Справа № 405/687/24
1-кп/405/40/24
31 жовтня 2025 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю:
секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7
потерпілого - ОСОБА_8
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9
обвинуваченого - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницький кримінальне провадження № 12023121010002378 у відношенні:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, офіційно працевлаштованого вантажником в ТОВ «Вересень плюс», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
ОСОБА_10 17 серпня 2023 року близько 21-00 години перебував на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де також знаходився потерпілий ОСОБА_8 . В цей час на ґрунті неприязних відносин між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_10 виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 . Реалізовуючи свій умисел на нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_10 , знаходячись навпроти ОСОБА_8 , діючи умисно та цілеспрямовано, наніс йому кулаком правої руки 2 удари в ліву частину обличчя, після чого ОСОБА_8 намагався стримати ОСОБА_10 , однак той звалив його на землю. В подальшому ОСОБА_8 підвівся із землі та ОСОБА_12 знову звалив його на землю. В той час, коли ОСОБА_8 знаходився у положенні лежачи на спині обличчям догори, ОСОБА_10 сів на нього зверху та кулаками обох рук наніс йому не менше 4 ударів в область обличчя та тулуба. Вищевказаними ударами ОСОБА_12 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у виді: перелому лицьового скелета, перелому лобного відростка виличної кістки, перелому заднє-латеральної стінки очниці зліва, перелому великого крила клиноподібної кістки зліва, перелому виличної дуги зліва, перелому передньої та верхньої стінок лівої верхнє-щелепної пазухи, багатоуламкового перелому заднє-латеральної стінки лівої верхнє-щелепної пазухи, субконьюктивального крововиливу лівого ока, які мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення.
Обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення визнав частково. Показав, що потерпілий є його дядьком. 17.08.2023 у його дідуся ОСОБА_13 був день народження. Він приїхав разом із мамою ОСОБА_14 , молодшими братом і сестрою до дідуся додому ( АДРЕСА_3 ) святкувати його день народження. ОСОБА_15 готувала на кухні, а його попросила розпалити вогнище для шашлику. Дідусь дав йому на розпалку папір. Серед паперу в коробці були таблетки, які від вогню почали вибухати. Через це мама зробила йому зауваження і вони посварилися, через емоції він пішов до друзів. Коли він гуляв з друзями, алкогольні напої не вживав. Пізніше коли він повернувся, то в дідуся вже був батько вітчима ОСОБА_16 та його дядько ОСОБА_8 . Мама віддала йому молодшого брата і вони разом сіли за стіл. Мама почала його виховувати та казати, що не можна так робити, як він зробив. Відповідаючи їй, він вжив нецензурну лексику. В цей момент дядько ОСОБА_8 встав, підійшов до нього та почав його душити. Він однією рукою відштовхнув дядька в області тулуба, молодшого брата віддав мамі, встав і запитав у дядька, що він робить. Дядько підійшов до нього та знову почав його душити, повалив на землю, та будучи зверху нього, наніс йому удар в голову. Між ними почалася боротьба, вони перевернулися та опинилися в палісаднику, він опинився зверху дядька, почалася бійка. Після бійки у нього на голові утворилася гуля. Сварка з бійкою тривала від 5-ти до 10-ти хвилин. Мама кричала дядькові, щоб він заспокоївся. Коли дядько перестав супротивитися, він встав і відійшов, потім встав дядько. Дядько почав його обходити, а потім знову підійшов до нього та намагався вдарити. На крик дідуся вибігла сусідка. Після цього дядько пішов до хати, а дідусь його там зачинив. Потім приїхала поліція і швидка допомога. До цього випадку у нього з дядьком не було бійок і конфліктів, вони тісно не спілкувалися. За столом вони сиділи в такому порядку: мама, він, дідусь, дядько і батько його вітчима. Дядько різко підвівся з місця, що ніхто не встиг зреагувати. Він не рахував нанесені йому дядьком удари. Дядькові він наніс декілька ударів в голову, точну кількість не пам'ятає. З дідусем у нього добрі відносини. Показання дідуся під час судового розгляду на половину відповідають дійсності. Його розмова з мамою викликала негативну реакцію у дядька і через це дядько спровокував конфлікт. Дядько не робив йому зауваження, а мовчки встав, обійшов стола та почав його душити. В день народження дідуся дядько був з палицею, ходив тримаючи її у руках. Про інвалідність дядька він не знає і не цікавився цим. Він займався « ОСОБА_17 » і має синій пояс. Не заперечує нанесення дядькові тілесних ушкоджень, але бійку спровокував дядько. Не погоджується з кваліфікацією його дій, так як вважає свої дії самообороною від дій дядька, оскільки він відчував загрозу своєму життю через те, що дядько його спочатку душив, а потім бив. Він звертався до медичного закладу, де було зафіксовано тілесні ушкодження на голові, шиї та на лікті.