єдиний унікальний номер справи 546/904/25
номер провадження 2/546/643/25
31 жовтня 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., відповідачки ОСОБА_1 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
У вересні 2025 року до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що між відповідачкою та ТОВ «Бізнес Позика» 03 березня 2024 року було укладено договір № 491777-КС-001 про надання кредиту (далі - Договір). Договір підписано електронним підписом позичальника. Умовами Договору було передбачено, що сума кредиту становить 10000,00 грн зі сплатою процентів за кожен день користування кредитом. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного Договору. Однак ОСОБА_2 не виконувала належним чином умови Договору, у зв'язку з чим станом на 04 вересня 2025 року у відповідачки виникла заборгованість в сумі 24346,66 грн, яка є заборгованістю за процентами.
Посилаючись на вищезазначені обставини, представниця позивача Дармограй Анастасія Тимофіївна просить стягнути з відповідачки заборгованість, оскільки своє зобов'язання за договором вона не виконала. Також, представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати у виді судового збору.
Ухвалою судді від 16 вересня 2025 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, призначене судове засідання на 31 жовтня 2025 року та зобов'язано АТ «Універсал Банк» подати до суду докази.
У судове засідання представниця позивача не з'явилася, у позовній заяві просила розглядати справу за відсутності їх представника (а.с. 2-11).
Відповідачка ОСОБА_2 уточнила, що наразі її прізвище - ОСОБА_3 . З приводу позову зазначила, що у листопаді 2024 року погасила тіло кредиту. Вона намагалася домовитися з позивачем про погашення заборгованості за кредитним договором по відсоткам декількома платежами, однак це їй не вдалося. Загалом позов визнала, проте зазначила, що наразі коштів на погашення заборгованості у повному обсязі вона не має.
Суд, заслухавши відповідачку, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.
Фактичні обставини справи, установлені судом
Судом установлено, що 03 березня 2024 року ОСОБА_2 у Прийнятті (акцепті) пропозиції (оферті) укласти Договір № 491777-КС-001 про надання кредиту були зазначені її реквізити, а саме: номер електронного платіжного засобу - НОМЕР_1 та номер телефону - НОМЕР_2 . Даний акцепт підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0433 (а.с. 30-34).
Також 03 березня 2024 року ОСОБА_2 підписала договір № 491777-КС-001 про надання кредиту (далі - Договір) (а.с. 20-24). Вказаний Договір було підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора UA-0433.
Відповідно до пункту 2.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Строк, на який надається Кредит - 24 тижні (пункт 2.3. Договору). Термін дії Договору - до 18 серпня 2024 року (п. 2.7. Договору).
Згідно з пунктом 2.4. Договору Стандартна процентна ставка за Кредитом: 2,00% у день та є фіксованою. Знижена процентна ставка за Кредитом: 1,15288411 та є фіксованою. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.
Відповідно до пункту 3.1. Договору кредитодавець зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення Договору надати Позичальнику Кредит в сумі вказаній в п. 2.1. Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 Договору.
Пунктом 7.10. Договору визначено, що технологія (порядок) укладання Договору: Договір укладається з використанням ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом пропозиції укласти Договір (оферти) Кредитодавцем та її прийняття (акцептування) Позичальником. Договір укладається в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, а також іншими нормативно-правовими актами законодавства в Україні.
У розділі 8 Договору «Реквізити та підписи сторін» зазначено номер електронного платіжного засобу позичальниці ОСОБА_2 : НОМЕР_1 та номер телефону - НОМЕР_2 .
Також 03 березня 2024 року відповідачка підписала Паспорт споживчого кредиту електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора UA-0345 (а.с. 17-19).
Крім того, до позову було додано Правила надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (а.с. 39-48). Вказані правила не містять підпису відповідачки.
Відповідно до листа АТ «Універсал Банк» від 09 жовтня 2025 року на ім'я ОСОБА_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 (а.с. 72).
До вищевказаного листа АТ «Універсал Банк» додало виписку по про рух коштів по картці ОСОБА_2 (а.с. 71-78). Із зазначеної виписки, сформованої АТ «Універсал Банк», установлено, що 03 березня 2024 року ОСОБА_2 були зараховані кошти в сумі 10000,00 грн.
