Справа № 344/6294/18
Провадження № 22-ц/4808/1218/25
Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.
Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.
28 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мальцевої Є.Є.
суддів: Девляшевського В.А., Пнівчук О.В.,
секретар Гудяк Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2025 року, ухвалене судом у складі головуючого судді Антоняка Т.М. у м.Івано-Франківськ, повний текст рішення складено 16 червня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба інформації» про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію інформацію, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди,
встановив:
11 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Телестудія «Служба інформації» із вищевказаним позовом, покликаючись на те, що 31 грудня 2017 року о 18:30 у програмі «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також журналістами телеканалу повідомлено недостовірні, неправдиві відомості, які не відповідають дійсності щодо нього, як власника ресторану-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
06 січня 2018 о 12:06 год відбувся повтор програми «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН, у якій громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також журналістами телеканалу повідомлено недостовірні, неправдиві відомості, які не відповідають дійсності щодо нього, що підтверджується листом № 42 від 07.03.2018 року ТОВ «Телестудія «Служба інформації» на адвокатський запит № 325 від 14.02.2018 року.
Позивач зазначив, що у програмі «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН була поширена наступна неправдива, недостовірна інформація:
ОСОБА_4 : «мінімум тричі на тиждень весь мікрорайон здригається від гучних святкувань, музики танців, караоке, а також заборонених в Україні грандіозних салютів і так впродовж десяти років». Голос за кадром: «Але це не про ОСОБА_5 , тут на цьому вирішили зекономити ... та це ще не все після закінчення святкувань ближче до ранку у дворі запускають салюти, це при тому, що феєрверки в нашій державі заборонені, ОСОБА_6 неодноразово викликала полісменів аби ті розібралися в ситуації...».
Згідно з Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 05.09.2014 № 444 «Про заборону використання піротехнічних засобів» заборонено фізичним та юридичним особам міста використання салютів, фейєрверків та піротехнічних засобів на період до скасування цього рішення; згідно з Розпорядженням міського голови від 22.12.2015 № 592-р «Про заборону в місті реалізації та використання петард, піротехнічних засобів» заборонено фізичним та юридичним особам реалізацію в підприємствах торгівлі та використання у громадських місцях і місцях масового відпочинку міста петард, піротехнічних засобів та інших вибухонебезпечних пристроїв; згідно з Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.12.2017 № 1208 «Про заборону продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива, а також використання піротехнічних засобів» заборонено фізичним та юридичним особам реалізацію та використання в громадських і не відведених для цього місцях петард, феєрверків, салютів, а також інших піротехнічних засобів та вибухонебезпечних пристроїв. У випадку невиконання вказаних рішень винні особи можуть бути притягнені до відповідальності згідно з чинним законодавством. Так, ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під час роботи забороняє клієнтам використання піротехнічних засобів (салютів) від початку своєї діяльності по даний час, у зв'язку з тим, що поряд знаходиться автозаправна станція та житлові будинку жителів м. Івано-Франківська. До адміністративної відповідальності за порушення вищевказаного рішення ні адміністрація, ні гості кафе не притягалися, будь-яких доказів на протилежне відповідачами не зазначено.
Листом Івано-Франківська міськрайонна філія Державної установи «Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗ України» від 14.02.2018 надано відповідь на адвокатський запит №3 26 від 14.02.2018,- згідно записів в «Журналі реєстрації та видачі результатів досліджень» від 23.01.2015 (№№ 114-119) еквівалентний рівень шуму в приміщеннях житлової квартири АДРЕСА_1 становив 23, 24, 29, 30 дбА при нормі 40дбА (час замірів - денний з 16:00 - 16:20). Еквівалентний рівень шуму на території кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 від 11.02.2014 (№№ 2-4) становив 40 дбА при нормі 45 дбА. Максимальний рівень шуму склав 52 дбА при нормі 60 дбА. (2 м від стіни, час замірів - нічний з 22:00 до 22:30). Таким чином, поведінка позивача є добросовісною і зазначені відомості є неправдивими.
Зазначено, що ТОВ «Телестудія «Служба інформації» у передачі подало глядачам картинку, на якій використовують салюти (феєрверки) біля будинків з поверховістю більше 12 поверхів, яких не існує біля ресторану-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та протягом передачі показував шумні святкування, які не мають нічого спільного з рестораном-кафе «Титанік».
Голос за кадром: « ОСОБА_6 скаржиться, стелі будинку такі тонкі, що всі гулянки, які справляють у Титаніку відбуваються неначе в неї у квартирі, жодного шансу на сон ... спокійно в будинку не буває взагалі ніколи, вночі музика, а вдень гудуть величезні промислові кондиціонери ...».
Позивач зазначав, що жодним дослідженням, які проводилися санепідемстанцією, не встановлено перевищення рівня шуму у квартирі відповідача. Кондиціонери не є промисловими, є сертифікованими та відповідають вимогам Держстандарту, що ставляться до такого роду техніки. Таким чином ці відомості є неправдивими.