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що обвинувачений його племінник (син сестри), неприязних відносин з ним не має. 17 серпня 2023 року в будинку АДРЕСА_3 , де проживає його батько ОСОБА_18 , в якого був день народження, зібрались гості. Десь через годину-дві прийшов його племінник ОСОБА_19 . Він був трішки на підпитку. Під час привітання його батька, ОСОБА_20 було також запропоновано його привітати, на що ОСОБА_20 відмовився в грубій формі. Він зробив йому зауваження. ОСОБА_20 не послухав та нецензурною лайкою послав його і батька. Він знову зробив ОСОБА_20 зауваження, на що останній знову відповів у нецензурній формі. Він запропонував ОСОБА_20 встати і вийти зі столу. ОСОБА_20 одразу не хотів вставати, а потім на другу чи третю пропозицію сказав «Пішли». Коли вони відійшли в сторону, він його запитав, чого він так себе поводить по відношенню до діда. ОСОБА_20 послав його нецензурною лайкою, він попросив його вибачитися, на що останній почав йти на нього. Він витягнув руку, щоб ОСОБА_20 не підходив. В цей час ОСОБА_20 наніс йому удар в обличчя, від якого у нього набрякло око та з носу пішла кров. ОСОБА_20 продовжував наносити йому удари, він як міг оборонявся. Але хлопець спортсмен, займався «Тхеквондо», а він пенсіонер-інвалід. Потім ОСОБА_20 повалив його на землю, повалився на нього і продовжував бити, він вже не мав сил захищатися. Потім, коли гості помітили бійку, почали заспокоювати та відтягувати ОСОБА_20 . Коли його відтягли, він встав і тримаючись за стіну добрався до центру двору, а звідти до будинку. Зайшов у будинок і вмився. На ньому був брудний і розірваний одяг. Потім зайшов у кімнату, ліг на диван відпочити, але відчув, що без надання швидкої допомоги не обійдеться. Він зателефонував в поліцію і викликав швидку допомогу. Спочатку приїхала поліція, потім приїхала швидка допомога і його госпіталізували до обласної лікарні. В обласній лікарні його оглянули лікарі окуліст, невропатолог і травматолог, зробили КТ, рентген та надали медичну допомогу. У нього була зламана щелепа, синець під оком, пошкоджена нога. Потім він звернувся до першої поліклініки до сімейного лікаря, яка дала йому направлення до третьої лікарні, де він пролежав 10 днів у стаціонарі та пройшов лікування зі зламаною щелепою. Коли він лежав у лікарні, йому телефонував слідчий і повідомив, що ОСОБА_20 подав на нього заяву. ОСОБА_20 знає з дитинства, у них були гарні відносини. Потім коли ОСОБА_20 підріс, він почав займатися «Тхеквондо» і став агресивним. Очевидцями події були: його батько, сват ОСОБА_16 (батько чоловіка сестри), його сестра ОСОБА_21 з двома молодшими дітьми. Хто був ще не може згадати. Вся сім'я знає про наявність у нього інвалідності з приводу хвороби на епілепсію. ОСОБА_20 наносив йому удари в область лівого ока, двічі у скроню і декілька разів у щелепу. В основному удари були правою рукою у ліву частину обличчя. Від ударів він двічі падав біля столу. Після того як він упав втретє, ОСОБА_20 повалився на нього та продовжував бити, удари були хаотичні. Він оборонявся від ОСОБА_20 , відштовхував його. За столом ОСОБА_20 сидів між ним та дідусем, ОСОБА_21 сиділа зліва від нього. Будь якого фізичного контакту з ОСОБА_20 до моменту коли вони вийшли зі столу не було. Хто прийшов під час бійки він не міг бачити, так як у нього було закрито око після удару. Після падіння ОСОБА_20 наносив удари в груди, по тулубу, у скроню і щелепу. В цей час він лежав на спині, а ОСОБА_20 сидів зверху та наносив кулаками удари. Цивільний позов підтримав в повному обсязі. Питання щодо міри покарання залишив на розсуд суду.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показав, що обвинувачений є його онуком. На його день народження ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_3 , де він проживає, зібралися гості. Були син ОСОБА_8 , онук ОСОБА_22 , дочка ОСОБА_14 та сват ОСОБА_16 . Дочка спілкувалася з сином ОСОБА_20 , він щось з нею не погоджувався. Його син ОСОБА_8 різко встав і підбіг до ОСОБА_20 , взяв його за шию і запитав чому він не слухається матір та розмовляє на підвищеному тоні з нею. Він не прислухався до їх розмови і не пам'ятає що і хто говорив. ОСОБА_20 відштовхнув його і потерпілий упав у квітник, а ОСОБА_20 на нього. Він побачив, що починається бійка, сказав їм заспокоїтися, та коли встав і хотів підбігти до них, то упав і не зміг їх заспокоїти. Син спровокував ОСОБА_20 , а останній не стримався. Він кричав, щоб викликали швидку допомогу, а дочка підбігла до них та кричала, щоб вони зупинилися. Дочка забрала ОСОБА_20 від ОСОБА_23 . На крики та бійку вибігли сусіди. Більше він нічого не бачив. Хто і кому наносив удари він не бачив. Коли ОСОБА_23 упав, то він лежав на спині, а ОСОБА_20 зверху на ньому і мабуть наніс йому кілька ударів. Він не бачив скільки було ударів і куди саме. Він чув, що були удари і бачив, що у сина були синці. До конфлікту ОСОБА_20 не вживав нецензурну лайку, він ніколи її не вживає у спілкуванні. Раніше між онуком і сином не було бійок. Йому відомо, що у сина інвалідність ІІ групи, він її отримав після того, як його побили. Після того син користується палицею під час ходьбі. ОСОБА_20 займався « ОСОБА_17 ». З сином ОСОБА_24 у нього хороші відносини, сварок не було, він по характеру не агресивний. З онуком ОСОБА_20 у нього нормальні відносини. Його син не вживає алкогольні напої. ОСОБА_20 ніколи п'яним не бачив. Причиною конфлікту між його сином і онуком стала суперечка між його донькою і онуком, який розмовляв з нею на підвищеному тоні. Чому у сина це викликало таку реакцію, він не знає. Під час слідчого експерименту пам'ятав обставини події краще. Швидку допомогу викликав син, коли лежав в будинку. Він бачив, що у сина було обличчя в синцях, крові наче не було. Донька під час конфлікту намагалася їх розтягнути та кричала ОСОБА_20 : «Що ти робиш? Його не можна бити!». Швидка допомога забрала сина до лікарні.