Справа № 724/2142/25
Провадження № 2-о/724/161/25
28.10.2025 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Гураль Л.Л.
присяжних: Кучера В.М.
Попова В.С.
за участі секретаря судового засідання: Мазної О.М.
заявника: ОСОБА_1
представника заявника: ОСОБА_2
заінтересованої особи: ОСОБА_3 .
В судовому засіданні 28.10.2025р. приймали участь:
представник заявника: ОСОБА_2
розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в м. Хотин Чернівецької області заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Топорівська сільська рада, ОСОБА_3 про визнання особи безвісно відсутньою
І. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
До Хотинського районного суду Чернівецької області звернувся заявник ОСОБА_1 , заінтересована особа: Топорівська сільська рада про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування заяви зазначає, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_4 . Також вказує, що має ще одного сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не проживає на території України з 2009 року. Вказує, що за відомою їй інформацією, її донька ОСОБА_6 разом із своїм сином, її онуком ОСОБА_3 у 2009 році виїхала до Республіки Італія, та з 2011 року вони втратили зв'язок, жодного разу не бачились. Також повідомляє, що до села її донька жодного разу не приїздила та з 2011 року не виходить на зв'язок, ні телефонний ні особистий. Пояснює, що такий розрив зв'язків для неї є не зрозумілим, оскільки вони не конфліктували, не мали жодних проблем чи непорозумінь, тому вона прийшла до висновку, що склались обставини, за яких її донька пропала за невідомих обставин.
Просить суд встановити факт, що має юридичне значення, зокрема, що її донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - є безвісно відсутньою.
Представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви підтримала, просила суд задовольнити. Також вказала, що метою даної заяви є спадкові права на майно ОСОБА_6 , яка отримала у спадщину житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , однак не завершила оформлення документів на право власності. Також звернула увагу суду, що наразі триває розшук ОСОБА_6 , місце знаходження якої на території України не встановлено, однак здійснюють дії міжнародного розшуку. Одначасно вважає, що ця заява ніяким чином не порушить права ОСОБА_6 , оскільки у випадку, якщо буде встановлено її місце перебування, остання не позбавлена можливості скасувати рішення суду у цій справі.
Представник заінтересованої особи Топорівської сільської ради в судове засідання не з'явилася, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без участі представника сільської ради. Також повідомив, що дійсно ОСОБА_1 фактично зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 разом із своїм сином ОСОБА_4 . Також, в ОСОБА_1 є син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка фактично зареєстрована у АДРЕСА_2 . Повідомляє, що відповідно до наявної у сільської ради інформації, ОСОБА_6 не проживає на території України з 2009 року, жодного разу не з'являлась до органу місцевого самоврядування та не проводила оплату податків на землю за будинок в якому зареєстрована. Щодо точного місця знаходження ОСОБА_6 орган місцевого самоврядування повідомити не має можливості.
Заінтересована особа ОСОБА_3 заяву підтримав, та пояснив, що йому не відомо, де знаходиться його мама - ОСОБА_6 , зв'язок з нею відсутній вже тривалий проміжок часу. Пояснив, що з дитинства перебуває на вихованні й своєї бабусі - ОСОБА_1 , оскільки мама виїхала на заробітки до Італії. Десь у 2015-2016 році, його дядько відвіз до мами в Італію, однак він там пробув приблизно два місяця і повернувся назад до України, оскільки в мами були відсутні документи щодо законного перебування в Італії. В 2018-2019 роках, коли мама перебувала в Україні він її не бачив. На сьогоднішній день зв'язок з мамою втрачений, однак будь-яких дій по її розшуку він не здійснював.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 16.07.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку окремого провадження.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 07.08.2025 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та витребування доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Так, судом встановлено, що в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 заявник іменується як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с.8).
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матірю значиться - ОСОБА_7 (а.с.93).
Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 шлюб укладений між гр. ОСОБА_8 та ОСОБА_1 . Після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_9 (рос. мовою) (а.с.21).
Як вбачається із копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 виданого 24.01.1992 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 розірваний, актовий запис 54, після розірвання шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_10 (а.с.22).
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади №2025/002829497 від 27.02.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.12).
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади №2025/002829111 від 27.02.2025 року вбачається, що за цією самою адресою разом ОСОБА_1 зареєстрований та проживає її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . (а.с.16).
Як вбачається із Довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААД №151609 від 19.12.2024 року - ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи. (а.с.17).
Згідно з копією Програми реабілітації інваліда, 19.12.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проходила реабілітаційний курс. (а.с.18-19).
Як вбачається із свідоцтва про народження НОМЕР_4 , виданого виконавчим комітетом Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 являється ОСОБА_1 . (а.с.20).
Окрім того, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого Колінковецькою сільською радою у ОСОБА_8 та ОСОБА_7 народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21).
Довідкою від 15.09.2023 року №1849 підтверджується, що ОСОБА_5 є особою з інвалідністю першої групи підгрупи Б загального захворювання, строком з 30.06.2023 року по 31.07.2026 року.(а.с.23).