Відповідач у передачі подав глядачам картинку, на якій біля невідомого йому приміщення знаходяться кондиціонери чи можливо морозильна техніка, яка ніякої мірою не пов'язана з рестораном-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та не використовується в діяльності ресторану-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
ОСОБА_3 : «Прямо над вікном він встановив витяжку таку, що вона такий шум, що ви спите біля водоспаду ...»
Будь-якої витяжки встановленої над вікном квартири відповідача немає.
Голос за кадром: «Тоді жінка звернулася до санепідемстанції аби ті виміряли рівень шуму в квартирі і вони приїхали але в день»; ОСОБА_3 : «вони приходили вимірювати шум, але в денний час, коли в цьому ресторані Титаніку нічого не проводилося ...».
Позивач вказував, що як він зазначав вище, з відповіді Івано-Франківського міськрайонної філії Державної установи «Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗ України» від 14.02.2018, наданою на адвокатський запит № 326 від 14.02.2018, згідно записів в «Журналі реєстрації та видачі результатів досліджень» від 23.01.2015 (№№ 114-119) заміри шуму проводилися і в вечірній час доби.
Голос за кадром: «Ресторан побудували над житловими приміщеннями...».
03.09.2003 року згідно договору купівлі-продажу ТОВ «Івано-Франківськ реставрація - Р.І.» набула право власності на нежитлові приміщення (кафе), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 06.06.2007 року ТОВ «Івано-Франківськ реставрація - Р.І.» отримала свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення загальною площею 631,3 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_3 набула право власності на квартиру (житлове приміщення) 16.07.2009 року, згідно свідоцтва про право власності виданого виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради. До 16.07.2009 року житлового приміщення чи квартири в пані ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 не було, це були нежитлові приміщення (спортзал). Таким чином, ці відомості є неправдивими.
Ведуча: «Агенти викликали копів серед ночі і все, що вони робили ми фільмували, що нам вдалося відзняти, а головне чи тепер прийняли заяву від нашої постраждалої...».
Згідно із відповіддю Управління патрульної поліції у місті Івано-Франківську від 12.01.2018, даною на адвокатський запит від 09.01.2018, згідно списку відпрацьованих завдань батальйону Управління патрульної поліції у місті Івано-Франківську, у базі «Амор» за період 2017 року відсутні будь-які звернення, заяви, повідомлення на лінію 102, щодо діяльності ресторану кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », від журналістів телеканалу НТН «Свідок.Агенти». Таким чином ці відомості є неправдивими.
Відповідач 3 у програмі «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН 31.12.2017 року використав відео від 07.08.2016 року, яке опубліковано в мережі інтернет за адресою www.youtube.com/watch?v=Q 1 MxTk3e8H0&feature=youtu.be.
Ведуча: «Ми вирішили поспілкуватися з іншими мешканцями будинку, тут наче всі мають страждати від гучних гульок у ОСОБА_5 , ось приміром ОСОБА_7 живе у сусідньому під'їзді, шматок ресторану розташований над її квартирою також, але жінка нікуди скаржитись не хоче, бо налякана в край, яку приголомшиву...».
Ресторан-кафе «Титанік» не знаходиться над квартирою відповідача, це є відверта неправда. Крім того, жодному мешканцю м. Івано-Франківська, мешканцям прилеглих будинків та мешканцям будинку, у якому проживає відповідач 2 та проживав відповідач 1, незручностей не створює. Таким чином ці відомості є неправдивими.
Голос за кадром: «На відміну від ОСОБА_8 нікуди не скаржиться на господаря Титаніку, адже вона його боїться. Жінка розповідає, що той разом з приятелем погрожував їй.» ОСОБА_2 : «Один прекрасний момент обидва напилися і прийшли робити розправу.» Голос за кадром: «Це було трохи більше року тому 15 жовтня ОСОБА_7 добре запам'ятала цей день адже тоді окрім погроз господар ресторану побив бідолашну.» ОСОБА_2 : «Він мене взяв, так гримнув до стіни головою, а потім якось так кинув лицем головою в низ. ... Я в поліцію була написала і вони потихенько закрили. Він ОСОБА_9 , він має над собою великий дах, над головою тобто кришу».
Згідно з інформацією Івано-Франківського відділу поліції від 16.01.2018 року до Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області викликів та заяв громадянки ОСОБА_2 з приводу її побиття ОСОБА_1 чи іншими особами у період 2016-2017 року не находили. Таким чином, ці відомості, викладені у програмі «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН, є неправдивими.
Слова ОСОБА_2 : «Він бандюк, він має над собою великий дах, над головою тобто кришу», є прямою образою та наклепом. До кримінальної відповідальності позивач не притягався та не має непогашеної судимості.
Ведуча: «... виявляється, що господар ресторану позбавив мешканців усього будинку свіжого повітря ...» Голос за кадром: «Але вентиляція чимось завадила місцевому ресторатору, коли той почав над квартирою зводити свій Титанік.»