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показала, що обвинувачений є її рідним сином, а потерпілий її рідний брат. Подія відбулася на день народження її батька ОСОБА_13 за адресою його проживання по АДРЕСА_3 . Вона приїхала з двома молодшими дітьми і старшим сином ОСОБА_20 . Коли вони приїхали, то ОСОБА_20 почав діставати дрова та рубати їх. Потім ОСОБА_20 попросив, щоб дідусь дав йому папір розпалити вогонь. Коли дідусь дав папір, ОСОБА_20 почав розпалювати вогнище, вона почула звуки пострілів. Вона запитала у ОСОБА_20 , що там відбувається у нього? Як потім виявилося в паперах були якісь таблетки, які почали лопатися від вогню. Вона почала його сварити, що він не дивиться що і куди кидає. ОСОБА_20 сказав, що якщо їм не подобається як він розпалює вогонь, то розпалюйте самі, розвернувся і пішов. Куди він пішов та де був вона не знає. ОСОБА_20 не було години дві. Коли приїхав ОСОБА_20 , вони всі сіли за стіл. Вона попросила потримати молодшого сина, подивитися за ним, поки вона поїсть. В цей момент вона сказала ОСОБА_20 , що треба стримувати свої емоції і якщо мама робить зауваження, то не треба нервувати і розвертатися. На що він їй відповів, що дід дав папір, а він не знав, що там таблетки, і вжив нецензурне слово. Вона сказала йому, що треба контролювати свої вирази, що це не гарно та не виховано, за столом сидять дорослі люди. Від ОСОБА_20 знову прозвучала нецензурна лексика, на що її брат встав, обійшов стіл і взяв ОСОБА_20 за шию. Вона почала кричати на брата, що він робить, так як молодша дитина злякалася і розплакалася. ОСОБА_20 також почав кричати, що він робить, та сказав, що він дорослий і може за себе постояти. Вона забрала дитину, а ОСОБА_20 з ОСОБА_24 почали штовхатися. В ході штовханини вони опинилися у квітнику. В'ячеслав лежав на спині, а ОСОБА_20 був зверху. Всі стояли і кричали, щоб вони заспокоїлися і припинили бійку. На крики і бійку прибігли сусіди. ОСОБА_20 зупинився після криків, а ОСОБА_24 сказав йому: «Ты после этого не жилец». Після цих слів знову почалась бійка. Вона віддала молодшого сина свекру і підбігла, розборонила їх. ОСОБА_20 і ОСОБА_24 вийшли з палісаднику. ОСОБА_24 все одно не заспокоївся і зачіпав ОСОБА_20 . Прибігли дві сусідки тітка ОСОБА_25 і тітка ОСОБА_26 , та почали говорити ОСОБА_24 , щоб він не чіпав ОСОБА_20 . Сусідки не були свідками самої бійки, прибігли в той момент, коли вони вже розборонили ОСОБА_20 і ОСОБА_24 . Вони бачили лише наслідки бійки. Потім ОСОБА_24 завели в будинок, де він деякий час стояв над мийкою і щось розглядав, а потім пішов у кімнату. Вона почала прибирати зі столу, в цей момент приїхала поліція і швидка допомога. Працівники поліції відібрали показання у ОСОБА_20 і у ОСОБА_24 . Швидка допомога забрала ОСОБА_24 до лікарні. До бійки у сина не було тілесних ушкоджень. Брата вона не розглядала, але на обличчі не було нічого. Про те, що у брата інвалідність вона знала. Чи знав про це її син, їй не відомо. Хто кому перший наніс удар вона не знає. ОСОБА_20 сидів на стільці за столом, у нього на руках був молодший брат, ОСОБА_24 підійшов ззаду і взяв ОСОБА_20 за шию. Вона бачила, як вони один одному наносили удари, але кількість ударів вона не рахувала. Син наніс братові ударів два по голові (куди саме не пам'ятає) коли той лежав під ним, і брат також наносив її сину удари по голові, лежачи на спині. Синові на той час було 19 років, хто з них був сильніший не знає. Брат у молодості займався боксом. ОСОБА_20 має синій колір поясу по «Тхеквондо». Її брат не вживає алкогольні напої, син вживає пиво. У ОСОБА_20 були сліди тілесних ушкоджень на шиї, на голові, на лобі, на руках та ногах. Це було зафіксовано в лікарні. ОСОБА_20 не звертався з заявою до поліції, так як це родинні відносини. У неї давно був конфлікт з братом в присутності її сина ОСОБА_20 , який був на той час маленький. Під час тієї ситуації її брат підійшов до неї і почав душити за шию. Батько заступився за неї, він побився з батьком, після чого батько потрапив у лікарню. ОСОБА_24 не був для ОСОБА_20 авторитетом. Вважає, що бійку спровокував ОСОБА_24 (потерпілий), який почав кричати, нецензурно виражатися на ОСОБА_20 , встав, підійшов ззаду ОСОБА_20 і схопив його за шию.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду показав, що потерпілого знає, він брат його невістки ОСОБА_27 . З обвинуваченим знайомий, він син її невістки. Неприязних відносин не мають. 17.08.2023 був день народження у свата ОСОБА_13 , вони сиділи за столом. Що сталося між ОСОБА_20 і ОСОБА_24 він не знає. На святкування він прийшов останній. Коли він прийшов, конфлікту не було. Він не зрозумів через що у ОСОБА_24 з ОСОБА_20 виник конфлікт. Того дня він вживав трохи горілки зі сватом. Щоб ОСОБА_20 пив алкогольні напої він не бачив. Невістка ОСОБА_27 також випила з ним сто грам. Хто і кому наносив удари він не бачив. Він бачив тільки як ОСОБА_20 і ОСОБА_24 брикаються в квітнику. Він подумав, що вони борються. Невістка їх розбороняла. Кого вона відтягувала, він не пам'ятає. Залишив він місце події після того, як поїхала поліція. Він не бачив чи були у ОСОБА_24 тілесні ушкодження до бійки. Після бійки також не бачив тілесних ушкоджень і крові на В'ячеславі. Він не прислухався до розмов ОСОБА_20 і ОСОБА_24 . Розмову невістки з ОСОБА_20 він не чув. Про те, що ОСОБА_8 має інвалідність він не знав. Того дня ОСОБА_24 був наче з палицею. ОСОБА_28 осіб під час та після конфлікту він не бачив. Які у ОСОБА_20 і ОСОБА_24 після конфлікту були тілесні ушкодженні, він не знає. Він сидів за столом і нічого не бачив. Після події йому ніхто нічого не розповідав. Він не знав про те, що ОСОБА_20 займався спортом.