Справа № 159/7686/25
Провадження № 1-кс/159/2078/25
30 жовтня 2025 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про застосування заходу забезпечення кримінально провадження в виді арешту майна, -
28.10.2025 року до Ковельського міськрайонного суду Волинської області звернувся слідчий за погодженням з прокурором внесено до суду клопотання про накладення арешту майна, в порядку здійснення досудового розслідування щодо вчинення кримінального правопорушення №12025030550001260 від 18.10.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України.
Встановлено, що 18.10.2025 близько 09:55, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «TOYOTA HILUX» з іноземною реєстрацією н.з. НОМЕР_2 , рухаючись на ділянці автодороги Р-15, що пролягає між с. Городилець та м. Ковель Волинської обл., допустив виїзд вказаним транспортним засобом на смугу зустрічного руху, де в подальшому відбулось зіткнення з автомобілем марки «МАЗ 4371N2» н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та повторне зіткнення з автомобілем марки «SKODA KODIAQ» н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого автомобіль «TOYOTA HILUX» н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 виїхав за межі проїзної частини на ліве узбіччя. Внаслідок ДТП військовослужбовець ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження.
Під час проведення огляду місця події 18.10.2025 було вилучено та поміщено на спецмайданчик зберігання ГУ НП у Волинській області в м. Ковелі Волинської області транспортний засіб - автомобіль марки «TOYOTA HILUX» н.з. НОМЕР_2 , який на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у користуванні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. Постановою від 18.10.2025 т/з було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та передано на зберігання на територію спеціалізованого майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Враховуючи те, що вилучений транспортний засіб є предметом вчинення злочину, зберіг на собі сліди злочину, він є речовим доказом у кримінальному провадженні, є необхідність у використанні вказаного вище т/з для проведення подальших слідчих дій, а саме: можливого проведення ряду інженерно - транспортних експертиз, вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, і з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, на вказаний автомобіль слід накласти арешт. Просить клопотання задовольнити.
На розгляд клопотання слідчий, прокурор не з'явились, у клопотанні вказали, що просять розглянути його у їх відсутності.
Власник майна в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій просить не накладати арешт на ТЗ, оскільки він йому потрібен у користуванні.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення.
Внесене клопотання відповідає вимогам КПК України, належним чином обґрунтоване.
Як у клопотанні, так і при розгляді справи встановлено, що слідчим наведено достатньо підстав для того, щоб вважати, що вказане вище майно та документи (копії) було вилучене поліцією при обставинах, зазначених у клопотанні.
Згідно з постановою слідчого від 18.10.2025 зазначене вище майно визнане речовим доказом у справі.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь - якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.07 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
За змістом ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, серед іншого. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Заслуговують на увагу доводи слідчого про те, що є необхідність у тимчасовому обмеженні прав користування особи щодо наведеного вище майна, що є речовим доказом у справі.
Тому клопотання слід задовольнити.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170 - 174 КПК України, слідчий суддя,-
Накласти арешт на майно, з позбавленням права на відчуження, користування та розпоряджання вказаним майном, а саме:
- автомобіль марки «TOYOTA HILUX» з іноземною реєстрацією н.з. НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1