Справа № 557/1868/25
Провадження № 1-кс/557/280/2025
31 жовтня 2025 року селище Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
особи, щодо якої вирішується клопотання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гоща клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №5 Рівненського РУП Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181080000207 від 13.10.2025, щодо підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця c. Бугрин, Рівненського району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, працівника КП «Бугринський добробут», раніше не судимого,
якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 126-1 КК України,
Слідчий слідчого відділення ВП №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування, вказує, що в період часу з 25 березня 2025 року по 12 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення систематичного домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, цілеспрямовано, в порушення вимог ст.28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та ст.55 Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу і з цими явищами», систематично вчиняв психологічне насильство щодо особи, з якою ОСОБА_4 перебуває у сімейних відносинах, в розумінні п. 3 ч. 1ст. 1, п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», щодо своєї дружини ОСОБА_6 , з якою він спільно проживає за адресою: АДРЕСА_1 та має спільний побут. Вказане призвело до втрати ОСОБА_6 повноцінного сну та відпочинку, негативних переживань, емоційної напруженості та невпевненості, розладу здоров'я, що викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку, нездатність захистити себе, позбавлення ресурсів, необхідних для належного добробуту, та загального погіршення якості життя потерпілої.
Так, 25 березня 2025 року, об 11 год. 15 хв., перебуваючи в АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_6 , а саме ображав нецензурною лексикою, образливо чіплявся, шарпав за одяг, внаслідок чого було завдано шкоди психологічному здоров'ю потерпілої.
За вищевказаним фактом ОСОБА_4 29.04.2025 постановою Гощанського районного суду Рівненської області притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 15 вересня 2025 року, о 17 годині 50 хвилин, на АДРЕСА_1 словесно ображав, чіплявся та шарпав за одяг свою дружину ОСОБА_6 , вчинивши такими своїми умисними діями психологічного характеру домашнє насильство, внаслідок чого було завдано шкоди психологічному здоров'ю потерпілої.
За вищевказаним фактом ОСОБА_4 1 жовтня 2025 року постановою Гощанського районного суду Рівненської області притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на вчинення систематичного домашнього насильства, 12 жовтня 2025 року, приблизно о 15 год. 00 хв, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем проживання в АДРЕСА_1 , діючи умисно та з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, на ґрунті неприязних відносин, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_6 , з якою перебуває у сімейних відносинах, в розумінні п. 3 ч. 1ст. 1, п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а саме ображав, кричав, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та тим, що вижене потерпілу з будинку, що завдало шкоди її психічному здоров'ю, та загалом викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну напруженість та невпевненість, нездатність захистити себе, завдало шкоди її психічному здоров'ю та погіршило якість її життя, зокрема втрати повноцінного сну, відпочинку та негативних переживань, що завдало шкоди її психічному здоров'ю.
Відомості за даним фактом 13 жовтня 2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181080000207, правова кваліфікація кримінального правопорушення ст. 126-1 КК України, а саме домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства.
30 жовтня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Під час проведення досудового розслідування встановлено фактичні дані та здобуто достатні докази, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначає, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
А тому, беручи до уваги вказані факти вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, що є необхідним для того, щоб забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та вчиняти інші кримінальні правопорушення так, як даний запобіжний захід відповідає вище переліченим ризикам та забезпечить своєчасне з'явлення його до слідчого, а в подальшому суду, на виклики для проведення слідчих й інших процесуальних дій.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити з урахуванням підстав, зазначених у змісті клопотання.
ОСОБА_4 проти обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання не заперечував.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час судового розгляду клопотання встановлено, що слідчим відділенням ВП №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025181080000207 від 13.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
За наявністю достатніх підстав 30 жовтня 2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 16.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 20.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.10.2025; поясненням ОСОБА_4 від 13.10.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 30.10.2025; іншими матеріалами кримінального провадження.
В обґрунтування підозри слідчий і прокурор посилаються на зібрані докази, перелік яких наведено в даному клопотанні.
Також вказують на наявність в діях ОСОБА_4 ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від органу досудового розслідування та суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного (обвинуваченого) зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
Таким чином, особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом, який полягає в обмеженні права підозрюваного, обвинуваченого на свободу пересування, вибір місця проживання (перебування), забезпеченні виконання покладених на нього процесуальних та інших, визначених законом і зазначених в особистому зобов'язанні, обов'язків.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Щодо визначення обґрунтованості підозри, слідчий суддя приймає до уваги п. 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, де «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. І такі докази мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночними поняттями.
З огляду на досліджені матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що прокурором дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінальних правопорушень, що виправдовує необхідність подальшого розслідування в цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
Крім того, слідчий суддя враховує процесуальну позицію підозрюваного, який погодився із вимогами клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, а тому, виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, та оцінивши обставини визначені ст. 178 КПК України, приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176 - 179, 184, 193, 194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бугрин, Рівненського району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч.5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці:
1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, за першою вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;
4) утримуватися від спілкування із потерпілою у кримінальному провадженні ОСОБА_6 ;
5) заборонити листування, телефонні переговори з особою, яка постраждала від домашнього насильства, а саме з потерпілою ОСОБА_6 , інші контакти через засоби зв'язку чи електронні комунікації особисто або через третіх осіб.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначити дату закінчення дії даної ухвали - 29.12.2025 року включно.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, а під час перебування справи у провадженні суду - на прокурора. Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_4 під розпис копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1