Справа № 369/4917/24
Провадження № 2/369/1952/25
Іменем України
31.10.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 369/4917/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ ГРУП", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ КОНТИНЕНТ" про відшкодування шкоди, -
Представник позивача адвокат Ан Ірина Миколаївна, Адвокатське бюро «ПРИХОДЬКО ТА ПАРТНЕРИ» в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ ГРУП", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ КОНТИНЕНТ" про відшкодування шкоди завданої внаслідок неякісно виконаної роботи у загальному розмірі 78 981,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Між відповідачем 1 та відповідачем 2 склались відносини, відповідно до яких відповідач 2 купив у відповідача 1 кварцовий агломерат (1 плита Атем Cemento), вартість якої 1430,00 дол. США, що підтверджується копією прайсу із офіційного сайту відповідача 1.
В подальшому відповідачем 2 із вищевказаного кварцового агломерату (1 плита Атем Cemento) була виготовлена стільниця (фасадна товщ. 40 мм) (далі - товар).
Так, вищевказана стільниця з мийкою кутовою, розміром 2469/600, 633/600мм була встановлена відповідачем 2 позивачу та за яку ним було сплачено відповідачу 2 грошові кошти, а саме: - 1430,00 дол. США (що в еквіваленті на гривню дорівнює 52 981,50 грн, за курсом станом на 01.12.2023 року), а також 4 000,00 грн. демонтаж стільниці та 2 000,00 грн. доставка, підйом, що підтверджується копією комерційної пропозиції, яка долучена до позовної заяви.
Разом з цим, через один місяць після виготовлення та встановлення вищевказаної стільниці на ній з'явились тріщини, що підтверджується фотокопіями, які долучені до позовної заяви.
Позивач правила експлуатації товару, що дадаються до вказаної позовної заяви (у додатках) не порушував. Максимальна температура, якій піддавалась стільниця становить 58 градусів. Разом з тим, як вбачається з правил експлуатації товару, розміщених на офіційному веб-порталі відповідача 1 указана стільниця здатна витримувати 150 градусів за Цельсієм.
Тому справедливо вказати, що позивач дотримувався правил експлуатації вищевказаного товару.
Відтак, відповідачем 1 було продано неякісний товар та надано неправдиву інформацію про властивості товару, а відповідачем 2 була неякісно виконана робота, що призвело до явних та істотних недоліків поверхні стільниці.
Крім матеріальної шкоди позивачу була завдана і моральна шкода, що полягає в наступному: внаслідок незадовільного стану стільниці позивачу було завдано моральної шкоди, яка виявилася в душевних стражданнях, погіршенні самопочуття та стану здоров'я в цілому, постійним перебуванням Клієнта в нервовій та психологічній напрузі, в стані постійного стресу.
Після даної події у позивача збільшився обсяг повсякденних проблем, які необхідно було вирішити, чим було порушено внормований ритм життя. Він змушений був перетерпіти дискомфорт, незручності та переживання, що в свою чергу негативно вплинуло на його продуктивність праці, погіршились сімейні стосунки та стан морального здоров'я, пов'язаного з переживанням та пошуком шляхів вирішення проблеми.
Також на моральний стан вплинуло відношення відповідачів 1 та 2 до скоєння ними, який нічого не робить для відшкодування завданої шкоди протягом вже тривалого часу.
Згідно з п. ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», під істотним недоліком слід розуміти недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
а) він взагалі не може бути усунутий;
б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором;
Згідно з ч. 7 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли надания недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило:
1)придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;
Таким чином, недолік Товару (1) взагалі не може бути усунений (2) продавець надав недостовірну інформацію про властивості товару.
Позивачем були здійснені спроби самостійно вирішити питання щодо усунення недоліків, що підтверджується перепискою позивача з ОСОБА_2 , який діяв від імені відповідача 2, так у вищевказаній переписці ОСОБА_2 на питання позивача по реставрації стільниці відповідає «с одним вчера общался - говорит там нечего реставрировать» (у додатках).
Враховуючи вищевикладене, позивач був вимушений звернутися за професійною правничою допомогою. Надалі адвокат адвокатського бюро «Приходько та Партнери», Ан Ірина Миколаївна в інтересах позивача, 01 грудня 2023 року звернулась до відповідача 1 та відповідача 2 з претензіями.
