Справа № 405/5766/25
провадження № 1-кс/405/2761/25
31.10.2025 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 14.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025120000000567 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лозуватка Криворізького району, Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
встановив:
до Подільського районного суду м. Кропивницького від заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання підозрюваному ОСОБА_5 .
Клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України; існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі не застосування цього запобіжного заходу
Прокурор, підозрюваний в судове засідання не з'явились, звернулись з заявами про розгляд справи у їх відсутність, при цьому, прокурор на задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу наполягав, а підозрюваний не заперечував щодо задоволення клопотання слідчого.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дослідивши матеріали, якими стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання, врахувавши письмову позицію учасників справи, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 14.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025120000000567 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
28.10.2025 слідчим, у порядку передбаченому 277 КПК України, повідомлено ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до якої: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючи водієм автотранспортних засобів в ТОВ «Логістик-ФУД» в світлу пору доби, 14.09.2025, керував вантажним автомобілем «Mercedes-Benz 2545», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 27.06.2020 належить юридичній особі ТОВ "ЛОГІСТИК-ФУД" та здійснював розвезення товарів по супермаркетам ТОВ "АТБ-Маркет" розташованих в місті Кропивницький.
З метою здійснення розвантаження товару до супермаркету ТОВ "АТБ-Маркет" розташованого за адресою місто Кропивницький, вулиця Вокзальна, 74 ОСОБА_5 здійснив зупинку вантажного автомобіля «Mercedes-Benz 2545» реєстраційний номер НОМЕР_1 на паркувальному майданчику вказаного торгівельного закладу.
В подальшому 14.09.2025 о 09 годині 46 хвилин 05 секунд (згідно наявного відеозапису ДТП долученого до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ) після відновлення руху на вантажному автомобілі «Mercedes-Benz 2545» реєстраційний номер НОМЕР_1 допустив порушення п.п. 1.5, 2.3 "б" і "д" Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 Для забезпечення безпеки руху водій повинен: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»), маючи можливість з робочого місця водія в салоні транспортного засобу, завчасно виявити на вказаному паркувальному майданчику пішохода, який проходив перед передньою частиною транспортного засобу, не слідкував за дорожньою обстановкою, перед початком руху вперед в порушення вимог п. 10.1 ПДР (п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху), не впевнився, що вказаний маневр буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не впевнився у відсутності пішоходів та був неуважний перед початком свого руху у результаті чого допустив наїзд передньою частиною вказаного вище транспортного засобу на пішохода - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з подальшим переїздом її лівої верхньої кінцівки переднім правим колесом.
В результаті наїзду вантажного автомобіля «Mercedes-Benz 2545» реєстраційний номер НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_6 , остання отримала тілесні ушкодження, які в своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Так, діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Рішенням ЄСПЛ у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18) встановлено відсутність потреби, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
Надані стороною обвинувачення докази, а саме: протоколом огляду предмету від 16.09.2025, від 17.09.2025, висновок судово-медичної експертизи від 24.10.2025, висновок експерта від 26.09.2025 №907/25-27, в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України.
Вирішуючи питання про встановлення ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, слідчим суддею наголошується, що при встановлення наявності/відсутності таких ризиків, слідчий суддя має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним протиправних дій. При цьому, оцінка до вчинення підозрюваним таких дій виходить із: суворості можливого покарання, особи підозрюваного, характеризуючих даних, та інших обставин, які в кожному випадку є індивідуальними та давали слідчому судді прийти до обґрунтованого переконання, що такі дії підозрюваним можуть бути вчиненні, і без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, його неможливо уникнути, і така поведінка підозрюваного є потенційно можливою та прогнозованою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризики, які наведені слідчим в клопотанні та підтримані прокурором у судовому засіданні, що передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним, за наступного:
-щодо ризику передбаченого п. 1 - кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі від трьох до восьми років. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_5 винуватим може бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для підозрюваного переховуватися від суду.
Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.
-щодо ризику передбаченого п. 3 - протокол допиту свідка та потерпілого, разом з їх анкетними даними та місцем їх проживання, які дають свідчення відносно підозрюваного відкриті стороні захисту, оскільки додані до клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідка та потерпілого. Отже, загроза того, що підозрюваним може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідка та потерпілого у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ризик впливу на свідка та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту їх допиту безпосередньо судом.
Наявність інших ризиків, передбачених п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчим не доведено.
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Окрім обґрунтованості підозри та встановленого ризику, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; вік підозрюваного, його майновий стан та сімейний стан, наявність утриманців.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, слідчим суддею встановлено про доведеність прокурором покладення на підозрюваного ОСОБА_5 таких обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- утримуватись від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 , свідком ОСОБА_7 , як особисто так і через третіх осіб, з приводу обставин дорожньо-транспортної пригоди;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи.
За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є співмірним із встановленими ризиками, відповідає особі підозрюваного та здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку, тому є передбачені законом підстави для задоволення клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей ст.ст. 176-178, 179, 309, 369-372 КПК України,
клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання до ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком з 31.10.2025 до 28.12.2025 включно наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- утримуватись від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 , свідком ОСОБА_7 , як особисто так і через третіх осіб, з приводу обставин дорожньо-транспортної пригоди;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи.
Повідомити підозрюваному ОСОБА_5 під розпис покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ОСОБА_5 особистого зобов'язання покласти на заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_8