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 суду показала, що з обвинуваченим та потерпілим знайома, родинних відносин не мають. Дати та часу не пам'ятає, але була світла пора доби, був день народження у її сусіда ОСОБА_13 . До нього приїхала менша дочка з дітьми та сватом, а також син сусіда (потерпілий). У дворі стояв стіл і вони сиділи розмовляли за столом. Вона була вдома, почула крики ОСОБА_21 та плач її дитини. ОСОБА_21 кричала « ОСОБА_30 його»!». Що саме там відбувалося вона не бачила. Не витримавши плачу дитини, вона зайшла до сусіда у двір, так як калитка була відчинена. ОСОБА_21 з дитиною на руках розбороняла на подвір'ї ОСОБА_20 і потерпілого, які тягали один одного за груди. У дворі за столом сидів сусід ОСОБА_31 і його сват, як його звати не знає. Вона забрала з рук ОСОБА_21 дитину і відійшла в сторону. ОСОБА_21 продовжувала розбороняти ОСОБА_20 і потерпілого. Коли ОСОБА_21 відтягнула ОСОБА_20 від потерпілого, останній ззаду знову підскочив до ОСОБА_20 та смикав його. Потім потерпілого знову відтягли від обвинуваченого і кудись завели, а вона запропонувала ОСОБА_20 піти до неї і пересидіти сварку, але він залишився стояти у дворі біля своєї матері ОСОБА_21 . На цьому все закінчилося, продовження конфлікту не було, вона передала дитину ОСОБА_21 і пішла до себе додому. Будь-яких пошкоджень у потерпілого та обвинуваченого не було, і брудними вони також не були. Крові на потерпілому не було. Коли приїхали швидка допомога та поліція, її вже не було. Через що виник конфлікт вона не знає. Потерпілого бачила раніше, як він йшов по вулиці, кидаючи перед собою палицю та підіймаючи її. Коли він приходив до батька, то був з палицею. Обвинуваченого знає з малечку, він допомагав ОСОБА_21 доглядати молодших дітей. На пошкодження палісаднику вона не звертала увагу. У якому стані був потерпілий і обвинувачений вона не знає.
Вина обвинуваченого ОСОБА_10 у скоєнні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах, окрім отриманих в судовому засіданні показань потерпілого, обвинуваченого, свідків, підтверджується також іншими дослідженими судом доказами, а саме:
Копією консультативного висновку спеціаліста Кіровоградської обласної лікарні від 17.08.2023, згідно якого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено діагноз: закритий перелом лівого скулоорбітального комплексу. Перелом передньої верхньої, задньої кісток лівого скулоорбітального комплексу. Перелом передньої верхньої, задньої кісток лівого верхнє-щелепного синуса, перелом акулової кістки зліва. Гемосинус. Забій повіки лівого ока. Субконьюктивальний крововилив лівого ока. Садна м'яких тканин лобної ділянки, обох кістей, передпліч. Стан після перенесеної тяжкої ЧМТ у формі забою правої лобної ділянки, обох кистей, передпліч. Стан після перенесеної тяжкої ЧМТ у формі забою правої лобної долі. Паренцефалія. Епілепсія.
/а.к.п. 84/
Протоколом огляду предметів від 28.09.2023, в ході проведення якого слідчим було оглянуто знімок МСКТ на ім'я ОСОБА_8 та два диски МСКТ ОСОБА_8
/а.к.п. 85/
Протоколом огляду предметів від 04.10.2023, в ході проведення якого слідчим було оглянуто медичну картку стаціонарного хворого № 5469/831 на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; медичну картку стаціонарного хворого № 1110186 на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; епікриз із медичної картки стаціонарного хворого № 5469/831 на ім'я ОСОБА_8 (Дата виписки 14.09.2023 основний діагноз: віддалені наслідки перенесених менінгоенцефаліту 1983 р., важка ЧМТ, зона енцефамаляції в лобній частці ЄКТ 17.08.2023. Епідсиндром з генералізованомим тонікоклонісними нападами (анамнестично). Закритий перелом лівого скуло орбітального комплексу, перелом передньої та верхньої стінок лівого верхньощелепного синуса, перелом лівої кістки праворуч. Забій повіки лівого ока по СКТ 17.08.2023. Травма побутова); виписку із медичної картки стаціонарного хворого № 946 на ім'я ОСОБА_8 ; два фотознімки із зображенням ОСОБА_8 з наявними на обличчі останнього тілесними ушкодженнями.
/а.к.п. 87-88/
Висновком експерта № 906 від 19.10.2023, згідно якого:
Згідно наданої медичної документації у гр. ОСОБА_8 мались тілесні ушкодження у вигляді перелому лицьового скелету черепа: перелому лобного відростка виличної кістки зліва, перелому заднє-латеральної стінки очниці зліва; перелому великого крила клиноподібної кістки зліва; перелому виличної дуги зліва; перелому передньої та верхньої стінок лівої верхнє-щелепної пазухи; багато уламкового перелому заднє-латеральної стінки лівої верхнє-щелепної пазухи, субконьюктивального крововиливу лівого ока; саден м'яких тканин лобної ділянки, обох кистей, передпліч.
Вищезазначені тілесні ушкодження утворились від дії тупого (-их) предмету (-ів), індивідуальні властивості яких в медичній документації не описані. Комплекс тілесних ушкоджень у вигляді перелому лицьового скелету черепа: перелому лобного відростка виличної кістки зліва, перелому заднє-латеральної стінки очниці зліва; перелому великого крила клиноподібної кістки зліва; перелому виличної дуги зліва; перелому передньої та верхньої стінок лівої верхнє-щелепної пазухи; багатоуламкового перелому заднє-латеральної стінки лівої верхнє-щелепної пазухи, субконьюнктивального крововиливу лівого ока міг утворитись і від одного локального травматичного контакту з тупим предметом, міг утворитись і в строк вказаний в постанові та відноситься до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, згідно п. 2.1.3.б «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6; дані тілесні ушкодження не могли утворитись при падінні з положення стоячи як на тверду плоску, так і виступаючу поверхню.