Як зазначено вище, 03.09.2003 року на підставі договору купівлі-продажу ТОВ «Івано-Франківськ реставрація - Р.І.» набула право власності на нежитлові приміщення (кафе), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 06.06.2007 року ТОВ «Івано-Франківськ реставрація - Р.І.» отримала свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення загальною площею 631,3 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач 2 ОСОБА_3 отримала квартиру (житлове приміщення) 16.07.2009 року на підставі свідоцтва про право власності виданого виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради. До 16.07.2009 року житлового приміщення чи квартири в пані ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 . не було. Очевидно, що кафе було зведено до того, як отримав відповідач квартиру. Відповідач при реконструкції спортзалу в квартиру знищив наявну на той час вентиляцію. Таким чином, ці відомості викладені у програмі «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН є неправдивими.
Позивач вважав, що вищевказані дії відповідачів паплюжать його честь та гідність, оскільки передачу, у якій повідомлено неправдиву інформацію, бачило велике коло осіб, у тому числі клієнти, бізнес-партнери, знайомі, рідні та близькі. Він має репутацію порядної людини, керівника товариства, а кафе користувалося популярністю серед населення, але через поширену інформацію їх замовники перестають працювати з ними. Через відповідачів він вимушений відповідати на безліч питань знайомих про обставини, висвітлені у передачі. Все це потребує від нього вжиття додаткових зусиль для організації свого життя, він не можу нормально працювати і відпочивати, що завдає йому моральних страждань та, фактично заганяє у відчай.
Крім того, позивач зазначав, що ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » пережив безліч перевірок щодо своєї діяльності за зверненнями відповідача, яка користуючись своїм становищем (людини з обмеженими можливостями) вводить людей, посадових осіб в оману. За подачі відповідача ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » перевіряли: міський та обласний Архбудконтроль, органи Національної поліції (патрульна поліція та поліція по боротьбі з економічними злочинами), обласна та міська санепідемстанція, обласна та міська Архітектура, відділ торгівлі Івано-Франківського міськвиконкому, створені міської владою різного роду комісії, громадські організації (учасників майдану, АТО та інші), представники народних депутатів. Будь-яка організація, яка реагувала на скаргу відповідача 2, у кінцевому випадку приходила до висновку, що ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не порушує закон та громадський порядок.
Дії відповідача завжди були направлені на те, щоб примусити його придбати квартиру для неї за 90 тис. доларів. Від пропозиції, яка полягала у купівлі їй рівноцінної квартири в новобудові у певних районах м. Івано-Франківська та протягом часу, який потрібний для ремонту, проживання у старій квартирі ОСОБА_3 разом зі своєю сім'єю, відповідач відмовилася. Вважає, що діями відповідачів йому завдано моральну шкоду.
Для захисту порушеного права ОСОБА_1 просив:
визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 груді 2017 року о 18:30 та 06 січня 2018 о 12:06 у програмі «Свідок.Агенти» в ефірі телевізійного каналу ТОВ "Телестудія "Служба інформації" НТН частині:
1.1. Поширену ведучою:
- «мінімум тричі на тиждень весь мікрорайон здригається від гучних святкувань, музики, танців, караоке, а також заборонених в Україні грандіозних салютів і так впродовж десяти років»;
« ОСОБА_10 викликали копів серед ночі і все, що вони робили ми фільмували, що нам вдалося відзняти, а головне чи тепер прийняли заяву від нашої постраждалої ...»;
«Ми вирішили поспілкуватися з іншими мешканцями будинку, тут наче всі мають страждати від гучних гульок у Титаніку, ось приміром ОСОБА_7 живе у сусідньому під'їзді, шматок ресторану розташований над її квартирою також, але жінка нікуди скаржитись не хоче, бо налякана вкрай, яку приголомшливу...»;
«... виявляється, що господар ресторану позбавив мешканців усього будинку свіжого повітря ...».
1.2. Поширену голосом за кадром:
- «Але це не про ОСОБА_5 , тут на цьому вирішили зекономити ... та це ще не все. Після закінчення святкувань, ближче до ранку у дворі запускають салюти, це при тому, що феєрверки в нашій державі заборонені, ОСОБА_6 неодноразово викликала полісменів аби ті розібралися в ситуації...»;
- « ОСОБА_6 скаржиться, стелі будинку такі тонкі, що всі гулянки, які справляють у ОСОБА_5 відбуваються неначе в неї у квартирі жодного шансу на сон ... спокійно в будинку не буває взагалі ніколи, вночі музика, а вдень гудуть величезні промислові кондиціонери…»;
«Тоді жінка звернулася до санепідемстанції аби ті виміряли рівень шуму в квартирі і вони приїхали, але вдень»;
- « ОСОБА_11 побудували над житловими приміщеннями...»;
«На відміну від ОСОБА_8 нікуди не скаржиться на господаря ОСОБА_5 , адже вона його боїться. Жінка розповідає, що той разом з приятелем погрожував їй.»;
«Це було трохи більше року тому. 15 жовтня ОСОБА_7 добре запам'ятала цей день адже тоді окрім погроз господар ресторану побив бідолашну.»;
«Але вентиляція чимось завадила місцевому ресторатору коли той почав над квартирою зводити свій ОСОБА_12 ».
1.3. Поширену ОСОБА_3 :
«Прямо над вікном він встановив витяжку таку, що вона такий шум, що ви спите біля водоспаду ...»;
«Вони приходили вимірювати шум, але в денний час, коли в цьому ресторані титаніку нічого не проводилося ...».
1.4. Поширену ОСОБА_2 :
- «Один прекрасний момент обидва напилися і прийшли робити розправу.»
- «Він мене взяв, так гримнув до стіни головою, а потім якось так кинув лице: головою вниз. ... Я в поліцію була написала і вони потихенько закрили. Він бандюк, він має над собою великий дах, над головою тобто кришу».
2. Зобов'язати ТОВ «Телестудія «Служба інформації» протягом 30 календарних днів з моменту набрання рішенням законної силі у найближчому випуску програми «Свідок.Агенти» під заголовком «Спростування: спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18:30 та 06 січня 2018 о 12:06 у програмі «Свідок.Агенти», шляхом зачитування резолютивної частині рішення суду по цій справі.
3. Стягнути з ТОВ «Телестудія «Служба інформації» на користь ОСОБА_1 110 000 грн моральної шкоди.
4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 000 грн моральної шкоди.
5. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10 000 грн. моральної шкоди.
6. Судові витрати покласти на відповідачів.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Телестудія «Служба інформації» про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію інформацію, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції позовна заява розглядалася майже 7,5 років, безпідставно затягувалося або ж відкладалося слухання справи по суті, Вказує, що судом детально не досліджувалися та не оцінювалися фрагменти програми «Свідок. Агенти» на телеканалі НТН, яка вийшла в ефір ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18.30, а потім повторно 06.01.2018 року о 12.06 год.
Вказує, що суд першої інстанції проігнорував і не ознайомився з основним документом, який є в матеріалах справи, а саме Експлікацією приміщень за адресою вул. С.Петлюри, 19, оскільки цей документ є основоположним.
Апелянт стверджує, що весь ефірний час програми «Свідок.Агенти» побудований на надуманих показах та неправдивих свідченнях трьох зацікавлених осіб, а саме ОСОБА_3 , її співмешканця ОСОБА_13 та ОСОБА_2 , яка взагалі не має ніякого відношення до цієї справи, оскільки проживає в районі Пасічна м.Івано-Франківська. Всі їх неправдиві свідчення спростовуються документально.
Зазначає, що суд не звернув уваги на той факт, то поширена неправдива та наклепницька інформація на власника кафе-ресторану в програмі «Свідок. Агенти» підірвала ділову репутацію порядної людини, керівника закладу, який користувався авторитетом та довірою в бізнесовому середовищі. Після цієї програми він, як власник закладу пережив безліч перевірок, зокрема з Архбудконтролю, Національної поліції, міської санепідемстанції, відділу торгівлі Івано-Франківського міськвиконкому, різного роду комісії громадських організацій та депутатського корпусу, які по завершенню перевірок прийшли до висновку, що ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » працює в рамках чинного законодавства, а його клієнти не порушують громадський порядок.
Посилається на те, що суд першої інстанції під час судового розгляду справи не переглянув, а відповідно не дослідив відеозапис телепередачі «Свідок.Агенти», яка транслювалася на телеканалі НТН, яка побудована виключно на розповідях двох заінтересованих осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_14 . Стверджує, що в ході судового розгляду ним надано докази проведення замірів рівня шуму на території ресторану-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у нічний час, а саме: протоколами №33, 34, 35 від 11.02.2015 року, проведено дослідження шумового навантаження в кафе ОСОБА_5 » в нічний час з 22.00 до 22.20 та з 22.20 до 22.30 год, за їх висновками еквівалентний рівень шуму не перевищує гранично допустимий рівень, однак суд не прийняв це до уваги.
Таким чином, просить оскаржене рішення скасувати, а позовні вимоги задовольнити в частині визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18.30 та 06.01.2018 року о 12.06 год. у програмі «Свідок Агенти» в ефірі телеканалу НТН.
Зобов'язати ТОВ «Телестудія «Служба інформації протягом 30-ти днів з моменту набранням рішення законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 в 18:30 та 06.01.2018 року о 12:06 у наступному випуску програми «Свідок.Агенти».
Стягнути з ТОВ «Телестудія «Служба інформації на його користь 60 000 гривень моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 100 гривень моральної шкоди.
Судові витрати покласти на відповідачів.
Представник відповідача ТОВ «Телестудія «Служба інформації» подав відзив на апеляційну скаргу, не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі. Так, що в програмі «Свідок.Агенти» було показано сюжет, присвячений конфліктній ситуації, що виникла між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. При створені даного сюжету журналістами телеканалу було з'ясована і відображена в прямій мові думка всіх учасників конфлікту. Журналісти телеканалу в програмі не роблять жодних власних висновків, нікого ні чому не звинувачують, а лише говорять про те, що є конфліктна ситуація і правоохоронні органи повинні в ній розібратися.
