Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/410/25
Провадження № 2/376/585/2025
24 вересня 2025 року Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Коваленка О.М.,
за участю секретаря - Таранчук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 01.09.2024 він навчається у Київському електромеханічному фаховому коледжі, денної форми навчання, за рахунок коштів фізичних осіб. Термін навчання до 30.06.2027.
Згідно договору №30 КСМ-11к від 30.08.2024, загальна вартість освітньої послуги становить 51 000 гривень, тобто 17 000 гривень за рік навчання.
03.01.2025 позивач став повнолітнім та продовжує навчатися, проживає з матір'ю та перебуває на повному її утриманні, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, яку мати самостійно надати не в змозі.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просить суд стягувати з батька ОСОБА_2 , щомісячно, аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) на його утримання, на час його навчання в Київському електромеханічному фаховому коледжі.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 24.02.2025 відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з повідомлення сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що на позові наполягає та просить розглянути справу у його відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, правом на подання відзиву не скористався. Письмових заяв чи клопотань не надав.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).
Суд, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.09.2024 навчається у Київському електромеханічному фаховому коледжі, денної форми навчання, за рахунок коштів фізичних осіб. Термін навчання до 30.06.2027.
Згідно договору №30 КСМ-11к від 30.08.2024, загальна вартість освітньої послуги становить 51 000 гривень, тобто 17 000 гривень за рік навчання.
ОСОБА_1 , який продовжує навчатися, перебуває на утриманні матері та потребує матеріальної допомоги, однак батько відмовляється надавати кошти на час навчання повнолітнього сина добровільно.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Частиною 1 статті 199 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідач не надав суду доказів наявності у нього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків.
Згідно ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
За змістом статті 199 СК України законодавцем визначено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання.
Даний висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 346/103/17.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дочки/сина суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати (постанова Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №199/9339/16-ц ).
Зазначені докази у сукупності мають взаємний зв'язок, є належними і допустимими у спірних правовідносинах, відповідають вимогам ст. 77-79 ЦПК України і враховуються судом відповідно до ст. 89 ч. 3 ЦПК України.
При визначені розміру аліментів, що мають бути стягнуті, судом приймаються до уваги ті обставини, що відповідач є працездатною особою, тобто має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатися та у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, а тому, з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін та повнолітньої дитини, у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача аліментів на утримання сина у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи з 24.02.2025 та до закінчення навчання 30.06.2027, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду у межах суми аліментів за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави у розмірі 1211,20 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354, 430 ЦПК України, статтями 6, 182, 191, 199, 200, 201 СК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 24.02.2025 і до закінчення навчання у Київському електромеханічному фаховому коледжі, але не довше як до досягнення двадцятитрьохрічного віку.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя О.М. Коваленко