Тілесні ушкодження у вигляді саден в лобній ділянці, обох кистей та передпліч утворились від дії тупого (-их) предмету (-ів) та відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6. В медичній документації не описана морфологічна характеристика саден (наявність чи відсутність кірочок та рівень їх розташування по відношенню до неушкодженої шкіри), не вказана їх кількість, конкретна локалізація, тому говорити про строк їх утворення, кількість та чи могли вони утворитись при падінні з положення стоячи на площину, не є можливим.
/а.к.п. 91-92/
Протоколом проведення слідчого експерименту від 20.12.2023 з відеозаписом (оптичний диск) до нього, переглянутим в судовому засіданні, в ході проведення якого потерпілий ОСОБА_8 в присутності свого представника розповів та продемонстрував на місці по пров. Крутий, 29 в м. Кропивницький механізм нанесення йому ОСОБА_10 ударів: одного удару кулаком правої руки в область щелепи зліва, одного удару кулаком руки в область грудей, одного удару кулаком правої руки в область обличчя зліва, двох ударів кулаками обох рук в область обличчя та двох ударів кулаками обох рук в область грудей.
/а.к.п. 93-96/
Протоколом проведення слідчого експерименту від 07.12.2023 з відеозаписом (оптичний диск) до нього, переглянутим в судовому засіданні, в ході проведення якого свідок ОСОБА_13 розповів та продемонстрував на місці по пров. Крутий, 29 в м. Кропивницький як ОСОБА_8 різко підвівся зі столу, підбіг до ОСОБА_10 та схопив його за одяг. ОСОБА_10 різко розвернув ОСОБА_8 та кинув його на землю, внаслідок чого останній опинився в положенні лежачи на спині на грядці. ОСОБА_10 , сидячи поверх ОСОБА_8 , наніс останньому кулаками обох рук удари в обличчя. Ударів було не менше чотирьох.
/а.к.п. 98-100/
Протоколом проведення слідчого експерименту від 16.12.2023 з відеозаписом (оптичний диск) до нього (перегляд відеозапису в судовому засіданні не відбувся через наявні на диску пошкодження та відсутність у сторони обвинувачення відеозапису (оригіналу електронного документа) на іншому носії інформації), в ході проведення якого свідок ОСОБА_14 розповіла та продемонструвала на місці по пров. Крутий, 29 в м. Кропивницький як ОСОБА_8 підвівся зі столу, підійшов до ОСОБА_10 та схопив його за шию. Між ними почалася боротьба. ОСОБА_10 , сидячи поверх ОСОБА_8 , наніс останньому кулаками обох рук удари в область обличчя. Після цього вона їй розборонила та на деякий час ОСОБА_10 відпустив ОСОБА_8 . Після того, як ОСОБА_8 сказав: «Тобі після цього не жити» ОСОБА_10 наніс ОСОБА_8 ще близько двох ударів кулаками в область обличчя.
/а.к.п. 103-104/
Висновком експерта № 1093/906 від 25.12.2023, згідно якого:
Згідно наданої медичної документації у гр. ОСОБА_8 мались тілесні ушкодження у вигляді перелому лицьового скелету черепа: перелому лобного відростка виличної кістки зліва, перелому заднє-латеральної стінки очниці зліва; перелому великого крила клиноподібної кістки зліва; перелому виличної дуги зліва; перелому передньої та верхньої стінок лівої верхнє-щелепної пазухи; багато уламкового перелому заднє-латеральної стінки лівої верхнє-щелепної пазухи, субконьюктивального крововиливу лівого ока; саден м'яких тканин лобної ділянки, обох кистей, передпліч.
Вищезазначені тілесні ушкодження утворились від дії тупого (-их) предмету (-ів), індивідуальні властивості яких в медичній документації не описані. Комплекс тілесних ушкоджень у вигляді перелому лицьового скелету черепа: перелому лобного відростка виличної кістки зліва, перелому заднє-латеральної стінки очниці зліва; перелому великого крила клиноподібної кістки зліва; перелому виличної дуги зліва; перелому передньої та верхньої стінок лівої верхнє-щелепної пазухи; багатоуламкового перелому заднє-латеральної стінки лівої верхнє-щелепної пазухи, субконьюнктивального крововиливу лівого ока міг утворитись і від одного локального травматичного контакту з тупим предметом, міг утворитись і в строк вказаний в постанові та відноситься до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, згідно п. 2.1.3.б «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6; дані тілесні ушкодження не могли утворитись при падінні з положення стоячи як на тверду плоску, так і виступаючу поверхню.
Тілесні ушкодження у вигляді саден в лобній ділянці, обох кистей та передпліч утворились від дії тупого (-их) предмету (-ів) та відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6. В медичній документації не описана морфологічна характеристика саден (наявність чи відсутність кірочок та рівень їх розташування по відношенню до неушкодженої шкіри), не вказана їх кількість, конкретна локалізація, тому говорити про строк їх утворення, кількість та чи могли вони утворитись при падінні з положення стоячи на площину, не є можливим.
Механізм утворення тілесних ушкоджень в ділянці обличчя виявлених у ОСОБА_8 при проведенні судово-медичної експертизи не суперечить механізму утворення, на який вказав потерпілий ОСОБА_8 в протоколі проведення слідчого експерименту від 20.12.2023 за його участі.
Механізм утворення тілесних ушкоджень в ділянці обличчя виявлених у ОСОБА_8 при проведенні судово-медичної експертизи не суперечить механізму утворення, на який вказав свідок ОСОБА_13 в протоколі проведення слідчого експерименту за його участі від 07.12.2023.