Також заперечує щодо вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 60 000 гривень. Вважає дану вимогу необґрунтованою, посилаючись на постанову Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної». Адже позивач ніяким чином не обґрунтовує суму моральної шкоди, заявленої в позові спочатку і розмірі 110 000 гривень, а потім в апеляційній скарзі 60 000 гривень.
Щодо вимоги позивача про спростування, як він вважає недостовірну інформацію в програмі «Свідок ОСОБА_10 », зазначає, що дана програма не виходить на телеканалі НТН з березня 2022 року.
Вважає, що рішення Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2025 року прийнято з повним та всебічним дослідженням всіх матеріалів справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Просить відмовити позивачу в задоволенні його апеляційної скарги в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Рубановський К.С. також подав відзив на апеляційну скаргу, яку вважає безпідставною, а оскаржене рішення законним, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на їх необґрунтованість та невиправданість.
Стверджує, що апелянт не навів жодних доказів «підриву» його ділової репутації, фактів проведення та результатів «безлічі перевірок», твердження щодо пропозиції ОСОБА_3 викупити її помешкання так само не було підтверджено жодними доказами та спростовано відповідачем. Таким чином, апелянт фактично ухилився від обов'язку доказування, прямо передбаченого процесуальним законодавством.
Підтверджує, що оскарженому рішенні суду першої інстанції цілком правомірно зазначено, що абсолютна більшість відомостей, які позивач просить визнати недостовірними, стосуються ресторану-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке належить ТОВ «Івано-Франківськ реставрація Р.І.» та орендується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_15 , а не апелянта як фізичної особи.
Просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з апеляційним розглядом справи, у розмірі 5 000 гривень.
Відповідачі ОСОБА_3 , ТОВ «Телестудія «Служба інформації» до апеляційного суду не явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Назалевича Б.Я., які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Рубановського К.С., вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 06.06.2007, виданого виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належать товариству з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськ-реставрація-Р.І.».
Згідно з свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 06.06.2007, виданим виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.06.2007, виданим Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації, об'єкт «Нежитлові приміщень 2-3 поверхів будинку по АДРЕСА_2 , в яких розміщено ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 »», відноситься до нежитлових приміщень.
Як вбачається з копії технічного паспорту, складеного 05.05.2007 року, виконаним Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухомість, об'єкт «Нежитлові приміщень 2-3 поверхів будинку по АДРЕСА_2 , в яких розміщено ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 »» відноситься до громадського будинку.
Згідно з Висновком експерта від 08.11.2024 № СЕ-19/109-23/12402-БТ, функціональне призначення надбудованих нежитлових приміщень 2-3 поверхів будинку по АДРЕСА_2 , в яких розміщено ресторан-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, відповідно до технічної документації є громадськими, тобто нежитловими.
З матеріалів справи встановлено, що спільним рішенням адміністрації та профкому Івано-Франківського підприємства УТОС від 02.04.2002 ОСОБА_3 було надане приміщення спортзалу в будинку по АДРЕСА_2 для пристосування під житлове приміщення (витяг з протоколу № 38).
10.02.2003 ОСОБА_3 було видано ордер житлове приміщення у гуртожитку. Склад сім'ї: ОСОБА_3 - основний квартиронаймач, ОСОБА_16 - син.
Зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_3 : АДРЕСА_3 .
Рішенням виконкому Івано-Франківської міської ради від 23.09.2003 № 411 ТОВ «Івано-Франківськ реставрація Р.І.» було надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт для надбудови II поверху до прибудованої частини будинку АДРЕСА_2 з метою влаштування офісних приміщень.
Рішенням виконкому міської ради від 19.10.2004 № 418 вказаному ТОВ було дозволено надбудову офісних приміщень над прибудованою частиною будинку АДРЕСА_2 .
Позивач звернувся до суду у зв'язку із тим, що в сюжеті ТОВ «Телестудія «Служба інформації» у програмі «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також журналістами телеканалу повідомлено недостовірні, неправдиві відомості, які не відповідають дійсності щодо нього, як власника ресторану-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме, що роботою ресторану порушуються правила дотримання тиші в нічний час, заборони використання фейерверків, допустимі норми шуму в роботі технічного обладання, і що він в недопустимій формі спілкувався із відповідачками - фізичними особами, порушуючи норми соціальної поведінки.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що поширена інформація не підлягає визнанню недостовірною у зв'язку із тим, що не відповідає дійсності, не може вважатися такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію, оскільки вказана інформація стосується ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » як громадського місця, характеризує його не в контексті приватного життя позивача, а стосується професійної діяльності. Суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про визнання відповідної інформації недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача, а тому не вбачав підстав для задоволення даного позову.
Під час перегляду справи в апеляційному суді, учасники повідомили про смерть відповідача ОСОБА_2 .. 30 вересня 2025 року в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Рубановський К.С. повідомив апеляційний суд, що відповідач ОСОБА_2 померла.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 жовтня 2025 року витребувано з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 33645594, вулиця Галицька, 25, Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000) інформацію щодо підтвердження реєстрації смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_4 ).
21 жовтня 2025 року на адресу Івано-Франківського апеляційного суду надійшла відповідь від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що в архіві Відділу відсутній актовий запис про смерть, складений на ОСОБА_2 .
Однак повідомило, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про смерть №182 від 06 квітня 2023 року, складений Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ОСОБА_2 .
Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
За загальним правилом, процесуальне наступництво можливе не з усіх вимог, а тільки з тих, які мають майновий характер. Правонаступництво не допускається, якщо вимога тісно пов'язана з особистістю.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що даний спір в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію інформацію, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди, не допускає правонаступництва, оскільки спірні правовідносини пов'язані безпосередньо із особою відповідача ОСОБА_2 ..
Таким чином, відповідно до приписів ч.1,ч.3 статті 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
Згідно п.7 ч.1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Враховуючи викладене, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2025 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 необхідно скасувати, провадження в цій частині закрити.
Перевіряючи рішення в решті, колегія суддів зазначає, що правовідносини між ОСОБА_1 та відповідачами ОСОБА_3 , ТОВ «Телестудія «Служба інформації» врегульовані наступними нормами права.
Конституцією України в ст. 3 закріплено, що людина, її честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст.28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. А в силу ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах.
У відповідності з ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
В свою чергу ст. 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Згідно ч. 1ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У статті 6 Конвенції, яка в силу положень статті 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів; важливим є визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин. Саме визначення цих правовідносин дає можливість суду остаточно визначитись, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.
Згідно із статями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації та право на відповідь.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Судом встановлено, що 31 грудня 2017 року о 18:30 у програмі «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН відбувся випуск передачі, у якій була поширена наступна інформація:
ОСОБА_4 : «мінімум тричі на тиждень весь мікрорайон здригається від гучних святкувань, музики танців, караоке, а також заборонених в Україні грандіозних салютів і так впродовж десяти років». Голос за кадром: «Але це не про ОСОБА_5 , тут на цьому вирішили зекономити ... та це ще не все після закінчення святкувань ближче до ранку у дворі запускають салюти, це при тому, що феєрверки в нашій державі заборонені, ОСОБА_6 неодноразово викликала полісменів аби ті розібралися в ситуації...».
Голос за кадром: « ОСОБА_6 скаржиться, стелі будинку такі тонкі, що всі гулянки, які справляють у Титаніку відбуваються неначе в неї у квартирі жодного шансу на сон ... спокійно в будинку не буває взагалі ніколи, вночі музика, а вдень гудуть величезні промислові кондиціонери ...».
ОСОБА_3 : «Прямо над вікном він встановив витяжку таку, що вона такий шум, що ви спите біля водоспаду ...»
Голос за кадром: «Тоді жінка звернулася до санепідемстанції аби ті виміряли рівень шуму в квартирі і вони приїхали але в день»; ОСОБА_3 : «вони приходили вимірювати шум, але в денний час, коли в цьому ресторані Титаніку нічого не проводилося ...».
Голос за кадром: «Ресторан побудували над житловими приміщеннями...».
Ведуча: «Агенти викликали копів серед ночі і все, що вони робили ми фільмували, що нам вдалося відзняти, а головне чи тепер прийняли заяву від нашої постраждалої...».
Ведуча: «Ми вирішили поспілкуватися з іншими мешканцями будинку, тут наче всі мають страждати від гучних гульок у ОСОБА_5 , ось приміром ОСОБА_7 живе у сусідньому під'їзді, шматок ресторану розташований над її квартирою також, але жінка нікуди скаржитись не хоче, бо налякана вкрай...».
Голос за кадром: «На відміну від ОСОБА_8 нікуди не скаржиться на господаря ОСОБА_5 , адже вона його боїться. Жінка розповідає, що той разом з приятелем погрожував їй.» ОСОБА_2 : «Один прекрасний момент обидва напилися і прийшли робити розправу.» Голос за кадром: «Це було трохи більше року тому 15 жовтня ОСОБА_7 добре запам'ятала цей день адже тоді окрім погроз господар ресторану побив бідолашну.» ОСОБА_2 : «Він мене взяв, так гримнув до стіни головою, а потім якось так кинув лицем головою в низ. ... Я в поліцію була написала і вони потихенько закрили. Він бандюк, він має над собою великий дах, над головою тобто кришу».
Ведуча: «... виявляється, що господар ресторану позбавив мешканців усього будинку свіжого повітря ...» Голос за кадром: «Але вентиляція чимось завадила місцевому ресторатору, коли той почав над квартирою зводити свій Титанік.»
06 січня 2018 о 12:06 год. відбувся повтор програми «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН.
Вважаючи недостовірною вищевказану інформацію, поширену у програмі «Свідок.Агенти» на телеканалі НТН, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним цивільним позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ч.5 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Пунктом 19 Постанови роз'яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Згідно із статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею Конвенції, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015).
Згідно з ч.1 статті 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин як:
- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
При цьому необхідно враховувати, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). При цьому обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має подати докази недостовірності поширеної інформації.
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Вимоги позивача ОСОБА_1 стосуються спростування інформації, визнання недостовірною, неправдивою та такою, що завдає шкоди його честі, гідності та діловій репутації наступних висловлювань, поширених ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18:30 та 06 січня 2018 о 12:06 у програмі «Свідок.Агенти» в ефірі телевізійного каналу ТОВ "Телестудія "Служба інформації" НТН в частині:
1.1. Поширену ведучою:
- «мінімум тричі на тиждень весь мікрорайон здригається від гучних святкувань, музики, танців, караоке, а також заборонених в Україні грандіозних салютів і так впродовж десяти років»;
« ОСОБА_10 викликали копів серед ночі і все, що вони робили ми фільмували, що нам вдалося відзняти, а головне чи тепер прийняли заяву від нашої постраждалої ...»;
«Ми вирішили поспілкуватися з іншими мешканцями будинку, тут наче всі мають страждати від гучних гульок у Титаніку, ось приміром ОСОБА_7 живе у сусідньому під'їзді, шматок ресторану розташований над її квартирою також, але жінка нікуди скаржитись не хоче, бо налякана вкрай, яку приголомшиву...»;
«... виявляється, що господар ресторану позбавив мешканців усього будинку свіжого повітря ...».
1.2. Поширену голосом за кадром:
- «Але це не про ОСОБА_5 , тут на цьому вирішили зекономити ... та це ще не все. Після закінчення святкувань, ближче до ранку у дворі запускають салюти, це при тому, що феєрверки в нашій державі заборонені, ОСОБА_6 неодноразово викликала полісменів аби ті розібралися в ситуації...»;
- « ОСОБА_6 скаржиться, стелі будинку такі тонкі, що всі гулянки, які справляють у ОСОБА_5 відбуваються неначе в неї у квартирі жодного шансу на сон ... спокійно в будинку не буває взагалі ніколи, вночі музика, а вдень гудуть величезні промислові кондиціонери…»;
«Тоді жінка звернулася до санепідемстанції аби ті виміряли рівень шуму в квартирі і вони приїхали, але вдень»;
- « ОСОБА_11 побудували над житловими приміщеннями...»;
«На відміну від ОСОБА_8 нікуди не скаржиться на господаря ОСОБА_5 , адже вона його боїться. Жінка розповідає, що той разом з приятелем погрожував їй.»;
«Це було трохи більше року тому. 15 жовтня ОСОБА_7 добре запам'ятала цей день адже тоді окрім погроз господар ресторану побив бідолашну.»;
«Але вентиляція чимось завадила місцевому ресторатору коли той почав над квартирою зводити свій ОСОБА_12 ».
1.3. Поширену ОСОБА_3 :
«Прямо над вікном він встановив витяжку таку, що вона такий шум, що ви спите біля водоспаду ...»;
«Вони приходили вимірювати шум, але в денний час, коли в цьому ресторані титаніку нічого не проводилося ...».
1.4. Поширену ОСОБА_2 :
- «Один прекрасний момент обидва напилися і прийшли робити розправу.»
- «Він мене взяв, так гримнув до стіни головою, а потім якось так кинув лице: головою вниз. ... Я в поліцію була написала і вони потихенько закрили. Він бандюк, він має над собою великий дах, над головою тобто кришу».
Як вже зазначалось, відповідно до ч.4 статті 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію інформацію, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди, не допускає правонаступництва, оскільки спірні правовідносини пов'язані безпосередньо із особою відповідача ОСОБА_2 , тому в частині, в якій позивач обґрунтовує власні вимоги до ОСОБА_2 певними обставинами, не переглядається.
Щодо тверджень ОСОБА_3 , які поширені у програмі «Свідок.Агенти» в ефірі телевізійного каналу ТОВ "Телестудія "Служба інформації" НТН, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Колегія суддів зауважує, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Положеннями статті 30 Закону України «Про інформацію» визначено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення до того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов'язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.
Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об'єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.
Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, кожному громадянину гарантовано право на судовий захист особистих немайнових прав, однак за умови доведення наявності порушеного права позивача відповідачем та з умовою забезпечення балансу прав та свобод учасників інформаційних правовідносин.
Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави стверджувати, що слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (рішення ЄСПЛ від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії»).
Однак навіть у разі, якщо висловлення є оціночним судженням, пропорційність втручання може залежати від того, чи існує достатнє «фактологічне підґрунтя» для оспорюваного висловлювання, в іншому випадку воно буде надмірним (рішення ЄСПЛ у справі «Ліндон, Очаковський-Лоран та Жулі проти Франції»). Щоб розрізнити твердження щодо фактів та оціночні судження необхідно враховувати обставини справи та загальний тон висловлювань (рішення ЄСПЛ у справі «Бразільє проти Франції» від 11 квітня 2006 року), оскільки судження з питань, які становлять суспільний інтерес, можуть на цій підставі становити оціночні судження, а не твердження щодо фактів (рішення ЄСПЛ «Патурель проти Франції» від 22 грудня 2005 року, «ТОВ «Інститут економічних реформ» проти України» від 02 червня 2016 року).