Проте відповідачем 1 та відповідачем 2 вищевказані претензії залишені без розгляду. Таким чином, недотримання технологічного процесу відповідачем 1 та неякісного виконання роботи відповідачем 2 призвело до пошкодження майна та нанесення позивачу матеріальних та моральних збитків.
Ухвалою суду від 04.04.2024 року (суддя Волочко А.Я.) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 20.06.2022 року.
Відповідачем 1 ТОВ "АТЕМ ГРУП", подано відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що заявлений позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як стверджує у позовній заяві Позивач, між Відповідачами «склались відносини» відповідно до яких, у Відповідача-1 було придбано кварцовий агломерат.
При цьому до позовної заяви не додано жодних доказів щодо будь-яких господарських взаємовідносин між Відповідачами, і факт придбання кварцового агломерату Відповідачем-2 у Відповідача-1 є виключно домислом Позивача.
Сам факт виробництва Відповідачем-1 подібної продукції не є доказом того, що така продукція була придбана Відповідачем-2 у Відповідача-1.
Натомість, Відповідач-1 цією завою стверджує, що не здійснював продаж кварцового агломерату ані Відповідачу-2, а ні Позивачу.
Враховуючи, що Відповідач-1 посилається на відсутність факту, а докази протилежного у матеріалах справи не містяться, твердження Позивача абсолютно безпідставними.
Позивач також стверджує, що саме із придбаного у Відповідача-1 кварцового агломерату була виготовлена стільниця. Проте знову ж таки, жодних доказів того, що стільниця була виготовлена із продукції, виробленої ТОВ «АТЕМ ГРУП» до матеріалів позову Позивачем не додано.
Що виготовлення стільниці із матеріалу походження якого не вдається достеменно встановити із наявних у справі доказів - не може свідчити про причетність ТОВ «АТЕМ ГРУП» до викладених у позові обставин чи про настання будь-якої відповідальність ТОВ «АТЕМ ГРУП».
Позивач стверджує, що нібито дотримувався правил експлуатації стільниці, проте жодних доказів цьому не надано. Відтак, з огляду на неможливість дослідження судом порядку та способу експлуатації, а також і способу оброблення кварцового агломерату, його встановлення, монтажу, транспортування - тощо - не можливо стверджувати про належну його експлуатацію як Позивачем, так і особами, які здійснювали певні роботи із матеріалом до його продажу чи встановлення Позивачеві.
Позивачем надано переписку у месенджері вайбер, в якості додатку до позовної заяви.
В той же час, із наданої переписки не можливо встановити, що ТОВ «АТЕМ ГРУП» є виробником чи продавцем стільниці, агломерату чи будь-якого іншого товару для Відповідача-2 чи Позивача.
Позивачем надано фотокартки дефекту стільниці, в якості додатку до позовної заяви. Проте, із вказаних карток знову ж таки не можливо встановити:
1) Ані виробника стільниці чи агломерату,
2) Ані способу використання агломерату, його монтажу,
3) Ані суті, чи тобто походження дефектів (через погану якість), через які не можливо цей дефект є суттєвим, чи що могло до нього призвести, тощо.
Відповідач 1 ТОВ «АТЕМ ГРУП» подав до суду відзив на позов, заперечив проти задоволення позову.
Відповідач 2 ТОВ "ТВІЙ КОНТИНЕНТ" правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 2408 від 09.12.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/4917/24 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024 року вказану справу передано на розгляд судді Янченку А.В.
Ухвалою суду від 10.12.2024 року (суддя Янченко А.В.) цивільну справу
№ 369/4917/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ ГРУП", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ КОНТИНЕНТ" про відшкодування шкоди прийнято до свого провадження, призначено підготовче судове засідання з викликом сторін на 24.03.2025 року.
Ухвалою суду від 16.06.2025 року (суддя Янченко А.В.) закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 30.09.2025 року.
11.06.2025 року представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідачі у судове засідання 30.09.2025 року не з'явилися.
Заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між відповідачем 1 та відповідачем 2 склались відносини, відповідно до яких відповідач 2 купив у відповідача 1 кварцовий агломерат (1 плита Атем Cemento), вартість якої 1430,00 дол. США, що підтверджується копією прайсу із офіційного сайту відповідача 1.
В подальшому відповідачем 2 із вищевказаного кварцового агломерату (1 плита Атем Cemento) була виготовлена стільниця (фасадна товщ. 40 мм) (далі - товар).
Так, вищевказана стільниця з мийкою кутовою, розміром 2469/600, 633/600мм була встановлена відповідачем 2 позивачу та за яку ним було сплачено відповідачу 2 грошові кошти, а саме: - 1430,00 дол. США (що в еквіваленті на гривню дорівнює 52 981,50 грн, за курсом станом на 01.12.2023 року), а також 4 000,00 грн. демонтаж стільниці та 2 000,00 грн. доставка, підйом, що підтверджується копією комерційної пропозиції, яка долучена до позовної заяви.
Разом з цим, через один місяць після виготовлення та встановлення вищевказаної стільниці на ній з'явились тріщини, що підтверджується фотокопіями, які долучені до позовної заяви.
Позивач правила експлуатації товару, що додаються до вказаної позовної заяви (у додатках) не порушував. Максимальна температура, якій піддавалась стільниця становить 58 градусів. Разом з тим, як вбачається з правил експлуатації товару, розміщених на офіційному веб-порталі відповідача 1 указана стільниця здатна витримувати 150 градусів за Цельсієм.
Тому справедливо вказати, що позивач дотримувався правил експлуатації вищевказаного товару.
Відтак, відповідачем 1 було продано неякісний товар та надано неправдиву інформацію про властивості товару, а відповідачем 2 була неякісно виконана робота, що призвело до явних та істотних недоліків поверхні стільниці.
Крім матеріальної шкоди позивачу була завдана і моральна шкода, що полягає в наступному: внаслідок незадовільного стану стільниці позивачу було завдано моральної шкоди, яка виявилася в душевних стражданнях, погіршенні самопочуття та стану здоров'я в цілому, постійним перебуванням Клієнта в нервовій та психологічній напрузі, в стані постійного стресу.
Після даної події у позивача збільшився обсяг повсякденних проблем, які необхідно було вирішити, чим було порушено внормований ритм життя. Він змушений був перетерпіти дискомфорт, незручності та переживання, що в свою чергу негативно вплинуло на його продуктивність праці, погіршились сімейні стосунки та стан морального здоров'я, пов'язаного з переживанням та пошуком шляхів вирішення проблеми.
Також на моральний стан вплинуло відношення відповідачів 1 та 2 до скоєння ними, який нічого не робить для відшкодування завданої шкоди протягом вже тривалого часу.
Згідно поданим відзивом на позовну заяву відповідачем ТОВ "АТЕМ ГРУП", в якій зазначено, що заявлений позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як стверджує у позовній заяві Позивач, між Відповідачами «склались відносини» відповідно до яких, у Відповідача-1 було придбано кварцовий агломерат.
При цьому до позовної заяви не додано жодних доказів щодо будь-яких господарських взаємовідносин між Відповідачами, і факт придбання кварцового агломерату Відповідачем-2 у Відповідача-1 є виключно домислом Позивача.
Сам факт виробництва Відповідачем-1 подібної продукції не є доказом того, що така продукція була придбана Відповідачем-2 у Відповідача-1.
Натомість, Відповідач-1 цією завою стверджує, що не здійснював продаж кварцового агломерату ані Відповідачу-2, а ні Позивачу.
Враховуючи, що Відповідач-1 посилається на відсутність факту, а докази протилежного у матеріалах справи не містяться, твердження Позивача абсолютно безпідставними.
Позивач також стверджує, що саме із придбаного у Відповідача-1 кварцового агломерату була виготовлена стільниця. Проте знову ж таки, жодних доказів того, що стільниця була виготовлена із продукції, виробленої ТОВ «АТЕМ ГРУП» до матеріалів позову Позивачем не додано.