Також у інформаційній довідці ТОВ «ПрофітГід» зазначено, що 03 березня 2024 року о 11 год 38 хв 07 с на картку № НОМЕР_1 було проведено трансакцію перерахування коштів в сумі 10000,00 грн за кредитним договором № 491777-КС-001 від 03 березня 2024 року (а.с. 38).
Згідно з довідкою про стан заборгованості та розрахунку заборгованості, сформованих ТОВ «Бізнес Позика», у ОСОБА_2 виникла заборгованість за кредитним договором № 491777-КС-001 в сумі 24346,66 грн, яка є заборгованостю за процентами (а.с. 12-15, 16).
Також з наданої ОСОБА_1 квитанції установлено, що 06 листопада 2024 року о 10 год. 25 хв. відповідачкою було здійснено погашення заборгованості на суму 10000,00 грн (а.с. 83).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частини перша та друга статті 1046 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Факт укладення такого договору належним чином підтверджено доказами, наявними у матеріалах справи та не заперечувався відповідачкою.
Отже, суд вважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договору саме відповідачкою та отримання ним кредитних коштів в сумі 10000,00 грн.
Щодо стягнення процентів за кредитним договором суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частинами першою та другою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Надана відповідачкою копія квитанції про погашення 06 листопада 2024 року заборгованості в сумі 10000,00 грн жодним чином не спростовує доводи сторони позивача про стягнення заборгованості. З наданого ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» розрахунку заборгованості вбачається, що 06 листопада 2024 року відповідачкою були внесені кошти в сумі 10000,00 грн на погашення заборгованості за Договором, з яких: 9947,47 грн - повністю погашено заборгованість по тілу кредиту та 52,53 грн - частково погашена заборгованість за нарахованими процентами.
Отже, відповідачка повністю погасила заборгованість за тілом кредиту, однак належним чином не виконувала своє зобов'язання щодо погашення заборгованості за нарахованими процентами.
Частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відповідно до пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Кредитний договір було укладено 03 березня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п'ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Суд зазначає, що за період з 03 березня 2024 року по 21 квітня 2024 року включно правомірно були нараховані проценти за процентною ставкою 1,15288411 в сумі 5764,50 грн.
Однак з огляду на вищезазначені положення суд доходить висновку про часткову обґрунтованість вимоги позивача та стягнення з відповідачки заборгованості за процентами за користування кредитом з розрахунку диференційованого розміру денної процентної ставки:
10000,00 грн х 1,50% х днів (за період з 22 квітня 2024 року по 23 квітня 2024 року) = 300,00 грн;
9947,47 грн х 1,50% х 118 днів (за період з 24 квітня 2024 року по 18 серпня 2025 року) = 17457,57 грн.
Тобто, з урахуванням диференційованого розміру процентної ставки позивач міг нарахувати проценти в сумі 23522,07 грн (5764,50 грн + 300,00 грн + 17457,57 грн).
Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості відповідачка внесла на погашення заборгованості за процентами: 18.03.2024 - 1729,35 грн, 31.03.2024 - 1614,06 грн, 23.04.2024 - 1644,06 грн, 06.11.2024 - 52,53 грн, що у сумі становить 5040,00 грн.
Отже, вимога позову про стягнення процентів підлягає частковому задоволенню на суму 18482,07 грн (23522,07 грн - 5040,00 грн).
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд установив, що у відповідачки утворилась заборгованість за договором № 491777-КС-001 від 03 березня 2024 року за нарахованими процентами в сумі 18482,07 грн.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції № 13312 від 09 вересня 2025 року установлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2422,00 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 62).
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на суму 18482,07 грн, тобто 75,91 % від суми позову з відповідачки підлягають до стягнення судові витрати в розмірі 1838,84 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 83, 128, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 491777-КС-001 від 03 березня 2024 року за нарахованими процентами в сумі 18482 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 00 копійок.
У іншій частині позовних вимог щодо нарахованих процентів відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 1838 (одна тисяча вісімсот тридцять вісім) гривень 84 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», юридична адреса: б-р Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи - 41084239.
Представниця позивача - Дармограй Анастасія Тимофіївна, адреса: б-р Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Відповідачка - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Повне рішення складено 31 жовтня 2025 року.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 268 ЦПК України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Копію повного рішення вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні.
Суддя Ю.В. Зіненко