Єдиний унікальний номер: 379/1878/25
Провадження № 3/379/945/25
30 жовтня 2025 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін Володимир Іванович, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від відділення поліції № 2 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, не інваліда, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
07.10.2025 близько 01:02 год у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 перебуваючи в п'яному стані вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , в ході чого стукав у двері будинку та ображав нецензурною лайкою внаслідок чого було завдано шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Крім того, 07.10.2025 близько 13:05 год у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 перебуваючи в п'яному стані вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , в ході чого вибив двері будинку та ображав нецензурною лайкою внаслідок чого було завдано шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнав повністю.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення внаслідок зловживанням алкоголем.
Суд, вивчивши матеріали, заслухавши особу яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілу, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким стаття 173-2 КУпАП викладена в новій редакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
За змістом ч. 3 ст. 173-2 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
За положенням ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом матеріалами справ про адміністративне правопорушення, а саме:
відомостями протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД № 968121 від 08.10.2025 та ВАД № 857270 від 08.10.2025;
заявою ОСОБА_2 від 07.10.2025;
письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 07.10.2025 та 08.10.2025;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 08.10.2025;
формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 07.10.2025;
Отже, суддя кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, матеріали, що характеризують особу, яка притягається до відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують її відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями за будь-яке з вчинених правопорушень. В зв'язку з цим матеріали щодо вищевказаних правопорушень були об'єднані в одне провадження.
Згідно із ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Щодо застосування заходів, передбачених ст. 39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, а не обов'язок, оскільки вказана норма, передбачає, що у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Тому, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, зважаючи на особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суддя дійшов висновку про те, що з метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, необхідним і достатнім буде застосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді громадських робіт, без застосування ст. 39-1 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись статтями 33-35, 173-2 ч. 3, 283, 284, 285, 287, 294, 299, 300 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
Матеріали справ № 379/1878/25 (3/379/945/25), № 379/1879/25 (3/379/946/25) об'єднати в одне провадження, присвоївши єдиний унікальний номер 379/1878/25, номер провадження 3/379/945/25.
На підставі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді 40 (сорок) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Реквізити: стягувач - Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код стягувача (за ЄДРПОУ): 26255795, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя:В. І. Зінкін