Провадження № 1-кп/557/160/2025
Справа № 557/1780/25
31 жовтня 2025 року селище Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження №12025181080000183 від 15 вересня 2025 року,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Туманська Рута Козелецького району Чернігівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого трактористом ТОВ "Дедденс Агро", з середньою спеціальною освітою, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща зазначене кримінальне провадження,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
ОСОБА_3 протягом тривалого часу, умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, систематично вчиняє психологічне насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 .
Зокрема, 25 жовтня 2024 року, приблизно о 10 год 33 хв, в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_6 , що не завдало фізичного болю та не спричинило тілесних ушкоджень, а саме: образливо чіплявся, погрожував, в наслідок чого було завдано шкоди психологічному здоров?ю потерпілої
За вищевказаним фактом ОСОБА_3 02 грудня 2024 року постановою Гощанського районного суду Рівненської області притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім цього, 15 квітня 2025 року о 17 год 00 хв в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 вчинив насильство у сім?ї, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_6 , що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, а саме: ображав її, голосно кричав, ображав нецензурною лайкою, чим завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої. Своїми діями вчинив правопорушення повторно протягом року.
За вищевказаним фактом ОСОБА_3 15 липня 2025 року постановою Гощанського районного суду Рівненської області притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 14 вересня 2025 року, приблизно о 10 год 45 хв, перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_6 , а саме: словесно погрожував фізичною розправою, ображав нецензурною лайкою, шарпав за одяг, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, - вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_6 , що призвело до психологічних та фізичних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи.
Показання обвинуваченого та обґрунтування недоцільності дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 ствердив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в обвинувальному акті, беззастережно визнає свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення та розкаюється у вчиненому. Вказав, що дійсно мали місце зазначені в обвинувальному акті факти психологічного насильства з його сторони відносно колишньої дружини ОСОБА_6 , за що неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності. У судовому засіданні ОСОБА_3 просив вибачення у потерпілої та запевнив, що у подальшому такого не вчинятиме.
Потерпіла ОСОБА_5 не оспорювала фактичних обставин, встановлених стороною обвинувачення, вважала недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та достатнім обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої. Також потерпіла в судовому засіданні надала показання про те, що є колишньою дружиної обвинуваченого та про те, що останній протягом тривалого періоду через вживання алкогольних напоїв вчиняє відносно неї психологічне насильство, у зв'язку з чим вона неодноразово викликала працівників поліції. При призначенні покарання поклалась на розсуд суду.
Прокурор, вказуючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, фактичні обставини ним та іншими учасниками не оспорюються, просила визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої, а також дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Після з'ясування чи правильно розуміє обвинувачений та потерпіла зміст фактичних обставин, враховуючи, що сумнівів у добровільності їх позицій немає та, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку, суд розглянув справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за правилами, передбаченими даною нормою.
На підставі вище наведеного, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу та дослідивши матеріали кримінального провадження в частині характеризуючих обвинуваченого матеріалів, прийшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.
Суд вважає, що дії ОСОБА_3 у вчиненні домашнього насильства - вірно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, оскільки він умисно систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , що призвело до психологічних та фізичних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений після останнього конфлікту з потерпілою не вчиняв будь-яких дій для досягнення примирення з нею, вибачився за вчинене лише у судовому засіданні.
Вказані дії обвинуваченого, на думку суду, не свідчать про його щире каяття, як обставину, що пом'якшує покарання, про що зазначено в обвинувальному акті та про що у судовому засіданні ствердив обвинувачений.
Разом з тим, прибуття на виклик слідчого та суду, свідчить про добросовісне ставлення та виконання обвинуваченим його обов'язку, як підозрюваного чи обвинуваченого, прибувати на виклики до слідчого та суду, а отже і про сприяння у з'ясуванні всіх обставин кримінального провадження.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченго у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Водночас, суд не визнає як обставину, що обтяжує покарання, таку обставину, зазначену в обвинувальному акті, як вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя, оскільки така є кваліфікуючою ознакою інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення і додаткового визначення як обтяжуюча обставина не потребує.
Мотиви призначення покарання
У ході вирішення питання про призначення покарання суд, зважаючи на положення ст.ст. 50, 65 КК України, бере до уваги, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який раніше є несудимим, має постійне місце роботи та проживання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, водночас перебуває на обліку у лікаря нарколога, відсутність негативних характеристик за місцем проживання, наявність обставини, що пом'якшує покарання, та відсутність обставин, що таке покарання обтяжують.
З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід обрати покарання за ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду у межах мінімального строку, визначеного для даного виду покарання.
На думку суду, саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий тягар для обвинуваченого, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства вимогам захисту основоположних прав особи». Суд вважає, що саме застосування в даному випадку наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції обвинуваченого від суспільства змусить останнього усвідомити необхідність правомірної поведінки. Підстав сприймати таке покарання явно несправедливим суд не вбачає.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: направлення для проходження програми для кривдників. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Отже, враховуючи, що протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_3 пов'язані з вчиненням домашнього насильства стосовно його колишньої дружини, а також те, що такі є систематичними, суд згідно п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід у виді направлення його для проходження програми для кривдників.
Суд вважає, що такий обмежувальний захід буде сприяти виправленню обвинуваченого, покращенню психічного здоров'я потерпілої.
Підстав для призначення покарання у виді громадських робіт, обмеження волі чи позбавлення волі суд не встановив.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Відносно ОСОБА_3 в межах даного кримінального провадження під час досудового розслідування був обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків до 14 грудня 2025 року включно.
Суд ухвалює рішення в порядку, визначеному в ст.ст. 368-380 КПК України, який зобов'язує серед іншого вирішити питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили. Беручи до уваги мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка передбачає досягнення дієвості провадження (ст. 131 КПК України), суд вважає необхідним залишити обраний обвинуваченій запобіжний захід до набрання вироком законної сили, що забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі п.п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Виконання покарання у виді пробаційного нагляду покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого - Рівненський районний сектор №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області».
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Застосувати до ОСОБА_3 на строк три місяці обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, та направити його для проходження програми для кривдників. Організацію, забезпечення проходження ОСОБА_3 програми для кривдників та контроль за виконанням ним програми для кривдників покласти на Гощанську селищну раду Рівненської області.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченe та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1