Справа № 727/13405/25
Провадження № 1-кс/727/2952/25
27 жовтня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Чернівці клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна (матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за № 12025260000000676 від 06.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України),-
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
власників майна - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7
Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням, про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025260000000676 від 06.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , спільно з іншими наразі невстановленими особами, достовірно знаючи, що в Україні введено воєнний стан, у зв'язку з чим діють обмеження на виїзд з України за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, організовують на території Чернівецької області незаконне переправлення вказаної категорії чоловіків через державний кордон України до Молдови та Румунії поза пунктами митного пропуску, за грошову винагороду в розмірі 10 000 євро.
У межах вказаного кримінального провадження, 20 жовтня 2025 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
19.10.2025 в період часу з 17 год 10 хв по 19 год. 16 хв. на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17.10.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 1 019 300 грн., 100 доларів США та 70 євро.
Постановою старшого слідчого відділу СУ ГУ НП в Чернівецькій області ОСОБА_10 від 20.10.2025 вищевказані грошові кошти на загальну суму 1 019 300 грн., 100 доларів США, 70 євро визнано речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки є підстави вважати, що набуття виявлених та вилучених грошових коштів здійснено злочинним шляхом.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення збереження речового доказу, просить накласти арешт на майно, яке було виявлене та вилучене 19.10.2025 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , а сааме: на грошові кошти в сумі 1 019 300 грн., 100 доларів США, 70 євро.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому.
ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що вилучені грошові кошти йому не належать, а належать його батькові, з батьками він не проживає вже 6 років, обшук проводився в будинку батьків.
ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що в його домоволодінні були вилучені грошові кошти, які належать йому та членам родини: дружині та молодшому сину, вони були зароблені внаслідок вирощення та продажу фруктів, сухофруктів та бобових. Вирощене продавали на базарах, останній часом возили продавати фрукти в місто Київ. Грошові кошти складали, щоб купити в селі будинок для молодшого сина. Вказані гроші були вилучені в будинку в двох місцях, невелика сума в кімнаті молодшого сина, а все інше в шафі в його кімнаті. Старший син більше п'яти років проживає у дружини і його коштів в будинку не було.
Допитаний, в якості свідка, ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердив, що обшук проводився за адресою: АДРЕСА_1 - за місцем проживання його та батьків, він був присутній під час обшуку, пізніше підійшов батько, вони заявляли працівникам поліції, що кошти належать батьку, йому та матері. ОСОБА_12 більше п'яти років з ними не проживає, а проживає у дружини.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч.2 ст.131 КПК України, одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до вимог ст.123 ч.ч.3, 5, 6 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Встановлено, що 06.10.2025 року до ЄРДР внесені відомості за № 12025260000000676, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
20 жовтня 2025 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України в межах даного кримінального провадження.
У межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 жовтня 2025 року було надано дозвіл на проведення обшуку житла та іншого володіння за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , відомості щодо власника майна відсутні, з метою відшукання і вилучення мобільних телефонів, сім карток, цифрових носіїв інформації, чорнових записів, тепловізорів, радіостанцій, грошових коштів задіяних під час контролю за вчиненням злочину.
З протоколу обшуку встановлено, що 19.10.2025 року органом досудового розслідування за вищевказаною адресою було проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено: грошові кошти на загальну суму 1 019 300 грн., 100 доларів США та 70 євро.
Частиною першою ст. 167 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст. 167 КПК України визначено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, до яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку.
Частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук на підставі відповідного судового рішення, повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку.
Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Із вказаних норм слідує, що під час проведення обшуку, окрім предметів, які вилучені законом з обігу, слідчий і прокурор мають право вилучати речі та документи - які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а також мають право вилучати речі та документи - які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку. Крім того вилученню підлягають предмети, які вилучені законом з обігу, незалежно від їх відношення до кримінального провадження. При цьому статус «тимчасово вилучене майно» мають лише ті речі та документи, що вилучені під час обшуку слідчим або прокурором, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.
Як вбачається з протоколу обшуку, вилучені грошові кошти, які були вилучені за місцем реєстрації ОСОБА_5 - в будинку його батька, не входять до переліку майна, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучено законом з обігу, а тому вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, яке було вилучено під час обшуку 19.10.2025 року подано до суду 21.10.2025 року.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно вимог, передбачених ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до вимог ст.173 ч.2 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_10 від 20 жовтня 2025 року, грошові кошти на загальну суму 1 019 300 грн., 100 доларів США та 70 євро, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Частинами 2,3 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що прокурором не доведено та не надано доказів того, що грошові кошти на загальну суму 1 019 300 грн., 100 доларів США та 70 євро, які були вилучені 19.10.2025 року, під час обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Винесення слідчим постанови про визнання грошових коштів речовими доказами, само по собі, не може бути достатньою підставою для накладення арешту на них.
Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися на умовах, передбачених законом, має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Відповідно до довідки №1146 від 24.10.2025 р., заступника сільського голови Рукшинської сільської ради ОСОБА_13 , головою домогосподарства об'єкта по господарського обліку с.Рукшин, вул.Ярослава Мудрого, 8 є ОСОБА_6 .
Згідно з ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).
Також слід зазначити, що ОСОБА_5 на даний час не повідомлено про підозру, кошти були вилучені за місцем проживання його батьків та молодшого брата, не надано доказів, що таке майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди і містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування цього кримінального правопорушення, тобто не надано доказів, які б свідчили, що таке майно має хоч якесь відношення до розслідуваного кримінального провадження, а тому утримання вилученого майна призводить до порушення прав власників, що є неспівмірним із потребами досудового розслідування.
Враховуючи те, що вказане тимчасово вилучене майно не відповідає критеріям ст.98 КПК України, тобто вилучені грошові кошти не мають жодного значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, тому відсутні підстави для накладення на них арешту.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 98, 110, 131-132, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна (матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за № 12025260000000676 від 06.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України).
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів.
Повний текст ухвали виготовлено 30 жовтня 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1