Справа № 524/3709/20
Провадження № 1-кп/524/38/25
30 жовтня 2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області
у складі колегії суддів: головуючого судді: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4
за участю прокурора: ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
обвинуваченого: ОСОБА_8
потерпілої ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170090001371 від 21.04.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, татарина, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, військовозобов'язаного, раніше не судимого в порядку ст.89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України,-
21 квітня 2020 року приблизно о 14 год. 30 хв., більш точного часу органами досудового розслідування та судом не встановлено, ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою : Полтавська область , м. Кременчук, проїзд Арсенальний , будинок № 5, у якому розташований магазин «Продукти», увійшов до приміщення даного магазину , де побачив потерпілу ОСОБА_9 ,яка знаходилась за торговим прилавком , маючи умисел на скоєння розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, ОСОБА_8 проник за торговий прилавок , де знаходилась потерпіла ОСОБА_9 та наніс останній удар кулаком руки в область нижньої щелепи зліва , від чого потерпіла ОСОБА_9 втратила рівновагу та впала на підлогу,в результаті чого згідно висновку експерта №310 від 27.04.2020 року у потерпілої ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу в потиличній ділянці голови, синця в ділянці нижньої щелепи зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.Після цього , ОСОБА_8 продовжуючи свої протиправні дії , дістав з кишені свого одягу предмет ззовні схожий на ніж та приставив до шиї потерпілої ОСОБА_9 з правого боку, а лівою рукою взяв її за волосся та почав погрожувати їй у застосуванні даного предмету, вказавши що заріже її та потягнув потерпілу ОСОБА_9 до каси магазину,яка знаходилась в шухляді торгового прилавку , при цьому ОСОБА_8 тримав предмет ззовні схожий на ніж біля шиї потерпілої ОСОБА_9 , потім почав лівою рукою відчиняти шухляди торгового прилавку, звідки діставши жіночу сумочку відчинив її та заволодів грошовими коштами у сумі 5800 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_9 , чим завдав останній матеріальної шкоди на вищевказану суму . З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд .
Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, від дачі показань по справі відмовився, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті та на питання суду пояснив, що він з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ст. 187 ч.3 КК України , яке він вчинив та з датою, часом, місцем і способом вчиненого кримінального правоворушення, що зазначені в обвинувальному акті згоден. Потерпілій ОСОБА_9 шкоду він відшкодував в повному обсязі, попросив вибачення у потерпілої ОСОБА_9 . Знаходячись в місцях позбавлення волі , зробив для себе висновки , встав на шлях виправлення , що більше не скоїть кримінальних правопорушень. Просить його суворо не карати, у скоєному щиро кається.
Крім того вина обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні 05.08.2020 року пояснила, що раніше обвинуваченого ОСОБА_8 бачила декілька разів. В 2020 році, більш точної дати вона не пам'ятає, вона на роботі, в магазині "Продукти" , розташованого за адресою: м.Кременчук, проїзд Арсенальний, буд.5, підміняла дівчину, іншу продавчиню. Коли вона викладала цигарки на вітрині, яка знаходиться за торговим за прилавком, тобто в місці, куди вхід стороннім особам заборонено , почула, як швидко йшов чоловік, вона підвелась, побачила як чоловік потягнувся рукою в сторону вітрини, де стояли пляшки із спиртними напоями , лікером , горілкою , тому вона вирішила підійти до нього , щоб відпустити йому товар , який як вона вважала , він хотів придбати , але чоловік , це був обвинувачений ОСОБА_8 , пройшов за торговий прилавок ,через невеликий прохід, де знаходилась вона і наніс її один удар кулаком по обличчю ,в район щелепи зліва, вона впала від удару на підлогу , він схопив її за волосся та демонстрував їй ніж перед обличчям,потім приставив ніж до її горла з правої сторони, почав погрожувати ним і кричати що заріже її. Потім він тягнув її за волосся до торгового прилавку , де знаходилась каса магазину , весь час їй казав "щоб вона швидше рухалась " , під час цього , ОСОБА_8 наніс їй удар кулаком по голові. Обвинувачений ОСОБА_8 не прибираючи руки від її горла, відчинив ящик з касою, але там грошей майже не було, тому він схопив її косметичку , в якій знаходились належні їй гроші в розмірі 5800 грн, і закричав їй , щоб вона не вставала впродовж п'яти хвилин, бо він , якщо вона встане заріже її та почав вибігати з магазину . Вона поповзла до тривожної кнопки та натиснула її та не могла прийти до тями після того , що сталося ,але схопила телефон,щоб викликати поліцію , однак від стресу забула номер телефону поліції. Вона вибігла на вулицю, та зателефонувала ОСОБА_10 , якій повідомила що на неї напали і попросила викликати поліцію. На зустріч їй йшла ОСОБА_11 зі своїм чоловіком, вона запитала подружжя ОСОБА_12 чи не біг їм на зустріч чоловік, на що вони відповіли, що біг чоловік в сторону гаражів. Діями обвинуваченого ОСОБА_8 їй була завдана завдана матеріальна шкода в розмірі 5800 грн, ці гроші були викрадені у неї обвинуваченим ОСОБА_8 . Гроші вона позичила у свого кума на лікування чоловіка, тому пред'явила цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 5800 грн. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн., оскільки після цих подій змінився уклад її життя , вона зазнала значного стресу, втрачала свідомість, не могла нормально спати,в неї сильно боліла голова , боялась залишатись сама в магазині .
