Справа № 372/6246/25
Провадження № 2-н-1601/25
31 жовтня 2025 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Тиханський О.Б., розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ,
В жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до суду з вказаною заявою, якою просить суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ.
Звертаючись із заявою до суду, заявник просить стягнути заборгованість за послуги постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 3-1 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України № 950-IX від 03.11.2020 « Про внесення зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів» визначено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2023 року.
Село Ходосівка раніше входило до складу Києво-Святошинського району Київської області.
Таким чином, що справа не підсудна Обухівському районному суду Київської області.
Згідно зі ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Статтею 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Як роз'яснено в п.42 Постанови №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07 лютого 2014 року до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Відтак, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов'язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов'язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред'явлені до суду за місцем знаходження цього майна.
Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. Предметом позову у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Відповідно до положень п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
З огляду на викладене, відсутні підстави для видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , у зв'язку з поданням заяви з порушенням правил підсудності, що дає підстави суду відмовити у видачі судового наказу, відповідно до п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 30, 162, 164, 165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що в даному випадку відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому Розділом ІІ Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Б. Тиханський