновку, про необхідність залишення її без руху з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 175 - 177 ЦПК України, а також вимогам ст. 95 цього Кодексу.
Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
До позовної заяви не додано документу про сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом із тим, у позовній заяві, представник позивача з посиланням на ст.5 Закону України "Про судовий збір" вказує, що позивач звільнений від сплати судового збору. Проте, ст.5 Закону України "Про судовий збір", містить ч.1, у якій 28 пунктів, а також місить ч.2. Тому, представнику позивача слід конкретизувати, за якою саме частиною та пунктом вказаного Закону, позивач звільнений від сплати судового збору.
До матеріалів позовної заяви долучено копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 22 березня 2024 року.
Разом із тим, у випадку, якщо представник позивача вважає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" де значиться, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, то слід зазначити наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N 545/1149/17 (провадження N 14-730цс19) зазначено, що "відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону N 3551-XII.
Таким чином, враховуючи предмет, підстави заяви та зважаючи на те, що дана справа не стосується захисту прав учасника бойових дій (прирівняної до нього особи) в розрізі положень ст.ст. 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судових витрат на підставі п.13 ст.5 Закону України "Про судовий збір". При цьому, інших підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, матеріали позовної заяви не містять.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір в розмірі встановленому цим законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3028 гривень.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду фізичною особою заяви про розірвання шлюбу, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подачі позову до суду становить 1211,20 грн.
Таким чином, в порушення вказаної норми, ні позивачем, ні його представником до позовної заяви не долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн., а також не долучено належних доказів, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.
Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Залишення заяви без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 294, 311 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків заяви - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали,
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/1706
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області Оборонова І.В.