В провадження Автозаводського районного суду м.Кременчука 08.10.2025 року надійшла заява від потерпілої ОСОБА_9 в якій вона зазначає, що обвинувачений ОСОБА_8 завдану їй шкоду відшкодував в повному обсязі, претензій матеріального чи морального характеру до нього вона не має, просить суд кримінальне провадження розглянути без її участі, на призначенні суворого покарання не наполягає та не заперечує щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_8 при призначенні покарання вимог ст.69 ч.1 КК України( а.с. 40 "а" т.5 ) .
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ст.349 ч.3 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доказаним у судовому засіданні скоєння обвинуваченим особливо тяжкого злочину та кваліфікує його дії за ст.187 ч.3 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням в інше приміщення. Також , суд вважає , що органами досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ст. 187 ч.3 КК Україн, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням в інше приміщення, оскільки згідно п.22 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності»№10 від 06.11.2009 року зазначено , що під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.
Логіко-граматичне тлумачення формулювання (словосполучення) "розбій, поєднаний з проникненням у приміщення", дає підстави вважати, що під проникненням до будь-якого приміщення слід розуміти: а) фізичне входження, потрапляння до нього з метою заволодіння майном, що знаходиться в ньому; б) доступ до майна, що знаходиться в приміщенні, будь-яким способом (без фізичного входження до нього), який дає змогу заволодіти таким майном, вилучити його із приміщення.
Також можна виділити фізичний і юридичний (психологічний) критерії розуміння поняття "проникнення". Характерними рисами першого є: а) факт входження чи потрапляння у приміщення; б) спосіб, місце, час та обставини (існуючий режим доступу до майна, яке там знаходилось), за яких відбулося входження чи потрапляння у приміщення. Характерними рисами другого є: а) незаконність входження у приміщення (за відсутності в особи права перебувати там, де знаходиться майно, на заволодіння яким спрямовані її дії); б) мета, яку переслідує особа, що вчиняє таке входження, усвідомлення характеру (перебігу) вчинюваного нею суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного проникнення (входження чи потрапляння) у приміщення, передбачення наслідків свого діяння.
Факт входження, потрапляння у приміщення чи поява у ньому іншим способом у поєднанні з іншими зовнішніми поведінковими проявами дають можливість визначити об'єктивну сторону суспільно небезпечного діяння. Із хронології та послідовності цих дій можна з'ясувати, зокрема, чи існували і які саме обмеження в доступі до майна, а також визначити, що, встановлюючи у певний спосіб безперешкодний (вільний) режим доступу до майна, його власник чи володілець не обмежує в цьому нікого, серед них, по суті, й особу, яка входить туди з умислом заволодіти чужим майном і використовує такий доступ як зручні, сприятливі умови для скоєння злочину.
Зовнішній прояв діяння розкриває внутрішній (психічний) процес діяння, окреслює суб'єктивне ставлення особи до вчинюваних нею дій, які в сукупності з іншими обставинами визначають кримінально-правовий зміст суспільно небезпечного діяння.
Ключовим у вирішенні питання про наявність чи відсутність ознаки проникнення при вчиненні розбою є встановлення того, з якою метою особа ввійшла (потрапила) у приміщення. Адже у тому разі, коли особа під впливом свого корисливого мотиву утвердилася в намірі заволодіти чужим майном, вона обирає механізм злочинної поведінки, який включає в себе етапи, зокрема мотивації злочину, цілепокладання, планування посягання, вибір шляхів досягнення цілі, прогнозування ризиків та можливих наслідків тощо. Через сукупність таких дій і суб'єктивне ставлення до них особи, яка їх вчинила, відбувається візуалізація останньої (позиціонування самої себе), тобто проявляються процеси діяння, які недоступні для безпосереднього спостереження.
