Справа № 196/1297/25
№ провадження 2-а/196/19/2025
30.10.2025 с-ще Царичанка
Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюков Д.Г., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування постанови ТЦК та СП про накладення адімінстративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою скасування постанови ТЦК та СП про накладення адімінстративного стягнення.
Розглянувши подану заяву, вважаю за необхідне залишити зазначену заяву без руху з таких підстав.
Із заяви та доданих до неї документів вбачається, що заява за змістом та формою не відповідає вимогам ст.160 КАС України та подана без додержання вимог, викладених у ст.161 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч.2 ст.159 КАС України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Разом з тим, ОСОБА_1 подана заява до суду за змістом є позовною заявою, однак оформлена у вигляді заяви.
Частиною 1 статті 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч.4 ст.46 КАС Ураїни).
Крім того, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність електронного кабінету.
Всупереч вимогам, заявником ОСОБА_1 не зазначено сторони в адміністративному процесі відповідно до вимог ст.46 КАС України та не виконано вимоги п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Таким чином, не зазначення заявником відповідача та відомостей щодо нього, виключає можливість визначити підсудність даної справи.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно визначитися із належним суб'єктним складом учасників справи та підсудністю вказаної справи.
Крім того, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування (ч. 7 ст. 161 КАС України).
Також, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається з прохальної частини заяви, ОСОБА_1 оскаржується постанова про накладення адміністративного позову, проте до суду не надано вказану постанову, яку він просить скасувати, крім того, не зазначено необхідні реквізити оскаржуваної постанови та не зазначено причин неможливості надання її до суду самостійно.
Таким чином, в порядку усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду належним чином засвідчену копію постанови, яка оскаржується позивачем та уточнити позовні вимоги.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, заявником при поданні позовної заяви до суду не сплачено судовий збір та не надано документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №543/775/17 Верховний Суд дійшов висновку, що за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., або він має надати документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин вважаю, що заяву ОСОБА_1 про скасування постанови ТЦК та СП про накладення адімінстративного стягнення слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 241, 248 КАС України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про скасування постанови ТЦК та СП про накладення адімінстративного стягнення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.Г. Костюков