Як вбачається із оскарженого рішення суду першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вимог заявленого позову, суд правильно встановив, що інформація, поширена в програмі «Свідок.Агенти» в ефірі телевізійного каналу ТОВ "Телестудія "Служба інформації" НТН, містить критичну оцінку певних подій, які є вираженням суб'єктивної думки і поглядів ОСОБА_3 щодо діяльності ресторану -кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». У програмі «Свідок.Агенти» ОСОБА_3 не охарактеризовано жодного факту якоїсь особистої та конкретної дії позивача, її твердження відображають власну критичну оцінку діяльності ресторану-кафе, висловлену у формі оціночних суджень. Суд першої інстанції дійшов висновку, що висловлювання, здійснені відповідачем ОСОБА_3 та висвітлені у програмі «Свідок.Агенти» в ефірі телевізійного каналу ТОВ "Телестудія"Служба інформації" НТН стосуються діяльності ресторану-кафе, є оціночним судженням та відповідно до статті 30 Закону України "Про інформацію", така інформація не підлягає спростуванню, а тому відсутні правові підстави для застосування положень статті 277 ЦК України.
Вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Телестудія «Служба інформації» також не знайшли свого підтвердження та є безпідставними. Журналістами телеканалу була сформована та озвучена інформація з урахуванням отриманих висловлювань від інших осіб та наявних фактичних даних. Тобто при створені даного сюжету була з'ясована і відображена в прямій мові думка всіх учасників конфлікту. Тому, такі відомості не є недостовірною інформацією, що підлягає судовому захисту шляхом її спростування, згідно визначеного ст. 277 ЦК України порядку, оскільки журналісти телеканалу в програмі не роблять жодних власних висновків, а лише на основі наданої їм інформації описують наявну конфліктну ситуація.
З огляду на правомірність поширення журналістами ТОВ «Телестудія«Служба інформації» оспорюваної інформації, недостовірність якої не була встановлено у ході судового розгляду справи, враховуючи особливості діяльності ЗМІ, на які суспільством покладено обов'язок висвітлювати суспільно важливу інформацію, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання її недостовірною, її спростування та відшкодування моральної шкоди.
Разом з тим, варто зазначити, що позивач не був позбавлений права захистити свої права через надане йому законодавством право на відповідь, зокрема передбачене ст. 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", а також на власне тлумачення ситуації у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Позивач не скористався таким правом, звернувся до суду з позовом про захист честі та гідності.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що висловлювання, здійснені відповідачами стосуються позивача, не є оціночним судженням та підлягають спростуванню, а тому наявні правові підстави для застосування положень статті 277 ЦК України, не знайшли свого підтвердження під час перегляду апеляційним судом. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надано мотивовану оцінку обставинам справи наданим доказам, і висновки суду відповідають нормам матеріального права, які регулюють дані правовідносини.
Також, не надано пояснень та обґрунтувань яка саме інформація, поширена відповідачами, направлена на порушення немайнових прав особисто позивача, з метою захисту яких пред'явлено позов та які саме права позивача порушено відповідачами.
За змістом ч. 3 ст.12, ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено частиною другою ст. 77 ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції при винесені рішення не було враховано Експлікацію приміщень та докази проведення замірів рівня шуму на території ресторану «Титанік», що призвело до недоведеності обставин, не заслуговують на увагу, адже такі докази не мають визначального значення для вирішення даної справи.
Додані позивачем матеріали, документи, висновки експертиз, а також, обставини та доводи, викладені позивачем на підставі цих документів, у розумінні статті 81 ЦПК України, не можуть свідчити та не доводять обґрунтованість позивачем правомірності його вимог, а також те, що опублікована інформація є недостовірною, тобто, такою, яка не відповідає дійсності.
Письмові докази - листи від замовників на адресу ТОВ «Івано-Франківськ - реставрація Р.І.» про небажання продовжувати договірну діяльність по договорах підряду також не є належними доказами порушення особистих немайнових прав позивача, оскільки стосуються виключно відносин замовників із товариством, в якому він є засновником і директором, крім того, не доводять факту розірвання таких договорів в законному порядку. (т.1 а.с.27-31).
Інші докази, додані позивачем до матеріалів справи, на які позивач посилається як на правомірність своїх доводів та вимог, мають роз'яснювальний та інформаційний характер з приводу тих обставин, на які посилається позивач.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у своєму рішенні відобразив обставини, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судових засіданнях першої та апеляційної інстанцій.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, то вони зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права, не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства, та на законність судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що підстави для визнання оспорюваної інформації недостовірною відсутні, оскільки поширена інформація не стосується безпосередньо позивача та не порушує його немайнові права та ділову репутацію. Рішення є достатньо обгрутнованим, відповідає критеріям мотивованості.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення рішення суду, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення немає.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення. При цьому, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2025 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію інформацію, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди скасувати, провадження в цій частині закрити. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2025 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба інформації» про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію інформацію, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 255, 374, 375, 377, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2025 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію інформацію, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди скасувати, провадження в цій частині закрити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2025 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба інформації» про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію інформацію, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 31 жовтня 2025 року.
Судді Є.Є. Мальцева
В.А. Девляшевський
О.В. Пнівчук