Справа № Справа № 530/1448/25
Номер провадження 2/530/702/25
30.10.2025 Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Ситник О.В. за участю секретаря Бедюх Н.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Зіньків Полтавської області, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 23.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) № 23.11.2024-100002147. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачеві кредит у розмірі 8000,00 грн., строком на 140 днів, дата повернення (виплати) кредиту - 11.04.2025 року. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 24800 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 8000 грн., заборгованості по процентах у розмірі 11200 грн., комісії - 1600 грн, неустойки - 4000 грн. В зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся з позовом до суду і просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 23.11.2024-100002147 від 23.11.2024 року у розмірі 24800 грн.
Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 01.08.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача ТОВ “Споживчий центр» у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності представника та у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомленася належним чином ( а.с.37), відзив на позов не надала.
Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд вирішив можливим розглянути справу у спрощеному позовному провадженні за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у справі доказів.
З матеріалів справи, наявних у ній доказів, суд приходить до переконання, що позов необхідно задовольнити у повному обсязі, з наступних підстав.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Судом встановлено, що 23.11.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 23.11.2024-100002147 шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору ( а.с.15-21). ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3000,00 грн. отримала, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія повідомлення про перерахування коштів а.с.14).
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 24800 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 8000 грн., заборгованості по процентах у розмірі 11200 грн., комісії - 1600 грн, неустойки - 4000 грн. ( а.с. 11).
У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконання з настанням цієї події.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надало ОСОБА_1 кредит в сумі 8000,00 грн, що підтверджується повідомлення про перерахування коштів № 150-1607 від 16.07.2024 року (а.с.14). У порушення умов кредитного договору свої зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором від 23.11.2024 року своєчасно не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 24800 грн. Такий розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками. Суд приймає до уваги розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 , по кредитному договору № 23.11.2024-100002147, оскільки він узгоджується з матеріалами справи і їм не суперечить. Відповідач ОСОБА_1 не виконує умови договору від 23.11.2024 року, добровільно не сплачує суму заборгованості по кредитному договору та процентах за користування ним, тому при таких обставинах у суду є підстави для задоволення позовних вимог. Заяв про застосування строку позовної давності до суду не надходило.
Позивачем по справі було понесено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп. (а.с.1). Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 527, 530, 549, 551, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст.12,13,19, 81, 210, 247, 258-259, 263-268,274-279,280,279,354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вулиця Саксаганського,133А, ЄДРПОУ 37356833 заборгованість за кредитним договором № 23.11.2024-100002147 від 23.11.2024 року у розмірі - 24800 (двадцять чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вулиця Саксаганського,133А, ЄДРПОУ 37356833 судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяО. В. Ситник