Згідно довідки Колінковецького старостинського округу, дійсно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована в АДРЕСА_1 . та до складу її сім'ї входять син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак зі слів матері ОСОБА_1 з травня 2009 року виїхали за межі громади. (а.с.25).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Колінковецького старостинського округу №539 від 03.06.2025 року.(а.с.26).
Згідно відповіді Хотинський відділ ДРАЦС повідомляє, що при проведенні перевірки по архіву та за відомостями Державного реєстру щодо державної реєстрації народження, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по архіву виявлено:
- актовий запис №29 від 01.06.1979 року, складений виконавчим комітетом Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
- актовий запис про народження дитини №26 від 21.05.2003р., де ОСОБА_6 вказана матір'ю дитини (а.с.57).
Відповідно до довідки державної прикордонної служби України від 07.08.2025 року щодо перетину державного кордону України ОСОБА_11 в період з 08.11.2017 по 19.08.2025 року (станом на 11:40 год.), остання здійснювала перетин кордону на в'їзд 02.06.2018р. (т/з Бергамо-Чернівці), на виїзд 22.06.2018р. (т/з Чернівці-Бергамо); на в'їзд 01.03.2019р. та на виїзд 06.03.2019р.
Згідно довідки про результати проведення перевірки інформації О/у СКП ВП №2 (м. Хотин) ОСОБА_6 , в період з 20.11.2017 року по 08.10.2025 року перетинала кордон України, а саме: 02.06.2018 - в'їзд в Україну, 22.06.2018 - виїзд з України, 01.03.2019 - в'їзд в Україну та 06.03.2019 року - виїзд з України. Також перевіркою ІКС ІПНП було встановлено, що розшук ОСОБА_6 здійснюється у ВП №6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області.(а.с.75-76).
Згідно листа Відділення поліції №6 (м. Новоселиця) Чернівецького районного управління поліції від 28.10.2025р. вбачається, що 12.09.2025р. через СЕД до відділення поліції надійшли матеріали за зверненням ОСОБА_12 з приводу втрати зв'язку зі своєю донькою ОСОБА_6 , яка в 2009 році виїхала з україни до Республіка Італія та з 2011 року не виходить із заявницею на зв'язок. Цього ж дня працівниками зонального сектору №5 відділу кримінальної поліції Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області було оголошено в розшук ОСОБА_6 . В подальшому матеріали за зверненням ОСОБА_1 були направлені по підслідності до ВП №2 (м. Хотин). На даний час працівниками зонального сектору № НОМЕР_6 відділу кримінальної поліції Чернівецького РУП ГУНП проводяться заходи щодо встановлення ОСОБА_6 .
З копії облікової картки об'єкта по господарського обліку за 2016-2020 роки вбачається, що ОСОБА_6 є головою домогосподарства за адресою АДРЕСА_2 (а.с.95).
Згідно даних відомостей з державного реєстру речових прав за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно не зареєстровано (а.с.37).
Будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 пояснила суду, що її донька - ОСОБА_6 в 2009 році поїхала на заробітки до Італії, а свого малолітнього сина залишила на неї. В них була домовленість, що ОСОБА_6 повернеться додому через два роки. Спочатку ОСОБА_13 підтримувала зв'язок з нею та сином, а в подальшому, десь з 2011 року - перестала. Син ОСОБА_13 відвідував школу, а його вихованням займалася бабуся - ОСОБА_1 . Також зазначила, що хоче переоформити право власності на будинок по АДРЕСА_2 , який успадкувала ОСОБА_13 на її сина - ОСОБА_3 . Будинок стоїть занедбаний, вона лише податок на землю сплачує.Потім десь в 2015 році дядько відвіз сина ОСОБА_13 до неї в ОСОБА_14 , однак через два місяця він повернувся до України. Зараз їй не відомо, де знаходиться її донька. Однак від чужих людей знає, що ОСОБА_13 в 2019 році приїжджала в Україну, однак її не провідувала.
Свідок ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_6 є його сестрою і виїхала на заробітки десь в 2008-2009 роках, а свого малолітнього сина залишила на бабусю. Певний час він з нею спілкувався. В 2014 році на власному автомобілі відвіз ОСОБА_15 до ОСОБА_13 в Італію, думав, що він там залишиться на завжди проживати з мамою. Однак десь через два місяці ОСОБА_15 повернувся додому в Україну. Після цього він ще деякий час спілкувався з сестрою і вона повідомила, що має плани переїжджати в інше місто, після цього зв'язок припинився. Також повідомив, що зі слів мами йому відомо, що ОСОБА_13 приїжджала в 2018 чи 2019 році і провідувала маму та сина десь один чи два дні, однак він її особисто не бачив. Під час додаткового допиту пояснив, що йому мама повідомила про приїзд сестри, однак потім з'ясувалося, що мама також не бачила ОСОБА_13 .
