Справа № 344/14908/25
Провадження № 33/4808/722/25
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Зеленко О. В.
Суддя-доповідач Малєєв
31 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю. розглянув справу за апеляційною скаргою адвоката Савчук В.Р. в інтересах ОСОБА_1 (Апелянт) на постанову Івано-Франківського міського суду від 09.10.2025 та
1. Зміст постанови суду першої інстанції.
1.1. Суд визнав Апелянта винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, піддав штрафу 17 000 грн, позбавив права керування транспортними засобами на 1 рік.
1.2. 20.08.2025 о 03.06 у м. Івано-Франківську по вул. Коновальця, 298 Апелянт керував автомобілем ВАЗ 2107 д.н. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Результат огляду на місці за допомогою газоаналізатора Драгер- 0, 52%.
2. Доводи апеляційної скарги.
2.1. Суд першої інстанції поверхнево підійшов до розгляду справи та безпідставно визнав Апелянта. винним, керуючись переважно даними протоколу.
2.2. 20.08.2025 під час дії комендантської години, у дружини апелянта почалися пологи, і вона потребувала невідкладного доправлення до перинатального центру. Сім'я проживає у садовому (дачному) товаристві, де відсутні вказівники вулиць та номери будинків.
2.3. Водій медичного автомобіля, який виїхав на виклик, не міг знайти необхідну адресу, навіть з використанням геолокації, та не знав, як доїхати до місця призначення.
2.4. Усвідомлюючи небезпеку для здоров'я дружини та дитини, Апелянт був змушений сісти в автомобіль (у стані незначного сп'яніння - 0,52% проміле ), щоб виїхати назустріч медичному автомобілю та супроводити його до свого будинку.
2.5. Апелянт не мав іншого варіанту дій, оскільки через комендантську годину залучити іншого водія було неможливо.
2.6. Апелянт відвертав реальну та неминучу загрозу життю та здоров'ю своїй дружині і дитині. Ці блага (життя і здоров'я людини) є найвищою соціальною цінністю згідно зі ст. 3 Конституції України.
Враховуючи наведені обставини, просить оскаржену постанову скасувати та закрити провадження у справі.
3. Провадження в апеляційному суді.
В судове засідання Апелянт та його захисник не з'явились, про причини суд не повідомили. У спарві достатньо даних для її вирішення за їх відсутності.
4. Мотиви апеляційного суду.
4.1. Норми. Заборона водієві керувати транспортним засобом, у стані алкогольного сп'яніння встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП та п.2.9 «а» ПДР України.
Не є адміністративним правопорушенням дія, вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує правам і свободам громадян, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода (ст. 18 КУпАП).
4.2. Факти і докази.
Факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння Апелянт не заперечує.
Стверджує, що діяв у стані крайньої необхідності.
Ключові питання справи:
Чи мала місце небезпека для життя чи здоров'я дружини Апелянта 20.08.2025 в період часу з 02.00 по 04.00?
Чи могла ця небезпека бути відвернена іншим способом?
Чи була заподіяна шкода менш значною, ніж відвернена?
В основу рішення належить покласти відеозапис, на якому зафіксовані події справи так, як вони відбувалися в дійсності. Даних про переривання, спотворення, монтажу запису немає, він відповідає вимогам достовірності і процесуальним документам справи: протоколу, акту огляду на стан сп'яніння, направленню водія на огляд у медзаклад.
Працівники поліції зупинили Апелянта за те, що він керував транспортним засобом під час комендантської години. При спілкуванні з ним працівник поліції повідомив, що він вбачає в Апелянта ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Поліцейські запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу “Драгер», Апелянт погодився, результат - 0.52%. Апелянт погодився з показами приладу “Драгер» і відмовився проходити огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Поліцейськими роз'яснено Апелянту суть скоєного правопорушення, його процесуальні права та право на адвоката.
4.3. Оцінки. Матеріалами справи та відеозапису підтверджується те, що у дружини Апелянта в описаний період часу дійсно були пологи. Але дані про потребу Апелянту сідати за кермо в стані сп'яніння для відвернення можливої загрози відсутні:
Апелянт не віз дружину в лікарню, а був за кермом ніби для того, щоб показати шлях іншому водієві;
дані про виклик невідкладної медичної допомоги відсутні - працівники поліції це з'ясували оперативно на місці;
працівники поліції невідкладно залучили для доставлення дружини Апелянта в пологовий будинок інший екіпаж поліції;
на шляху до місця проживання Апелянта зустріли автомобіль, який вже віз його дружину в пологовий будинок.
Всі доводи Апелянта про перебування в стані крайньої необхідності спростовані, його дії не були обумовлені реальними потребами. У Апелянта за описаних життєвих обставин були інші способи відвернення можливої загрози для дружини, що й підтверджено фактами. Апелянт жодної загрози не відвернув, але серйозне адмінправопорушення вчинив.
Суд першої інстанції встановив дійсні обставини справи, ретельно перевірив доводи захисту щодо вчинення Апелянтом дій у стані крайньої необхідності та обґрунтовано їх відхилив.
5. Висновки і рішення.
За наслідками розгляду апеляційний суд дійшов тих же висновків, що і суд першої інстанції. Апелянт був зупинений правомірно, причину зупинки було повідомлено. Поліцейський повідомив про ознаки сп'яніння, Апелянту було роз'яснено права, запропоновано пройти огляд на місці. Він погодився, з результатом тесту також був згідний. Його дії містять склад ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Обставин крайньої необхідності в цій ситуації не було.
Працівники поліції діяли виключно професійно, в межах закону та стандартів службової етики.
Рішення суду 1-ї інстанції законне, обґрунтоване, вмотивоване. Порушень, які б слугували підставою для скасування рішення не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Савчук В.Р. залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду від 09.10.2025 щодо ОСОБА_1 без зміни.
Постанова не оскаржується.
Суддя А.Ю. Малєєв