Справа № 373/1825/25
Номер провадження 2/373/1067/25
(заочне)
31 жовтня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області
під головуванням судді Свояка Д.В.,
за участі секретарки судових засідань Герасько К.Г.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю та витрат на професійне навчання.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
Представник позивача звернувся до суду з вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача незаконно одержану допомогу по безробіттю та витрати на професійне навчання в загальному розмірі 2206,51 грн; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.11.2024 за заявою відповідача йому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. 18.02.2025 за заявою відповідача його було направлено на навчання за освітньою програмою «Безпекові виклики в умовах воєнного стану». За період з 02.11.2024 по 31.01.2025 відповідачу було нараховано допомогу по безробіттю у розмірі 21705,25 грн, а також витрачено на його навчання 142,00 грн. Після проведення перевірки достовірності даних та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлено, що перебуваючи на обліку в службі зайнятості як безробітний відповідач з 23.01.2025 працевлаштувався до ПП «СВ Телеком», однак позивача про це не повідомив. Отже, за період з 23.01.2025 по 30.01.2025 відповідач безпідставно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 2064,51 грн та на його навчання за період з 19.02.2025 по 24.02.2025 було витрачено 142,00 грн. Відповідач на вимогу позивача не здійснив добровільне повернення коштів у зазначеному розмірі, що змусило позивача звернутись з позовом до суду.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 23.07.2025 відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.09.2025 у справі призначено судове засідання.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату розгляду справи повідомлені, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
У зв'язку з цим, відповідно до вимог ст.280, 281 ЦПК України, судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи.
Судом встановлено наступні обставини:
Відповідач 01.11.2024 звернувся до позивача із заявами про надання йому статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю, копії заяв додані до позову.
До позову додані копії персональної картки №105424110100007 від 01.11.2024, індивідуального прану працевлаштування безробітного №10542411100013 від 01.11.2024, прав та обов'язків зареєстрованих безробітних, витягу з ПК особи про прийняте рішення.
18.02.2025 відповідач звернувся до позивача із заявою про видачу сертифікату на навчання шляхом підвищення кваліфікації за спеціальністю «Безпекові виклики в умовах воєнного стану», на підставі якої між позивачем та відповідачем було укладено договір №105425021800033 про організацію професійного навчання безробітного, копії додані до позову.
19.02.2025 між відповідачем та ДНЗ «Полтавський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості» укладено договір №975 про організацію професійного навчання, копія додана до позову.
До позову додані копії наказів ДНЗ «Полтавський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості» №211 «С» від 19.02.2025 про зарахування відповідача до складу слухачів та №229 «С» від 24.02.2025 про закінчення відповідачем навчання, відмітки про прийняття відповідача на навчання, посвідчення про підвищення кваліфікації.
Також до позову додані витяги з ПК особи про прийняте рішення щодо припинення допомоги по безробіттю, щодо припинення реєстрації особи, про періоди зайнятості особи, про суму нарахованого матеріального забезпечення, про календарні дні зайнятості та отриманий дохід.
Як вбачається з копій заяви від 23.01.2025 та наказу №6-к-3419807096 відповідач був прийнятий на роботу до ПП «СВ Телеком» на посаду монтажника мережі зв'язку.
23.04.2025 позивачем було складено акт №7 розслідування страхових випадків та обґрунтованості призначення і виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, яким встановлено, що відповідач дійсно був працевлаштований в період статусу безробітного, в ПП «СВ Телеком» з 23.01.2025.
29.04.2025 позивачем видано накази №113/13-01-23 та №114/13-01-23 про повернення відповідачем незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2064,51 грн та суми витрат на професійне навчання в розмірі 142,00 грн.
03.06.2025 на адресу відповідача була направлена претензія про повернення коштів.
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п.4 ч.2 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов'язані протягом трьох робочих днів інформувати кар'єрного радника про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.
За змістом п.1 ч.1 ст.45 цього Закону реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється уразі зайнятості особи.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі припинення реєстрації безробітного відповідно до статті 45 Закону України «Про зайнятість населення».
Згідно з ч.2, ч.3 ст.36 цього Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінка суду аргументів сторін, доказів.
З досліджених судом доказів вбачається, що відповідач не повідомив позивача про працевлаштування, в результаті чого йому безпідставно була нарахована та виплачена допомога по безробіттю у розмірі 2064,51 грн та на його професійне навчання було витрачено 142,00 грн.
За таких обставин позовні вимоги щодостягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю та витрат на професійне навчання, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3028,00 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю та витрат на професійне навчання задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського обласного центру зайнятостінезаконно одержану допомогу по безробіттю та витрати на професійне навчання в розмірі 2206 (дві тисячі двісті шість) гривень 51 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського обласного центру зайнятостісудовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
Київський обласний центр зайнятості, код ЄДРПОУ 03491085, місцезнаходження: м.Київ, вул.Будівельників, 5-А;
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Д. В. Свояк