Механізм утворення тілесних ушкоджень в ділянці обличчя виявлених у ОСОБА_8 при проведенні судово-медичної експертизи не суперечить механізму утворення, на який вказала свідок ОСОБА_14 в протоколі проведення слідчого експерименту від 16.12.2023 за її участі.
/а.к.п. 107-109/
Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.01.2024, з відеозаписом (оптичний диск) до нього, переглянутим в судовому засіданні, в ході проведення якого підозрюваний ОСОБА_10 в присутності свого захисника розповів та продемонстрував на місці по пров. Крутий, 29 в м. Кропивницький як він наніс ОСОБА_8 близько 2-3 ударів кулаком правої руки в ліву частину обличчя останнього, які він ( ОСОБА_10 ) наносив у відповідь на дії ОСОБА_8
/а.к.п. 122-124/
Висновком експерта № 63/906 від 25.01.2024, згідно якого:
Згідно наданої медичної документації у гр. ОСОБА_8 мались тілесні ушкодження у вигляді перелому лицьового скелету черепа: перелому лобного відростка виличної кістки зліва, перелому заднє-латеральної стінки очниці зліва; перелому великого крила клиноподібної кістки зліва; перелому виличної дуги зліва; перелому передньої та верхньої стінок лівої верхнє-щелепної пазухи; багато уламкового перелому заднє-латеральної стінки лівої верхнє-щелепної пазухи, субконьюктивального крововиливу лівого ока; саден м'яких тканин лобної ділянки, обох кистей, передпліч.
Вищезазначені тілесні ушкодження утворились від дії тупого (-их) предмету (-ів), індивідуальні властивості яких в медичній документації не описані. Комплекс тілесних ушкоджень у вигляді перелому лицьового скелету черепа: перелому лобного відростка виличної кістки зліва, перелому заднє-латеральної стінки очниці зліва; перелому великого крила клиноподібної кістки зліва; перелому виличної дуги зліва; перелому передньої та верхньої стінок лівої верхнє-щелепної пазухи; багатоуламкового перелому заднє-латеральної стінки лівої верхнє-щелепної пазухи, субконьюнктивального крововиливу лівого ока міг утворитись і від одного локального травматичного контакту з тупим предметом, міг утворитись і в строк вказаний в постанові та відноситься до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, згідно п. 2.1.3.б «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6; дані тілесні ушкодження не могли утворитись при падінні з положення стоячи як на тверду плоску, так і виступаючу поверхню.
Тілесні ушкодження у вигляді саден в лобній ділянці, обох кистей та передпліч утворились від дії тупого (-их) предмету (-ів) та відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6. В медичній документації не описана морфологічна характеристика саден (наявність чи відсутність кірочок та рівень їх розташування по відношенню до неушкодженої шкіри), не вказана їх кількість, конкретна локалізація, тому говорити про строк їх утворення, кількість та чи могли вони утворитись при падінні з положення стоячи на площину, не є можливим.
Механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_8 при проведенні судово-медичної експертизи не суперечить механізму утворення, на який вказав підозрюваний ОСОБА_10 в протоколі проведення слідчого експерименту від 12.01.2024 за його участі.
/а.к.п. 131-132/
Приведені вище та досліджені судом письмові докази є належними та допустимими, оскільки отримані органом досудового розслідування згідно з вимогами Кримінального процесуального законодавства України та містять в собі фактичні дані, які вказують на місце, час, спосіб вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
При цьому, суд не бере до уваги наданий стороною обвинувачення як доказ винуватості обвинуваченого ОСОБА_10 протокол відібрання біологічних зразків від 16.01.2024 /а.к.п. 126/, оскільки він не містить фактичних даних, які б викривали ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а лише вказує на отримання органом досудового розслідування зразків букального епітелію обвинуваченого, які в подальшому органом досудового розслідування не досліджувалися експертним шляхом на предмет їх відповідності іншим фактичним даним, отриманим в ході проведення відповідних слідчих дій.
Також в ході судового розгляду були досліджені надані стороною обвинувачення:
Протокол огляду предметів від 10.01.2024, в ході проведення якого слідчим було оглянуто 3 кольорові фотознімки, надруковані на глянцевому папері розміром 10х15 см. У верхньому куті вказаних фотознімків наявна дата 17 серпня, час 23:53. На вказаних фото зображений ОСОБА_10 , у якого в області обличчя, шиї, нижніх кінцівок наявні видимі тілесні ушкодження.
/а.к.п. 115/
Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 19.01.2024, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.01.2024 у приміщенні КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» у присутності старшого медичного брата слідчим було вилучено медичну карту амбулаторного хворого № 5743 на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
/а.к.п. 117-118/
Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 19.01.2024, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.01.2024 у приміщенні КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» у присутності завідувача відділенням ВЕМД слідчим було вилучено копії з журналу обліку прийому хворих у стаціонар та відмов від госпіталізації на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
/а.к.п. 119-120/
Висновок експерта № 51 від 24.01.2024, згідно якого:
Згідно наданої медичної документації у ОСОБА_10 , мались тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці чола і скроні зліва, шиї, обох колінних суглобів.
Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупого (-их) предмету (-ів), індивідуальні властивості якого (-их) в медичній документації не описано, та відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6. В медичній документації не описана морфологічна характеристика саден (наявність чи відсутність кірочок), тому говорити конкретно про строк їх утворення не є можливим (окрім садна лівого колінного суглоба, яке могло утворитись за 1-15 діб до моменту обстеження лікарем-хірургом, оскільки більш точна характеристика кірочки («струпу») в документації не описана.
Будь-яких ушкоджень, характерних для боротьби чи самооборони, в документації не описано.
Тілесні ушкодження у вигляді саден по передній поверхні обох колінних суглобів могли утворитись і при падінні з положення стоячи на площину.
Локалізація тілесних ушкоджень доступна для спричинення їх власноруч.