Виходячи з змістових зовнішніх ознак суспільно небезпечного діяння (об'єктивна сторона злочину) та інтелектуально-вольових (суб'єктивна сторона злочину), можна змоделювати (уявити ситуацію), що у тому разі, коли особа мала намір викрасти конкретне майно з торгової зали крамниці і обрала спосіб заволодіння ним, пов'язаний із формально безперешкодним входженням до приміщення зали, факт потрапляння в приміщення за таких обставин не повинен визнаватися "проникненням" у кримінально-правовому значенні. Коли ж особа задумала викрасти майно у тій же крамниці, але з відокремленої торгової секції (торгівля ювелірними виробами, електронними засобами тощо), яка облаштована в приміщенні крамниці, і потрапляння до зали крамниці не було обмежено часовими рамками чи іншими засобами, то вхід у приміщення крамниці не може визнаватися кримінально караним проникненням, тоді як викрадення майна із приміщення секції, вільний доступ до якої був обмежений, у разі потрапляння туди, має визнаватися незаконним проникненням.
Якщо суб'єкт злочину поставив собі за мету заволодіти майном, певного виду (якості, значення тощо), місце знаходження якого зумовлює вибір конкретного способу посягання, реалізація якого передбачає входження чи потрапляння в приміщення, незважаючи на режим доступу до нього (вільний/заборонений), то фізичне опинення в такому приміщенні з означеною ціллю є незаконним, а з вчиненням наступних дій із застосуванням насильства чи погроз його застосування з метою заволодіння майном має кваліфікуватися як розбій, поєднаний з проникненням у приміщення.
Тому з урахуванням викладеного , враховуючи дії обвинуваченого ОСОБА_8 , які були направлені на напад з метою заволодіння чужим майном , із погрозою застосування насильства , яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої , він проник за торговий прилавок у магазині , куди вхід стороннім особам був заборонений та обмежений і заволодів грошима , які належать потерпілій ОСОБА_9 , тому підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого у суду немає, також така правова позиція знайшла своє відображення у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року (справа №569/1111/16-к) .
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особистість обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, стан здоров'я обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, раніше не судимий в порядку ст.89 КК України, повністю відшкодував шкоду потерпілій, попросив у неї вибачення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст.67 КК України не встановлені.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Наведені приписи закону стосуються призначення, як основного так і додаткового покарання.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст. 69 ч.1 КК України , оскільки він позитивно характеризується за місцем проживання ,у скоєному щиро кається , своїми діями сприяв розкриттю кримінального правопорушення, в повному обсязі відшкодував потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду,потерпіла на призначенні суворого покарання не наполягає, не заперечує проти застосування ст. 69 ч.1 ККК України, обвинувачений раніше не судимий у порядку ст.. 89 КК України , тому з урахуванням викладеного суд вважає , що дані обставини є підставою для призначенння покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті 187 ч.3 КК України у виді 5-ти років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 72 ч.5 КК України зарахувати ОСОБА_8 у строк відбування покарання, строк попереднього ув'язнення , а саме : з 30.04.2020 року по 30.10.2025 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі та вважати таким , що повністю відбув призначене судом покарання.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжений ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 08.10.2025 року відносно ОСОБА_8 скасувати.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно до ч.5 ст. 72 КК України у зв'язку із повним відбуванням покарання з під варти , у залі суду негайно.
Процесуальні витрати по справі пов'язані із проведенням судово-біологічної експертизи в сумі 10635,72 грн., відповідно до ст. 124 КПК України, стягнути з ообвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави.
Речові докази по справі - пластикову пляшку, об'ємом 2 літри "Утрішня роса", яка упакована у картонну коробку та знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області відповідно до ст. 100 КПК України - знищити, окуляри чорного кольору у формі "капель", що належать обвинуваченому ОСОБА_8 , упаковані в сейф-пакет експертної служби №0621524 та знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, відповідно до ст.100 КПК України - повернути обвинуваченому ОСОБА_8 за належністю.
Керуючись ст. ст.349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.187 ч.3 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 ч.1 КК України у виді 5(пяти) років 6( шісти) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна .
На підставі ст. 72 ч.5 КК України зарахувати ОСОБА_8 у строк відбування покарання, строк попереднього ув'язнення , а саме : з 30.04.2020 року по 30.10.2025 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі та вважати таким , що повністю відбув призначене судом покарання..
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжений ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 08.10.2025 року відносно ОСОБА_8 скасувати.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно до ч.5 ст. 72 КК України у зв'язку із повним відбуванням покарання з під варти, у залі суду негайно.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати по справі пов'язані із проведенням судово-біологічної експертизи в сумі 10635,72 грн.
Речові докази по справі - пластикову пляшку, об'ємом 2 літри "Утрішня роса", яка упакована у картонну коробку та знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області відповідно до ст. 100 КПК України - знищити, окуляри чорного кольору у формі "капель", що належать обвинуваченому ОСОБА_8 , упаковані в сейф-пакет експертної служби №0621524 та знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, відповідно до ст.100 КПК України - повернути обвинуваченому ОСОБА_8 за належністю.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду, через Автозаводський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_13
Судді:
ОСОБА_14