єдиний унікальний номер справи 546/817/25
номер провадження 2/546/582/25
30 жовтня 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Романенко О.О.,
за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 546/817/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, -
18.08.2025 позивачка звернулась до суду із вищевказаним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини з усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Окрім цього стягнути з відповідача на її користь, аліменти на її утримання, як дружини, у розмірі 1/6 частини від усіх видів його доходу (заробітку), починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.09.2023 позивачка та відповідач уклали шлюб, який зареєстровали у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складено актовий запис № 172, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час дитина проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні, відповідач жодної матеріальної допомоги не надає. Окрім цього, на даний час позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, джерел доходу, крім соціальних виплат по догляду за дитиною та державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю не має, у зв'язку із чим вважає, що відповідач, як працездатний та маючий дохід, зобов'язаний сплачувати аліменти на її утримання та утримання їхніх дітей.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 18.08.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.
У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 18.08.2025 направлено запити до органу реєстрації з метою з'ясування зареєстрованих місць проживання сторін та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповіді на які отримано 21.08.2025 та 26.08.2025.
Ухвалою судді від 28.08.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено проведення першого судового засідання на 09:30 год 06.10.2025.
25.09.2025 на електронну пошту суду від ОСОБА_2 надійшло повідомлення відповідно до якого він просить суд відхилити позовну заяву ОСОБА_1 щодо стягнення аліментів, оскільки він знаходиться в ЗСУ (а.с. 26).
У судові засідання 06.10.2025 та 30.10.2025 сторони не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
У судові засідання 06.10.2025 та 30.10.2025, позивачка не з'явилася, про час, дату і місце розгляду справи, повідомлена належним чином, шляхом направлення конвертів з повістками за встановленим місцем реєстрації особи, повістки отримала 25.08.2025 та 02.09.2025 особисто, про що свідчать її підписи на рекомендованих поштових повідомленнях (а.с. 22, 24).
02.09.2025 до Решетилівського районного суду Полтавської області, надійшло клопотання позивачки ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та прохала їх задовольнити у повному обсязі, а також зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 23).
Відповідач у судові засідання 06.10.2025 та 30.10.2025 не з'явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи, повідомлений належним чином, шляхом направлення конвертів з повістками за встановленим місцем реєстрації особи. 05.09.2025 та 15.10.2025 до суду повернулися конверти надіслані на ім'я ОСОБА_2 з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 25, 33).
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також повідомлення про судовий розгляд 30.10.2025 здійснено шляхом оголошення про виклик ОСОБА_2 на веб-сайті Судова влада України (а.с. 31).
У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не надав заперечень проти зазначених у позові обставин.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з'явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим, враховуючи письмову згоду представника позивача, на підставі ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 30.10.2025 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.09.2023 сторони уклади шлюб, який зареєстрували у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 172, що підтверджується копією повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.09.2024 (а.с. 6).
Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 14.03.2024 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 7).
З довідки виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області від 14.08.2025 № 10-09.3/893 вбачається, що малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із позивачкою (а.с. 9).
Згідно довідки № 597 від 14.08.2025, виданої Управлінням соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по червень 2025 року отримала щомісячну державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю на загальну суму 14166,00 грн та щомісячну допомогу при народженні дитини на загальну суму 5160,00 грн (а.с. 8).
Спір щодо визначення місця проживання дитини на момент розгляду даної справи між сторонами відсутній.
Судом також встановлено, що діти перебувають на повному матеріальному утриманні позивачки. Відповідач не бере участі у витратах, пов'язаних з утриманням дітей. Відповідач інших утриманців не має, не є інвалідом, є працездатним, має стабільний дохід.
Спір у справі виник із сімейних правовідносин та його вирішення регулюється нормами сімейного законодавства.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.
Згідно з ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, а проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до положень ст. ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789XІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 182 СК визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно зі ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батьків, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Як встановлено судом, малолітні діти, батьками яких є сторони у справі перебувають на повному матеріальному утриманні позивачки. Відповідач не бере участі у витратах, пов'язаних з утриманням дітей, а добровільна допомога не носить постійного характеру, тобто не виконує обов'язку щодо утримання своїх малолітніх дітей, встановленого ст. 180 СК України.
З огляду на зазначене, враховуючи матеріальний стан позивачки, зважаючи на матеріальний стан відповідача, який є здоровим, працездатним, позовні вимоги визнає у повному обсязі, суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу (заробітку) відповідача, починаючи з дня пред'явлення даного позову до суду, тобто з до досягнення дитиною повноліття.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на користь позивачки, як на матір з якою проживає дитина, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Згідно з ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 79 СК України аліменти на утримання одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Таким чином, враховуючи, що малолітній син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не досяг трирічного віку, батьком якого є відповідач, проживає разом із позивачкою, відповідач ухиляється від добровільних витрат, пов'язаних з утриманням дружини, хоча має таку можливість, відповідач не спростував даних обставин у встановленому процесуальним законом порядку, та зважаючи на те, що відповідно до вимог закону дружина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, суд знаходить обґрунтованими вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на її утримання.
Разом з цим суд зазначає, що служба ОСОБА_2 в ЗСУ не є підставою для відмови в задоволенні позову.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, позивачку звільнено від сплати судового збору за пред'явлення позову про стягнення аліментів, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь держави з розрахунком ставки судового збору, чинної на день пред'явлення позову - 18.08.2025, що становить 1211,20 грн.
Так, при поданні даного позову, судовий збір повинен був бути сплачений у розмірі 2422,40 грн за дві вимоги майнового характеру.
Враховуючи норми ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», на користь держави з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2422,40 грн (1211,20 х 2 = 2422,40).
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 75, 79, 84,180, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та утримання дружини до досягнення дитиною трьох років - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.08.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 18.08.2025 до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Повний текст рішення складено 30.10.2025.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_4 , електрона пошта та електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС відсутні;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , телефон: НОМЕР_6 , електрона пошта та електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС відсутні.
Суддя О.О. Романенко