Механізм утворення тілесних ушкоджень в ділянці скроні зліва не суперечить механізму утворення, на який вказав підозрюваний ОСОБА_10 в протоколі проведення слідчого експерименту за його участі від 12.01.2024, про механізм утворення інших ушкоджень підозрюваний ОСОБА_10 не вказує.
/а.к.п. 128-129/
Оцінюючи зафіксовані у вказаних джерелах доказів фактичні дані, суд констатує, що такі дані не містять інформації, яка має доказове значення для встановлення винуватості обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а вказують на наявність у обвинуваченого тілесних ушкоджень, строк утворення яких (окрім садна лівого колінного суглоба) експертом не встановлено через відсутність у медичній документації опису морфологічних характеристик саден. При цьому, враховуючи повідомлені допитаними в ході судового розгляду потерпілим, обвинуваченим, свідками дані, суд не виключає можливості отримання таких тілесних ушкоджень і під час події, яка мала місце 17 серпня 2023 року близько 21-00 години на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Але, суд звертає увагу на те, що експертом однозначно зазначається, що будь-яких ушкоджень, характерних для боротьби чи самооборони, в наданій медичній документації не описано.
Оцінюючи доводи обвинуваченого ОСОБА_10 про те, що він наніс потерпілому ОСОБА_8 удари, перебуваючи в стані необхідної оборони, суд констатує, що такі доводи не знайшли свого об?єктивного та беззаперечного підтвердження в ході судового розгляду.
Так, з отриманих в ході судового розгляду показань очевидців події - свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 судом встановлено, що фізичний конфлікт між потерпілим та обвинуваченим почався з моменту, коли потерпілий підійшов до обвинуваченого та взяв його за шию. І саме на цей момент обвинувачений посилається як на момент виникнення у нього стану необхідної оборони. При цьому, як свідок ОСОБА_13 , так і свідок ОСОБА_14 вказують на те, що обвинувачений відштовхнув потерпілого, від чого останній впав у квітник і опинився лежачим на спині. Отже, в цей момент обвинувачений фактично своїми діями припинив можливе посягання потерпілого по відношенню до себе, тобто реальна загроза заподіяння йому потерпілим, який є особою з обмеженими можливостями (інвалід 2 групи), будь-якої шкоди перестала існувати. Тому його наступні дії щодо зайняття положення сидячи на потерпілому та нанесення йому подальших ударів охоплювались його прямим умислом на спричинення останньому тілесних ушкоджень на грунті виниклих в ході сварки неприязних відносин.
Жоден із допитаних в ході судового розгляду свідків, які були очевидцями події, не вказує на те, що потерпілий повалив обвинуваченого на землю та наносив останньому удари в такому положенні, а навпаки вказують на те, що такі дії були вчинені саме обвинуваченим по відношенню до потерпілого, що переконує суд в тому, що дійсності відповідають повідомлені саме потерпілим обставини спричинення йому обвинуваченим тілесних ушкоджень, а отже показання потерпілого є достовірними та обґрунтовано покладені органом досудового розслідування в основу пред'явленого ОСОБА_10 обвинувачення.
Оцінюючи вище приведені письмові докази, які визнані судом належними та допустимими, як кожен окремо, так і в їх сукупності між собою та з отриманими в ході судового розгляду показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , суд відмічає відсутність в них істотних протиріч щодо обставин спричинення потерпілому тілесних ушкоджень і констатує їх узгодженість та достатність для встановлення винуватості обвинуваченого ОСОБА_10 , внаслідок умисних протиправних дій якого (нанесених ударів в область обличчя і тулуба) ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: перелому лицьового скелета, перелому лобного відростка виличної кістки, перелому заднє-латеральної стінки очниці зліва, перелому великого крила клиноподібної кістки зліва, перелому виличної дуги зліва, перелому передньої та верхньої стінок лівої верхнє-щелепної пазухи, багатоуламкового перелому заднє-латеральної стінки лівої верхнє-щелепної пазухи, субконьюктивального крововиливу лівого ока, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.
При цьому, суд не бере до уваги надані в ході судового розгляду показання свідка ОСОБА_16 , який будучи очевидцем події, за його словами нічого не бачив, а також показання свідка ОСОБА_29 , яка не була безпосереднім очевидцем події та бачила лише завершення конфлікту, оскільки показання зазначених свідків не містять фактичних даних, які б мали доказове значення.
Отже, судом встановлено достатність та взаємозв'язок беззаперечних доказів, які вказують на наявність причинно-наслідкового зв'язку між умисними протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_10 , який на грунті виниклих в ході сварки неприязних відносин наніс удари кулаками рук в область обличчя та тулубу ОСОБА_8 , та наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
Тому, доводи захисника обвинуваченого щодо необхідності виправдання його підзахисного є безпідставними, а позицію обвинуваченого щодо часткового визнання ним своєї вини з мотивуванням спричинення ним потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень у зв'язку з необхідністю самозахисту, суд розцінює як спосіб його захисту.
Також, розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, згідно якого ОСОБА_10 інкриміновано спричинення ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, суд дійшов висновку про необхідність виключення із пред'явленого обвинуваченому ОСОБА_10 обвинувачення спричинення останнім потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень у вигляді саден м'яких тканин лобної ділянки, обох кистей, передпліч, як таких які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення, оскільки згідно досліджених висновків експерта № 906 від 19.10.2023, № 1093/906 від 25.12.2023, № 63/906 від 25.01.2024 зазначені тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, та строк їх утворення експертом не встановлено.
Відповідно до положень ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадку можливості зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 у скоєнні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, доведена.
Дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України як умисні дії, що виразилися у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_10 раніше не засуджений, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не значиться, офіційно працевлаштований, не одружений, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставини, які пом'якшують покарання, судом не встановлені.
Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.
З урахуванням наведеного, встановлених фактичних обставин вчиненого правопорушення, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_10 , суд вважає, що останньому слід призначити покарання у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді мінімального строку позбавлення волі.