В судовому засіданні заслухавши свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що в ОСОБА_17 , яка є його сусідкою, є донька ОСОБА_13 . Пам'ятає ОСОБА_13 ще в дитинстві, вона проживала в своєї бабусі по АДРЕСА_2 . Пояснює, що ОСОБА_13 поїхала в Італію 20 років тому, син її ще був зовсім маленьким, якого вона залишила зі своїми батьками. З ОСОБА_17 онук пішов у школу, постійно проживав у бабусі. На теперішній час йому відомо, що він проживає в місті близько шести років. Вказує, що ОСОБА_13 не бачив давно та в разі, якщо б вона приїхала, він обов'язково б про це знав та зустрів її.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_17 є його сусідкою з якою він знайомий ще з 1991 року. Говорить, що в ОСОБА_17 є діти - ОСОБА_19 та ОСОБА_13 . Що стосується ОСОБА_13 , пояснює, що вона виїхала 2009-2010 роки, сина свого залишила з бабусею ОСОБА_17 . Весь цей час вона не приїздила додому, але відомо, що ОСОБА_20 (син ОСОБА_13 ) був за кордоном десь приблизно два місяці. На даний час йому не відомо де проживає ОСОБА_13 .
ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення
Відповідно до статті 43 ЦК України фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Зазначена норма передбачає перш за все з'ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймала заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутнім, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються:
а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання;
б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості;
в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43ЦК України;
г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою».
Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (пункт 3 частини другої статті 293 ЦПК України).
Вищевказане узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховним Судом від 27 травня 2020 року у справі № 522/24973/16-ц.
З огляду на статті 305-309 ЦПК України виникнення справ про визнання громадян безвісно відсутніми зумовлені необхідністю захисту майнових прав громадян, справи про правовий статус яких розглядається судом, захистом інтересів осіб, які мають певні правовідносини з особою, тривала відсутність якої позбавляє їх можливості користуватись своїми правами.
Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експерта; показаннями свідків.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є, в тому числі, наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про осіб безвісно відсутніх.
Суду не надано відомостей про наявність відкритої оперативно-розшукової справи щодо розшуку ОСОБА_6 та про результати такого розшуку, а як вбачається з матеріалів справи, та пояснень представника заявниці, що розшук ОСОБА_6 розпочався 12.09.2025р. та наразі триває.
Також, судом встановлено, що за період з 2011р. по 2025р., заявницею особисто не приймалися заходи для встановлення місцезнаходження доньки - ОСОБА_6 , що пояснила у судовому засіданні заявниця. Не здійснювалися такі розшуки і сином ОСОБА_6 , який виступає у даній справі заінтересованою особою. А з показів брата ОСОБА_6 - ОСОБА_4 також вбачається, що розшуки сестри він не здійснював.
Тобто, жодна особа з числа близьких родичів ОСОБА_6 не здійснювала заходів щодо її розшуку та встановлення її місця знаходження.
Суд зазначає, що заявницею та її представником, крім викладених у заяві обставин, не надано жодного належного та допустимого доказу, або сукупність таких доказів, які б надавали змогу підтвердити факт безвісної відсутності ОСОБА_6 .
При цьому суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_4 , оскільки їхні покази містять в собі розбіжності, а тому викликають обґрунтований сумнів щодо достовірності їх змісту.
Також, суд звертає увагу на те, що у заяві про визнання особи безвісно відсутньою ОСОБА_1 вказувала, що встановлення такого факту їй необхідно для оформлення спадкових прав на належне ОСОБА_6 нерухоме майно.
В той же час, при визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, при чому вказана презумпція має спростовний характер, тобто, визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої особи.
Таким чином, визнання ОСОБА_6 безвісно відсутньою не призведе до виникнення в ОСОБА_1 прав як спадкоємця особи. До правових наслідків, які настають у разі смерті прирівнюються правові наслідки оголошення фізичноїособи померлою (частина перша статті 47 ЦК України).
Крім того сам по собі факт не підтримання зв'язку заявницею з ОСОБА_6 протягом тривалого часу та фактична відсутність у заявниці відомостей про її місце перебування не є безумовною підставою для визнання особи безвісно відсутньою, як і виїзд особи на територію іншої країни.
З урахуванням вказаного, суд вбачає підстави для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин заявником не надано, крім того, фактична відсутність відомостей про місце перебування ОСОБА_6 не є безумовною підставою для визнання її безвісно відсутньою.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом, а тому судові витрати слід залишити по фактично понесеним.
Керуючись ст.ст. 2-4, 7-11, 13, 17-19, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 293-294, 305, 306, 319, 352, 354-355 ЦПК України, -
В задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Топорівська сільська рада, ОСОБА_3 про визнання особи безвісно відсутньою- відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Заінтересована особа: Топорівська сільська рада (адреса місця знаходження: вул. Топорівська, 60, с. Топорівці Чернівецького району Чернівецької області).
Заінтересована особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ).
Повне рішення складено 31.10.2025р.
Суддя: Л. Л. ГУРАЛЬ
Присяжні: В. М. КУЧЕР
В. С. ПОПОВ