Що виготовлення стільниці із матеріалу походження якого не вдається достеменно встановити із наявних у справі доказів - не може свідчити про причетність ТОВ «АТЕМ ГРУП» до викладених у позові обставин чи про настання будь-якої відповідальність ТОВ «АТЕМ ГРУП».
Позивач стверджує, що нібито дотримувався правил експлуатації стільниці, проте жодних доказів цьому не надано. Відтак, з огляду на неможливість дослідження судом порядку та способу експлуатації, а також і способу оброблення кварцового агломерату, його встановлення, монтажу, транспортування - тощо - не можливо стверджувати про належну його експлуатацію як Позивачем, так і особами, які здійснювали певні роботи із матеріалом до його продажу чи встановлення Позивачеві.
Позивачем надано переписку у месенджері вайбер, в якості додатку до позовної заяви.
В той же час, із наданої переписки не можливо встановити, що ТОВ «АТЕМ ГРУП» є виробником чи продавцем стільниці, агломерату чи будь-якого іншого товару для Відповідача-2 чи Позивача.
Позивачем надано фотокартки дефекту стільниці, в якості додатку до позовної заяви. Проте, із вказаних карток знову ж таки не можливо встановити:
1) Ані виробника стільниці чи агломерату,
2) Ані способу використання агломерату, його монтажу,
3) Ані суті, чи тобто походження дефектів (через погану якість), через які не можливо цей дефект є суттєвим, чи що могло до нього призвести, тощо.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що між відповідачем 1 та відповідачем 2 склались відносини, відповідно до яких відповідач 2 купив у відповідача 1 кварцовий агломерат (1 плита Атем Cemento), вартість якої 1430,00 дол. США, що підтверджується копією прайсу із офіційного сайту відповідача 1.
В подальшому відповідачем 2 із вищевказаного кварцового агломерату (1 плита Атем Cemento) була виготовлена стільниця (фасадна товщ. 40 мм) (далі - товар).
Так, вищевказана стільниця з мийкою кутовою, розміром 2469/600, 633/600мм була встановлена відповідачем 2 позивачу та за яку ним було сплачено відповідачу 2 грошові кошти, а саме: - 1430,00 дол. США (що в еквіваленті на гривню дорівнює 52 981,50 грн, за курсом станом на 01.12.2023 року), а також 4 000,00 грн. демонтаж стільниці та 2 000,00 грн. доставка, підйом, що підтверджується копією комерційної пропозиції, яка долучена до позовної заяви, однак жодних належних доказів, щодо умов надання відповідачем послуг зі сторони позивача, суду не надано, а тому його вимоги щодо та стягнення з відповідачів в розмірі 58 981,50 грн. є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних чи душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 5 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено право споживача під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про захист прав споживачів», шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.
Частини 1 та 2 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлюють, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 6 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» передбачено, що потерпілий повинен довести: 1) наявність шкоди; 2) наявність дефекту в продукції; 3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між дефектом в продукції та шкодою.
Згідно із частинами 1, 3 статті 7 даного Закону за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції, відповідає її виробник. У разі коли виробник продукції не може бути встановлений, кожний її постачальник (продавець) відповідно до цього Закону несе відповідальність як виробник, якщо він протягом 30 днів не повідомить потерпілому найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила йому цю продукцію.
При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» регламентує, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства» (Abdulaziz, Cabales and Balkandali v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року), але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.
З урахуванням того, що судом при вирішенні справи не встановлено та не доведено факт порушення відповідачем прав споживача на отримання якісного товару, що на думку суду є достатньою та обгрунтованою підставою для відмови у відшкодування моральної шкоди, в розмірі 20 000 грн.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову. Враховуючи викладені обставини, суд вважає позов безпідставним, необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим суд відмовляє позивачу у позовних вимогах в повному обсязі.
За положеннями статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи норми ст. 141 ЦПК, оскільки суд відмовив у задоволенні позову, витрати щодо розгляду справи покладаються на позивача.
На підставі ст. 4, 6, 8, 16, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 23, 651, 655, 673, 675, 678, 679, 680 ЦК України, керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 273 352, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ ГРУП", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ КОНТИНЕНТ" про відшкодування шкоди - відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 31.10.2025 року.
Суддя А.В. Янченко