Також суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_10 , який кримінальне правопорушення вчинив вперше і хоча не погодився з протиправністю своїх дій, вважаючи що він діяв в стані необхідної оборони без наявності в нього умислу на спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, однак не оспорював факту спричинення ним останньому тяжких тілесних ушкоджень, офіційно працевлаштований вантажником в ТОВ «Вересень плюс», тобто займається суспільно-корисною працею, за місцем проживання характеризується виключно з позитивного боку, застосувавши до нього ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
При цьому, судом враховано надану Подільським районним відділом з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 , відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються, відповідно, як середні, та беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, історію правопорушення орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_10 можливе без ізоляції від суспільства (без позбавлення або обмеження волі на певний строк) та не становить небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.
Саме таке покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання та буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_10 і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, та забезпечуватиме співмірність діяння та кари, відповідатиме дотриманню розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Підстав для застосування у відношенні обвинуваченого ОСОБА_10 положень статті 69 КК України, судом не встановлено.
Строк дії застосованого у відношенні ОСОБА_10 в межах даного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.01.2024 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання сплив 27.02.2024. Підстави для задоволення клопотання прокурора про застосування у відношенні обвинуваченого до набрання вироком законної сили запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відсутні.
До початку судового розгляду представником потерпілого в інтересах останнього було пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_10 про стягнення з останнього на користь потерпілого спричиненої йому кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в розмірі 4536,90 гривень, моральної шкоди в розмірі 60000 гривень та понесених витрат на правову допомогу в розмірі 6000 гривень.
В обгрунутування позовних вимог зазначено, що протиправними діями обвинуваченого потерпілому було спричинено матеріальну шкоду, яка виражена у вартості лікування в розмірі 4536,90 гривень. Крім того, потерпілому завдано моральну шкоду, яка полягає в наявності у нього душевних страждань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також в тому, що потерпілий вкладав і вкладає значні зусилля задля повернення до нормальних умов існування та життя, подолання виниклих у сукупності негативних факторів та наслідків. Все це спричиняє моральні страждання, а тому суму компенсації моральної шкоди оцінено у 60000 гривень. Також потерпілим понесені витрати на оплату наданої йому правової допомоги в сумі 6000 гривень.
Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
За правилами ч. 1, ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_10 фактично понесених витрат на лікування в розмірі 4536,90 гривень, суд керується наступним.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пленумом Верховного суду України у п.п. «в» п. 19 Постанови № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» визначено, що розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.
Так, на підставі доданих потерпілим до цивільного позову копій епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 5469/831, виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 51 та фіскальних чеків судом встановлено, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_8 дійсно спричинену матеріальну шкоду в розмірі 4536,90 гривень (сума понесених потерпілим витрат на лікування), які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_10 .
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_8 в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди 60000 гривень, суд керується наступним.
Положеннями ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму).
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_10 потерпілий ОСОБА_8 дійсно зазнав моральних страждань, пов'язаних із ушкодженням його здоров'я, що призвело до вимушених негативних змін в його житті.
Отже, внаслідок винних дій ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_8 дійсно було завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.
Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнав потерпілий, характер немайнових втрат, зокрема, враховує глибину душевних та фізичних страждань, яких зазнав потерпілий у зв'язку з отриманими ним тілесними ушкодженнями, внаслідок яких останній перебуває у стресовому стані та потребує докладання додаткових зусиль для відновлення порушених прав, що призвело до настання негативних змін в його житті. При цьому, судом зауважується, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб особи, яка зазнала моральних страждань, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення, та у жодному разі не може вважатися покаранням винної особи.
Отже, враховуючи ступінь спричинених тілесних ушкоджень, тривалість вимушених змін, глибину душевних та фізичних страждань, а також виходячи з принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку, що пропорційною компенсацією моральних страждань потерпілого є відшкодування йому обвинуваченим спричиненої його умисними протиправними діями моральної шкоди в розмірі 20000 гривень, на підставі чого позовна вимога в частині відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_8 в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 6000 гривень, суд бере до уваги те, що питання розподілу процесуальних витрат чітко визначено главою 8 КПК України.
Так, п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України визначено, що процесуальні витрати, окрім інших, складаються з витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а отже і витрати на правову допомогу.
Тому, понесені потерпілим ОСОБА_8 процесуальні витрати, а саме витрати на правову допомогу в розмірі 6000 гривень, що підтверджується наданими останнім розрахунковими квитанціями серії ААКД № 314835 від 24.08.2023 та серії ААКС № 139307 від 10.03.2024 на загальну суму 6000 гривень, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_10 .
Інші процесуальні витрати в межах даного кримінального провадження відсутні.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд -
ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбуття призначеного покарання з випробуванням на два роки, зобов'язавши його повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_10 не обирався.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_8 :
•в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4536 (чотири тисячі п'ятсот тридцять шість) гривень 90 копійок;
•в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 (двадцять тисяч) гривень;
•в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу 6000 (шість тисяч) гривень.
В іншій частині позову - відмовити.
Речові докази по справі, а саме:
•два оптичних диска з МСКТ потерпілого ОСОБА_8 , плівку з МСКТ потерпілого ОСОБА_8 , які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 - після набрання вироком законної сили залишити законному володільцю ОСОБА_8 ;
•копії карток амбулаторного хворого потерпілого ОСОБА_8 , копії епікризу із медичної карти стаціонарного хворого на ім'я потерпілого ОСОБА_8 , копії виписки із медичної карти № 946, 2 фотознімки ОСОБА_8 з наявними тілесними ушкодженнями, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження № 12023121010002378 - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження № 12023121010002378;
•копії медичних документів щодо звернення ОСОБА_10 до лікувальних закладів, 3 фотознімки із зображенням на тілі та обличчі тілесних ушкоджень, копії медичної карти травмопункту ОСОБА_10 , копії журналу обліку прийому хворих у стаціонар та відмов від госпіталізації, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження № 12023121010002378 - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження № 12023121010002378.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_32