справа № 399/898/25
провадження № 1-кп/399/58/2025
31 жовтня 2025 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно в режимі відео конференції матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121070000405 від 08.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,-
В провадженні Онуфріївського районного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121070000405 від 08.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
30.10.2025 року прокурором Онуфріївського відділу Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 подано до канцелярії клопотання про продовження щодо обвинуваченої ОСОБА_5 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовано тим, що 08 червня 2025 року о 20 год. 12 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у встановлену законодавством порядку затримано на підставі ст. 208 КПК України. В провадженні Онуфріївського районного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025121070000405 від 08.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України. 03 вересня 2025 року відносно ОСОБА_5 до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України. Вина ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 121 КК України підтверджується зібраними доказами: - протоколом огляду місця події від 08.04.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого встановлено місце вчинення кримінального правопорушення, виявлено труп потерпілого ОСОБА_6 та вилучено речові докази; - протоколом огляду трупа від 09.06.2025; - протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 09.06.2025; - протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 08.06.2025; - постановами про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 08.06.2025; - протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину від 08.06.2025; -протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 08.06.2025; - висновком судово-медичної експертизи №95 від 11.07.2025; - висновком судово-медичної експертизи №97 від 04.07.2025; -висновком судово-медичної експертизи №490 від 30.06.2025; - висновком судово-медичної експертизи №495 від 30.06.2025; - висновком судово-медичної експертизи №486 від 02.07.2025; - висновком судово-медичної експертизи №487 від 02.07.2025; - висновком судово-медичної експертизи №488 від 02.07.2025; - повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 09.06.2025 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України; - матеріалами характеризуючи особу підозрюваної ОСОБА_5 ;
Під час досудового розслідування щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії запобіжного заходу закінчується, однак закінчити судовий розгляд у кримінальному провадженні до цього часу не є можливим, у зв'язку з його складністю. Наявні матеріали свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_5 є причетною до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п.2, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається необхідність запобігання можливості: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, здійснювати незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. На даний час не зникли вищевказані ризики, встановлені під час досудового розслідування, на момент обрання запобіжного заходу та останнього продовження строку його дії. В обґрунтування ризику «переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду» наявні об'єктивні відомості про те, що обвинувачена ОСОБА_5 проживає на території Онуфріївської територіальної громади без реєстрації, не працює, не навчається, що вказує на відсутність у обвинуваченої міцних соціальних зав'язків за місцем вчинення нею злочину, ОСОБА_5 чітко усвідомлює, що вчинила тяжкий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі від семи до десяти років, що у свою чергу дає підстави вважати, що вона може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тобто має місце ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховування від органів досудового розслідування та суду. Так, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2020 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому було продовжено Указом Президента України. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на жаль частина територій нашої держави є тимчасово окупована та відповідно непідконтрольна правоохоронним органам України, обвинувачена усвідомлюючи тяжкість скоєного злочину, відсутність досить стійких соціальних зав'язків, має реальну можливість виїхати за кордон чи на непідконтрольну територію, навіть за відсутності в неї належних документів. В обґрунтування ризику «знищити, сховати або спотворити будь-які речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення» слід зазначити, що обвинувачена тимчасово мешкає у тому ж населеному пункті, де вчинено кримінальне правопорушення - по вулиці Шевченка села Онуфріївка Онуфріївської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області. На даний час у кримінальному провадженні судовий розгляд не розпочався, свідки не допитані, інші докази, які матимуть значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення судом не досліджені. Перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході обвинувачена матиме реальну можливість знищити, сховати або спотворити зазначені предмети. Крім того, обвинувачена ОСОБА_5 веде антисоціальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, вчинила тяжкий злочин про життя та здоров'я, що потягло за собою смерть потерпілого, наведене свідчить про її суспільну небезпечність, крім того, 19.09.2024 Онуфріївським районним судом Кіровоградської області обвинувачену засуджено до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік. Факт вчинення ОСОБА_5 нового умисного кримінального правопорушення під час іспитового строку вказує на те, що ОСОБА_5 може продовжити злочинну діяльність, що є ризиком, передбаченим у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (запобігання вчинення іншого кримінального правопорушення). Крім інших доказів, які підтверджують наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Прохає продовжити строк дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор підтримав в повному обсязі заявлене клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та прохав продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, оскільки обвинувачена має постійне місце проживання і можливо обрати більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала думку свого захисника.
Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Завчасно надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
10 червня 2025 року слідчим суддею Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області підозрюваній ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 серпня 2025 року, строк дії якого продовжено до 08.09.2025.
Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 05.09.2025 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.
Строк дії запобіжного заходу тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_5 , закінчується 03.11.2025 року.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Одночасно, відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, його майновий стан, наявність судимостей, наявність у обвинуваченого місця роботи.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ст.29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У відповідності до ст.5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою при провадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного/обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183, 199 КПК України.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений, з дотриманням положень ст.199 КПК України. (ст.197 КПК України).
У ст.199 КПК України встановлено порядок продовження строку тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Так, вирішуючи клопотання про продовження стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що остання обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, а саме умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, із застосуванням насильства, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти.
Так, ОСОБА_5 раніше судима за вчинення злочинів майнового характеру, а саме 19.09.2024 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, вчинила новий умисний тяжкий злочини протягом іспитового строку, офіційно не працює, неодружена, медичних висновків що містять докази, які б обґрунтовано давали суду підстави вважати, що за станом здоров'я обвинувачена не може утримуватися в умовах установи попереднього ув'язнення суду не надано.
Суд вважає встановленим та належним чином доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у переховуванні від органів досудового слідства та/або суду; знищенні, прихованні або спотворенні будь-яких речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушенні; незаконному впливі на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.
З огляду на наведене, суд вважає наявними для обвинуваченої ОСОБА_5 існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, здійснювати незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо доводів обвинуваченої та її захисника про відсутність вказаних ризиків, суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , відсутність у неї стійких соціальних зв'язків, постійного місця роботи, у разі визнання її винуватою, вказує на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, чим спростовуються доводи захисту про відсутність для обвинуваченої ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1ст. 177 КПК України.
Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти для ОСОБА_5 від настання вищеперерахованих ризиків, а також не зможуть забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї законом процесуальних обов'язків.
Закінчити судовий розгляд в межах дії попередньої ухвали суду про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу не можливо, оскільки ще не допитано усіх свідків, обвинувачену, не досліджено докази.
За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість злочину, який інкримінуються обвинуваченій ОСОБА_5 , з метою запобігання ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 176-178, 194, 331, 370-372, 383, 392, 393 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 29.12.2025 року включно.
Повний текст проголошено 31.10.2025 року о 11.50 год.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1