Ухвала від 28.10.2025 по справі 346/3614/19

Справа № 346/3614/19

Провадження № 11-кп/4808/513/25

Категорія ст. 422-1 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого судді - ОСОБА_3 ,

суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю:

секретаря с/з - ОСОБА_6 ,

прокурора - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 (конференція),

захисника - ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 за п.1 ч. 2 ст. 115 КК України на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 03.10.2025 та

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст ухвали суду першої інстанції.

1.1. Клопотання прокурора задоволено. Продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 01.12.2025 та визначено заставу у розмірі 242 240 грн.

1.2. Ухвала мотивована тим, що прокурором доведено, що продовжують існувати ризики, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

2. Доводи апеляційної скарги обвинуваченого.

2.1. Судом було порушено право на судовий розгляд протягом «розумного строку», оскільки тривалість кримінального провадження є надмірною і не відповідає вимогам пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

2.2. Порушено право на захисника під час першого допиту, що, на думку Апелянта, є порушенням пункту «в» ст. 6 у поєднанні з підпунктом «с» п. 3 ст. 6 Конвенції.

2.3. Відсутні докази вини, оскільки Апелянт стверджує, що на протязі 6 років і 7 місяців стороною обвинувачення не надано жодного підтверджуючого доказу, що даний злочин скоїв Апелянт.

Враховуючи наведені обставини, просить оскаржену ухвалу скасувати та змінити запобіжний захід на більш м'який, який не пов'язаний з триманням під вартою.

3. Позиції сторін в суді апеляційної інстанції.

3.1. Обвинувачений і захисник доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.

3.2. Прокурор заперечив проти апеляційної скарги обвинуваченого, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

4. Мотиви апеляційного суду.

4.1. Нормою ч. 1 ст. 194 КПК України при вирішенні питання законних підстав для утримання особи під вартою на суд покладено обов'язок установити: 1) обґрунтованість підозри (ст. 177 КПК України); 2) наявність ризиків (ст. 177 КПК України); 3) можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів (ч.1. ст. 183 КПК України).

4.2. Обґрунтованість обвинувачення.

Оцінка обґрунтованості обвинувачення поза компетенцією апеляційного суду, оскільки провадження на розгляді по суті в суді першої інстанції.

4.3. Щодо ризиків і можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі.

Імовірність такого тяжкого покарання може сприяти виникненню намірів переховуватися від суду.

Судом першої інстанції було належно оцінено наявність ризиків, які продовжують існувати та не зменшились. Зокрема, апеляційний суд погоджується з висновками суду про наявність ризику переховування від суду, який обґрунтований тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим (довічне позбавлення волі), та відсутністю у нього міцних соціальних зв'язків (суд встановив, що шлюб було укладено вже під час перебування під вартою, востаннє він бачив дружину у 2021 році, і вона проживає окремо).

Також обґрунтованим є ризик незаконного впливу на свідків, оскільки доказова база обвинувачення включає їхні покази, а їх допит під час нового розгляду справи ще не відбувся, при цьому обвинуваченому відомі їх анкетні дані та місце проживання.

Окрім того, існує ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_8 раніше вчинив три кримінальні правопорушення і нині обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Доводи апелянта про надмірну тривалість тримання під вартою (понад 6 років) були предметом розгляду суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком суду, що, незважаючи на тривалий строк, доведені прокурором ризики продовжують існувати, і є нагальна потреба запобігти їх настанню.

Посилання апелянта на відсутність доказів його вини на даній стадії провадження є безпідставними. Суд першої інстанції, вирішуючи питання запобіжного заходу, не вирішує питання винуватості по суті. При цьому суд вірно встановив наявність мінімально необхідного рівня «обґрунтованої підозри», зазначивши, що оцінка доказам буде надана у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

Апеляційний суд також вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, зокрема цілодобового домашнього арешту, про який просив захист. Суд вірно зазначив, що для застосування такого заходу не доведено фактичні умови приміщення, в якому обвинувачений не проживав майже 6 років, а також те, як обвинувачений зможе заробляти собі на життя.

Продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 під час здійснення цього кримінального провадження ще не вийшло за межі розумних строків за умов оперативного завершення розгляду.

5. Висновки

Судом першої інстанції враховано всі необхідні обставини цього провадження, дані про особу обвинуваченого і прийнято законне, обгрунтоване та належно вмотивоване рішення.

Колегія суддів вважає за належне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.

Керуючись статтями 376, 404, 405, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 03.10.2025 про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави - залишити без зміни.

Ухвала не оскаржується.

Головуючий ОСОБА_3

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_5