єдиний унікальний номер справи 546/945/25
номер провадження 3/546/334/25
31 жовтня 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Зіненка Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 (згідно з постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15 липня 2025 року), до адміністративної відповідальності притягався:
- 15 липня 2025 року постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами;
- 11 вересня 2025 року Сектором поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області за ч. 4 ст. 126 КУпАП у виді штрафу,
за ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
установив:
12 вересня 2025 року о 21 годині 10 хвилин по вул. Полтавська, 51 у місті Решетилівка Полтавського району Полтавської області ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинене повторно протягом року - 11 вересня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1. а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Також 12 вересня 2025 року о 21 годині 10 хвилин по вул. Полтавська, 51 у місті Решетилівка Полтавського району Полтавської області ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Правопорушення вчинене повторно протягом року - 15 липня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Постановою суду від 24 вересня 2025 року об'єднані в одне провадження адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП та призначене судове засідання на 31 жовтня 2025 року.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. У письмових клопотаннях, доданих до адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 просив розглядати справу без його участі, свою вину у вчинених правопорушеннях, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, визнає повністю (а.с. 13, 29).
Направлена ОСОБА_1 повістка повернулася до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 35).
Суд зазначає, що судова повістка направлялася на адресу місця проживання ОСОБА_1 , яка вказана у власноручно написаних ОСОБА_1 письмових заявах та протоколах про адміністративні правопорушення, де міститься підпис ОСОБА_1 про ознайомлення його з розглядом справи у Решетилівському районному суді Полтавської області. Крім того, у протоколах про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 своїми підписами підтвердив, що внесені про нього дані правильні (а.с. 1, 18).
Отже, ОСОБА_1 було відомо про розгляд справи саме в Решетилівському районному суді, тому про дату, час та місце проведення судового засідання він повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до положень частини 2 статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за статтями 126 та 130 КУпАП не є обов'язковою. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу з огляду на положення ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступних висновків.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
На підтвердження вини ОСОБА_1 органом, який ініціював притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, було надано наступні докази:
протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452120 від 12 вересня 2025 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, в якому зафіксовані дата, час, місце та суть вчиненого правопорушення (а.с. 18);
копію постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15 липня 2025 року, яка набрала законної сили 28 липня 2025 року, з Єдиного державного реєстру судових рішень. Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік (а.с. 20-24);
копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5699664. Згідно з вказаною постановою 11 вересня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20400,00 грн (а.с. 25);
DVD-диск із відеофайлами порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху (а.с. 30). Так, на відеофайлі «L_20250912211019_53» зафіксовано факт руху транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_2 , який у подальшому працівники поліції зупинили з допомогою проблискових маячків. З відеофайлу «0000000_000000_20250912210847_0262» установлено, що транспортним засобом керував ОСОБА_1 , який повідомив, що він не отримував посвідчення водія. Факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечував.
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Норми статті 280 КУпАП визначають обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також згідно з положеннями п. 2.1.а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 9 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Диспозиція ч. 4 ст. 126 КУпАП встановлює юридичну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Як було зазначено, постановою серії ЕНА № 5699664 від 11 вересня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с. 25). Копію даної постанови ОСОБА_1 отримав, що підтверджується його підписом у п. 9 постанови серії ЕНА № 5699664 від 11 вересня 2025 року.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Отже, на момент керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме 12 вересня 2025 року, постанова серії ЕНА № 5699664 від 11 вересня 2025 року набрала законної сили.Крім того, на момент вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, яке розглядається судом в рамках даного судового провадження, ОСОБА_1 було відомо про позбавлення його права керування транспортними засобами, що зокрема зафіксовано на відеозаписах з нагрудної камери поліцейського.
Ураховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Також на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, органом, який ініціював притягнення особи до адміністративної відповідальності, було надано наступні докази:
протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452105, в якому зазначені обставини керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с. 1);
направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду (а.с. 3);
акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що від огляду ОСОБА_1 відмовився (а.с. 4);
копію постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15 липня 2025 року, яка набрала законної сили 28 липня 2025 року, з Єдиного державного реєстру судових рішень. Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік (а.с. 5-9);
DVD-диск із відеофайлами порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху (а.с. 30). Так, на відеофайлі «L_20250912211019_53» зафіксовано факт руху транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_2 , який у подальшому працівники поліції зупинили з допомогою проблискових маячків. З відеофайлу «0000000_000000_20250912210847_0262» установлено, що транспортним засобом керував ОСОБА_1 , якому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці із застосуванням спеціальних технічних засобів чи в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповів відмовою. Також повідомив працівникам поліції, що вживав алкогольні напої. Щодо факту керування не заперечував, будь-яких зауважень не висловлював (а.с. 14).
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, судом було встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів.
Згідно з пунктами 6 та 7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 266 КУпАП).
Положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП установлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Таким чином, положеннями ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та п. 6, 7 розділу І Інструкції, які є аналогічними за змістом, встановлено порядок проходження водієм огляду на стан сп'яніння. Даними нормами передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів та може бути проведений у закладі охорони здоров'я у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП установлює юридичну відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 130 КУпАП, є повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Як було установлено судом, постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15 липня 2025 року, яка набрала законної сили 28 липня 2025 року, ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Даною постановою було накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік (а.с. 5-9).
Таким чином, судом установлено, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи вид стягнення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не установлено.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Щодо покарання за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Санкцією частини 5 статті 126 КУпАП передбачено стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
У довідках СПД № 1 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 18 вересня 2025 року зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував (а.с. 10, 27).
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до пункту 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала та не можна застосовувати оплатне вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Таким чином, у даному випадку неможливо застосувати до ОСОБА_1 вид стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки останній посвідчення водія не мав, тобто не є водієм у розумінні положень Правил дорожнього руху.
Крім того, оскільки транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 належить іншій особі, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу у даному випадку до застосування не підлягає.
Ураховуючи вищевикладене, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відсутності обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів громадян.
Щодо покарання за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Санкцією частини 2 статті 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Як уже було зазначено, у даному випадку неможливо застосувати до ОСОБА_1 вид стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки останній посвідчення водія не мав, тобто не є водієм у розумінні положень Правил дорожнього руху. Крім того було вказано, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 належить іншій особі, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, тому додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу у даному випадку до застосування також не підлягає.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у виді штрафу, що передбачений санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП, без позбавленням права керування транспортними засобами та оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до частини 2 статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Ураховуючи те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП достеменно установлена судом, справа розглядається одним і тим же органом та складом суду, а правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП є більш серйозним, тому стягнення має бути накладене саме в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Саме таке стягнення в повній мірі сприятиме зміцненню законності, запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень та виховання його у дусі точного та неухильного додержання Конституції і законів України.
Положеннями статті 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 605 гривень 60 коп.
Таким чином з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 126, 130 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП, суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок на користь держави.
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок на користь держави.
На підставі ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
Реквізити для сплати штрафу - Отримувач коштів: ГУК Полтав.обл./Полтавська/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA048999980313050149000016001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Реквізити для зарахування судового збору - Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що відповідно до положення частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що згідно частин 1, 2 статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Ю.В. Зіненко