Справа № 350/1142/25
Номер провадження 2-а/350/6/2025
30 жовтня 2025 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Пулика М.В.,
секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 квітня 2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП,
установив:
Стислий виклад позицій сторін:
позивач просить поновити строк звернення до суду, скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 квітня 2025 рокупро притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП, стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Позовні вимоги мотивує тим, що 17 квітня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову №442, якою його, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Про винесення постанови він дізнався лише 23 липня 2025 року, відкривши мобільний застосунок «Дія» та виявивши інформацію про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови до цього моменту не отримував, повідомлений належним чином не був, у засіданні участі не брав.
Згідно постанови №442 від 17 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 17000 гривень за ч.3 ст . 210-1 КУпАП. Вважає, що дана постанова винесена безпідставно, не відповідає фактичним обставинам справи, не підтверджена жодними доказами та складена з численними порушеннями норм матеріального та процесуального права.
Розгляд справи відбувався без його участі, чим грубо порушено його права на захист. Розгляд справи і винесення постанови здійснювалось без його присутності, і його ніхто не попереджав, що буде відбуватися такий розгляд справи і що винесено рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності. На момент винесення постанови, він перебував на військовому обліку.
Позивач у судове засідання не прибув подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, відзив на позов не подавав.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції, в зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін повідомлених про дату, час і місце розгляду справи належним чином.
Спір між сторонами не вирішений.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04.08.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами ст.286 КАС України, призначив судовий розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від30.09.2025, суд витребував в з ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення на підставі яких відносно ОСОБА_3 винесено постанову №537 від 28 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП, для огляду в судовому засіданні.
05.09.2025 від тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли письмові пояснення та матеріали справи про адміністративне правопорушення на підставі яких відносно ОСОБА_1 винесено оскаржувану постанову.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:
як встановлено з протоколу №442 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 09.04.2025, він складений відносно ОСОБА_1 , у зв1язку з тим, що: "09.04.2025 він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З'ясовано, що ОСОБА_1 не оновив свої військово-облікові дані в зазначений термін протягом 60 днів. Вчинив правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП". У протоколі зазначено, що роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год. 17.04.2025 в кабінеті № 1 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , під чим наявний підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У графі "Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, « пояснив, що не оновив свої облікові дані тому, що знаходився на сезонних роботах за межами області». У графі" Другий примірник протоколу отримав" наявний підпис.
Постановою №442 про адміністративне правопорушення від 17.04.2025, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст . 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 17000 тисяч гривень за те, що він а саме протягом 60 днів з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби,мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 не уточнив свої облікові та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, чим порушив абзац 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п.2 Правил військового обліку, затверджених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022.
Як зазначено в постанові, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнава. Також у постанові зазначено, що копію постанови № 442 від 17 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності отримав 17 квітня 2025 року. Підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутній.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач вказує, що він має право на відстрочку, військово-облікові дані на момент винесення постанови уточнив.
Позивач до матеріалів справи долучив копію військово-облікового документу №18-04 від 14.04.2025 з якого встановлено, що ОСОБА_1 надано відстрочку від мобілізації до 09.05.2025.
Як зазначив позивач, про існування постанови він дізнався 23 липня 2025 року, відкривши мобільний застосунок «Дія» та виявивши інформацію про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2025 про стягнення з нього на користь держави штраф у розмірі 34000 грн.
Таким чином, між сторонами виник спір відносно законності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивача, яку останній вважає неправомірною та просить про її скасування.
Оцінка суду та норми права, які застосував суд:
враховуючи позицію сторони позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП,завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У свою чергу, згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно із ч. 1-3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до 2 статті 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Згідно з абзацом 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції Закону № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абзацу 6 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції Закону № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Загальні правила військового обліку встановлені статтею 33 Закону № 2232-XII, якою закріплено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників (підпункт 2 частини 1статті 37 Закону № 2232-XII).
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487(далі - Порядок № 1487), додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі також - Правила військового обліку).
Відповідно до положень пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
- прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки;
- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Абзацом 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції Закону № 3633-ІХ) визначено, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме:
- шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;
- шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Таким чином, саме з 18.05.2024 у позивача виник обов'язок оновити протягом 60 днів свої облікові та персональні дані. Граничний термін для звіряння персональних даних з обліковими даними в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки сплинув 16 липня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з оскаржуваною постановою, 17.04.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковник ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , установив, що він порушив п.10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Фактично, ОСОБА_1 уточнення даних здійснив 14.04.2025.
Таким чином ОСОБА_1 протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України що до окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (тобто в період 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року включно) не уточнив свої військово-облікові дані у відповідності до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ, а саме адресу проживання, номери засобів зв'язку, адрес електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, в тому числі актуальну інформацію про стан свого здоров'я, у разі перебування на території України шляхом самостійного прибуття до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності), чим порушив вимоги підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ, частини 2 статті 17 Закону України «Про оборону України», частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзац 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Як зазначено вище абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Вищенаведене свідчить, що позивачем проігнороване виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, у строк з 18.05.2024 по 16.07.2024, таким чином ОСОБА_1 порушено вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо уточнення протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633-ІХ своїх персональні дані через ЦНАП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у ТЦК та СП.
Документів, які підтверджують, що ОСОБА_1 уточнив (оновив) свої персональні дані в інший спосіб та в строк, зазначений в Законі №3633-ІХ, позивач не надав.
Щодо доводів позивача про протиправне незастосування відповідачем приписів примітки до ст. 210 КУпАП. Згідно з приміткою до статі 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Водночас чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити, чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
За таких обставин суд вважає доведеним факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.
Отже, в задоволенні позову слід відмовити.
При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що всі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю. У вказаному Висновку також констатовано, що, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно з позицією Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58), принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку на оскарження постанови, позивач посилається на те, що про її існування дізнався з постанови державного виконавця. В підтвердження вказаної обставини, позивачем надано суду копію постанови державного виконавця №78611231 від 14.07.2025.
У матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, які б свідчили, що позивачу стало відомо про наявність оскаржуваної постанови раніше, ніж 23.07.2025.
Приймаючи до уваги обставини спору, що виник між сторонами, враховуючи обґрунтування позивача щодо поновлення строку звернення до суду, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, що є підставою для його поновлення.
Таким чином, заява позивача про поновлення строку до адміністративного суду підлягає задоволенню, процесуальний строк, встановлений законом слід поновити.
Розподіл судових витрат:
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 241, 246, 250-251, 255, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 квітня 2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 .
Суддя: